- •Аграрна освіта
- •Isbn 978-966-7906-76-4 © Клименко м.О., Фещенко в.П.,
- •4. Методики аналізу стану компонентів
- •1. Наука як система знань
- •1.1. Поняття, зміст, мета і функції науки
- •1.2. Етапи становлення і розвитку науки
- •1.3. Наука як система знань
- •1.4. Наукові дослідження та етапи їх проведення
- •1.5. Основні риси працівника науки
- •1.6. Організаційна структура
- •1.7. Особливості організації наукової діяльності
- •2. Основи методології науково-дослідної діяльності
- •2.1. Поняття методології
- •2.2. Методологія наукового пізнання
- •2.3. Методологічні основи наукових досліджень
- •2.4. Методологія наукового пошуку в екології
- •3. Методи наукового дослідження
- •3.1. Поняття наукового методу та його основні риси
- •Р ис 3.3. Класифікація методів за характером пізнавальної діяльності
- •3.2. Методи теоретичних досліджень
- •3.3. Емпіричні методи дослідження
- •3.4. Соціоекологічні дослідження
- •Р ис. 3.11. Етапи соціологічного дослідження
- •3.5. Особливості проведення екологічних
- •Методи і засоби збору даних для перевірки робочої гіпотези
- •3.6. Характеристика методів екологічних досліджень
- •Методи наукових досліджень в екології
- •Географічний опис
- •Космічний метод
- •Геохімічні методи
- •Прогнозні методи
- •Метод геоінформаційних систем (гіс)
- •3.6.1. Дистанційні методи дослідження
- •Дистанційні методи вивчення забруднення атмосфери
- •Дистанційне вивчення водного середовища
- •Дистанційні методи дослідження суші
- •3.6.2. Методи біоіндикації
- •Індикація кліматичних факторів
- •Ландшафтна індикація
- •Індикація ґрунтів
- •Гідроіндикація
- •Фітомоніторинг клімату
- •Фітомоніторинг забруднення атмосфери
- •4. Методики аналізу стану компонентів навколишнього середовища
- •4.1. Відбір та підготовка проб
- •4.2. Вибір методів і засобів вимірювань
- •4.3. Статистична обробка результатів досліджень
- •Значення критерію t на 5, 1 і 0,1% рівні значущості
- •Значення критерію f на 1% рівні значущості (ймовірність 99%)
- •4.4. Підготовка даних для статистичного аналізу
- •Дисперсійний аналіз
- •Кореляція
- •Критичні значення коефіцієнта кореляції на 5% і 1% рівнях значущості
- •Регресійний аналіз
- •Критерій хі-квадрат (χ2) або розподіл Пірсона
- •Коваріаційний аналіз
- •Значення критерію χ2
- •4.5. Застосування еом у обробці результатів
- •5. Оформлення результатів наукової роботи
- •5.1. Методика підготовки та оформлення публікації
- •5.2. Оформлення звітів про результати
- •5.3. Робота над публікаціями, монографіями,
- •Наукова монографія
- •Наукова стаття
- •Тези наукової доповіді (повідомлення)
- •Реферат
- •Доповідь (повідомлення)
- •5.4. Курсова (дипломна) робота:
- •Магістерська дисертація
- •Керівництво курсовою (дипломною, магістерською) роботою та її рецензування
- •Додаток 1
- •Перелік нормативних документів, які регламентують вимоги до якості води та ґрунту Якість води
- •Якість ґрунту
- •Відбирання проб
- •Перелік нормативних та методичних документів, які регламентують визначення складу та властивостей проб об'єктів довкілля
- •Перелік нормативних та методичних літературних джерел
- •Література
- •Термінологічний словник
Географічний опис
Метод географічного опису виконується для вивчення елементарних природно-територіальних комплексів (ПТК) і територій різного розміру (ландшафтів). Слід зазначити, що географічні описи можуть бути комплексними та проблемними. Типовим представником комплексних описів може бути опис ландшафтів.
Метод широко застосовують для опису фації, яка складена однорідними породами, має однорідний режим зволоження, глибину залягання ґрунтових вод, однорідний мікроклімат у межах якої формується одна рослинна асоціація на одному різновиді ґрунту.
Тоді як під час опису ландшафту слід відобразити мозаїчність території. А тому у характеристиці ландшафту, крім його загальних властивостей, описують зазвичай і його основні місцевості і урочища.
Для географічних описів використовують типові бланки описів, які доповнюють спеціальною частиною, до якої заносять додаткові характеристики об’єктів, що вивчаються.
Під час описання встановлюють парні зв’язки характеристик ПТК, а потім здійснюють аналіз зв’язків у середині чотирьох основних блоків: геоморфологічного, гідротермічного, біотичного і ґрунтового.
На підставі цього аналізу створюють модель взаємодії окремих блоків з видами ПТК (рис 3.14).
У випадках, коли ступінь зв’язку між факторами дуже сильний, то коефіцієнт зв’язку Кі прагне до 1. Якщо зв’язку немає, то Кі близький до 1.
Рис 3.14. Інформаційна модель взаємодії окремих блоків фації з видами ПТК і внутрішньоблокові зв’язки. Стрілками показано напрямки зв’язку, Кі – міра зв’язку
Космічний метод
Космічний метод використовують для вивчення структури і розвитку географічного середовища за матеріалами космічного знімання, отриманого за допомогою реєстрації відображеного сонячного і штучного світла і власного випромінювання Землі з космічних літальних апаратів.
Отримані космічні знімки земної поверхні є моделями місцевості, що відображають реальну географічну структуру на момент знімання. Характеризуються вони наступними властивостями:
1) комплексне зображення ландшафтної структури, включаючи основні природні і антропогенні компоненти;
2) широкий спектральний діапазон знімання, про що сказано вище;
3) високий огляд знімків (вони можуть охоплювати площі від 10 тис. км2 до півкулі Землі загалом);
4) велика різноманітність масштабів знімання (більше 1:200000 – 1:1000000000);
5) різна періодичність знімання – від десятків хвилин до десятків років;
6) багатократне покриття Земної кулі.
Космічні методи вдало доповнюють традиційні наземні і аерометоди. Їх сумісне використання забезпечує дослідження одночасно на локальному, регіональному і глобальному рівнях.
Космічні методи найчастіше застосовують у картографуванні рельєфу під час вивчення морфологічних характеристик водних об’єктів, гідрологічного режиму водних об’єктів, картографування гідрологічної мережі. Цим методом встановлюють просторову диференціацію ґрунтового покриву, вивчають параметри ґрунтів (гранулометричний склад, засоленість, вологість, температуру). За допомогою космічних методів (різномасштабних знімків) виявляють просторову структуру біоценозів, здійснюють біоценометричні, фенологічні дослідження та вивчають сезонну ритміку і багаторічну динаміку ландшафтів.
Великий інтерес становить застосування космічних знімків у вивченні генезису й історії розвитку природних ландшафтів, водно-болотних угідь та забруднення повітряного і водного басейнів.
