- •Аграрна освіта
- •Isbn 978-966-7906-76-4 © Клименко м.О., Фещенко в.П.,
- •4. Методики аналізу стану компонентів
- •1. Наука як система знань
- •1.1. Поняття, зміст, мета і функції науки
- •1.2. Етапи становлення і розвитку науки
- •1.3. Наука як система знань
- •1.4. Наукові дослідження та етапи їх проведення
- •1.5. Основні риси працівника науки
- •1.6. Організаційна структура
- •1.7. Особливості організації наукової діяльності
- •2. Основи методології науково-дослідної діяльності
- •2.1. Поняття методології
- •2.2. Методологія наукового пізнання
- •2.3. Методологічні основи наукових досліджень
- •2.4. Методологія наукового пошуку в екології
- •3. Методи наукового дослідження
- •3.1. Поняття наукового методу та його основні риси
- •Р ис 3.3. Класифікація методів за характером пізнавальної діяльності
- •3.2. Методи теоретичних досліджень
- •3.3. Емпіричні методи дослідження
- •3.4. Соціоекологічні дослідження
- •Р ис. 3.11. Етапи соціологічного дослідження
- •3.5. Особливості проведення екологічних
- •Методи і засоби збору даних для перевірки робочої гіпотези
- •3.6. Характеристика методів екологічних досліджень
- •Методи наукових досліджень в екології
- •Географічний опис
- •Космічний метод
- •Геохімічні методи
- •Прогнозні методи
- •Метод геоінформаційних систем (гіс)
- •3.6.1. Дистанційні методи дослідження
- •Дистанційні методи вивчення забруднення атмосфери
- •Дистанційне вивчення водного середовища
- •Дистанційні методи дослідження суші
- •3.6.2. Методи біоіндикації
- •Індикація кліматичних факторів
- •Ландшафтна індикація
- •Індикація ґрунтів
- •Гідроіндикація
- •Фітомоніторинг клімату
- •Фітомоніторинг забруднення атмосфери
- •4. Методики аналізу стану компонентів навколишнього середовища
- •4.1. Відбір та підготовка проб
- •4.2. Вибір методів і засобів вимірювань
- •4.3. Статистична обробка результатів досліджень
- •Значення критерію t на 5, 1 і 0,1% рівні значущості
- •Значення критерію f на 1% рівні значущості (ймовірність 99%)
- •4.4. Підготовка даних для статистичного аналізу
- •Дисперсійний аналіз
- •Кореляція
- •Критичні значення коефіцієнта кореляції на 5% і 1% рівнях значущості
- •Регресійний аналіз
- •Критерій хі-квадрат (χ2) або розподіл Пірсона
- •Коваріаційний аналіз
- •Значення критерію χ2
- •4.5. Застосування еом у обробці результатів
- •5. Оформлення результатів наукової роботи
- •5.1. Методика підготовки та оформлення публікації
- •5.2. Оформлення звітів про результати
- •5.3. Робота над публікаціями, монографіями,
- •Наукова монографія
- •Наукова стаття
- •Тези наукової доповіді (повідомлення)
- •Реферат
- •Доповідь (повідомлення)
- •5.4. Курсова (дипломна) робота:
- •Магістерська дисертація
- •Керівництво курсовою (дипломною, магістерською) роботою та її рецензування
- •Додаток 1
- •Перелік нормативних документів, які регламентують вимоги до якості води та ґрунту Якість води
- •Якість ґрунту
- •Відбирання проб
- •Перелік нормативних та методичних документів, які регламентують визначення складу та властивостей проб об'єктів довкілля
- •Перелік нормативних та методичних літературних джерел
- •Література
- •Термінологічний словник
4.4. Підготовка даних для статистичного аналізу
У період підготовки даних до статистичного аналізу проводять попередню їх обробку. Для отримання достатньо точних даних необхідно, щоб дослідні дані мали три значущі цифри.
Під час аналізу малих вибірок зустрічаються окремі значення варіюючої ознаки, які різко відрізняються від інших і викликають сумніви щодо належності їх до цієї вибірки. Бракування сумнівних даних (дат) допускається за умови статистичного обґрунтування того, що відхилення, отримане в умовах, різко відмінних від умов проведення досліджень інших варіантів, що умови не суперечать меті досліду або є результатом грубої похибки. Бракування сумнівних даних (дат) можливе за проведення досліду не менш як у чотириразовій повторності і х1≠ х2, а хn-1≠хn.
Гіпотезу про належність сумнівних дат до певної сукупності у малих вибірках перевіряють за критерієм τ (табл. 4.5).
Таблиця 4.5
Критичне значення критерію τ для 5% і 1% рівнів значущості
n |
τ |
n |
τ |
||
0,01 |
0,05 |
0,01 |
0,05 |
||
4 5 6 7 8 9 10 11 12 |
0,991 0,916 0,805 0,740 0,683 0,635 0,597 0,566 0,541 |
0,955 0,807 0,689 0,610 0,554 0,512 0,477 0,450 0,428 |
14 16 18 20 22 24 26 28 30 |
0,502 0,372 0,449 0,430 0,414 0,400 0,389 0,378 0,369 |
0,395 0,369 0,349 0,334 0,320 0,309 0,299 0,291 0,283 |
Критерій τ є відношенням різниці між сумнівною датою (х) і сусідньою з нею датою (хn) до розмаху варіювання з урахуванням 5% або 1% рівня значущості.
Критерій τ розраховують за формулою:
для
х1:
;
для
хn:
.
Для розрахунку фактичного значення критерію τ варіанти розміщують у порядку збільшення х1, х2, …, хn-1, xn. Сумнівними звичайно бувають один або два крайні члени ряду, тобто х1 і xn, не викликають сумніву близькі до них варіанти х2 і xn-1. Із ними порівнюють х1 і xn. У наведених вище формулах різниці xn-1-х і xn-х2 характеризують розмах варіювання варіаційного ряду без крайніх значень, які викликають сумніви. Якщо τфакт ≥ τтеор, то варіанта відкидається, якщо τфакт < τтеор, то варіанта залишається і нульову гіпотезу про належність її до цієї сукупності не відкидають.
Відновлення
дат, які випали.
Встановивши причини випадання дат (х),
їх відновлюють за формулою:
,
де L – кількість варіантів; V – сума дат у варіанті, який випав; n – кількість повторень; p – сума дат у повторенні, де є випадання; Σх – сума дат в усьому досліді, за винятком дати, що випала.
Оброблені дані записують у таблиці і вибирають метод статистичного аналізу та комп’ютерну програму.
