- •Питання до комплексного кваліфікаційного іспиту «Педагогіка з окремими методиками» з дисципліни «Методика навчання української мови»
- •Відповіді на питання до комплексного кваліфікаційного іспиту «Педагогіка з окремими методиками» з дисципліни «Методика навчання української мови»
- •1. Особливості сучасного звукового аналітико-синтетичного методу навчання грамоти. Прийоми звукового аналізу. Прийоми звукового синтезу.
- •Прийоми звукового аналізу
- •Прийоми звукового синтезу
- •3. Види переказів і методика роботи над ними.
- •4. Методика роботи над усним і письмовим твором.
- •(Коли?)↓
- •6. Методика вивчення розділу "Будова слова". Типи вправ із морфемної будови слова.
- •8. Типи та особливості уроків літературного читання. Завдання уроків читання.
- •Коло читання
- •Літературознавча пропедевтика
- •9. Види читання. Прийоми роботи над текстом
- •10. Структурні компоненти роботи над текстом (на матеріалі вивчення оповідання)
- •11. Особливості аналізу творів різних жанрів
- •Методика аналізу казки
- •Методика аналізу віршів
- •Особливості аналізу байки
- •12. Формування навичок читання
- •Формування навички швидкого читання
- •Формування навички правильного читання
- •Формування навички виразного читання
- •Формування навички свідомого читання
- •Питання до комплексного кваліфікаційного іспиту «Педагогіка з окремими методиками» з дисципліни «Методика навчання природознавства»
- •Відповіді до комплексного кваліфікаційного іспиту «Педагогіка з окремими методиками»
- •1.Методика проведення предметного уроку з природознавства в 1-4 класах. Обґрунтувати особливості його структури на конкретних прикладах
- •2. Організація та методика проведення позакласної роботи з природознавства
- •3.Особливості методів і прийомів навчання під час вивчення природознавства. Значення природничої бесіди та вимоги до її використання
- •4. Види наочних посібників, що використовуються при вивченні природознавства, методика їх застосування
- •5. Зміст і організація спостережень за явищами природи в 1-4 класах. Вимоги до ведення «Щоденника спостережень» та «Класного календаря природи»
- •6. Методика ознайомлення з географічною картою і глобусом в початкових класах
- •7. Методика використання практичних методів при вивченні природознавства
- •8. Методичні вимоги до проведення природничих екскурсій у початковій школі. Реалізація виховних цілей у процесі пізнання природи молодшими школярами
- •9. Методика роботи з підручниками з природознавства та іншими засобами навчання учнів у початкових класах
- •10. Використання інтерактивних технологій при вивченні природознавства
- •Использование транспозиции и предупреждение интерференции в процессе изучения русского языка в начальных классах школ с украинским языком обучения
- •Методика изучения специфического материала русского языка
- •1. Гуманістичний підхід до викладання суспільствознавчого матеріалу з предмета «я у світі».
- •1. Гуманістичний підхід до викладання суспільствознавчого матеріалу з предмета «я у світі».
- •2.Роль громадянської освіти як вимога сучасності та шляхи її реалізації у початковій школі
- •1.Обгрунтуйте основні етапи навчальної діяльності та методичні прийоми роботи з дітьми на уроці образотворчого мистецтва
- •2. Методика проведення уроків ліплення з дітьми молодшого шкільного віку
- •Питання до комплексного кваліфікаційного іспиту «Педагогіка з окремими методиками» з дисципліни «Методика трудового навчання з практикумом»
- •Відповіді на питання до комплексного кваліфікаційного іспиту «Педагогіка з окремими методиками» з дисципліни «Методика трудового навчання з практикумом»
- •1. Особливості використання інструктажу на уроках трудового навчання в початкових класах. Вимоги до інструктажу. Види інструктажу
- •2. Реалізація на уроках трудового навчання в початковій школі основних принципів навчання
- •3. Особливості підготовки учителя до уроків трудового навчання в початкових класах
- •4. Форми організації навчальної роботи на уроках праці в початковій школі
- •1. Особливості уроку з музики в початкових класах. Види музичної діяльності та їх взаємозв’язок
- •Питання до комплексного кваліфікаційного іспиту «Педагогіка з окремими методиками» з дисципліни «Методика навчання математики»
- •Відповіді на питання до комплексного кваліфікаційного іспиту «Педагогіка з окремими методиками» з дисципліни «Методика навчання математики»
- •1. Порядок і методика вивчення нумерації чисел в межах 10. Особливості організації диференційованої роботи при вивченні складу числа
- •2. Методика вивчення теми «Нумерація чисел».
