- •Аграрна освіта
- •Isbn 978-966-7906-76-4 © Клименко м.О., Фещенко в.П.,
- •4. Методики аналізу стану компонентів
- •1. Наука як система знань
- •1.1. Поняття, зміст, мета і функції науки
- •1.2. Етапи становлення і розвитку науки
- •1.3. Наука як система знань
- •1.4. Наукові дослідження та етапи їх проведення
- •1.5. Основні риси працівника науки
- •1.6. Організаційна структура
- •1.7. Особливості організації наукової діяльності
- •2. Основи методології науково-дослідної діяльності
- •2.1. Поняття методології
- •2.2. Методологія наукового пізнання
- •2.3. Методологічні основи наукових досліджень
- •2.4. Методологія наукового пошуку в екології
- •3. Методи наукового дослідження
- •3.1. Поняття наукового методу та його основні риси
- •Р ис 3.3. Класифікація методів за характером пізнавальної діяльності
- •3.2. Методи теоретичних досліджень
- •3.3. Емпіричні методи дослідження
- •3.4. Соціоекологічні дослідження
- •Р ис. 3.11. Етапи соціологічного дослідження
- •3.5. Особливості проведення екологічних
- •Методи і засоби збору даних для перевірки робочої гіпотези
- •3.6. Характеристика методів екологічних досліджень
- •Методи наукових досліджень в екології
- •Географічний опис
- •Космічний метод
- •Геохімічні методи
- •Прогнозні методи
- •Метод геоінформаційних систем (гіс)
- •3.6.1. Дистанційні методи дослідження
- •Дистанційні методи вивчення забруднення атмосфери
- •Дистанційне вивчення водного середовища
- •Дистанційні методи дослідження суші
- •3.6.2. Методи біоіндикації
- •Індикація кліматичних факторів
- •Ландшафтна індикація
- •Індикація ґрунтів
- •Гідроіндикація
- •Фітомоніторинг клімату
- •Фітомоніторинг забруднення атмосфери
- •4. Методики аналізу стану компонентів навколишнього середовища
- •4.1. Відбір та підготовка проб
- •4.2. Вибір методів і засобів вимірювань
- •4.3. Статистична обробка результатів досліджень
- •Значення критерію t на 5, 1 і 0,1% рівні значущості
- •Значення критерію f на 1% рівні значущості (ймовірність 99%)
- •4.4. Підготовка даних для статистичного аналізу
- •Дисперсійний аналіз
- •Кореляція
- •Критичні значення коефіцієнта кореляції на 5% і 1% рівнях значущості
- •Регресійний аналіз
- •Критерій хі-квадрат (χ2) або розподіл Пірсона
- •Коваріаційний аналіз
- •Значення критерію χ2
- •4.5. Застосування еом у обробці результатів
- •5. Оформлення результатів наукової роботи
- •5.1. Методика підготовки та оформлення публікації
- •5.2. Оформлення звітів про результати
- •5.3. Робота над публікаціями, монографіями,
- •Наукова монографія
- •Наукова стаття
- •Тези наукової доповіді (повідомлення)
- •Реферат
- •Доповідь (повідомлення)
- •5.4. Курсова (дипломна) робота:
- •Магістерська дисертація
- •Керівництво курсовою (дипломною, магістерською) роботою та її рецензування
- •Додаток 1
- •Перелік нормативних документів, які регламентують вимоги до якості води та ґрунту Якість води
- •Якість ґрунту
- •Відбирання проб
- •Перелік нормативних та методичних документів, які регламентують визначення складу та властивостей проб об'єктів довкілля
- •Перелік нормативних та методичних літературних джерел
- •Література
- •Термінологічний словник
Значення критерію t на 5, 1 і 0,1% рівні значущості
Кількість степенів вільності |
Рівень значущості |
||
0,05 |
0,01 |
0,001 |
|
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 50 100 |
12,71 4,30 3,18 2,78 2,57 2,45 2,37 2,31 2,26 2,23 2,20 2,18 2,16 2,15 2,13 2,12 2,11 2,10 2,09 2,09 2,08 2,07 2,07 2,06 2,06 2,06 2,05 2,05 2,05 2,04 2,01 1,98 1,96 |
63,66 9,93 5,84 4,60 4,03 3,71 3,50 3,36 3,25 3,17 3,11 3,06 3,01 2,98 2,95 2,92 2,90 2,88 2,86 2,85 2,83 2,82 2,81 2,80 2,79 2,78 2,77 2,76 2,76 2,75 2,68 2,63 2,58 |
- 31,60 12,94 8,61 6,86 5,96 5,41 5,04 4,78 4,59 4,44 4,32 4,22 4,14 4,07 4,02 3,97 3,92 3,88 3,86 3,82 3,79 3,77 3,75 3,73 3,71 3,69 3,67 3,66 3,66 3,50 3,39 3,29 |
У першому випадку за критерієм Стьюдента оцінюють істотність різниці середніх, у другому – істотність середньої різниці.
1. Оцінювання
різниці середніх незалежних вибірок.
Похибка різниці або суми середніх
арифметичних незалежних вибірок за
однакової кількості спостережень n1
= n2
визначають за формулою
,
де
Sd
– похибка
різниці або суми;
і
– похибки порівнюваних середніх
арифметичних
і
.
Гарантією надійності висновку про істотність або неістотність різниць між і є відношення їх різниці до її похибки. Це відношення називають критерієм істотної різниці:
.
Якщо tфакт ≥ tтеор , нульову гіпотезу про відсутність істотних різниць між середніми відкидають, а якщо tфакт < tтеор, різницю знаходять у межах випадкових відхилень для прийнятого рівня значущості.
2. Оцінювання різниць між дисперсіями за критерієм F. Критерій F введений у статистику англійським ученим Р.Фішером для перевірки різниці дисперсій, являє собою відношення дисперсій Sv (варіантів) до S (похибки):
.
У зв'язку з тим, що в усіх випадках чисельником є більша з порівнювальних дисперсій, критерій F дорівнює одиниці або наближається до неї за рівності дисперсій F=1, зі збільшенням розходження між ними величина F збільшується.
Фактичне значення F порівнюють з табличним (табл. 4.4) з урахуванням для кожної дисперсії числа ступенів свободи (n-1) і прийнятого рівня значущості. Таблиці критерію F показують розподіл відношень S12 / S22 у нескінченій кількості випадкових вибірок з генеральної сукупності. Якщо Fфакт ≥ Fтeop, то між порівняльними дисперсіями різниці істотні вірогідні, коли Fфакт < Fтeop – різниця між середніми арифметичними не істотна, вірогідність різниць між середніми відсутня.
Таблиця 4.4
