- •Аграрна освіта
- •Isbn 978-966-7906-76-4 © Клименко м.О., Фещенко в.П.,
- •4. Методики аналізу стану компонентів
- •1. Наука як система знань
- •1.1. Поняття, зміст, мета і функції науки
- •1.2. Етапи становлення і розвитку науки
- •1.3. Наука як система знань
- •1.4. Наукові дослідження та етапи їх проведення
- •1.5. Основні риси працівника науки
- •1.6. Організаційна структура
- •1.7. Особливості організації наукової діяльності
- •2. Основи методології науково-дослідної діяльності
- •2.1. Поняття методології
- •2.2. Методологія наукового пізнання
- •2.3. Методологічні основи наукових досліджень
- •2.4. Методологія наукового пошуку в екології
- •3. Методи наукового дослідження
- •3.1. Поняття наукового методу та його основні риси
- •Р ис 3.3. Класифікація методів за характером пізнавальної діяльності
- •3.2. Методи теоретичних досліджень
- •3.3. Емпіричні методи дослідження
- •3.4. Соціоекологічні дослідження
- •Р ис. 3.11. Етапи соціологічного дослідження
- •3.5. Особливості проведення екологічних
- •Методи і засоби збору даних для перевірки робочої гіпотези
- •3.6. Характеристика методів екологічних досліджень
- •Методи наукових досліджень в екології
- •Географічний опис
- •Космічний метод
- •Геохімічні методи
- •Прогнозні методи
- •Метод геоінформаційних систем (гіс)
- •3.6.1. Дистанційні методи дослідження
- •Дистанційні методи вивчення забруднення атмосфери
- •Дистанційне вивчення водного середовища
- •Дистанційні методи дослідження суші
- •3.6.2. Методи біоіндикації
- •Індикація кліматичних факторів
- •Ландшафтна індикація
- •Індикація ґрунтів
- •Гідроіндикація
- •Фітомоніторинг клімату
- •Фітомоніторинг забруднення атмосфери
- •4. Методики аналізу стану компонентів навколишнього середовища
- •4.1. Відбір та підготовка проб
- •4.2. Вибір методів і засобів вимірювань
- •4.3. Статистична обробка результатів досліджень
- •Значення критерію t на 5, 1 і 0,1% рівні значущості
- •Значення критерію f на 1% рівні значущості (ймовірність 99%)
- •4.4. Підготовка даних для статистичного аналізу
- •Дисперсійний аналіз
- •Кореляція
- •Критичні значення коефіцієнта кореляції на 5% і 1% рівнях значущості
- •Регресійний аналіз
- •Критерій хі-квадрат (χ2) або розподіл Пірсона
- •Коваріаційний аналіз
- •Значення критерію χ2
- •4.5. Застосування еом у обробці результатів
- •5. Оформлення результатів наукової роботи
- •5.1. Методика підготовки та оформлення публікації
- •5.2. Оформлення звітів про результати
- •5.3. Робота над публікаціями, монографіями,
- •Наукова монографія
- •Наукова стаття
- •Тези наукової доповіді (повідомлення)
- •Реферат
- •Доповідь (повідомлення)
- •5.4. Курсова (дипломна) робота:
- •Магістерська дисертація
- •Керівництво курсовою (дипломною, магістерською) роботою та її рецензування
- •Додаток 1
- •Перелік нормативних документів, які регламентують вимоги до якості води та ґрунту Якість води
- •Якість ґрунту
- •Відбирання проб
- •Перелік нормативних та методичних документів, які регламентують визначення складу та властивостей проб об'єктів довкілля
- •Перелік нормативних та методичних літературних джерел
- •Література
- •Термінологічний словник
2. Основи методології науково-дослідної діяльності
Вивченням методів наукового пізнання, розробкою його методології займались вчені як у далекому минулому, так і дотепер.
Перші паростки методології отримання нових знань з’явилися ще в період античної культури. Відомо, що стародавні греки найбільш доцільним способом відкриття нових істин вважали дискусії, в результаті яких виявлялися протиріччя про предмет обговорення, суперечливість певних трактувань. У дискусіях відбувався пошук нових знань.
2.1. Поняття методології
Основні ідеї методології як науки було сформовано в епоху Відродження, яка, як відомо, характеризується значними успіхами в розвитку знань про природу. Саме завдячуючи успіхам у природознавстві і початку розмежувань філософії та спеціальних наук як фундаментальних, так і прикладних, у цей період вдалося розробити декілька методів досліджень, які сприяли пізнавальному процесу і відігравали важливу роль у розвитку науки.
