- •Основні етапи розвитку політичної науки. Структура політології як навчальної дисципліни.
- •Суть та принципи порівняльного аналізу.
- •Політичний менеджмент: поняття і функції.
- •Предмет, закони та категорії політичної науки. Основні підходи до визначення предмету політології.
- •Процеси демократизації в Україні: перспективи розвитку.
- •Політична соціалізація особи.
- •Суть та природа політики, її специфіка.
- •Політична стабільність: критерії та чинники. Механізми стабілізації українського суспільства.
- •Прикладна політологія: предмет, методи та сфери застосування.
- •Проблеми держави в консерватизмі та лібералізмі.
- •Політична поведінка. Позаінституційні форми політичної поведінки.
- •Порівняльна характеристика парламентів країн Західної Європи.
- •Конституювання та розвиток політичної науки в Україні на сучасному етапі.
- •Політична участь: суть, види, форми реалізації.
- •Порівняльний аналіз основних теорії міжнародних відносин (реалізм, ідеалізм, неореалізм, неомарксизм, неоідеалізм).
- •Політична антропологія.
- •Форми державного правління.
- •Сучасні теорії демократії.
- •Співвідношення політики і моралі: основні підходи до вирішення проблеми.
- •Типологія коаліційних урядів. Основні моделі коаліційної поведінки.
- •Плюралізм політико-правових ідей у Європі хіх ст.
- •Політична гносеологія.
- •Правова держава. Розвиток теорії правової держави.
- •Порівняльна характеристика урядів країн Західної Європи.
- •Політична онтологія.
- •Форми державного устрою. Організація державної влади в Україні.
- •Політико-правові та етичні ідеї у Німеччині кінця хvііі - поч. Хіх ст.
- •Політична праксеологія.
- •Місцеве самоврядування: суть, принципи, основні теорії.
- •Політична доктрина анархізму.
- •Предмет та принципи етнополітики.
- •Історичні типи демократії, їх особливості.
- •Політичні рішення: сутність, етапи та способи прийняття.
- •Теорія груп інтересів. Групи інтересів та групи тиску: ознаки, типи, функції у політичному процесі.
- •Політичні режими: суть, типи.
- •Політичні доктрини фемінізму і неофемінізму.
- •Політична влада. Суть, форми, принципи реалізації. Ресурси політичної влади.
- •Український консерватизм.
- •Взаємозв’язок та співвідношення внутрішньої, зовнішньої та міжнародної політики.
- •Суть, зміст, структурні елементи соціального управління.
- •Теорії раціонального вибору та ігор.
- •Політична думка України хvііі ст..
- •Політична система: суть, структура та механізми функціонування.
- •Класичні та сучасні теорії еліт. Принципи та канали рекрутування політичних еліт.
- •Український націоналізм (м. Міхновський, д. Донцов, м. Сціборський).
- •Легітимність політичної влади, її основні ознаки.
- •Політична культура: суть, структура, функції, типи. Політичні субкультури.
- •Політична думка України доби визвольних змагань 1917-1921 рр.
- •Основні принципи та методи політології.
- •Політичні партії: причини виникнення, етапи розвитку. Виникнення політичних партій в Україні.
- •Логіка розвитку політичних доктрин у хх ст.
- •Зміст основних концепцій політичної влади.
- •Політична свідомість: суть, структура, рівні.
- •Політична доктрина соціал-демократії.
- •Розвиток теорії політичної системи (т. Парсонс, г. Алмонд, д. Істон, к. Дойч).
- •Зовнішня політика: функції, типи, особливості аналізу.
- •Політичні вчення Середньовіччя.
- •Політична модернізація: суть та основні моделі.
- •Поняття політичної еліти, її структура та функції. Типи політичних еліт.
- •Проблеми раціоналізму у політичних теоріях Нового часу.
- •Політичний процес: суть та закономірності розвитку.
- •Політичні вчення європейського просвітництва.
- •Партійні коаліції: основні теорії, механізми та принципи формування.
- •Типологія політичних систем. Політична система сучасної України.
