5. Магістерська дисертація

як кваліфікаційне дослідження

Підготовка кваліфікованих працівників, молодших спеціа­лістів, бакалаврів, спеціалістів та магістрів здійснюється за освітньо-кваліфікаційними рівнями (ступеневою освітою) згідно з відповідними освітньо-професійними програмами.

Магістр – це освітньо-кваліфікаційний рівень фахів­ця, який на основі кваліфікації бакалавра або спеціаліста здобув поглиблені спеціальні уміння та знання інновацій­ного характеру, має певний досвід їх застосування та проду­кування нових знань для вирішення проблемних професій­них завдань у певній галузі.

Магістр повинен мати широку ерудицію, фундаментальну наукову базу, володіти методоло­гією наукової творчості, сучасними інформаційними техно­логіями, методами отримання, обробки, зберігання і викори­стання наукової інформації, бути спроможним до плодо­творної науково-дослідницької і науково-педагогічної діяльності.

Магістерська освітньо-професійна програма включає в себе дві приблизно однакові за обсягом складові – освітню і науково-дослідницьку. Зміст науково-дослідницької робо­ти магістра визначається індивідуальним планом. Одночасно призначається науковий керівник, який повинен мати на­уковий ступінь і (або) вчене звання і працювати у цьому ВНЗ.

Підготовка магістра завершується захистом магістерської дисертації на засіданні Державної екзаменаційної комісії.

Магістерська дисертація – це самостійна науково-до­слідницька робота, яка виконує кваліфікаційну функцію, тоб­то готується з метою публічного захисту і отримання академічного ступеня магістра.

Основне завдання її автора – продемонструвати рівень своєї наукової кваліфікації, уміння самостійно вести науковий пошук і вирішувати конкретні наукові завдання. Ця випускова кваліфікаційна робота наукового змісту має внутрішню єдність і відображає хід та результати розробки вибраної теми. Вона представляє собою новий по суті і досить спе­цифічний вид кваліфікаційної роботи, який містить елементи наукових досліджень.

Магістерська робота, з одного боку, має узагальнювальний характер, оскільки є своєрідним підсумком підготовки магі­стра, а з іншого – є самостійним оригінальним науковим дослідженням студента, у розробці якого зацікавлені уста­нови, організації або підприємства.

Оскільки підготовка магістрів у нашій країні є справою відносно новою, то поки що не розроблені більш-менш уніфіковані вимоги щодо змісту й структури магістерської дисертації як виду кваліфікаційної роботи. Прийнятною вважається така її структура:

• титульний аркуш;

• зміст;

• вступ;

• розділи і підрозділи основної частини;

• висновки;

• список використаних джерел;

• додатки.

Наповнення кожної частини магістерської дисертації ви­значається її темою. Вибір теми, етапи підготовки, пошук бібліографічних джерел, вивчення їх і добір фактичного ма­теріалу, методика написання, правила оформлення та захис­ту магістерської дисертації мають багато спільного з дип­ломною роботою студента і кандидатською дисертацією здобувача наукового ступеня.

Виходячи з того, що магістерська підготовка – це по суті лише перший серйозний крок студента до науково-дослідницької і науково-педагогічної діяльності, що логічно завершується вступом до аспірантури і підготовкою кандидатської дисертації, магістерська дисертація не може розглядатись як науковий твір вищого ґатунку, оскільки ступінь магістра – це не вчений, а лише академічний ступінь, який підтверджує освітньо-професійний рівень випускника вищої школи і свідчить про наявність у нього знань, умінь і навичок, притаманних науковому працівникові-початківцю.

Вимоги до магістерської дисертації в науковому відно­шенні вищі, ніж до дипломної роботи, однак нижчі, ніж до кандидатської дисертації.

