2.4. Методологія наукового пошуку в екології

Будь-який науковий пошук від його творчого задуму до кінцевого оформлення здійснюються індивідуально, але можна виокремити загальні, методологічні підходи його проведення.

Відповідно до підготовки екологів-дослідників у ВНЗ методологія розуміється як сукупність принципів, засобів, методів та форм наукового пізнання природи.

А відтак основне призначення методології наукового пізнання полягає в тому, що вона дозволяє, по-перше, систематизувати увесь об’єм наукового знання про природу, а по-друге – сприяє створенню умов для розробки наступних найбільш ефективних напрямів наукових досліджень природи. Одночасно методологія вивчає методи, засоби та прийоми, за допомогою яких відбуваються, визначаються та створюються різні системи знань. При цьому головним завданням методології наукового пізнання в екології є синтез накопичених наукових знань про екосистеми, що дозволяє в подальшому забезпечити використання досягнень розвитку екологічної науки у практичних цілях.

Методологічний апарат включає в себе:

• принципи організації та проведення дослідження;

• способи визначення його стратегії;

• тактичні засоби методологічного аналізу (методи наукового дослідження);

• поняттєво-категоріальну основу наукового дослідження (визначення проблеми, об’єкта, предмета, гіпотези, мети, задач тощо);

• вимоги до результатів дослідження (актуальність, новизна, теоретичне та практичне значення тощо).

Дійсно науковим може бути лише дослідження, в якому реалізуються всі складові елементи методологічного апарату.

Всі складові наукового пошуку в сукупності є основою методологічного апарату, тому під науковим дослідженням розуміють цілеспрямоване пізнання, результати якого представлені у вигляді системи понять, законів, теорій.

Основні принципи методології пізнання:

• принцип єдності теорії та практики, що є взаємообумовленим;

• принцип об’єктивності, що потребує врахування усіх факторів, які характеризують те чи інше явище;

• принцип конкретності, що вказує на суттєві сторони та закономірності об’єктивних процесів і конкретні підходи до їх оцінювання;

• принцип розвитку, що полягає у формуванні наукового знання з відображенням суперечностей, кількісних та якісних змін об’єкта пізнання;

• принцип закономірності, що потребує обумовленості явищ з урахуванням відносин та зв’язків між ними.

• Існують різні рівні методологічного аналізу, зокрема:

• динамічний рівень: світоглядна інтеграція результатів науки, аналіз загальних форм та методів наукового мислення, його категоріального підходу;

• статичний рівень: принципи, підходи, форми досліджен­ня, що носять загальнонауковий характер;

• аналітико-синтетичний рівень, тобто конкретно-науко­ва методологія як сукупність методів та принципів дослід­ження, що застосовуються в тій чи іншій галузі науки;

• предметний рівень, тобто дисциплінарна методологія як су­купність методів та принципів дослідження, що використо­вуються в тій чи іншій науковій дисципліні конкретної га­лузі наук або на стику наук, де сама наукова дисципліна виступає основною формою організації наукового знання;

• міждисциплінарний рівень – методологія міждисциплінарною комплексного дослідження, що відповідно до логіки наукового пошуку є сферою взаємодії різних наук, коли отримання знан­ня про предмет дослідження можливе лише у взаємодії різних підсистем з урахуванням комплексного знання про предмет.

Основним елементом наукового пізнання поряд із методоло­гію є логіка наукового дослідження, під якою розуміють пев­ний шлях у науковому пошуку. Наукове дослідження вимагає логічної послідовності певних етапів, основою яких є раціональне мислення як відображення закономірностей реальної дійсності, що відповідає таким вимогам:

• конкретність;

• послідовність;

• обґрунтованість.

Логіка (грец. logos – розум, думка) – наука про закони, заходи правильної побудови думки, спрямованої на пізнання об’єктивної дійсності.

Основними завданнями логіки є досягнення істинності знання; побудова структури розумового процесу; застосування правильних методів пізнання тощо.

За допомогою логіки будується процес мислення, у якому виок­ремлюють теоретичний, інтуїтивний і практичний типи.

Запитання. Завдання

1. У чому полягає сутність методології?

2. Яку роль відіграє методологія у процесі пізнання?

3. Охарактеризуйте рівні наукового пізнання.

4. Які основні принципи покладено у філософську, загальнонаукову та конкретно-наукову методології?

5. У чому полягає основне призначення методології наукового пізнання?