- •2.2. Означення місця числа в натуральному ряді.
- •2.3.Навчання написанню цифри, яка позначає на письмі дане число.
- •2.4. Навчання співвідношенню цифри і числа предметів, числа предметів і цифр.
- •2.5. Порівняння чисел різними способами.
- •2.6. Вивчення складу чисел.
- •3. Методика ознайомлення з числом 0.
- •2.Порядок та методика вивчення додавання і віднімання в межах 10
- •1.Порядок вивчення теми «Додавання і віднімання в межах 10».
- •2. Підготовча робота до ознайомлення з діями додавання і віднімання.
- •4. Складання і заучування таблиць додавання і віднімання в межах 10.
- •5.Додавання і віднімання чисел групами.
- •Окремі випадки
- •2.Методика вивчення усного віднімання без переходу через десяток.
- •2.2.Окремі випадки 79-40; 79-4.
- •2.3. Два способи віднімання:
- •3. Методика вивчення усного додавання двоцифрових чисел з переходом через десяток.
- •4. Методика вивчення правила додавання суми до числа. Застосування правила при обчисленні виразів.
- •5. Методика вивчення правила віднімання числа від суми. Застосування правила при обчисленні виразів.
- •6. Усне віднімання двоцифрових чисел з переходом через десяток.
- •Окремий випадок 40-8
- •6.2. Віднімання виду 53-8
- •7. Правило віднімання суми від числа. Застосування правила при обчисленні виразів.
- •8. Додавання і віднімання способом округлення.
- •3. Усне віднімання двоцифрових чисел з переходом через десяток.
- •Окремий випадок 40-8
- •3.2. Віднімання виду 53-8
- •3.3. На наступному уроці вводиться загальний випадок віднімання виду 84-29 способом віднімання по частинах:
- •4. Додавання і віднімання способом округлення.
- •5.Послідовність та методика вивчення теми «Табличне множення та ділення»
- •Послідовність вивчення теми:
- •Методика вивчення таблиць множення.
- •Методика вивчення табличного ділення.
- •6. Методика вивчення множення багатоцифрових чисел на одноцифрове. Порядок та особливості диференційованої роботи при закріпленні даних навичок.
- •7.Методика вивчення ділення багатоцифрових чисел на одноцифрове. Показати на одному з прикладів уміння застосувати алгоритми ділення.
- •8. Організація роботи над складеною задачею ( на 3-4 дії)
- •9. Методика вивчення рівнянь і застосування рівнянь при розв’язуванні задач у початковій школі
- •10.Методика вивчення дробів у початковому курсі математики
- •1. Формування поняття дробу, чисельника і знаменника дробу. Запис та читання дробу.
- •2. Порівняння дробів.
- •1) Порівняння дробів з однаковими знаменниками
- •2) Порівняння дробів з однаковими чисельниками
- •3) Порівняння дробів з різними чисельниками і різними знаменниками
- •3. Навчання розв’язуванню задач на знаходження дробу від числа.
- •4. Дріб як частка двох натуральних чисел
- •11. Методика ознайомлення з прямим кутом та його застосування при вивченні інших геометричних фігур.
- •1. Методика ознайомлення з прямим кутом.
- •2. Застосування поняття «прямий кут» при вивченні інших геометричних фігур.
- •12. Методика вивчення величин у початкових класах
- •1. Поняття величини. Величини, які вивчаються в початковій школі.
- •2. Послідовність вивчення змістовної лінії «Величини» в початковому курсі математики.
- •3. Загальна методика вивчення величин.
- •4. Методика вивчення довжини.