- •Політичні вчення античності та їх вплив на політичний розвиток європейської політичної думки.
- •Політичні технології та їх функції у політичному процесі. Лобізм як політична технологія.
- •Зміст поняття «демократія». Принципи демократії, їх взаємозв’язок. Парадокси демократії.
- •Політичне прогнозування: суть, основні теорії.
- •Політичні вчення епохи Відродження та Реформації.
- •Основні моделі переходу до демократії.
- •Партійні системи: суть, типологія. Особливості формування партійної системи в Україні, її ознаки.
- •Проблема людини і держави в політичних теоріях Нового часу.
- •Демократичні цінності: їх характеристика.
- •Ознаки та функції політичних партій.
- •Геополітика: предмет та принципи аналізу. Геополітичні доктрини. Україна в сучасному геополітичному просторі.
- •Типи виборчих систем: порівняльна характеристика.
- •Політична психологія.
- •Політична опозиція: особливості функціонування у різних політичних режимах.
- •Біхевіоризм та пост біхевіоризм у розвитку політичної науки.
- •Політичні вчення Стародавнього Сходу.
- •Держава як політична організація суспільства: ознаки та функції. Основні теорії походження держави.
- •Політичний імідж: суть, типи, технологічні аспекти реалізації в політичному процесі України.
- •Виборча система України на сучасному етапі.
- •Політична діяльність: суть, структура, детермінанти. Типологія політичної діяльності.
- •Теорія природних прав та суспільної угоди, її значення для сучасних політичних доктрин.
- •Типологія політичних партій.
- •7.1. Влада як явище суспільного життя
- •Національний інтерес: природа, структура, місце в зовнішній та міжнародній політиці.
- •Політична доктрина фашизму.
- •Громадянське суспільство: суть, структура, ознаки та перспективи розвитку в Україні.
- •Особливості формального та традиційного етапів розвитку політичних доктрин.
- •Характеристика політичного режиму в Україні на сучасному етапі.
- •Соціальні групи як суб’єкти політики.
- •Процес демократичного переходу, його основні фази. Консолідовані, перехідні, псевдодемократії.
- •Політична доктрина консерватизму та неоконсерватизму.
- •Політичні конфлікти: ознаки, типи, технології врегулювання.
- •Багатозначність поняття «бюрократія». Концепція формально-раціональної бюрократії Макса Вебера.
- •Електронний уряд: суть, основні компоненти.
- •Політичні доктрини комунізму: сутність та еволюція.
- •Політичний маркетинг.
- •Глобалізація: головні тенденції розвитку на межі хх-ххі ст.
- •Актори, суб’єкти та об’єкти політики.
- •Соціальна держава
- •Еволюція політичної доктрини популізму. Ознаки популізму у виборчих кампаніях України.
- •Політична людина. Основні форми політичної участі.
- •Соціальні групи і політика.
- •Синкретизм раціоналізму та ірраціоналізму в політичній доктрині н. Макіавеллі.
- •Соціо-політичні поділи та їх вплив на формування політичних систем.
- •Нація як суб’єкт політики. Основні підходи до з’ясування суті нації.
- •Політичні антитехнології. Політичне маніпулювання.
- •Політична доктрина лібералізму. Особливість неолібералізму.
- •Еволюція неомарксизму у хх ст.
- •Політичні доктрини націоналізму.
- •Сутність, основні типи та алгоритми політичного аналізу.
- •Експертні методики в політичному аналізі.
Український консерватизм.
