- •Уаан, директор Інституту біології тварин уаан
- •1. Міжнародна система одиниць вимірювання
- •2. Дослідження білкового обміну
- •2.1. Визначення загального білка в сироватці крові рефрактометричним методом
- •2.2. Визначення білкових фракцій сироватки крові
- •2.2.1. Визначення білкових фракцій сироватки крові
- •2.3. Визначення загальної кількості імуноглобулінів
- •2.3.1. Визначення загальної кількості імуноглобулінів у сироватці крові
- •2.4. Колоїдно-осадові проби
- •2.4.1. Сулемова проба (за Грінстедом)
- •2.4.2. Проба з розчином міді сульфату (за Постніковим в.С.)
- •2.3.2. Визначення загальної кількості імуноглобулінів у молозиві
- •2.4.3. Формолова проба
- •2.4.4. Проба Вельтмана (в модифікації Тейфля)
- •2.4.5. Коагуляційна стрічка Вельтмана
- •2.4.6. Цинк-сульфатна проба
- •2.4.7. Тимолова проба
- •2.5. Залишковий азот
- •2.5.1. Колориметричний метод визначення залишкового
- •2.5.2. Визначення сечовини в сироватці крові
- •2.5.3. Визначення сечовини у сироватці крові та сечі (за Марш)
- •2.5.4. Визначення сечової кислоти в сироватці крові
- •2.6. Визначення креатиніну
- •2.6.1. Визначення креатиніну за колірною реакцією Яффе
- •2.6.2. Визначення креатиніну в сироватці крові за колірною
- •3. Дослідження ліпідного обміну
- •3.1. Визначення загального холестеролу за методом Златкіс-Зака
- •3.2. Визначення загального холестеролу за методом Ілька
- •3.3. Визначення кетонових тіл у крові йодометричним методом
- •3.3.1. Визначення загальної кількості кетонових тіл
- •3.3.2. Визначення ацетону і ацетооцтової кислоти
- •3.3.3. Визначення бета-оксимасляної кислоти
- •4. Дослідження обміну вуглеводів
- •4.1. Визначення глюкози за колірною реакцією з орто-толуїдином
- •4.2. Визначення глюкози у плазмі крові глюкозо-оксидазним методом
- •4.3. Визначення вмісту хондроїтинсульфатів у сироватці крові
- •5. Ферментодіагностика
- •5.1. Визначення активності аланінамінотрансферази (алт) і аспартатамінотрансферази (аст)
- •5.2. Визначення активності гамма-глутамілтранспептидази (ггтп) в сироватці крові
- •5.3. Визначення α-амілази (за методом Каравея)
- •5.4. Визначення активності лужної фосфатази в сироватці
- •5.5. Визначення активності лужної фосфатази в сироватці
- •5.6. Визначення активності загальної лужної фосфатази
- •Розрахунок проводять за формулою:
- •5.7. Визначення активності термостабільної лужної фосфатази
- •5.8. Визначення активності кишкового ізоферменту лужної фосфатази
- •6. Дослідження кислотно-основного балансу
- •6.1. Визначення лужного резерву крові дифузійним методом
- •7. Дослідження пігментного обміну
- •7.1. Визначення білірубіну в сироватці крові (за методом Ієндрашика, Клеггорна і Грофа у модифікації Левченка в.І., Влізла в.В., 1988)
- •7.2. Визначення білірубіну за методом Ієндрашика, Клеггорна і Грофа
- •7.3. Визначення кількості гемоглобіну в крові геміглобінціанідним методом
- •8. Дослідження обміну вітаміну а
- •8.1. Визначення вітаміну а та каротину в сироватці
- •9. Дослідження обміну макро- і мікроелементів
- •9.1. Визначення загального кальцію в реакції з кальційарсеназо ііі
- •9.2. Визначення неорганічного фосфору
- •9.2.1. Визначення неорганічного фосфору в сироватці крові
- •Значення вітаміну d в гомеостазі кальцію та фосфору
- •9.3. Визначення магнію в сироватці крові
- •9.4. Визначення магнію методом атомно-абсорбційної
- •9.5. Визначення хлоридів у сироватці крові
- •9.6. Визначення натрію методом атомно-абсорбційної спектрофотометрії
- •9.7. Визначення калію методом атомно-абсорбційної спектрофотометрії
- •9.8. Визначення заліза
- •9.8.1. Визначення заліза в сироватці крові
- •9.8.2. Визначення заліза методом атомно-абсорбційної спектрофотометрії
- •9.9. Визначення міді
- •9.9.1. Визначення міді в сироватці крові
- •9.9.2. Визначення міді методом атомно-абсорбційної спектрофотометрії
- •9.10. Визначення цинку
- •9.10.1. Визначення цинку методом атомно-абсорбційної спектрофотометрії
- •Додатки
- •Коефіцієнти перерахунку “старих” одиниць в одиниці
- •Перерахунок одиниць активності ферментів
- •Вступ ……………………………………………………...................................3
- •2. Дослідження білкового обміну …………………......................8
- •Біохімічні методи дослідження крові тварин Методичні рекомендації
- •09117, Біла Церква, Соборна площа, 8/1, тел. 3-11-01.