- •1) Завдання вивчення теми:
- •2) Підготовча робота
- •3) Вимірювання довжини відрізків
- •1 Спосіб:
- •2 Спосіб
- •Список літератури Рекомендована література з дисципліни: «Педагогіка»
- •Рекомендована література з дисципліни: «Українська мова з методикою навчання»
- •Рекомендована література з дисципліни «Методика навчання природознавства»
- •Рекомендована література з дисципліни «Методика навчання російської мови»
- •Рекомендована література з дисципліни «Методика навчання з предмета “я у світі”»
- •Рекомендована література з дисципліни «Образотворче мистецтво з методикою навчання»
- •Рекомендована література з дисципліни «Методика трудового навчання з практикумом»
- •Рекомендована література з дисципліни «Музичне виховання з методикою навчання»
- •Рекомендована література з дисципліни «Теорія та методика фізичного виховання»
- •Рекомендована література з дисципліни: «Математика з методикою навчання»
- •Критерії оцінювання комплексного кваліфікаційного іспиту «Педагогіка з окремими методиками»
11. Особливості аналізу творів різних жанрів
Аналіз твору буде повноцінним тоді, коли учитель враховуватиме жанрові особливості творів, що вивчаються на уроках.
Для того, щоб правильно організувати роботу над ними, необхідно насамперед усвідомити зі школярами саме поняття жанр та навчити розрізняти жанрові особливості творів, що вивчаються.
Державними стандартами передбачено формування таких понять про жанри та жанрові особливості творів, що вивчаються у початкових класах:
- уміння розрізняти найпростіші жанрові особливості малих фольклорних форм (дитячі народні ігри, лічилки, мирилки, співаночки, скоромовки, загадки), а також літературних форм (казки, оповідання, вірші);
- правильно називати та розрізняти практично жанри творів, з якими ознайомлювалися під час навчання; самостійно визначати жанрові ознаки казок про тварин, віршів, оповідань; героїко-фантастичних казок, байок, п'єс;
- самостійно розрізняти, визначати, обґрунтовувати елементарні жанрові ознаки літературних творів, які опрацьовувалися під час навчання 2-4 класах; наводити приклади.
У початкових класах окрім оповідань вивчаються твори таких жанрів: казки, вірші, байки, легенди, притчі, міфи, п'єси, твори малих фольклорних жанрів (дитячі народні ігри, лічилки, мирилки, співаночки, скоромовки, загадки, прислів'я та приказки).
Методика аналізу казки
Казка – один із основних жанрів народної усно-поетичної творчості. Це прозова художня усна розповідь фантастичного, авантюрного чи побутового характеру, що спрямована на вимисел. Терміном казка називають різні усні види художньої прози: розповіді про тварин, чарівні історії. Відзначаються дві суттєві особливості казок - наявність вигадки і своєрідність композиції: зачин, повтори, кінцівка. У казці, як правило, повторюється один основний епізод тричі. Повтори бувають тому, що з'являються все нові і нові персонажі чи вносяться нові деталі. Після третього повтору зазвичай відбувається контрастна подія і наступає розв'язка. Вже в самому слові «казка» міститься стисла вказівка на певні ознаки цього жанру: казка - від слова «казати», тобто розповідається.
Виділяють такі типи казок: про тварин, побутові, чарівні. Казки про тварин виникли на ранній стадії розвитку суспільства, вони несли в собі елементи міфології, і деяким із них надавали магічного значення. З часом вони втратили свій міфологічний і магічний характер та наблизилися до байки, несучи в собі повчання чи мораль. В них стали чітко звучати соціальні мотиви.
Казка розвиває оцінні судження школярів; у процесі аналізу казки вони неодноразово стикаються з питаннями: «Які якості більше всього цінуються в людях? За що карають, а за що нагороджують? Чому деяким персонажам казок навіть сили природи приходять на допомогу, а від деяких вони відвертаються?».
Казки несуть у собі великий потенціал позитивних моральних повчань.
Сильною стороною казок є їх активна і дійова спрямованість на перемогу, на торжество правди, їх щаслива кінцівка, що особливо імпонує світосприйманню дітей.
