Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Організація обслуговування Пятницька.doc
Скачиваний:
16
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
12 Мб
Скачать
☆

3.2.4. Барна карта

Асортимент напоїв і страв у барі залежить від його спеціалізації.

Особливе місце в барній карті (меню бару) посідають коктейлі, класифікація яких здійснюється за основними та другорядними ознаками.

За основними ознаками коктейлі класифікуються за об'ємом, впливом на ор­ганізм людини, сировинною основою (базою), технологією приготування, тем­пературою подавання.

За другорядними ознаками коктейлі класифікуються за складом напою, сма­ковими властивостями, призначенням чи часом подавання, вмістом алкоголю та

цукру, сезоном.

За об'ємом коктейлі поділяються на: 8Ьо1 Огіпкк — короткі, до 100 мл, Ьоп§ Огіпкк — довгі, від 150 мл, Рагїу Огіпкк — напої, які виготовляються великими порціями — від 8 і більше порцій.

Короткі напої складаються переважно з міцноалкогольної основи (будь-якого лікеру або вермуту) та соку, інколи з додаванням ароматичних компонен­тів. Короткі коктейлі подають у коктейльному келиху, в тумблері, склянці Оісі РІкпепесС або келиху «Маргарита» чи у вазочці для коктейлів.

Довгі змішані напої — це алкогольні чи безалкогольні напої, які складаються з чотирьох основних компонентів: база, смаково-ароматичний компонент і пом'якшувально-згладжуючий компонент, а також наповнювач.

«Рагіу Отіпкз» або «Воп>їе8» — це напої, які виготовляються великими пор­ціями — 8—12 і більше. Часто їх готують під час прийомів або вечірок, розра­хованих на велику кількість гостей. Багатопорційні коктейлі можуть бути як ал­когольними, так і безалкогольними. До них належать крюшони, пунші, гроги.

За впливом на організм людини коктейлі поділяють на коктейлі-аперитиви, коктейлі-дижестиви, тонізуючі та охолоджувальні коктейлі, витверезно-збуджуючі.

Коктейлі-аперитиви (рге-йіппег соскіаіЬ) — це коктейлі, які збуджують апе­тит. їх подають перед початком бенкету або як коктейль, який пропонують в очікуванні замовлених страв. Коктейлями-аперитивами вважаються: Маггіпі Огу (Мартіні Драй), 8ісСе Саге (Сайт кар), МапЬайап (Манхеттен), \¥піїе ЬасСу (Байт леді) Атегісапо (Амерікано).

Окрім коктейлів, аперитивами можуть бути натуральні алкогольні та безал­когольні напої: горілка, джин, віскі, коньяк, сухі та ігристі вина, пиво, несолодкі соки (переважно цитрусові), мінеральні (столові) води. Найкращим аперитивом вважається \¥егтиі (вермут).

Коктейлі-дижестиви (Л/іег йіппег соскіаіЬ) — це коктейлі, які подають на­прикінці або після споживання їжі. Друга їх назва — післяобідні коктейлі. Для їх подавання найчастіше використовують коктейльну чарку або коктейльну ва­зочку (додаток 22).

Коктейлі-дижестиви — це переважно міцні та солодкі коктейлі, короткі за об'ємом.

Дижестивами називають також натуральні алкогольні напої: коньяк, лікерні вина, лікери, солодкі настоянки.

До відомих коктейлів-дижестивів належать: АІехапсСег-СоскІаіІ (Олександр-коктейль), Згіпдег (Стінгер), Ога88гюррег (Грасхоппер).

Тонізуючі та прохолодні коктейлі — це довгі змішані напої об'ємом більше 150 мл, які характеризуються освіжаючим впливом на організм людини. Об'єм визначається додаванням наповнювача (соків, газованих, солодких, тонізуючих вод, спрайт, коли, фанти, тоніку або мінеральних столових вод, молока та алко­гольних наповнювачів — ігристих вин та рідше пива.

