4.4. Підготовка даних для статистичного аналізу

У період підготовки даних до статистичного аналізу проводять попередню їх обробку. Для отримання достатньо точних да­них необхідно, щоб дослідні дані мали три значущі цифри.

Під час аналізу малих вибірок зустрічають­ся окремі значення варіюючої ознаки, які різко відрізняються від інших і викликають сумніви щодо належності їх до цієї вибірки. Бракування сумнівних даних (дат) допускається за умови статистичного обґрунтування того, що відхилення, отримане в умовах, різко відмінних від умов проведення досліджень інших варіантів, що умови не суперечать меті досліду або є результатом грубої похибки. Бракування сумнівних даних (дат) можливе за проведення досліду не менш як у чотириразовій повторності і х₁≠ х₂, а х_n-1≠х_n.

Гіпотезу про належність сумнівних дат до певної сукупності у малих вибірках перевіряють за критерієм τ (табл. 4.5).

Таблиця 4.5

Критичне значення критерію τ для 5% і 1% рівнів значущості

n	τ		n	τ
	0,01	0,05		0,01	0,05
4 5 6 7 8 9 10 11 12	0,991 0,916 0,805 0,740 0,683 0,635 0,597 0,566 0,541	0,955 0,807 0,689 0,610 0,554 0,512 0,477 0,450 0,428	14 16 18 20 22 24 26 28 30	0,502 0,372 0,449 0,430 0,414 0,400 0,389 0,378 0,369	0,395 0,369 0,349 0,334 0,320 0,309 0,299 0,291 0,283

Критерій τ є відношенням різниці між сумнівною датою (х) і сусідньою з нею датою (х_n) до розмаху варіювання з урахуванням 5% або 1% рівня значущості.

Критерій τ розраховують за формулою:

для х₁: ;

для х_n: .

Для розрахунку фактичного значення критерію τ варіанти розміщують у порядку збільшення х₁, х₂, …, х_n-1, x_n. Сумнівними звичайно бувають один або два крайні члени ряду, тобто х₁ і x_n, не викликають сумніву близькі до них варіанти х₂ і x_n-1. Із ними порівнюють х₁ і x_n. У наведених вище формулах різниці x_n-1-х і x_n-х₂ характеризують розмах варіювання варіаційного ряду без крайніх значень, які викликають сумніви. Якщо τ_факт ≥ τ_теор, то варіанта відкидається, якщо τ_факт < τ_теор, то варіанта залишається і нульову гіпотезу про належність її до цієї сукупності не відкидають.

Відновлення дат, які випали. Встановивши причини випадання дат (х), їх відновлюють за формулою: ,

де L – кількість варіантів; V – сума дат у варіанті, який випав; n – кількість повторень; p – сума дат у повторенні, де є випадання; Σх – сума дат в усьому досліді, за винятком дати, що випала.

Оброблені дані записують у таблиці і вибирають метод статистичного аналізу та комп’ютерну програму.