3. Управління персоналом: суть, завдання, основні принципи

Процеси управління людьми здійснювались у всіх цивілізаціях і різних соціумах. Управління персоналом - це специфічна функція управлінської діяльності, головним об'єктом якої є люди, що входять в певні соціальні групи, трудові колективи. Як суб'єкт управління виступають керівники і спеціалісти, які виконують функції управління стосовно своїх підлеглих. Отже, управління персоналом - це цілеспрямована діяльність керівного складу організації на розробку концепції, стратегій кадрової політики і ме­тодів управління людськими ресурсами. Це системний, планомірно орга­нізований вплив через систему взаємопов'язаних, організаційно економі­чних і соціальних заходів, спрямованих на створення умов нормального розвитку й використання потенціалу робочої сили на рівні підприємства. Планування, формування, перерозподіл і раціональне використання людських ресурсів є основним змістом управління персоналом.

Концепція управління персоналом - система теоретично методологіч­них поглядів на розуміння та визначення суті, змісту, цілей, завдань, кри­теріїв, принципів і методів управління персоналом і розробка механізмів їх реалізації в умовах конкретної організації. Загальна концепція конкре­тизується через кадрову політику та кадрову роботу. Основна ціль управ­ління персоналом:

• формування висококваліфікованого, відповідального за доручену справу персоналу з сучасним економічним мисленням та розвитком по­чуття професійної гордості;

• забезпечення соціальної ефективності колективу. Управління персоналом як цілісна система виконує такі функції:

• організаційну — планування потреб і джерел комплектування пер­соналу;

• соціально-економічну - забезпечення комплексу умов і факторів, спрямованих на раціональне закріплення й використання персоналу;

• відтворювальну - забезпечення розвитку персоналу.

Отже, управління персоналом - це і наука, і мистецтво ефективного управління людьми в умовах їх професійної діяльності. Це система прин­ципів, методів і механізмів оптимального комплектування, розвитку й мо­тивації та раціонального використання персоналу. Управління персона­лом повинно відповідати концепції розвитку підприємства, захищати інте­реси працівників і забезпечувати дотримання законодавства про працю при ([юрмуванні, закріпленні (стабілізації) і використанні персоналу.

Отже, завдання зводиться до:

• забезпечення підприємства в потрібній кількості й якості персона­лу на поточний період і на перспективу;

• створення рівних можливостей ефективності праці та раціональної зайнятості працівників, стабільного і рівномірного завантаження протя­гом робочого періоду;

• задоволення розумних потреб персоналу;

• забезпечення відповідності трудового потенціалу працівника, його психофізіологічних даних до вимог робочого місця;

• максимальної можливості виконання різних операцій на робочому місці.

Управління персоналом як система включає два блоки: організацій­ний і функціональний.

До організаційного відносять:

формування персоналу - це прогнозування структури, визначення по­треб, залучення, підбір та розміщення персоналу й укладання договорів та контрактів;

стабілізація персоналу - це формування банку даних з питань рівня кваліфікації, персональних умінь, бажань, результатів оцінки праці з ме­тою визначення потенціалу кожного працівника для організації навчан­ня, підвищення кваліфікації і закріплення чи звільнення працівників.

Функціональний пов'язаний із:

використанням персоналу, що включає професійно-кваліфікаційне і посадове переміщення працівників (управління кар'єрою), створення по­стійного складу персоналу та робочих місць, покрашення морально-пси-чологічного клімату в колективі.

Управління персоналом повинно орієнтуватись на тенденції та плани розвитку організації, досягненні основних її цілей, що вимагає врахуван­ня таких аспектів:

- довгостроковий розвиток організації;

- забезпечення ринкової незалежності;

- одержання відповідних дивідендів;

- самофінансування розвитку підприємства;

- збереження фінансової рівноваги;

- закріплення досягнутого.

Виходячи з цього, основним завданням управління персоналом є удос­коналення:

- кадрової політики;

* — використання і розвиток персоналу;

- вибору і реалізації стилю управління людьми;

- організації горизонтальної координації і кооперації;

- покращення організації робочих місць і умов праці;

- визнання особистих досягнень у праці;

- вибір системи оплати й стимулювання.

Вибір стратегії управління персоналом визначається реальними умо­вами роботи підприємства, з врахуванням яких можна вибирати такі стра­тегії:

- стратегію економії затрат на персонал. Суть цієї стратегії полягає в тому, що при покращенні економічної кон'юнктури залучають додаткову кількість працівників і звільняють їх за умов Гі погіршення;

- стратегію узгодження прогнозів потреб персоналу з планами розвитку організації;

- стратегію забезпечення підприємства висококваліфікованим персо­налом;

- стратегію додаткових вкладень не тільки в підготовку і розвиток пер­соналу, а й у створення умов для раціонального його використання. Така стратегія характерна для організації з високим рівнем нових напрямів на­уково-технічного прогресу, який ставить високі вимоги до якості персо­налу.

Управління персоналом грунтується на таких принципах:

- науковість, демократичний централізм, планомірність, єдність роз­поряджень;

- поєднання одноосібного і колективного підходів, централізації та децентралізації, лінійного, функціонального і цільового управління;

- контроль за виконанням рішень.

Управління персоналом є складним і складовим компонентом управ­ління організацією. Складним воно є тому, що люди за своїм характером відрізняються від інших ресурсів і вимагають особливих підходів і методів

управління. Специфіка людських ресурсів виражається в тому, що, по-перще, люди наділені інтелектом, їх реакція на управління є емоційною, продуманою, а не механічною, а це означає, що процес взаємовідносин є двосторонній; по-друге, люди постійно удосконалюються і розвивають­ся; по-третє, відносини грунтуються на довготерміновій основі, оскіль­ки трудове життя людини може продовжуватись протягом 30-50 років; і останнє, люди приходять в організацію усвідомлено, з певними цілями і мотивами.

Управління персоналом у даний час повинно акцентувати увагу на та­ких позиціях:

- людина - джерело доходу;

- вся діяльність організації спрямована на досягнення економічних результатів і одержання прибутку;

- успіщна робота можлива тільки при забезпеченні організації висо-копрофесійним штатом працівників, фірма цінна своїми людьми.

На думку багатьох зарубіжних економістів, головним у роботі з людсь­кими ресурсами є:

- використання індивідуальних здібностей працівників відповідно до стратегічних цілей організації, в першу чергу, для оволодіння новою тех­нікою й технологіями;

- інтеграція бажань, потреб і мотивів працівників з інтересами фірми. Суть управління людськими ресурсами в забезпеченні досягнень цілей

організації за рахунок комплектування Гі виробничим персоналом відпо­відної компетенції. Стратегія управління людськими ресурсами —визначен­ня шляхів розвитку необхідної компетенції всього персоналу і кожного і'ї співробітника зокрема. Іншими словами, управління персоналом — це пла­ни, що використовують можливості зовнішнього середовища для зміцнен­ня і збереження конкурентоспроможності організації за допомогою своїх працівників. Управління людьми є основою управління організації.