3.3. Визначення кетонових тіл у крові йодометричним методом

Принцип методу. З безбілкового фільтрату переганяють вільний ацетон та ацетон, що утворився з ацетооцтової і бета-оксимасляної кислот, з наступним додаванням хромової суміші і кип’ятінням. У дистиляті визначають увесь перегнаний ацетон, зв’язуючи його йодом. Ацетон з йодом у лужному середовищі утворює йодоформ і натрію йодид. Надлишок йоду видаляють за допомогою сірчаної кислоти і контролюють титруванням розчином гіпосульфіту. За різницею між контрольним і дослідним зразком визначають зв’язаний йод.

Обладнання: перегінний пристрій для визначення кетонових тіл (20–30 шт.), електроплитки (8–10 шт.), мікробюретки на 2 і 5 мл, склянки хімічні на 75–100 мл.

Реактиви: 1) 0,3 н (0,3 моль/л) розчин натрію гідроокису, хч;

2) 5 %-ний розчин цинку сірчанокислого (ZnSO₄ x 7H₂O);

3) біхроматна суміш: 20 г калію двохромовокислого, 200 мл концентрованої сірчаної кислоти, дистильована вода до 1 л. У мірну колбу ємністю 1 л наливають 400–600 мл дистильованої води, обережно доливають 200 мл сірчаної кислоти і, постійно перемішуючи, 20 г калію двохромовокислого (попередньо подрібнити у ступці). Після розчинення речовини та остигання суміші доливають дистильованою водою до мітки;

4) 20 %-ний розчин сірчаної кислоти;

5) 10 %-ний розчин натрію гідроокису;

6) 0,01 н (0,005 моль/л) розчин йоду (готують перед дослідженням із 0,1 н розчину, приготовленого з фіксаналу). Титр 0,01 н розчину йоду перед кожним дослідженням перевіряють по 0,01 н розчину натрію тіосульфіту (гіпосульфіт);

7) 0,01 н (0,01 моль/л) розчин натрію сірчистокислого, 5-водного (Na₂SO₃ x 5H₂O, готують із 0,1 н (0,1 моль/л) розчину, приготовленого з фіксаналу);

8) 1 %-ний розчин крохмалю. Готують завчасно насичений розчин натрію хлориду, наливають у мірну колбу ємністю 100 мл на 2/3, 1 г розчинного крохмалю розчиняють у пробірці в 2–3 мл дистильованої води при нагріванні, виливають у колбу і доливають розчином натрію хлориду до мітки. Розчин стійкий; з йодом має утворювати яскраво-синє забарвлення.

Хід визначення.

Приготування безбілкового фільтрату за Сомоджі.

До 5 мл крові додають 25 мл дистильованої води, 10 мл 0,3 н розчину натрію гідроокису, перемішують і додають 10 мл 5 %-ного розчину цинку сірчанокислого. Суміш старанно струшують і через 10 хв фільтрують через паперовий фільтр. Розведення крові – 1:10.

3.3.1. Визначення загальної кількості кетонових тіл

В мірну склянку вносять 20 мл дистильованої води, 2 мл 0,01 н розчину йоду, 2 мл 10 %-ного розчину натрію гідроокису і ставлять під холодильник перегінного пристрою так, щоб кінець його опустився в рідину. В перегінну колбу вносять 10 мл фільтрату крові, 15 мл біхроматної суміші і 10 мл дистильованої води. Паралельно готують контроль у двох пристроях: у перегінну колбу вносять 20 мл дистильованої води і 15 мл біхроматної суміші. Прилади закривають, з’єднують охолоджувачі з проточною водою і вмикають електроплитки. Дослідні зразки кип’ятять 25, контрольні – 15 хв. Після вимкнення плиток знімають перегінну колбу, а охолоджувач промивають невеликою кількістю дистильованої води. Прийомну склянку закривають кришкою, залишають у тем-ному місці на 15–20 хв, після чого у неї швидко вливають 2 мл 30%-ного розчину сірчаної кислоти, додають 2–3 краплі 1 %-ного розчину крохмалю і титрують 0,01 н розчином гіпосульфіту до знебарвлення.

Розрахунок проводять за формулою:

Х = (А–В) х 0,25 х 100 (мг/100 мл),

де Х – кількість кетонових тіл (мг/100 мл); А – кількість мл 0,01 н розчину гіпосульфіту, витраченого на титрування вільного йоду в контрольній пробі; В – кількість мл 0,01 н розчину гіпосульфіту, витраченого на титрування вільного йоду в дослідній пробі; 1 мл 0,01 н розчину йоду зв’язує 0,25 мг ацетону; 100 – коефіцієнт переведення в мг/100 мл.