- •Питання до комплексного кваліфікаційного іспиту «Педагогіка з окремими методиками» з дисципліни «Методика навчання української мови»
- •Відповіді на питання до комплексного кваліфікаційного іспиту «Педагогіка з окремими методиками» з дисципліни «Методика навчання української мови»
- •1. Особливості сучасного звукового аналітико-синтетичного методу навчання грамоти. Прийоми звукового аналізу. Прийоми звукового синтезу.
- •Прийоми звукового аналізу
- •Прийоми звукового синтезу
- •3. Види переказів і методика роботи над ними.
- •4. Методика роботи над усним і письмовим твором.
- •(Коли?)↓
- •6. Методика вивчення розділу "Будова слова". Типи вправ із морфемної будови слова.
- •8. Типи та особливості уроків літературного читання. Завдання уроків читання.
- •Коло читання
- •Літературознавча пропедевтика
- •9. Види читання. Прийоми роботи над текстом
- •10. Структурні компоненти роботи над текстом (на матеріалі вивчення оповідання)
- •11. Особливості аналізу творів різних жанрів
- •Методика аналізу казки
- •Методика аналізу віршів
- •Особливості аналізу байки
- •12. Формування навичок читання
- •Формування навички швидкого читання
- •Формування навички правильного читання
- •Формування навички виразного читання
- •Формування навички свідомого читання
- •Питання до комплексного кваліфікаційного іспиту «Педагогіка з окремими методиками» з дисципліни «Методика навчання природознавства»
- •Відповіді до комплексного кваліфікаційного іспиту «Педагогіка з окремими методиками»
- •1.Методика проведення предметного уроку з природознавства в 1-4 класах. Обґрунтувати особливості його структури на конкретних прикладах
- •2. Організація та методика проведення позакласної роботи з природознавства
- •3.Особливості методів і прийомів навчання під час вивчення природознавства. Значення природничої бесіди та вимоги до її використання
- •4. Види наочних посібників, що використовуються при вивченні природознавства, методика їх застосування
- •5. Зміст і організація спостережень за явищами природи в 1-4 класах. Вимоги до ведення «Щоденника спостережень» та «Класного календаря природи»
- •6. Методика ознайомлення з географічною картою і глобусом в початкових класах
- •7. Методика використання практичних методів при вивченні природознавства
- •8. Методичні вимоги до проведення природничих екскурсій у початковій школі. Реалізація виховних цілей у процесі пізнання природи молодшими школярами
- •9. Методика роботи з підручниками з природознавства та іншими засобами навчання учнів у початкових класах
- •10. Використання інтерактивних технологій при вивченні природознавства
- •Использование транспозиции и предупреждение интерференции в процессе изучения русского языка в начальных классах школ с украинским языком обучения
- •Методика изучения специфического материала русского языка
- •1. Гуманістичний підхід до викладання суспільствознавчого матеріалу з предмета «я у світі».
- •1. Гуманістичний підхід до викладання суспільствознавчого матеріалу з предмета «я у світі».
- •2.Роль громадянської освіти як вимога сучасності та шляхи її реалізації у початковій школі
- •1.Обгрунтуйте основні етапи навчальної діяльності та методичні прийоми роботи з дітьми на уроці образотворчого мистецтва
- •2. Методика проведення уроків ліплення з дітьми молодшого шкільного віку
- •Питання до комплексного кваліфікаційного іспиту «Педагогіка з окремими методиками» з дисципліни «Методика трудового навчання з практикумом»
- •Відповіді на питання до комплексного кваліфікаційного іспиту «Педагогіка з окремими методиками» з дисципліни «Методика трудового навчання з практикумом»
- •1. Особливості використання інструктажу на уроках трудового навчання в початкових класах. Вимоги до інструктажу. Види інструктажу
- •2. Реалізація на уроках трудового навчання в початковій школі основних принципів навчання
- •3. Особливості підготовки учителя до уроків трудового навчання в початкових класах
- •4. Форми організації навчальної роботи на уроках праці в початковій школі
- •1. Особливості уроку з музики в початкових класах. Види музичної діяльності та їх взаємозв’язок
- •Питання до комплексного кваліфікаційного іспиту «Педагогіка з окремими методиками» з дисципліни «Методика навчання математики»
- •Відповіді на питання до комплексного кваліфікаційного іспиту «Педагогіка з окремими методиками» з дисципліни «Методика навчання математики»
- •1. Порядок і методика вивчення нумерації чисел в межах 10. Особливості організації диференційованої роботи при вивченні складу числа
- •2. Методика вивчення теми «Нумерація чисел».