У початкових класах, відповідно до програми, учні лише практично знайомляться з особливостями казки як жанру фольклору.
Кожний тип казки аналізується і вивчається по-своєму. Але всі вовни мають спільне, що необхідно враховувати під час опрацювання. Методика аналізу казок про тварин суттєво не відрізняється від аналізу реалістичних оповідань. Використовуються ті ж самі методи і прийоми роботи над текстом: відповіді на запитання, постановка запитань учнями, вибіркове читання, складання плану, всі види переказів, словесне і графічне малювання, складання казки за аналогією тощо.
Підготовка до сприймання казки. На цьому етапі уроку необхідно підвести дітей до усвідомлення її образів, а часом і до розкриття моральної ідеї в ній. У переважній більшості казок розгортається боротьба добра із злом, і ця боротьба обов'язково закінчується перемогою добра (правди) над злом (неправдою). Тому не варто учням казати, що казка - це вигадане. Краще нехай учні підходять до казки як до реального оповідання.
Перед читанням казок про тварин варто розкрити поведінку тварин, визначити, чому така думка склалася про ту чи іншу тварину в народі. Така підготовча робота до сприймання допоможе учням краще усвідомити зміст казки.
Казка читається так, як і оповідання, але цей вид творів має свою специфіку. При вивченні казки учні початкової школи повинні зрозуміти змальовані в ній образи. Питання особливостей казки можна розібрати після читання і переказу її. Тоді вчитель може вказати, що в казці фантастичне (видумане), а що дійсне.
Наступний етап уроку – читання (розповідь) казки вчителем. Казка сформувалася як вид усної народної творчості. Її розповідали, а не читали. Розповідь доповнювалась паузами, жестами, мімікою, а головне – безпосереднім звертанням оповідача до слухачів. Тому казку бажано читати особливо застосовуючи прийоми читання-розповіді. Від учителя не вимагається знати казку напам'ять, але, дивлячись у книгу, він має читати текст з інтонацією живої розмовної мови з мімікою, відповідними рухами рук, обличчя, необхідними емоційними паузами. Такий прийом читання-розповіді допомагає краще передати зміст казки, своє ставлення до подій, персонажів, посилити вплив слухача. Обов’язково продумати завдання перед читанням.
Після того, як діти ознайомилися з казкою, вчитель проводить перевірку первинного сприйняття.
Аналіз змісту казки суттєво не відрізняється від аналізу реалістичних оповідань. Використовуються ті ж самі методи і прийоми роботи над текстом: відповіді на запитання і постановка запитань учнями, вибіркове читання, складання плану, всі види переказів, словесне і графічне малювання, складання казки за аналогією з прочитаним та ін.
Під час бесіди за змістом казки не варто доводити дітям що в ній правдивого, а що вигадка. Учні мають сприймати твір як реальну дійсність, співпереживати з казковими персонажами, що є неодмінною умовою впливу художнього твору на учня. Достатньо звернути увагу школярів на ідейний задум казки, з'ясувати, що схвалюється в ній, а що засуджується, кому співчуваємо, хочемо допомогти, а кому ні, якими зображено позитивних персонажів, а якими – негативних.
При аналізі чарівних казок специфічним буде тільки з'ясування спрямованості чарівних сил: кому вони допомагають, як це характеризує казкових персонажів. Далі аналіз казки здійснюється так, як і оповідання.
До читанок для початкових класів включено значну кількість побутових казок.
Наступний етап уроку творча робота на основі тексту казки.
Одним із найпоширеніших видів творчої роботи під час опрацювання казки є читання в особах
У практиці роботи школи досить часті недоліки в опрацюванні з дітьми казки. Частина вчителів чомусь вважають, що після першого прочитання казки можна переходити до читання в особах. Це помилкова думка. До читання в особах потрібна підготовка. Дитина має вчитатися в казку, сприйняти зором слова і привести їх у звукову вимову, надати своєму голосу певних відтінків відповідно до характеристики персонажів. Читання в особах не можна починати, доки діти не усвідомлять змісту казки, не зрозуміють характерів дійових осіб, не проймуться певними почуттями до них, не визначають свого ставлення до них, тобто після аналізу тексту. Щоб читання в особах було успішним, необхідно відпрацьовувати роль і місце кожної дійової особи в казці, мовні засоби, визначати тон читання кожної репліки, щоб голосом передати своє ставлення до зображуваного.
