116. Політичний маркетинг.

Політичний маркетинг - це різновид некомерційного маркетингу, діяльність, спрямована на створення, підтримання чи зміну поведінки людей щодо конкретних пол. лідерів, організацій, ідей гром. значення. Вдале застосування прийомів маркетингу в пол. дозволяє досягти популярності, перемогти на виборах і утриматись на вершині пол. олімпу. Зміст: у вивченні існуючої та формування бажаної громадської думки щодо образу (іміджу) політика, пол. організації чи ідеї. Функцій: вивчення існуючого уявлення людей про політика, організацію чи ідею; визначення характеристик ідеального образу, що існує в масовій свідомості; планування та втілення у життя конкурентоспроможної програми дій, розрахованих на завоювання розуміння та активної підтримки політика, партії чи ідеї громадськістю. Базується на принципах: орієнтація на потреби і запити виборців та гнучке реагування на пол. кон'юнктуру; сегментування та стратифікація електорального простору; глибоке та різнобічне дослідження електорату, його уподобань, стереотипів, схильностей та специфіки реагування й вибору; націленість на конкретний, але стійкий та довгостроковий результат. ПМ включає різновиди передвиборчої діяльності: стратегія та планування виборчої кампанії; проведення сусп.-пол., соц.. та соц.-псих. досліджень, опитувань, моніторингу гром. думки і масових настроїв; пол. пропаганду та рекламу; кампанії та акції просування (промоушен) пол. програм, кандидатів, об'єднань, партій та блоків; пабліситі та політичні РR акції; організація та участь у конкурсах, фестивалях, спортивних змаганнях, меценатство, спонсорські та фінансово-економічні акції. Політичний "товар" не існує сам по собі. Він є тим, чим він сприймається в уяві споживача-виборця.

117. Глобалізація: головні тенденції розвитку на межі хх-ххі ст.

Глобалізація: головні тенденції розвитку на межі XX-XXI ст.. Г - це процес всесвітньої ек, пол та культ інтеграції та унфікації. Основними наслідками цього процесу є розподіл праці, міграція в масштабах усієї планети капіталу, людських та виробничих ресурсів, стандартизація законодавства, ек. та технічних процесів, а також наближення культур різних країн. Це об'єктивний процес, який носить сист характер, тобто охоплює всі сфери життя сусп. Г. ─ возрастание роли внешних факторов (экономических, социальных и культурных) в воспроизводстве всех стран-участниц этого процесса, формирование единого мирового рынка (рынков) без национальных барьеров и создание единых юридических условий для всех стран. Теоретической основой глобализации стала неолиберальная теория (особенно монетаризм) которая утверждает приоритет рыночных механизмов в экономическом развитии, отказ от государственного вмешательства в экономику, устранение всех препятствий на пути движения капитала, товаров и рабочей силы. 1. глобализация вытекает из саморазвития экономики. 2. способствуя свободным потокам товаров, капиталов и информации, глобализация создает «наилучшие условия для роста и человеческого благосостояния» 3. способствует формированию единого мирового социально-экономического строя. 4. «международное распространение культуры» состоит из трех взаимосвязанных компонентов – нового международного разделения труда, международного производства и политических отношений. Тенденції: 1. постійна інтенсифікація структури взаємозв’язків, опосередкованої такими феноменами, як сучасна індустрія комунікацій та новітні інформаційні технології, а також процес глобалізації взаємопов’язаності: технологічної, організаційної, адміністративної і правової, кожна з яких, попри все інше, має власну логіку та динаміку змін. 2. політика сьогодні здійснюється з усією своєю звичною невизначеністю, випадковістю та недетермінованістю у світі, пронизаному потоками товарів і капіталу, пересуванням людей, комунікацією через авіаційний транспорт і космічні супутники. 3. рух фінансового капіталу поміж державами , 4. американізація, по суті, є конкретизацією глобалізації з включенням в неї елементів американської національної культури. 5. виникнення антиглобал огр. 6. рух інтелектуальної продукції і ідей між навчальними та винахідницькими, дослідними центрами.