- •2.2. Означення місця числа в натуральному ряді.
- •2.3.Навчання написанню цифри, яка позначає на письмі дане число.
- •2.4. Навчання співвідношенню цифри і числа предметів, числа предметів і цифр.
- •2.5. Порівняння чисел різними способами.
- •2.6. Вивчення складу чисел.
- •3. Методика ознайомлення з числом 0.
- •2.Порядок та методика вивчення додавання і віднімання в межах 10
- •1.Порядок вивчення теми «Додавання і віднімання в межах 10».
- •2. Підготовча робота до ознайомлення з діями додавання і віднімання.
- •4. Складання і заучування таблиць додавання і віднімання в межах 10.
- •5.Додавання і віднімання чисел групами.
- •Окремі випадки
- •2.Методика вивчення усного віднімання без переходу через десяток.
- •2.2.Окремі випадки 79-40; 79-4.
- •2.3. Два способи віднімання:
- •3. Методика вивчення усного додавання двоцифрових чисел з переходом через десяток.
- •4. Методика вивчення правила додавання суми до числа. Застосування правила при обчисленні виразів.
- •5. Методика вивчення правила віднімання числа від суми. Застосування правила при обчисленні виразів.
- •6. Усне віднімання двоцифрових чисел з переходом через десяток.
- •Окремий випадок 40-8
- •6.2. Віднімання виду 53-8
- •7. Правило віднімання суми від числа. Застосування правила при обчисленні виразів.
- •8. Додавання і віднімання способом округлення.
- •3. Усне віднімання двоцифрових чисел з переходом через десяток.
- •Окремий випадок 40-8
- •3.2. Віднімання виду 53-8
- •3.3. На наступному уроці вводиться загальний випадок віднімання виду 84-29 способом віднімання по частинах:
- •4. Додавання і віднімання способом округлення.
- •5.Послідовність та методика вивчення теми «Табличне множення та ділення»
- •Послідовність вивчення теми:
- •Методика вивчення таблиць множення.
- •Методика вивчення табличного ділення.
- •6. Методика вивчення множення багатоцифрових чисел на одноцифрове. Порядок та особливості диференційованої роботи при закріпленні даних навичок.
- •7.Методика вивчення ділення багатоцифрових чисел на одноцифрове. Показати на одному з прикладів уміння застосувати алгоритми ділення.
- •8. Організація роботи над складеною задачею ( на 3-4 дії)
- •9. Методика вивчення рівнянь і застосування рівнянь при розв’язуванні задач у початковій школі
- •10.Методика вивчення дробів у початковому курсі математики
- •1. Формування поняття дробу, чисельника і знаменника дробу. Запис та читання дробу.
- •2. Порівняння дробів.
- •1) Порівняння дробів з однаковими знаменниками
- •2) Порівняння дробів з однаковими чисельниками
- •3) Порівняння дробів з різними чисельниками і різними знаменниками
- •3. Навчання розв’язуванню задач на знаходження дробу від числа.
- •4. Дріб як частка двох натуральних чисел
- •11. Методика ознайомлення з прямим кутом та його застосування при вивченні інших геометричних фігур.
- •1. Методика ознайомлення з прямим кутом.
- •2. Застосування поняття «прямий кут» при вивченні інших геометричних фігур.
- •12. Методика вивчення величин у початкових класах
- •1. Поняття величини. Величини, які вивчаються в початковій школі.
- •2. Послідовність вивчення змістовної лінії «Величини» в початковому курсі математики.
- •3. Загальна методика вивчення величин.
- •4. Методика вивчення довжини.
