- •Аграрна освіта
- •Isbn 978-966-7906-76-4 © Клименко м.О., Фещенко в.П.,
- •4. Методики аналізу стану компонентів
- •1. Наука як система знань
- •1.1. Поняття, зміст, мета і функції науки
- •1.2. Етапи становлення і розвитку науки
- •1.3. Наука як система знань
- •1.4. Наукові дослідження та етапи їх проведення
- •1.5. Основні риси працівника науки
- •1.6. Організаційна структура
- •1.7. Особливості організації наукової діяльності
- •2. Основи методології науково-дослідної діяльності
- •2.1. Поняття методології
- •2.2. Методологія наукового пізнання
- •2.3. Методологічні основи наукових досліджень
- •2.4. Методологія наукового пошуку в екології
- •3. Методи наукового дослідження
- •3.1. Поняття наукового методу та його основні риси
- •Р ис 3.3. Класифікація методів за характером пізнавальної діяльності
- •3.2. Методи теоретичних досліджень
- •3.3. Емпіричні методи дослідження
- •3.4. Соціоекологічні дослідження
- •Р ис. 3.11. Етапи соціологічного дослідження
- •3.5. Особливості проведення екологічних
- •Методи і засоби збору даних для перевірки робочої гіпотези
- •3.6. Характеристика методів екологічних досліджень
- •Методи наукових досліджень в екології
- •Географічний опис
- •Космічний метод
- •Геохімічні методи
- •Прогнозні методи
- •Метод геоінформаційних систем (гіс)
- •3.6.1. Дистанційні методи дослідження
- •Дистанційні методи вивчення забруднення атмосфери
- •Дистанційне вивчення водного середовища
- •Дистанційні методи дослідження суші
- •3.6.2. Методи біоіндикації
- •Індикація кліматичних факторів
- •Ландшафтна індикація
- •Індикація ґрунтів
- •Гідроіндикація
- •Фітомоніторинг клімату
- •Фітомоніторинг забруднення атмосфери
- •4. Методики аналізу стану компонентів навколишнього середовища
- •4.1. Відбір та підготовка проб
- •4.2. Вибір методів і засобів вимірювань
- •4.3. Статистична обробка результатів досліджень
- •Значення критерію t на 5, 1 і 0,1% рівні значущості
- •Значення критерію f на 1% рівні значущості (ймовірність 99%)
- •4.4. Підготовка даних для статистичного аналізу
- •Дисперсійний аналіз
- •Кореляція
- •Критичні значення коефіцієнта кореляції на 5% і 1% рівнях значущості
- •Регресійний аналіз
- •Критерій хі-квадрат (χ2) або розподіл Пірсона
- •Коваріаційний аналіз
- •Значення критерію χ2
- •4.5. Застосування еом у обробці результатів
- •5. Оформлення результатів наукової роботи
- •5.1. Методика підготовки та оформлення публікації
- •5.2. Оформлення звітів про результати
- •5.3. Робота над публікаціями, монографіями,
- •Наукова монографія
- •Наукова стаття
- •Тези наукової доповіді (повідомлення)
- •Реферат
- •Доповідь (повідомлення)
- •5.4. Курсова (дипломна) робота:
- •Магістерська дисертація
- •Керівництво курсовою (дипломною, магістерською) роботою та її рецензування
- •Додаток 1
- •Перелік нормативних документів, які регламентують вимоги до якості води та ґрунту Якість води
- •Якість ґрунту
- •Відбирання проб
- •Перелік нормативних та методичних документів, які регламентують визначення складу та властивостей проб об'єктів довкілля
- •Перелік нормативних та методичних літературних джерел
- •Література
- •Термінологічний словник
Критичні значення коефіцієнта кореляції на 5% і 1% рівнях значущості
Степені вільності (n-2) |
0,05 |
0,01 |
Степені вільності (n-2) |
0,05 |
0,01 |
Степені вільності (n-2) |
0,05 |
0,01 |
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 |
0,997 0,950 0,978 0,811 0,754 0,707 0,666 0,632 0,602 0,576 0,553 0,532 0,514 0,497 0,482 |
1,000 0,990 0,959 0,917 0,874 0,834 0,798 0,765 0,735 0,708 0,684 0,661 0,641 0,623 0,606 |
16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 |
0,468 0,458 0,444 0,433 0,423 0,413 0,404 0,396 0,388 0,381 0,374 0,367 0,361 0,355 0,349 |
0,590 0,575 0,561 0,549 0,537 0,526 0,515 0,505 0,496 0,487 0,478 0,470 0,463 0,456 0,449 |
35 40 45 50 60 70 80 90 100 150 200 300 400 500 1000 |
0,325 0,304 0,288 0,273 0,250 0,232 0,217 0,205 0,195 0,159 0,138 0,113 0,098 0,088 0,062 |
0,418 0,393 0,372 0,354 0,325 0,302 0,283 0,267 0,254 0,208 0,181 0,148 0,128 0,115 0,081 |
Криволінійна кореляція показує, що зі збільшенням значення однієї ознаки інша набуває значення, яке збільшується до певної величини, а потім зменшується або навпаки. Для криволінійного розподілу даних за допомогою логарифмічного або напівлогарифмічного перетворення може бути вибрана поліномінальна форма кривої у=а+вх+сх2+ах3t…
Під час розрахунку використовують стільки членів, скільки потрібно для одержання задовільних даних.
Для визначення невідомих коефіцієнтів а, в, с, d та інших необхідно розв’язати систему рівнянь, які називають нормальними рівняннями:
an+bΣx+cΣx2+d Σx3+…= Σy;
aΣx+bΣx2+cΣx3+dΣx4+…= Σxy;
aΣx2+bΣx3+cΣx4+dΣx5+…= Σx2y;
aΣx3+bΣx4+cΣx5+dΣx6+…= Σx3y.
Кількість рівнянь і кількість членів лівої частини рівняння має дорівнювати кількості необхідних коефіцієнтів або бути на одиницю більше, ніж ступінь рівняння регресії. Ступінь рівняння і криві мають певні назви (табл. 4.9).
Якщо відхилення експерименту від розрахункової кривої носить випадковий характер, то підбір кривої більшого ступеня втрачає значення; якщо відхилення мають систематичний характер або утворюють певні групи щодо знака, то розрахунок рівняння наступного порядку, як правило, є бажаним. Ступінь зв’язку у варіації двох величин більш точно вимірюється квадратом коефіцієнта кореляції (r2). Він показує частку (%) тих змін, які у цій події залежать від досліджуваного фактора.
Таблиця 4.9
Назви ступенів, рівнянь і кривих (Т. Литтл, Ф. Хилз)
Ступінь |
Назва рівнянь |
Назва кривої |
Перший Другий Третій Четвертий П’ятий |
Лінійне Квадратне Кубічне Четвертого ступеня П’ятого ступеня |
Пряма лінія Парабола Кубічна парабола Парабола четвертого ступеня Парабола п’ятого ступеня |
Коефіцієнт детермінації є прямим засобом відображення залежності однієї величини від іншої. В цьому випадку він має переваги перед коефіцієнтом кореляції. Множинною кореляцією називається об’єднана кореляція між залежною і всіма незалежними перемінними. Квадрат коефіцієнта множинної кореляції R2 називається коефіцієнтом детермінації.