Украї́нський консервати́зм (також Теорія українського монархізму) — це пол. та ідеологічна теорія та доктрина, специфічний укр. варіант К, Липинським (теорія "укр. гетьманським націоналізмом") Липинський: Ідеї активної участі української шляхти в пол. та нац. відродженні укр. держави. До революції 1917 р. близькі до народництва. Підтримав Гетьмана Скоропадського, оскільки монархічна ідея була йому ближчою. Ідея пол. інтеграції як засобу творення незалежної нац. держави. Нація — це всі громадяни держави. Націоналізм: українці відрізняються від інших народів лише своєю пол. інтеграцією. Інтеґровані на ґрунті етнокультури і нац. самосвідомості, вони повинні згуртовувати всі народи в одне ціле. Ідеологію, він виводить із народних традицій та звичаїв, зокрема з держ. досвіду гетьмансько-козацьких часів, високої етичної культури хліборобської спільноти. Типологія форм держ. устрою: демократія (держ. влада в її умовах або ж потрапляє безпосередньо до рук "багатіїв-плутократів", або до рук найнятих ними політиків-професіоналів з-поміж інтелігенції. Стає знаряддям реалізації не народних, а приватних інтересів окремих осіб чи угруповань.), охлократія (революційні диктатури, фашизм, більшовизм; характерне зосередження пол. й духовної влади в одних руках), клясократія (рівновага між владою і свободою, між силами консерватизму і прогресу. В основу покладена правова, "законом обмежена і законом обмежуюча" конст. монархія. На чолі монарх (гетьман), влада якого передається в спадок, легітимна). Неординарний політико-плюралістичний підхід до питання про майбутній держ. устрій України, поєднання в єдиному сплаві соціальної, пол. і релігійної толерантності щодо вирішення найважливіших суспільно-пол. проблем. Вартісним є і його теоретичне осмислення на національному ґрунті проблеми легітимності влади. Політика не як засіб ідеологічного забезпечення влади, а як універсальний засіб, що сприяє вибору найоптимальніших методів здобуття та організації влади, досягненню сусп.. злагоди, утворенню і збереженню окремої держави на українській землі, забезпеченню існування й розвитку української нації.
Взаємозв’язок та співвідношення внутрішньої, зовнішньої та міжнародної політики.
Взаємозв’язок та співвідношення внутрішньої, зовнішньої та міжнародної політики. ВП – діяльність держ. органів, установ, правлячих партій, спрямована на узгодження інтересів окремих верств населення, на певне їх підпорядкування та збереження існуючого стану в сусп. або на цілеспрямоване його перетворення, на забезпечення цілісності, взаємозв’язку і взаємодії окремих сфер сусп. ЗП – загальний курс держ. в міжнародних справах, який регулює відносини з іншими держ. та міжнародними орг. відповідно до потреб, цілей і принципів її ВП. МП – сист. економічних, правових, дипломатичних, ідеологічних, військових, культурних відносин і зв’язків між народами, держ. та групами держ., провідними соц., економічними та пол. силами й організаціями, що діють на світовій арені. ЗП, як діяльність держ. за межами своїх нац. кордонів. Держава: як територіальне організоване й пол. незалежне сусп., і як пол. інститут – сист. організацій та установ. Суб'єкти пол.: організації міжнародного характеру. МП – це вся сукупність дій пол. суб'єктів у відносинах між державами «світова пол.» У визначенні специфіки ЗП важливе значення має з'ясування її співвідношення з ВП: 1. Теорія завоювання, виникнення держав завоюванням одних народів іншими. ЗП, в результаті якої виникають та існують держ., є визначальною стосовно їх ВП. Гумплович: внутрішній розвиток держ. визначається розвитком й зовнішніх сил. що внутрішня історія держави і простим додатком зовнішньої, зумовлюється останньою. Особливість ЗП - вона не має владного характеру Якщо ВП є діяльністю щодо здійснення влади, то суб'єктами та об'єктами ЗП виступають держави як суверенні утворення, жодне з яких не може нав'язувати свою волю іншому. ВП має відносну автономію стосовно зовнішніх чинників. Третьою особливістю ЗП є її залежність не тільки від держави, що її здійснює, а й від ступеня погодженості або конфлікту інтересів даної держави з інтересами та устремліннями інших держав: залежно від ступеня узгодженості цих інтересів проведення ЗП полегшується або утруднюється Четверта особливість вона має власне інституціональне забезпечення (вищі органи законодавчої і виконавчої влади). ЗП: в її основі лежать нац. інтереси як інтегральне вираження інтересів усіх членів сусп., що реалізуються через пол. систему.