6. Методика ознайомлення з географічною картою і глобусом в початкових класах

Карта – важливе джерело географічних знань, без знання її не можна вивчити як географічний матеріал в початкових класах, так і географію в середніх та старших класах. Щоб вміти читати карту, учні повинні спочатку опанувати картографічну грамоту. Відомий методист В.П. Буданов зазначав, що читати карту означає навчитися за поєднанням символів бачити місцевість такою, якою вона є насправді, навчитися оживляти карту, образно населяти її живими істотами.

Перед тим як навчати дітей читати карту, треба спочатку підготувати їх до вивчення карти. В першому класі діти отримують елементарні уявлення про карту під час вивчення теми «Україна – моя Батьківщина». На сторінці 116 при вивченні теми «Що найголовніше на карті України?» діти знайомляться з тим, що Україна є однією з держав світу, розглядають фізичну карту України, але в спрощеному для дитячого сприйняття вигляді, карта тут більше схожа на дитячий малюнок. Учнів знайомлять з тим, що поверхня України є різноманітною, що на території України є рівнини, гори, ріки, озера, що умовними знаками зображують різні форми земної поверхні, міста і села. Дітей знайомлять із визначенням: карта – це зменшене зображення місцевості. На цьому ж уроці діти розглядають і адміністративну карту України, визначають місцезнаходження столиці України – Києва. Вивчаючи тему «Які моря є в Україні?», учні знову звертаються до карти, щоб показати моря України та порівняти їх. У кінці підручника на форзаці зображено карту України із зазначенням основних міст.

У 2 класі при вивченні теми «Яку форму має Земля?» (Зустріч 2, с. 8-9) учні дістають уявлення, що Земля має форму кулі, а глобус є моделлю Землі. При формуванні цих понять вчитель опирається на порівняння цих об’єктів з вже відомими учням. Так Земля порівнюється з м’ячиком, глобус з іграшками-моделями машинок, літаків, будиночків. У дослідницькій лабораторії учні знайомляться, як утворюється тінь за допомогою світла і глобуса, визначають від чого залежить довжина тіні. На наступному уроці (Зустріч 3. Яку форму має горизонт?) діти дізнаються, що таке горизонт, яку він має форму, які основні сторони горизонту існують та як їх визначати за допомогою Сонця. Наступний урок (Зустріч 4. Чому буває день і ніч?») розкриває перед учнями, як проходить добове обертання Землі. У молодших школярів формуються поняття «день», «ніч», «доба». (Зустріч 5: «Чому відбувається зміна пір року?» допомагає зрозуміти другокласникам, що внаслідок руху Землі навколо Сонця поверхня Землі освітлюється по-різному, тому розташування Сонця на небосхилі також змінюється, від річного руху Землі залежать зміни пір року. Вводиться поняття «рік». За допомогою схеми діти визначають, як змінюється полудневе розташування Сонця в різні пори року та тривалість дня улітку та взимку. Також під час екскурсії учні набувають практичних навичок роботи з гномоном та уміння визначати довжину тіні від гномона, для визначення положення Сонця на небосхилі, учні знайомляться з днями осіннього і весіннього рівнодення, літнього та зимового сонцестояння. Вивчаючи кожну з пір року, діти закріплюють навички роботи з гномоном, визначаючи довжину тіні та положення Сонця, зміну тривалості дня і ночі.

У 3 класі учитель продовжує формувати в учнів навички роботи з картою. Вивчаючи тему «Де на Землі міститься вода?» (Зустріч 3 с.13-14), діти знаходять на карті Світовий океан та його складові – чотири океани Тихий, Атлантичний, Індійський, Північний Льодовитий, знайомляться з поняттями «моря», «протоки», «прісна вода», «солона вода». Тут же вперше молодші школярі дізнаються про правила показу по карті: не можна заступати карту собою; показувати об’єкти на карті слід указкою; показувати слід не надпис, а місце розташування, обводячи указкою берегові лінії океанів, морів, межі гір, кордони країн тощо; показуючи на карті певний об’єкт, треба розповідати про нього. У ході вивчення теми «Як Сонячна енергія впливає на природу Землі?» (Зустріч 23,с. 65-67) третьокласники повторюють матеріал про добове обертання Землі та зміну пір року.

У 4 класі вивчення карти починається з підготовчих тем. Так як для роботи з картою треба володіти певними знаннями – сторони горизонту, масштаб, умовні знаки та ін. – підготовка до вивчення цих тем іде поступово.