Спираючись на праці Аристотеля, Ф.Бекона, Г.Галілея, І.Ньютона, Г.Лейбніца, М.Ломоносова, Ч.Дарвіна, Д.Менделєєва, І.Павлова, А.Ейнштейна, М.Бора та ін., сучасні вчені продовжують розробляти теоретичні основи філософського вчення про методи пізнання і перетворення дійсності, використання принципів світогляду в процесі пізнання і практики.
Процес пізнання, як основа будь-якого наукового дослідження, є складним і вимагає концептуального підходу на основі певної методології. Але слід пам’ятати, що поняття методології дещо вужче поняття наукового пізнання, оскільки останнє не обмежується дослідженням форм і методів пізнання, а вивчає питання сутності об’єкта і суб’єкта пізнання, критеріїв його істинності, межі пізнавальної діяльності та ін. Виконання наукового дослідження нерозривно пов’язане з його методологією, тобто з початковими керівними принципами розвитку. За суттю, методологія – це сукупність методів, способів, заходів, їх певна послідовність, схема, прийнята під час розробки наукового дослідження. У багатьох зарубіжних літературних джерелах поняття методології і методів дослідження не розмежовуються. Вітчизняні науковці методологію розглядають як вчення про наукові методи пізнання і як систему наукових принципів, на основі яких базується дослідження та провадиться вибір пізнавальних засобів, методів і прийомів дослідження. Найбільш доцільним є визначення:
Методологія (від грец. methoges – пізнання і logos – вчення) – це теорія методів дослідження, створення наукових концепцій як системи знань про теорію науки або системи методів дослідження.
Під методологією також розуміють концептуальний виклад мети, змісту, методів дослідження, які забезпечують отримання максимально об’єктивної, точної, систематизованої інформації про процеси та явища. Сутність методологічного апарату дослідження визначається сучасним розумінням методології як учення про структуру, логіку, організацію, методи, засоби та форми наукового пізнання.
Методологія виконує функції, які зводяться до наступного:
визначення способів отримання наукових знань, які відображають динамічні процеси та явища;
визначення певного шляху, на якому досягається науково-дослідна мета;
забезпечення всебічності отримання інформації щодо процесу чи явища, що вивчаються;
введення нової інформації до фонду теорії науки;
уточнення, збагачення, систематизація термінів і понять у науці;
створення системи наукової інформації, яка базується на об’єктивних фактах, і логіко-аналітичного інструменту наукового пізнання.
Методологія – це і наука про структуру, логічну організацію, засоби і методи діяльності взагалі. Незважаючи на те, що поняття методології є складним і пояснюється по-різному, їй притаманний розвиток.
Розвиток методології – одна зі сторін розвитку науки загалом. Будь-яке наукове відкриття має не тільки предметний, а й методологічний зміст, оскільки воно пов’язане з критичним переосмисленням існуючого апарату понять, передумов і підходів до інтерпретації об’єкта, явища, що вивчається.
Методологія – це сукупність правил визначення понять, виведення одних знань з інших, методів, заходів, операцій наукового дослідження у всіх галузях науки і на всіх етапах дослідження.
Нині методологія виступає як окрема наукова дисципліна, що вивчає технологію проведення наукових досліджень, опис і аналіз етапів досліджень і низку інших проблем. Будучи вченням про систему принципів і способів наукової діяльності, методологія одночасно є основою теорії будь-якої дисципліни або наукової галузі.
Головною метою методології науки є вивчення і аналіз методів, засобів, заходів, застосування яких дозволяє отримувати нові знання в науці як на теоретичному, так і на емпіричному рівнях. За спрощеним трактуванням, методологію можна визначити як схему (алгоритм) або план вирішення поставлених завдань наукового дослідження.
Поряд з цим методологія наукового дослідження розробляє найбільш суттєві особливості і ознаки методів дослідження, розкриває їх за спільністю і глибиною аналізу. Наприклад, вивчаючи конкретні способи проведення експерименту, спостережень, вимірювання, методологія науки виділяє ті ознаки, які властиві будь-якому експерименту.
Найбільш важливим для методології науки є визначення проблеми, побудова предмета дослідження і наукової теорії, перевірки істинності результатів.
