- •Аграрна освіта
- •Isbn 978-966-7906-76-4 © Клименко м.О., Фещенко в.П.,
- •4. Методики аналізу стану компонентів
- •1. Наука як система знань
- •1.1. Поняття, зміст, мета і функції науки
- •1.2. Етапи становлення і розвитку науки
- •1.3. Наука як система знань
- •1.4. Наукові дослідження та етапи їх проведення
- •1.5. Основні риси працівника науки
- •1.6. Організаційна структура
- •1.7. Особливості організації наукової діяльності
- •2. Основи методології науково-дослідної діяльності
- •2.1. Поняття методології
- •2.2. Методологія наукового пізнання
- •2.3. Методологічні основи наукових досліджень
- •2.4. Методологія наукового пошуку в екології
- •3. Методи наукового дослідження
- •3.1. Поняття наукового методу та його основні риси
- •Р ис 3.3. Класифікація методів за характером пізнавальної діяльності
- •3.2. Методи теоретичних досліджень
- •3.3. Емпіричні методи дослідження
- •3.4. Соціоекологічні дослідження
- •Р ис. 3.11. Етапи соціологічного дослідження
- •3.5. Особливості проведення екологічних
- •Методи і засоби збору даних для перевірки робочої гіпотези
- •3.6. Характеристика методів екологічних досліджень
- •Методи наукових досліджень в екології
- •Географічний опис
- •Космічний метод
- •Геохімічні методи
- •Прогнозні методи
- •Метод геоінформаційних систем (гіс)
- •3.6.1. Дистанційні методи дослідження
- •Дистанційні методи вивчення забруднення атмосфери
- •Дистанційне вивчення водного середовища
- •Дистанційні методи дослідження суші
- •3.6.2. Методи біоіндикації
- •Індикація кліматичних факторів
- •Ландшафтна індикація
- •Індикація ґрунтів
- •Гідроіндикація
- •Фітомоніторинг клімату
- •Фітомоніторинг забруднення атмосфери
- •4. Методики аналізу стану компонентів навколишнього середовища
- •4.1. Відбір та підготовка проб
- •4.2. Вибір методів і засобів вимірювань
- •4.3. Статистична обробка результатів досліджень
- •Значення критерію t на 5, 1 і 0,1% рівні значущості
- •Значення критерію f на 1% рівні значущості (ймовірність 99%)
- •4.4. Підготовка даних для статистичного аналізу
- •Дисперсійний аналіз
- •Кореляція
- •Критичні значення коефіцієнта кореляції на 5% і 1% рівнях значущості
- •Регресійний аналіз
- •Критерій хі-квадрат (χ2) або розподіл Пірсона
- •Коваріаційний аналіз
- •Значення критерію χ2
- •4.5. Застосування еом у обробці результатів
- •5. Оформлення результатів наукової роботи
- •5.1. Методика підготовки та оформлення публікації
- •5.2. Оформлення звітів про результати
- •5.3. Робота над публікаціями, монографіями,
- •Наукова монографія
- •Наукова стаття
- •Тези наукової доповіді (повідомлення)
- •Реферат
- •Доповідь (повідомлення)
- •5.4. Курсова (дипломна) робота:
- •Магістерська дисертація
- •Керівництво курсовою (дипломною, магістерською) роботою та її рецензування
- •Додаток 1
- •Перелік нормативних документів, які регламентують вимоги до якості води та ґрунту Якість води
- •Якість ґрунту
- •Відбирання проб
- •Перелік нормативних та методичних документів, які регламентують визначення складу та властивостей проб об'єктів довкілля
- •Перелік нормативних та методичних літературних джерел
- •Література
- •Термінологічний словник
Дистанційні методи вивчення забруднення атмосфери
Основною перевагою дистанційних вимірювань є можливість безперервного визначення середніх концентрацій шкідливих речовин на площі, а також оцінювання вертикального розподілу домішок, які характеризують потенціал забруднення. Одночасно дистанційні методи забезпечують встановлення напрямку руху забруднювальних речовин в атмосфері.
Спостереження переносу газоподібних забруднювань можуть бути організовані як на мережі станцій впродовж кордонів держав, так і за допомогою пересувних установок, що розміщуються на автомобілях і літаках.
Виміри концентрацій газоподібних забруднень здійснюють за допомогою спектрометрії прямого і розсіяного атмосферного сонячного або місячного випромінювання, а також резонансними методами.
Найбільш перспективними методами дослідження дальнього переносу газоподібних забруднень слід вважати активний адсорбційний метод з розміщенням на літакові лазерного джерела випромінювання і оптичного гетеродина, який тримає відбите земною поверхнею лазерне випромінювання.
На підставі таких вимірювань (цілодобових) виготовляють карти горизонтального розподілу забруднень і висотні профілі молекулярних компонентів атмосфери.
Найбільш систематизовано організовані спостереження вмісту озону в атмосфері. Світова мережа налічує 100 станцій. У країнах СНД функціонує 45 озонометричних станцій, 3 з яких – в Україні.
Дослідження димового забруднення атмосфери здійснюють за допомогою космічних знімань. Найбільшу яскравість димові забруднення мають в частині спектру 0,4-0,5мкм.
Світлі язики димових струменів від пожеж особливо чітко виявляються на локальних фотографіях, а також на знімках з супутника природних ресурсів ЛАНДСАТ–1 і ЛАНДСАТ–2.
За допомогою метеорологічних супутників Землі ведуться цілодобові спостереження за вулканічними виверженнями.
Пилове забруднення атмосфери вивчають з використанням космічних зображень. Космічне знімання дає можливість визначити розміри пилових бур, встановити склад пилу, дослідити шляхи переміщення пилу і встановити райони „розвантаження”.
Під час спостережень стану атмосферного повітря в містах здійснюють:
контроль викидів, що дає можливість виявляти, ідентифікувати та визначати потужності джерел викиду;
контроль рівня забруднень.
Вимірювання проводять за допомогою пасивних та активних засобів виміру.
Пасивні прилади – це мас-спектрометри та фільтрові радіометри на SO2 і NO2.
До активних засобів виміру відносять: лідари диференційного поглинання – розсіювання (ДПР); комбінаційного розсіювання і флюоресценції. Ці прилади здатні проводити контроль викидів у будь-який час доби в широкому діапазоні метеоумов. Контроль викидів здійснюють за допомогою пересувних постів на базі автомобілів, літаків або із зручних точок.
Найефективнішими методами слід вважати лідари диференційного поглинання – розсіювання, які забезпечують визначення у викидах: SO2, NO2, NO, CL2, Hg, бензол, формальдегід з радіусом дії від 0,5 до 6км.
За безпосереднього контролю забруднення атмосферного повітря в автоматичному режимі використовують газоаналізатори різних типів на SO2, NO2, NO, CO, O3, NH3, HF, H2S, HCl, суму вуглеводнів.