На відміну від дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата і доктора наук, що є науково-дослідницькими пра­цями, магістерська дисертація як самостійне наукове дослі­дження кваліфікується як навчально-дослідницька праця, в основу якої покладено моделювання більш-менш відомих рішень. Її тематика та науковий рівень мають відповідати освітньо-професійній програмі навчання. Виконання зазначеної роботи має не стільки вирішувати наукові проблеми (завдання), скільки засвідчувати, що її автор здатний належним чином вести науковий пошук, розпізнавати професійні проблеми, знати загальні методи і прийоми їх вирішення.

Під час оцінювання випускової кваліфікаційної роботи виходять з того, що магістр повинен уміти:

• формулювати мету і завдання дослідження;

• складати план дослідження;

• вести бібліографічний пошук із застосуванням сучасних інформаційних технологій;

• використовувати сучасні методи наукового дослідження, модифікувати наявні та розробляти нові методи, виходя­чи із завдань конкретного дослідження;

• обробляти отримані дані, аналізувати і синтезувати їх на базі відомих літературних джерел;

• оформляти результати досліджень відповідно до сучас­них вимог у вигляді звітів, рефератів, статей.

Процедура підготовки і захисту магістерської дисертації подібна до захисту дипломної роботи і є спрощеною порівня­но з кандидатською і докторською дисертаціями. Якщо ос­новні положення, висновки і рекомендації кандидатського і докторського дослідження мають бути опубліковані в науко­вих виданнях, то стосовно магістерської дисертації ця вимо­га не є обов'язковою. Процедура захисту магістерської ди­сертації не потребує автореферата.

Здобувач ступеня кандидата і доктора наук подає в спеціа­лізовану вчену раду перелік документів, регламентованих ВАК України. Здобувач ступеня магістра обмежується поданням у Державну екзаменаційну комісію лише самої магістерської роботи (разом із відгуками наукового керівника і про­відного фахівця) і довідки про виконання індивідуального плану з освітньо-професійної програми магістра.

Спрощеною є й сама процедура публічного захисту магі­стерської дисертації, оскільки не потрібно призначати офіційних опонентів і провідної установи. Така дисертація підля­гає лише обов'язковому рецензуванню. Незважаючи на суттєві відмінності між магістерською і кандидатською дисертація­ми, принципи їх підготовки – загальні.

Студенти, які успішно закінчили магістратуру, як пра­вило, продовжують навчання в аспірантурі.

Типові помилки в написанні та оформленні курсової (дипломної, магістерської) роботи:

1. Зміст роботи не відповідає плану курсової (дипломної, магістерської) роботи або не розкриває тему повністю чи в її основній частині.

2. Сформульовані розділи (підрозділи) не відображають ре­альну проблемну ситуацію, стан об'єкта.

3. Мета дослідження не пов'язана з проблемою, сформульо­вана абстрактно і не розкриває специфіки об'єкта і предмета дослідження.

4. Автор не виявив самостійності, робота представляє собою ком­піляцію або плагіат.

5. Не зроблено глибокого і всебічного аналізу сучасних офіційних і нормативних документів, нової спеціальної літе­ратури (останні 5–10 років) з теми дослідження.

6. Аналітичний огляд вітчизняних і зарубіжних публікацій з теми робо-ти має форму анотованого списку і не відображає рівня вивченості проблеми.

7. Не розкрито зміст та організацію особистого експериментального дослідження (його суть, тривалість, місце прове­дення), повер­хово висвітлено об’єкт.

8. Кінцевий результат не відповідає меті дослідження, ви­сновки не відповідають поставленим завданням.

9. У роботі немає посилань на першоджерела або вказані не ті, з яких запозичені матеріали.

10. Бібліографічний опис джерел у списку використаної літератури наведено довільно, без додержання вимог держав­ного стандарту.

11. Як ілюстративний матеріал використано таблиці, діаграми, схеми, запозичені не з першоджерел, а з підручника, навчального посібника, монографії або наукової статті.

12. Обсяг та оформлення роботи не відповідають вимогам, вона виконана неохайно, з помилками.