Відомі такі класичні довгі напої: Оіп Топіс (Джин тонік), СиЬа ІлЬге (Куба Ліб-ре), РІапІегк рипсп (Плантерс панч), Маі Таі (Май Тай), Ріпа СоІасСа (Піна Колада).

Подають довгі коктейлі у бокалах хайбол та харікейн.

Витверезно-збуджуючі коктейлі (Ріск-те-ирз [підбадьор мене]) містять міцно-алкогольну основу, сік, калорійні фрукти або овочі. Бармени можуть використову­вати спеції, приправи, яйця, бульйони, олію, кетчупи. Метою цих коктейлів є збу­дити та підбадьорити людину (часто ці коктейлі замовляють у нічний час).

Відомими коктейлями цієї групи вважають ВІоосСу Магу (Бладі Мері), БиІІпої (Булшот), Ргаігіе Оукіег (Прері Оустер).

За сировинною основою. Класифікація коктейлів за їх базою чи основою насам­перед пов'язана з тим, що основа напою складає у більшості випадків до 50 % кок­тейлю, не враховуючи наповнювача. Знаючи, на якій основі виготовляється кок­тейль, можна визначити прихильність гостей бару до того чи іншого базового напою.

Частіше за все в якості основи використовують наступні алкогольні напої: віскі, коньяк, джин, ром, бренді, горілку, текілу. В окрему групу виділяють кок­тейлі на основі ігристих вин (Кір Коуаі — Кіп Роял), основою коктейлів також можуть бути лікери, кальвадос, південні солодкі вина, абсент.

За технологією приготування коктейлі поділяють на приготовані у посуді гостя, склянці для змішування, шейкері, міксері або блендері.

У посуді гостя готують коктейлі, що не потребують інтенсивного перемішу­вання, компоненти яких добре розчиняються один в одному, або в іншому випад­ку — компоненти яких не повинні змішуватися. Наприклад, КоЬ Коу (шотландсь­кий віскі, вермут червоний, ангостура-бітер), 8гіп§ег (джин, лікер Сгете Се МепіЬе).

У шейкері готують коктейлі, що містять компоненти, які важко змішуються, такі як сироп, лікер, вершки, яйця. Шейкер наповнюють на 2/3 кубиками льоду. Компоненти вимірюють за рецептом, вливають у шейкер, закривають його, швидко та сильно струшують приблизно 10 секунд. Шейкер відкривають, про­ціджують коктейль у попередньо охолоджений бокал. Приклад: 8іСе Саї (конь­як, лікер Куантро, лимонний сік), АІехапсСег (бренді, лікер Сгете Се сасао).

Приготування в міксері або блендері має свої особливості: в міксері напій тільки інтенсивно збивається, а в блендері, крім збивання, тверді частинки кок­тейлю (лід, фрукти) ще й подрібнюються за допомогою спеціальних ножів.

Інгредієнти відмірюються відповідно до рецептури та додаються у ємність блендера. Закривають його кришкою, включають першу потужність на 10 се­кунд, потім переключають на другу знову на 10 секунд. Готовий коктейль пере­ливають у бокал, прикрашають його і подають гостю.

За температурою подавання напої поділяють на гарячі та холодні. Для приготування холодних коктейлів використовують охолоджені компоненти, лід у його різних формах (кубики, подрібнений лід, льодовий сніг), а також інколи посуд для сервірування холодних коктейлів тримають у морозильних камерах (стопки для особливих видів горілки, бокали для шампанського).

Гарячі напої бувають як однопорційні, так і приготовлені великими порціями. Ра­ніше гарячі коктейлі готували як лікарський напій для хворих, але зараз гроги, глінт­вейни, коктейлі на основі кави є дуже популярними, особливо у холодний сезон.

За другорядними ознаками коктейлі класифікують таким чином.