- •1) Завдання вивчення теми:
- •2) Підготовча робота
- •3) Вимірювання довжини відрізків
- •1 Спосіб:
- •2 Спосіб
- •Список літератури Рекомендована література з дисципліни: «Педагогіка»
- •Рекомендована література з дисципліни: «Українська мова з методикою навчання»
- •Рекомендована література з дисципліни «Методика навчання природознавства»
- •Рекомендована література з дисципліни «Методика навчання російської мови»
- •Рекомендована література з дисципліни «Методика навчання з предмета “я у світі”»
- •Рекомендована література з дисципліни «Образотворче мистецтво з методикою навчання»
- •Рекомендована література з дисципліни «Методика трудового навчання з практикумом»
- •Рекомендована література з дисципліни «Музичне виховання з методикою навчання»
- •Рекомендована література з дисципліни «Теорія та методика фізичного виховання»
- •Рекомендована література з дисципліни: «Математика з методикою навчання»
- •Критерії оцінювання комплексного кваліфікаційного іспиту «Педагогіка з окремими методиками»
Формування навички свідомого читання
З навичкою виразного читання тісно пов'язана інша навичка - свідомість читання. Про свідомість читання вчитель робить висновки, виходячи з того, настільки учень виразно його читає, настільки правильно відповідає на поставлені запитання. Свідомість і виразність читання взаємообумовлюють одне одного, але вони не тотожні.
Свідомість читання зумовлена розумінням молодшими школярами змісту тексту, що читається, його ідейного спрямування, образів персонажів і ролі художніх засобів. У свою чергу це залежить від наявності у школярів необхідного життєвого досвіду, від розуміння лексичного значення слів, від їх сполучення у структурі речення та від низки методичних умов.
У читанках для початкових класів після кожного твору автори підручників дають пояснення таких слів, але їх небагато, тому, готуючись до уроку, учитель повинен визначити ще і слова, які, на його думку, будуть незрозумілі саме його учням.
Наступний прийом пояснення незрозумілих слів - це добір слів, близьких за значенням, тобто синонімів. Тут необхідно відзначити, що у підручниках саме цьому прийому приділяється багато уваги. В основному всі слова пояснюються за допомогою або тлумачного словника, або, використовуючи синоніми. Робота над синонімами посідає чільне місце у системі словниково-стилістичних вправ. Вони збагачують словниковий запас учнів допомагають уникати повторення одного й того ж слова в реченні, роблять мовлення більш точним, виразним, емоційно забарвленим. Тут доцільно практикувати такі вправи, окрім пояснення значення:
- знаходження синонімічних груп у тексті (якщо такі є);
- добір слів, близьких за значенням;
- аналіз емоційних синонімічних груп;
- складання речення за поданими синонімами;
- заміна невдалих, невідповідних для певного тексту слів або тих, що повторюються.
Значні труднощі виникають у школярів при поясненні фразеологізмів. Річ у тім, що їх зміст діти намагаються з'ясувати через значення окремих компонентів фразеологізму, змалюванням відповідної конкретної ситуації.
У результаті навчання свідомому читанню учень оволодіває такими уміннями:
а) за текстом, хоч би наближено відновити реальну дійсність, розуміти предметний зміст тексту, факти і події, що описуються в ньому;
б) на основі предметного змісту виясняти основну думку тексту, переживати його емоційний зміст;
в) в описаних вчинках і фактах бачити мотиви поведінки дійових осіб, їхнє ставлення до дійсності, тобто, за предметним змістом бачити суть події;
г) розуміти ідею уривка чи оповідання в цілому;
д) зрозуміти її, оцінити та вміти виразити своє ставлення;
е) навчитися розуміти виразність писемного мовлення (розділові знаки, порядок слів, інші засоби вираження емоційного змісту);
є) розуміти та оцінювати майстерність автора і ті прийоми, які він використовує для того, щоб виразити переживання, думки, образи персонажів, ідеї твору, його суті;
ж) на основі прочитаного розуміти і правильно оцінювати дійсність.
Для навчання свідомому читанню та розумінню того, про що учень читає, необхідно мати на увазі три основні стадії розуміння тексту.
Перша стадія. Розуміння предметного чи фактичного змісту тексту, тобто, засвоєння інформації про предмети, явища, події.
Друга стадія проникнення в текст дещо глибша: це здатність на основі фактичного змісту зрозуміти підтекст, тобто те, про що не говориться в тексті, але можна зрозуміти з написаного.
Третя стадія пов'язана з розумінням ставлення того, хто говорить, до того, про що говориться.
Отже, для того, щоб оволодіти повноцінними навичками читання, необхідно постійно створювати в класі особливу атмосферу духовності, своєрідного культурного фону, який народжується, якщо перед дітьми відкриваються широкі можливості для задоволення своїх культурних запитів і вияву творчих сил.