У процесі читання і аналізу казок учителю необхідно працювати над розвитком навички свідомого і виразного читання.
Відзначаючи особливості того чи іншого казкового персонажа, учні голосом мають передати своє ставлення до нього. Важливу роль при цьому відіграє робота і над лексичним значенням слів і виразів.
Народну казку найкраще переказувати близько до тексту, що дає можливість збагатити мовлення дітей лексикою, певним зворотом, лінгвістичними конструкціями.
Опрацьовуючи казки, варто звернути увагу на їх структуру - своєрідний зачин, кінцівку. Більшість із них має зачин: «Жили собі дід та баба» («Лисичка»), «Було це чи не було» («Кіт і пес»), «Були собі дід та баба» («Кривенька качечка»), «Був собі чоловік». («Калиточка») тощо.
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів:
У 2 класі учень/учениця:
- усвідомлює елементарні жанрові особливості народної казки, наявність у змісті вигадки, фантазії; розповідає про особливості побудови: традиційний зачин, кінцівка, повтори;
- визначає, правильно називає героїв казок про тварин, на основі спостережень за поведінкою, вчинками персонажів у казках, розповідає про домінуючі риси їхніх характерів, передає це голосом під час читання, інсценування; висловлює елементарні узагальнені оцінні судження: лисиця – хитра; вовк – злий; заєць – боягуз та ін.; пояснює, що літературна казка – це авторський твір.
У 2 класі учні ознайомлюються з казками Івана Франка «Лисичка і Журавель», Марійки Підгірянки «Безкінечні казочки», Ліни Костенко «Бузиновий цар», Олександра Олеся «Бабусина пригода», Всеволода Нестайка «Суд у цирку», Юрія Ярмиша «Зайчаткова казочка». з українськими народними казками «Рукавичка», «Лисиця та Їжак», «Цап і баран», «Півник і двоє мишенят», з російською народною казкою «Лисичка», білоруською народною казкою «Легкий хліб», болгарською народною казкою «Виноградар і змія», чеською народною казкою «Собаки, коти та миші», англійською народною казкою «Сорочаче гніздо».
У 3 класі учень/учениця:
- усвідомлює, називає основні ознаки героїко-фантастичних казок: зачаровані, незвичайні предмети, істоти, дивовижні перетворення, надзвичайна сила героїв та ін.;
- правильно називає, визначає героїв чарівних казок; пояснює, якими рисами наділені позитивні і негативні герої; висловлює свою оцінку поведінки, вчинків персонажів; робить висновок, що добро у таких казках перемагає зло( з допомогою вчителя).
У 3 класі учні ознайомлюються з казками Валентина Бичка «Казка-вигадка», Анатолія Дімарова «Для чого людині серце», Вадима Скомаровського «Чому в морі вода солона», Юрія Ярмиша «Місто дружних майстрів», Наталі Забіли «У дитячому театрі», з українськими народними казками «Кирило Кожум’яка», «Кривенька качечка».
У 4 класі учень/учениця:
- практично розрізняє народну соціально - побутову казку; називає місце події у казках, героїв; пояснює їхні вчинки, мотиви поведінки; відмінність соціально - побутових казок від казок про тварин та героїко-фантастичних ( на конкретних прикладах);
- розрізняє фольклорну та літературну казку; пояснює спільне та відмінне у цих казках; правильно називає прізвища найвідоміших письменників - казкарів та їхні твори.
У 4 класі учні ознайомлюються з казками Валентина Бичка «Казка, друзі – це на сміх», Івана Франка «Лисичка-кума», Лесі Українки «Біда навчить», Михайла Слабошпицького «Хлопчик Валь», Всеволода Нестайка «Жевжик», Юрія Ярмиша «Як Солов’ятко вскочило у біду».
