Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
DEK.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
402 Кб
Скачать
☆
  1. Зміст основних концепцій політичної влади.

Зміст основних концепцій пол. влади. Пол влада - це реальна здатність одних людей проводити свою волю стосовно інших за допомогою правових і пол норм. Підходи до тлумачення природи пол влади: 1. Телеологічний: В, як здатність досягти поставлених цілей, пов'язаних з міфами про В., і намічених результатів (Б. Рассел). 2. Соціолог: Аналізі В. в контексті соц. умов її виникнення й функціонування з урахуванням панівних у сусп цінностей, традицій, пол культури. Вебер: як здатність одного індивіда реалізовувати свою волю навіть у разі спротиву іншого. Відносини панування та підкорення. Дюверже розглядав В. в комплексі: на основі насильства (фізичного, ек, морально-псих) і авторитету (добровільного підкорення). Вона (дволика) є інструментом панування одних груп над іншими, а водночас — засобом інтеграції та забезпечення соц. солідарності всіх членів сусп. 3. Поведінковий (біхевіорист.): влада - особливий тип поведінки, коли одні командують, а інші — підкоряються. Мерріема, Г.Лассуел: відносини влади з природи людини, відмовляючись від моральних оцінок пол. Основним мотивом пол. активності особистості - бажання підкорити своїй волі інших. 4. Псих: ґрунтується на розумінні витоків влади у свідомості та підсвідомості людей. Фрейд: потяг до влади трансформацією сексуальної енергії, Юнг— психічної енергії взагалі. 5. Системний підхід: влада- як похідна від пол системи, а не від індивідуальних відносин (біхевіор. та псих.). 6. Реляціоністський (донесення): як стосунки між особами, що дають змогу одному суб'єкту змінювати поведінку іншого. Наголос на рольових відносинах, асиметрії владних відносин між суб'єктом і об'єктом влади. Дві традиції аналізу пол влади: 1. "групова концепція влади" ("традиція реалізму"), йде від Гоббса (перша спец спроба визначити В. як поняття. Влада людини "є його наявні засоби досягти в майбутньому якогось блага"). і Вебера, представлена в роботах Лассуелла і Кеплена, Даля, Гідденса. В.- асиметричне відношення, що включає актуальний або потенційний конфлікт між індивідами. Виникає в тих соц взаємодіях, де один з суб'єктів володіє здатністю впливати на іншого, долаючи його опір. 2. "несекційна концепція влади" - влада може здійснюватися на основі загальної вигоди. В. як колективний ресурс, як здатність досягти якогось сусп блага; Сучасними представниками цієї традиції, коріння якої сходить до Платона і Арістотеля, є Парсонс, Х.Арендт і, в якійсь мірі, Фуко.

  1. Політична свідомість: суть, структура, рівні.

Пол. свідомість: суть, структура, рівні. ПС - це сукупність уявлень і почуттів, поглядів і емоцій, оцінок і установок, що виражають відношення людей до здійснюваної і бажаної пол., що визначають здатність людини до участі у керуванні справами сусп. і держави; це специфічна форма сусп. свідомості, система відображення в духовному житті людей пол. інтересів і уявлень різних соц. груп, нац. спільнот і сусп. в цілому; пол. свідомість являє собою систему ідей, теорій, поглядів, уявлень, почуттів, вірувань, емоцій людей, настроїв, у яких відбивається природа, матеріальне життя сусп. Сутність полягає в результаті і одночасно процесі відображення й освоєння пол. реальності з урахуванням інтересів людей. Рівні: емпіричний (безпосередньо фіксується весь попередній практичний досвід пол. суб'єкта. Його синтезують, змішують, плутають з рівнем повсякденним, однак, вони далеко не тотожні, тому що повсякденна свідомість містить в собі ще й елементи ідеологічного і теоретичного рівнів); повсякденний (систему ідей, поглядів, що випливають безпосередньо з повсякденного життя того чи іншого суб'єкта сусп. –пол. відносин); теоретичний (робить життя людей більш усвідомленим, сприяє більш глибокому розвитку сусп. свідомості, оскільки розкриває закономірний зв'язок і сутність матеріальних і духовних процесів.); ідеологічний (формується визначеними соціальними групами на основі цілеспрямованого дослідження пол. процесу і має такі риси, як цілісність, систематизованість, здатність до прогнозування, зв’язаний із виробленням концепцій, ідей, понять, втілюється в деклараціях, програмах); психологічний (формується на базі життєвого, повсякденного досвіду людей і має такі риси, як суперечливість, поверховість, не систематизованість, емоційність)

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]