- •09112, М. Біла Церква, бульвар 50-річчя Перемоги, 22
- •Методи дослідження крові тварин
5.4. Визначення активності лужної фосфатази в сироватці
крові (за Боданські)
Лужна фосфатаза (фосфогідролаза моноефірів ортофосфорної кис-лоти) є цинковмісним металопротеїном, який бере участь у мінеральному обміні. Вона розщеплює ефіри ортофосфорної кислоти з утворенням неорганічного фосфору. Крім кісткової тканини, лужна фосфатаза міститься в печінці, кишечнику, нирках і плаценті. Сироваткова лужна фосфатаза має кістково-печінково-кишкове походження. У молодняку великої рогатої худоби переважає кістковий ізофермент, а кишковий знаходять лише при патології. У кістках фермент синтезується остеобластами.
Принцип методу. При інкубації сироватки крові з бета-гліцерофосфатом лужна фосфатаза розщеплює субстрат з утворенням неорганічного фосфору. З отриманого результату вираховують кількість неорганічного фосфору, визначеного в паралельній пробі. Отримана різниця характеризує активність ферменту. Визначається вона в одиницях Боданські (1 од. дорівнює 1 мг/100 мл неорганічного фосфору).
Обладнання: фотоелектроколориметр (КФК-2, КФК-3) або спек-трофотометр, водяний термостат (краще ультратермостат), піпетки, пробірки.
Реактиви. Визначення активності лужної фосфатази проводиться одночасно з визначенням кількості неорганічного фосфору. Для цього додат-ково використовується робочий розчин бета-гліцерофосфату. Реактиви готують безпосередньо перед роботою (табл. 17).
Таблиця 17 – Схема приготування робочого розчину бета-гліцерофосфату
Реактив |
Кількість робочого розчину, мл |
||
25 |
50 |
100 |
|
Бета-гліцерофосфат (чда), г Мединал (чда), г Вода, мл 0,1 N-ний розчин натрію гідроокису (чда), мл Вода до |
0,125 0,1063 12,5 0,7 25 |
0,25 0,2155 25 1,4 50 |
0,5 0,425 50 2,8 100 |
Хід визначення. При роботі з використанням 1 %-ного розчину аскорбінової кислоти послідовно виконують наступні дії: а) нагрівають у водяній бані лужний розчин бета-гліцерофосфату при температурі 37 °С 5 хв; б) у центрифужні пробірки (П1) вносять 0,2 мл сироватки крові і швидко додають 2 мл підігрітого розчину бета-гліцерофосфату; в) пробірки (П1) ставлять на 1 год у термостат при температурі 37 °С (в подальшому в них проводять визначення лужної фосфатази); г) через 1 год пробірки (П1) виймають з термостату і відразу ж у кожну додають 2,2 мл 10 %-ного розчину три-хлороцтової кислоти. Після струшування вміст пробірок через кілька хвилин центрифугують при 1500 об/хв протягом 10 хвилин; д) до 1,5 мл центрифугату додають 1 мл молібденового реактиву і 1 мл 1%-ного розчину аскорбінової кислоти. Точно через 10 хв проби колориметрують на КФК-2 чи КФК-3 при довжині хвилі 660 нм в кюветі з товщиною робочого шару 5 мм.
Отримане при колориметрії значення оптичної густини проб, у яких визначається неорганічний фосфор, віднімають від величини оптичної густини паралельних проб, в яких визначалась активність фосфатази. Потім за тією ж калібрувальною кривою чи таблицею знаходять показник активності ферменту.