Класифікація за складом поєднуваних напоїв відкриває велику кількість коктейлів, які мають певні ознаки та отримали такі загальні назви26: Дейзі (Кит Баіку), Джулеп (Міпі Іиіер), Коблер (СаІуаСок СоЬЬІег), Коллінз (Кит СоШш), Круста (\\/гіі8кеу Сгшіа), коктейлі з шампанським (СЬатра§пе§ СоскІаіІк), Сауер (Оаіііапо 8оиг), Слінг (\\Пгі8кеу 81іп§), Пус-кафе (за власними рецептурами), Егг-Ног (БгапСу Б§§-Ко§,) Фізи (ОоІСеп Рігг), Фліпи (СоіГее Р1ір),Фрапе (ОгепаСіпе Ргарре), Хайболи (СиЬа ЬіЬге) тощо27.

26Іх характеристика наведена у додатку 23

27Спершу наведена загальна назва групи, в дужках — назва конкретного коктейлю, що входить до групи

Класифікація за смаковими якостями додатково надає інформацію про той чи інший коктейль, формуючи уявлення про нього, а саме: ароматичні (ЛУпіІе ЬаСу, Кір КоуаІ), гірко-солодкі (РгепсЬ Соппесгіоп), густі вершкові (АІехапСег, ОоІСеп СаСіІІас), освіжаючі (СиЬа ЬіЬге, Сатрагі Огапде), фруктові (Маі Таі, 2отЬіе), терпкі (БасагСі соскіаіік), напівсухі (Оіп апС II), міцні (БапС Б, БгапСу Едд-ІЧод), легкі (8епї Огапде, Атегісапо II), м'які (Иог§е'§ №ск II, АроїЬеке), пі­

кантні (ВІоосСу Магу), кислуваті (8ісСе Саг, Те^иі1а 8оиг), шипучі (ЛпапакЬодуІе), сухі (Вгопх, Маппайап, Магііпі Огу), пряні (Лп§е1'§ кі§§).

Класифікація коктейлів за призначенням дозволяє бармену швидко підібра­ти напій, який ідеально підходить до тієї чи іншої конкретної події. Для приві­тання гостей (Тпеаїег), для великої кількості гостей (крюшони, пунші), для дітей (Татаіса Ргиії), водіїв (будь-які безалкогольні напої), прохолодної погоди (біль­шість гарячих напоїв), з похмілля (Ргаігіе Оукїег, Уігдіп Магу) тощо.

За вмістом алкоголю коктейлі поділяються на коктейлі з дуже високим вмістом алкоголю (до 100 мл), високим вмістом алкоголю (50—70 мл), низьким вмістом ал­коголю (20—50 мл), дуже низьким вмістом алкоголю (до 20 мл), безалкогольні.

Класифікація за вмістом цукру дає можливість визначити бармену і гостю, наскільки солодкий той чи інший коктейль, виходячи з тих інгредієнтів, які до нього входять. За цією ознакою коктейлі поділяються на солодкі, середньосоло-дкі, сухі, дуже сухі.

Класифікація за сезоном дозволяє визначитися з вимогами гостей в ту чи іншу пору року і внести відповідні зміни у барну карту.

Прикладом літнього напою може бути Те^иі1а 8ипгі§е (текіла, світлий лікер, кюрасо, лимонний сік, сироп «Гренадін»), Ріапїег'8 Рипсп (ром, апельсиновий, ананасовий та лимонний соки, сироп «Гренадін»).

Прикладом зимового напою є ВгапсСу Едд-Ічод (бренді, яєчний лікер, моло­ко), ОаПіапо Ної 8пої (лікер Гальяно, кава, вершки).

Охарактеризуємо один із коктейлів за основними та другорядними ознаками (табл. 3.1, 3.2):

Таблиця 3.1

РЕЦЕПТУРА КОКТЕЙЛЮ «МАКСАШТА»

Склад

Нетто, мл

Текіла

40

Куантро лікер

20

Сік лимона

10

Вихід

70

Технологія приготування

По обідку коктейльної чарки за допомогою скибочки лимона робимо краст-облямівку.

У чарку кладемо 2—3 кубики льоду та додаємо змішані у шейкері компоненти