9.2. Визначення неорганічного фосфору

У крові фосфор міститься у вигляді органічних та неорганічних сполук. Органічний фосфор зв’язаний з білками та ліпідами. У клінічній практиці діагностичне значення має визначення неорганічного фосфору, яке здійснюють реакціями з ванадат-молібденовим реактивом (за Пулсом у модифікації Коромислова В.Ф. і Кудрявцевої Л.А.) та з аскорбіновою кислотою (у модифікації Івановського С.А.). При зберіганні сироватки крові органічний фосфор розкладається зі збіль-шенням неорганічного. Щоб уникнути помилки при дослідженні, необхідно проводити аналіз лише свіжої сироватки крові або одержувати її безбілковий фільтрат після додавання трихлороцтової кислоти.

9.2.1. Визначення неорганічного фосфору в сироватці крові

(за методом УФ-детекції фосфомолібдатного комплексу)

Принцип методу. Неорганічний фосфор реагує з молібдатом амонію з утворенням фосфомолібдатного комплексу, що має максимум поглинання, величина якого пропорційна концентрації неорганічного фосфору.

Обладнання: КФК-2, КФК-3, піпетки на 0,2; 5 мл, пробірки.

Реактиви: 1) молібденовий реактив – 0,39 М амоній молібденовокислий у 0,21М Н₂SO₄ за присутності поверхнево-активних речовин;

2) стандартний розчин фосфору (50 мкг/мл) у вигляді КН₂РО₄).

Використовують набір реактивів НВФ "Simko Ltd" (м. Львів).

Хід визначення. До 0,1 мл дослідної проби сироватки крові додають 3,0 мл молібденового реактиву. Суміш перемішують. Витримують 20 хв при кімнатній температурі і колориметрують при довжині хвилі 340 нм на спектрофотометрі або фотоелектроколориметрі проти контролю у кюветі з товщиною робочого шару 10 мм.

Аналогічно досліджують стандартний розчин фосфору.

Контроль: до 0,1 мл дистильованої води додають 3,0 мл молібденового реактиву. Забарвлення стабільне протягом 1 год.

Вміст неорганічного фосфору визначають за формулою:

Р (мкг/мл) = ,

де Едосл і Ест – екстинція поглинання відповідно дослідної проби та стандартного розчину; 50 мкг/мл – концентрація фосфору у стандартному розчині.

Наприклад: екстинція поглинання дослідної проби – 0,85, а стандартного розчину – 1,15. Вміст неорганічного фосфору у дослідній пробі буде становити: 0,85 × 50 : 1,15 = 36,95 мкг/мл (3,695 мг в 100 мл).

Примітки: 1. При концентрації неорганічного фосфору більше 80 мкг/мл, пробу сироватки крові необхідно розвести дистильованою водою і повторити дослідження (результат помножити на ступінь розведення).

2. Якщо вміст фосфору менший 20 мкг/мл, об’єм проби збільшують до 0,2 мл (отриманий результат поділити на 2).

3. Для перерахунку в одиниці SI (ммоль/л) одержаний результат в мг/100 мл необхідно помножити на коефіцієнт 0,3229.

Фізіологічні величини вмісту неорганічного фосфору в сироватці крові тварин наведено в таблиці 27.

Концентрація неорганічного фосфору у сироватці крові збільшується (гіперфосфатемія) при надлишку його у раціоні, передозуванні вітаміну D та зниженні активності прищитоподібних залоз (збільшується реабсорбція фосфору в нирках), гломерулонефриті, нефротичному синдромі.

Таблиця 27 – Вміст неорганічного фосфору в сироватці крові здорових тварин

Вид тварин	Неорганічний фосфор
	мг/100 мл	ммоль/л
Велика рогата худоба (дорослі тварини)	4,5–6,5	1,45–2,1
Телята	5,5–7,5	1,78–2,42
Вівці	4,5–7,5	1,45–2,42
Коні	4,5–5,5	1,45–1,78
Кози	6,0–8,0	1,94–2,58
Свині (дорослі)	4,5–6,5	1,45–2,1
Поросята відлучені	5,5–8,0	1,78–2,58
Собаки	4,5–6,0	1,45–1,94
Кішки	4,5–8,0	1,5–2,60
Кролі	2,5–3,5	0,81–1,13
Норки	2,5–6,5	0,81–2,1
Песці	2,0–5,0	0,66–1,62
Лисиці	2,0–5,2	0,66–1,68
Кури (продуктивний період)	5,3–6,8	1,7–2,2

Зниження вмісту неорганічного фосфору в сироватці крові (гіпофосфатемія) спостерігається при нестачі його в раціоні тварин, недостатньому засвоєнні внаслідок розладів функцій травного каналу, дефіциті вітаміну D, а також при гіперфункції прищитоподібних залоз (збільшується виділення фосфору із сечею внаслідок зменшення його реабсорбції у ниркових канальцях), аліментарній остеодистрофії, рахіті та інших хворобах.