- •Аграрна освіта
- •Isbn 978-966-7906-76-4 © Клименко м.О., Фещенко в.П.,
- •4. Методики аналізу стану компонентів
- •1. Наука як система знань
- •1.1. Поняття, зміст, мета і функції науки
- •1.2. Етапи становлення і розвитку науки
- •1.3. Наука як система знань
- •1.4. Наукові дослідження та етапи їх проведення
- •1.5. Основні риси працівника науки
- •1.6. Організаційна структура
- •1.7. Особливості організації наукової діяльності
- •2. Основи методології науково-дослідної діяльності
- •2.1. Поняття методології
- •2.2. Методологія наукового пізнання
- •2.3. Методологічні основи наукових досліджень
- •2.4. Методологія наукового пошуку в екології
- •3. Методи наукового дослідження
- •3.1. Поняття наукового методу та його основні риси
- •Р ис 3.3. Класифікація методів за характером пізнавальної діяльності
- •3.2. Методи теоретичних досліджень
- •3.3. Емпіричні методи дослідження
- •3.4. Соціоекологічні дослідження
- •Р ис. 3.11. Етапи соціологічного дослідження
- •3.5. Особливості проведення екологічних
- •Методи і засоби збору даних для перевірки робочої гіпотези
- •3.6. Характеристика методів екологічних досліджень
- •Методи наукових досліджень в екології
- •Географічний опис
- •Космічний метод
- •Геохімічні методи
- •Прогнозні методи
- •Метод геоінформаційних систем (гіс)
- •3.6.1. Дистанційні методи дослідження
- •Дистанційні методи вивчення забруднення атмосфери
- •Дистанційне вивчення водного середовища
- •Дистанційні методи дослідження суші
- •3.6.2. Методи біоіндикації
- •Індикація кліматичних факторів
- •Ландшафтна індикація
- •Індикація ґрунтів
- •Гідроіндикація
- •Фітомоніторинг клімату
- •Фітомоніторинг забруднення атмосфери
- •4. Методики аналізу стану компонентів навколишнього середовища
- •4.1. Відбір та підготовка проб
- •4.2. Вибір методів і засобів вимірювань
- •4.3. Статистична обробка результатів досліджень
- •Значення критерію t на 5, 1 і 0,1% рівні значущості
- •Значення критерію f на 1% рівні значущості (ймовірність 99%)
- •4.4. Підготовка даних для статистичного аналізу
- •Дисперсійний аналіз
- •Кореляція
- •Критичні значення коефіцієнта кореляції на 5% і 1% рівнях значущості
- •Регресійний аналіз
- •Критерій хі-квадрат (χ2) або розподіл Пірсона
- •Коваріаційний аналіз
- •Значення критерію χ2
- •4.5. Застосування еом у обробці результатів
- •5. Оформлення результатів наукової роботи
- •5.1. Методика підготовки та оформлення публікації
- •5.2. Оформлення звітів про результати
- •5.3. Робота над публікаціями, монографіями,
- •Наукова монографія
- •Наукова стаття
- •Тези наукової доповіді (повідомлення)
- •Реферат
- •Доповідь (повідомлення)
- •5.4. Курсова (дипломна) робота:
- •Магістерська дисертація
- •Керівництво курсовою (дипломною, магістерською) роботою та її рецензування
- •Додаток 1
- •Перелік нормативних документів, які регламентують вимоги до якості води та ґрунту Якість води
- •Якість ґрунту
- •Відбирання проб
- •Перелік нормативних та методичних документів, які регламентують визначення складу та властивостей проб об'єктів довкілля
- •Перелік нормативних та методичних літературних джерел
- •Література
- •Термінологічний словник
3.4. Соціоекологічні дослідження
Особливим видом наукових досліджень є соціоекологічні дослідження. Одним з основних видів соціологічних досліджень є опитування громадської думки, яке полягає у збиранні інформації про спільну думку певного контингенту населення з актуального питання. Саме воно останнім часом широко використовується у соціоекологічній сфері. Розпочинаються такі дослідження з розробки програми.
Програма дослідження – це документ, який регламентує всі етапи, стадії підготовки, організації та проведення конкретного дослідження.
Вона визначає послідовність етапів, забезпечує якість, надійність отриманої інформації. Водночас програма за суттю є методологією конкретного вивчення об’єкта, явища, процесу.
До вимог щодо розробки програми слід віднести:
теоретико-методологічну обґрунтованість;
структурну повноту (наявність у програмі всіх структурних елементів);
логічну послідовність всіх елементів, ланок програми;
гнучкість програми (можливість вносити корективи);
ясність, точність, деталізацію програми.
Водночас програма соціоекологічного дослідження виконує певні функції:
методологічну (визначає проблему, мету, завдання та вихідні уявлення про досліджуваний об’єкт);
методичну (розробляє загальний логічний план дослідження, методи збирання і аналізу отриманої інформації, процесу дослідження);
організаційну (розробляє систему розподілу праці між науковцями та систему контролю за ходом досліджень).
У науковій літературі вважається, що структура програми соціоекологічних досліджень має обов’язково складатися з двох розділів: методологічного і методичного (рис 3.10). Незважаючи на те, що елементи програми тісно взаємопов’язані і утворюють певну єдність, їх змістовне наповнення має низку особливостей і відмінностей.
