2.3. Визначення загальної кількості імуноглобулінів

Білки, що мають молекулярну будову, яка типова для антитіл, незалежно від їхньої біохімічної та фізико-хімічної структури, називаються імуноглобулінами (Ig). Вони є носіями основної маси антитіл, тобто речовин, які виконують функцію захисту тварин від вірусів, бактерій, паразитів і генетично чужорідних елементів (білки, еритроцити, тканини). Імуноглобуліни синтезуються плазматичними клітинами, що трансформуються з В-лімфоцитів. Поділяються вони на п’ять класів: Іg А, Іg М, Іg G, Іg Е, Іg D. Іg G – мають властивості повних антитіл; Іg М – беруть участь у первинній імунній відповіді; Іg А – забезпечують локальний захист від інфекцій у різних секретах (слиз, сльози та ін.); Іg Е – відіграють важливу роль у розвитку алергічних реакцій.

Захист новонародженого приплоду сільськогосподарських тварин від несприятливих факторів зовнішнього середовища в перші дні життя забезпечується за рахунок імуноглобулінів, що надходять в організм з молозивом (пасивний, колостральний імунітет), тому їх у сироватці крові до випоювання його мало (до 4 г/л). У сироватці крові дводенних телят має бути не менше 18 г/л імуноглобулінів (оптимальна величина – більше 20 г/л). Оскільки у сільськогосподарських тварин імуноглобуліни не проходять через плаценту, а надходять з молозивом, то у підтриманні їхнього рівня важливе значення має кіль-кість Ig у молозиві, а їх уміст залежить від віку, годівлі та утримання самок. У молозиві самок старшого віку міститься значно більше імуноглобулінів, ніж у молодих, що позначається на стійкості новонароджених проти захворювань. Імуноглобуліни молозива всмоктуються з кишечнику в лімфатичні судини у незміненому вигляді протягом 24–36 год, зокрема: Ig G – 27 год, Ig M – 16, Ig A – 22 год після народження. Проте, у більшості телят абсорбція Ig закінчується через 12–20 год, у деяких – через 6 год. Тому раннє (не пізніше однієї години після народження) згодовування молозива новонародженим є запорукою стабільного колострального імунітету.

У кролів, лабораторних гризунів, собак і котів імуноглобуліни від матері передаються потомству через плаценту та молозиво, у приматів – через плаценту.

2.3.1. Визначення загальної кількості імуноглобулінів у сироватці крові

Принцип методу. При взаємодії сироватки крові, яка містить імуноглобуліни, з розчином натрію сульфіту (цинку сульфату) змінюється структура білкових молекул і розчин мутніє, а інтенсивність помутніння пропорційна концентрації Ig.

Обладнання: КФК-2 або КФК-3, пробірки, піпетки на 0,1 мл і 5 мл, кювети 5 мм.

Реактиви: натрій сірчистокислий безводний (Na₂SO₃), ч.

Хід визначення. У дві пробірки вносять по 3,8 мл 18 %-ного розчину натрію сульфіту і додають по 0,1 мл дослідної сироватки крові. Через 10–15 хв вміст пробірок фотометрують на КФК-2 або КФК-3 при довжині хвилі 400  5 нм у кюветі з робочою товщиною 5 мм. Контролем є 18 %-ний розчин натрію сульфіту.

Із отриманих показників оптичної густини двох пробірок визначають середній і результат записують згідно з калібрувальною таблицею (табл. 6). Якщо оптична густина розчину вища за 1,3–1,5, то сироватку крові необхідно розвести ізотонічним розчином натрію хлориду в 2 рази і повторити вимірювання.

Для побудови калібрувальної кривої використовують стандартну сироватку тварин або людини, в якій заздалегідь відома сумарна кількість імуноглобулінів. Можна також використовувати таблицю М.О. Костини (1983; табл. 6).

Таблиця 6 – Визначення загальної кількості імуноглобулінів у сироватці

крові та молозиві

Оптична густина	Вміст Ig, мг/мл	Оптична густина	Вміст Ig, мг/мл	Оптична густина	Вміст Ig, мг/мл
0,1 0,11 0,12 0,125 0,13 0,135 0,14 0,145 0,15 0,155 0,16 0,165 0,17 0,175 0,180	2,28 2,60 2,92 3,03 3,14 3,37 3,60 3,70 3,80 3,93 4,06 4,17 4,28 4,39 4,50	0,185 0,19 0,195 0,20 0,25 0,30 0,35 0,40 0,45 0,5 0,55 0,6 0,65 0,70 0,75	4,61 4,72 4,83 4,94 5,80 6,80 8,00 9,00 10,00 11,4 12,4 13,6 14,6 15,8 16,8	0,80 0,85 0,90 0,95 1,0 1,05 1,1 1,15 1,2 1,25 1,3 1,35 1,4 1,45 1,5	17,8 19,0 20,2 21,2 22,3 23,4 24,6 25,8 26,8 28,0 29,0 30,1 31,2 32,3 33,4