2. Реалізація на уроках трудового навчання в початковій школі основних принципів навчання

Дидактичні принципи – це вихідні положення теорії навчання, якими керується учитель при організації і проведенні занять. Принципи випливають із завдань виховання, закономірностей процесу навчання і визначають його зміст, організаційні форми і методи.

У дидактиці розглядають принципи, які є спільними для викладання всіх предметів: це – науковість, зв’язок теорії з практикою, систематичність і послідовність, доступність навчання, свідомість і активність, наочність, виховний характер навчання.

Зв’язок теорії з практикою. Цей принцип означає, що теоретичні положення мають бути підтверджені практикою і, навпаки, трудові навички, набуті без теоретичних знань, тільки шляхом копіювання дій інших є вузько ремісничими. Вони не міцні.

Принцип науковості вимагає, щоб трудовий процес проходив на науковій основі. Вчитель повинен давати учням вірогідні знання, користуватися науковою термінологією.

Принцип систематичності і послідовності означає послідовне розгортання змісту знань у навчальних програмах, підручниках, посібниках за системою, в якій кожний елемент навчального матеріалу логічно пов’язаний з іншими, що дає можливість здійснити навчально-пізнавальну діяльність учнів також у логічній послідовності.

Принцип доступності вимагає, щоб трудові завдання за змістом, об’ємом і способом виконання відповідали віку і рівню підготовки учнів, їх фізичним силам.

Свідомість і активність учнів. Втілення на практиці цього принципу залежить від змісту навчального матеріалу і особливо від педагогічної майстерності вчителя. Розвитку свідомості й активності учнів сприяє навчання дітей творчої самостійної діяльності, залучення їх до аналізу послідовності трудових дій, а також впровадження проблемних завдань.

Але кожний навчальний предмет має свої особливості. Для трудового навчання такою особливістю є принцип політехнічного навчання.

Політехнічний принцип – один із найважливіших принципів педагогіки, згідно з яким у процесі навчання в учнів повинні формуватись знання, уміння, навички і якості особистості, які допомагають орієнтуватись у всій системі суспільного виробництва, а саме: знання з основ сучасного виробництва; уміння і навички, необхідні для поводження із знаряддям праці, найбільш розповсюдженими у різних виробничих процесах.

Уміння і навички, необхідні для поводження із знаряддями праці, поділяються на загальнотрудові і загальновиробничі. До перших відносяться уміння і навички з планування трудової діяльності, організації трудової діяльності, організації робочого місця, самоконтролю, а до других – обчислювальні, графічні, вимірні, монтажні та інші. В цілому, такі уміння та навички можна назвати політехнічними, так як вони потрібні для найрізноманітніших професій і застосовуються при використання різноманітних виробничих робіт.

Політехнічне навчання в школі здійснюється на уроках ручної праці в молодших класах, у навчальних майстернях, у процесі суспільно корисної праці, в позакласній роботі, а також при вивченні основ наук. У сучасній школі існує система політехнічного навчання, яка складається з окремих раціональних елементів. Створити в учнів уявлення про основи сучасного виробництва можна лише в тому випадку, коли відбувається дидактичний зв’язок між знаннями та вміннями, яких учні набувають у кожному з елементів системи політехнічного навчання.

Політехнічний принцип навчання в початковій школі має на увазі ознайомлення учнів із предметами праці(матеріалами), знаряддями праці(інструментами), діяльністю людини в праці(оперування інструментами), продуктами праці(готовими виробами).

На уроках трудового навчання учитель розширює політехнічний кругозір учнів про предмети праці: папір, картон, деревину, тканину, метал, пластмаси, а також матеріали, взяті безпосередньо з живої природи (шишки, жолуді, листя, горіхи, солому, глину). При цьому вчитель знайомить учнів з деякими фізичними і технологічними властивостями цих матеріалів. Наприклад, при роботі з папером учні знайомляться, з чого виготовляють папір, з процесом його виготовлення, з видами паперу, їх властивостями, застосуванням.

Важливим завданням є ознайомлення учнів молодших класів із знаряддями праці.Учні оволодівають прийомами роботи з такими інструментами, як ножиці, шило, ніж, голка, лінійка, кутник, карб, крючок. Наприклад, при роботі з ножицями учні знайомляться з будовою ножиць, їх видами, хваткою інструмента, прийомами роботи, правилами техніки безпеки. Вивчення прийомів роботи ручними інструментами слід розглядати як базу для вивчення машинних знарядь праці. Учитель звертає увагу учнів на те, що в основі ручних і машинних знарядь праці закладені одні і ті ж принципи. Розглядаючи ручні знаряддя праці, учитель знайомить із сучасною технологією і переконує учнів у тому, що в основі найскладніших машин закладені принципи ручної праці.

Не менш важливе завдання-ознайомлення учнів із діяльністю людини в праці. Учитель показує учням, що виробництво будь-якого виробу вимагає декількох етапів: конструювання; розробку послідовності (технології) виготовлення предмета; підготовку до роботи матеріалів, інструментів, обладнання; виконання технологічних операцій. Внаслідок цієї діяльності одержується готовий виріб. Оскільки процес, що розглядається, перетворює предмет праці в продукт і є спільним для більшості виробництв, то знання учнями молодших класів про ці процеси набувають політехнічного характеру. Ці знання є фундаментом для формування політехнічних умінь і служать базою для продовження політехнічного навчання в середніх класах.