Наукова проблема має:
встановити реальне існування певної проблеми, яке може бути вирішене екологічними і соціальними науками;
виділити найбільш важливі елементи, які потребують вирішення в процесі досліджень;
виділити в проблемі головні і другорядні компоненти для визначення напряму досліджень;
проаналізувати наявні рішення аналогічних проблем.
За своєю складністю проблеми соціоекологічних досліджень можна поділити на:
локальні (на рівні окремих підприємств, трудових колективів);
регіональні (на рівні великих підприємств, населених пунктів, регіонів);
з
агальнодержавні
(на рівні суспільства загалом).
Рис. 3.10. Програма соціоекологічного дослідження
Слід звернути увагу на те, що формулювання проблеми визначає вид дослідження. Воно відповідно може бути розвідувальним, описовим, аналітичним. Від обраної проблеми залежить зміст мети, завдання досліджень, а також вибір об’єкта і предмета досліджень.
Зауважимо, що, обираючи мету досліджень, необхідно спрогнозувати очікуваний кінцевий результат досліджень, те, що має бути досягнутим.
Мета досліджень – це очікуваний кінцевий результат, те, що має бути досягнуте в результаті дослідження обраної проблеми, явища, процесу.
Цілком очевидно, що мета визначає загальну спрямованість дослідження. Вона може мати як теоретичний, так і прикладний, практичний характер, а відповідно і дослідження будуть за змістом теоретичними або прикладними.
Об’єкт дослідження – це будь-який об’єкт, явище, процес, що містить соціоекологічні протиріччя і породжує проблемну ситуацію, на яку спрямований процес пізнання.
Об’єкт дослідження характеризується структурою і кількістю.
Предметом досліджень є ті властивості та сторони об’єкта, явища, процеси, які відображають приховані в них протиріччя або ту проблему, яка досліджується. В соціоекологічних дослідженнях це можуть бути характеристики діяльності людей (потреби, інтереси, сукупності підприємств).
Завершальним етапом розробки методологічного розділу програми соціоекологічних досліджень є висунення і перевірка гіпотез.
Завдання дослідження – це сукупність конкретних цільових установок, які спрямовані на аналіз і вирішення проблеми.
Завдання, їх може бути 4-6, повинні розкривати зміст предмета дослідження і мають узгоджуватися з гіпотезою. Якщо мета досліджень теоретична, то і завдання повинні мати теоретичний характер, а у прикладному дослідженні – прикладний.
Методичний розділ соціоекологічних досліджень, як правило, включає:
обґрунтування вибірки;
підбір і обґрунтування методів дослідження;
логічну структуру інструментарію;
робочий план дослідження.
У програмі необхідно визначити, який тип дослідження буде використаний: суцільний чи вибірковий. Слід зазначити, що вибірковий метод має певні переваги, а саме значно скорочує витрати часу під час анкетного опитування, інтерв’ю, спостережень, аналізу документів, експерименту.
Особливу увагу звертають на обґрунтування методів збирання первинної інформації. У цьому випадку до уваги потрібно брати:
економічність досліджень не повинна зашкодити якості даних;
адекватність обраних методів;
надійність методу забезпечити за рахунок дотримання правил його застосування;
вибір методу має залежати від мети дослідження.
У методичній частині опрацьовується логічна структура інструментарію, яка вказує на виявлення яких властивостей предмета дослідження спрямовувати блок питань. Інструментарій соціо-екологічних досліджень включає анкети, бланки підприємств, звіти, плани, опитувальні листки, методики збирання даних тощо. Важливо також мати розроблену логічну схему обробки первинної інформації.
Слід звернути увагу на складання робочого плану досліджень. Його призначення полягає в тому, що він упорядковує основні етапи дослідження згідно з програмою, календарними строками, матеріальними і людськими ресурсами. Бажано передбачити всі види робіт і ресурсних витрат та строків підготовки звітів про виконану науково-дослідну роботу.
Під час проведення наукових досліджень з проблеми стійкого розвитку суттєву роль відіграють соціологічні дослідження. Розрізняють декілька етапів їх проведення: підготовчо-організаційні, збирання, обробки, аналізу інформації і підготовки висновків, впровадження рекомендацій (рис 3.11).
Особливу увагу слід звернути на перший етап, на якому розробляється програма та робочий план дослідження, обґрунтовується методика досліджень, розробляється система збирання первинних даних та обирається об’єкт досліджень. Помилки та прорахунки, допущені свідомо або несвідомо на цьому етапі, зазвичай, неможливо виправити.
Зміст та послідовність проведення робіт на етапах соціологічних досліджень можна звести до наступного:
Підготовчий чи підготовчо-організаційний етап:
передпрограмне вивчення проблеми;
складання та затвердження робочого плану дослідження;
розробка та затвердження програми дослідження;
підготовка інструментарію (розробка анкет, бланків, інтерв’ю, карток аналізу документів, інструкцій інтерв’юерам, опитувачам та розмноження цих документів);
випробування, перевірка інструментарію (пілотне дослідження);
складання програм обробки даних.