Під час вивчення теми «Орієнтування на місцевості» учні дістають відомості про горизонт, ознайомлюються з основними і проміжними сторонами горизонту, правилами визначення їх за допомогою Сонця і компаса. Працюючи з картою, учні мають зазначати місце знаходження об’єкта: «на півночі знаходиться …», «на південному заході розташовані …». Учні вчаться креслити найпростіші плани – гумки, парти класу за власними вимірами, користуючись заданим масштабом; вивчають умовні знаки плану місцевості і встановлюють різницю між малюнком і планом місцевості. Ознайомлення з планом місцевості, читання його за допомогою умовних знаків, складання найпростішого плану місцевості підводять учнів до розуміння умовних знаків географічної карти, до вміння читати її. При вивченні теми «Карта» діти усвідомлюють, що різниця між планом і картою полягає в масштабі і площі зображуваної території: на карті зображують більші території, але масштаб їх зображення менший.

Ті, об’єкти на карті, вивчення яких передбачено шкільною програмою, вчителеві треба не тільки назвати, а й показати на карті, звернути увагу на характерні ознаки, написати їх назви на дошці і запропонувати учням знайти ці об’єкти на карті. Щоб створити відповідне образне уявлення про виучуваний географічний об’єкт (оживити умовні позначення), роботу з картою треба поєднувати з використанням інших наочних посібників, які конкретизують зображення на карті, розкривають зміст умовних знаків. Треба довести учням, що карта є не тільки наочним посібником, а й джерелом знань, що вона вміщує стільки відомостей про певну місцевість, скільки може дати тільки найдокладніший текстовий опис, а тому й необхідно вміти її читати. Щоб учні навчились краще орієнтуватись по карті, доцільно проводити різноманітні практичні роботи, використовуючи масштаб карти (визначення відстаней між містами, окремими об’єктами, вимірювання довжини рік, морів, озер тощо), визначення напрямку розміщення окремих об’єктів (основні і проміжні сторони горизонту).

Ефективним засобом закріплення знань карти і вміння читати її є умовні подорожі, а учні, використовуючи карту, розповідають усе, що їм відомо про місцевість, через яку проходить подорож.

Добрі наслідки у закріпленні знань фізичної карти України та карти півкуль дає систематична робота з контурними картами. У 4 класі формуються лише найпростіші навички роботи з контурними картами. Методика роботи з ними ґрунтується на методі порівняння контурної карти з фізичною або картою півкуль. Наприклад, при вивченні теми «Материки» вчитель пропонує визначити і окреслити на контурній карті материки нашої планети і підписати їх назви.

Назви географічних об’єктів краще писати великими буквами. Міста підписують, як правило, справа від умовного позначення їх, всі ріки – вздовж течії; великі річки підписують декілька разів, назви гірських хребтів уздовж їх простягання. Але не можна копіювати фізичну карту, розмальовувати її у кольори фізичної карти, бо учні молодших класів ще не можуть чітко визначити межі об’єктів і тому роблять багато помилок, а потім звикають до неправильного зображення поверхні на контурній карті.

Важливо навчити учнів правильно показувати географічні об’єкти на карті. При цьому треба вимагати дотримуватись таких правил: 1) учень повинен стояти біля карти так, щоб не заступати її собою; 2) показувати на карті треба указкою; 3) показувати географічні об’єкти треба точно, причому показувати не напис, а місце розташування об’єкта, обводячи указкою; 4) річки показувати у напрямку від витоку до гирла; 5) показуючи на карті об’єкт, учень розповідає про нього.

За деякими ознаками карта для початкових класів відрізняється від карт, що застосовуються в середніх та старших класах. Вони відрізняються яскравішим забарвленням, що привертає увагу учнів, мають меншу кількість позначень і назв (зменшене навантаження карти), що полегшує роботу з картою. У початкових класах використовуються такі карти: фізична карта півкуль, фізична карта України, карта природних зон України, карта «Сільське господарство України», карта «Промисловість України».

Знайомство з глобусом у 4 класі відбувається під час вивчення теми «Земля – планета Сонячної системи». На цьому уроці молодші школярі мають засвоїти такі поняття як «земна вісь», «Північний полюс», «Південний полюс», «екватор», «північна півкуля», південна півкуля». На наступних уроках при вивченні тем «Як обертається Земля», «Як поверхня Землі нагрівається сонячними променями» закріплюють отримані знання. Працюючи над темою «Як зображують поверхню Землі на глобусі і карті», учні дізнаються, що таке меридіани і паралелі, якими є умовні знаки карти, що таке фізична карта півкуль, яким є масштаб карти та глобуса.

На наступних уроках «Материки Землі», «Океани Землі», «Наша Батьківщина – Україна», «Природні зони» учні закріплюють отримані знання, набувають практичних навичок роботи з картою.