- •Основні етапи розвитку політичної науки. Структура політології як навчальної дисципліни.
- •Суть та принципи порівняльного аналізу.
- •Політичний менеджмент: поняття і функції.
- •Предмет, закони та категорії політичної науки. Основні підходи до визначення предмету політології.
- •Процеси демократизації в Україні: перспективи розвитку.
- •Політична соціалізація особи.
- •Суть та природа політики, її специфіка.
- •Політична стабільність: критерії та чинники. Механізми стабілізації українського суспільства.
- •Прикладна політологія: предмет, методи та сфери застосування.
- •Проблеми держави в консерватизмі та лібералізмі.
- •Політична поведінка. Позаінституційні форми політичної поведінки.
- •Порівняльна характеристика парламентів країн Західної Європи.
- •Конституювання та розвиток політичної науки в Україні на сучасному етапі.
- •Політична участь: суть, види, форми реалізації.
- •Порівняльний аналіз основних теорії міжнародних відносин (реалізм, ідеалізм, неореалізм, неомарксизм, неоідеалізм).
- •Політична антропологія.
- •Форми державного правління.
- •Сучасні теорії демократії.
- •Співвідношення політики і моралі: основні підходи до вирішення проблеми.
- •Типологія коаліційних урядів. Основні моделі коаліційної поведінки.
- •Плюралізм політико-правових ідей у Європі хіх ст.
- •Політична гносеологія.
- •Правова держава. Розвиток теорії правової держави.
- •Порівняльна характеристика урядів країн Західної Європи.
- •Політична онтологія.
- •Форми державного устрою. Організація державної влади в Україні.
- •Політико-правові та етичні ідеї у Німеччині кінця хvііі - поч. Хіх ст.
- •Політична праксеологія.
- •Місцеве самоврядування: суть, принципи, основні теорії.
- •Політична доктрина анархізму.
- •Предмет та принципи етнополітики.
- •Історичні типи демократії, їх особливості.
- •Політичні рішення: сутність, етапи та способи прийняття.
- •Теорія груп інтересів. Групи інтересів та групи тиску: ознаки, типи, функції у політичному процесі.
- •Політичні режими: суть, типи.
- •Політичні доктрини фемінізму і неофемінізму.
- •Політична влада. Суть, форми, принципи реалізації. Ресурси політичної влади.
- •Український консерватизм.
- •Взаємозв’язок та співвідношення внутрішньої, зовнішньої та міжнародної політики.
- •Суть, зміст, структурні елементи соціального управління.
- •Теорії раціонального вибору та ігор.
- •Політична думка України хvііі ст..
- •Політична система: суть, структура та механізми функціонування.
- •Класичні та сучасні теорії еліт. Принципи та канали рекрутування політичних еліт.
- •Український націоналізм (м. Міхновський, д. Донцов, м. Сціборський).
- •Легітимність політичної влади, її основні ознаки.
- •Політична культура: суть, структура, функції, типи. Політичні субкультури.
- •Політична думка України доби визвольних змагань 1917-1921 рр.
- •Основні принципи та методи політології.
- •Політичні партії: причини виникнення, етапи розвитку. Виникнення політичних партій в Україні.
- •Логіка розвитку політичних доктрин у хх ст.
- •Зміст основних концепцій політичної влади.
- •Політична свідомість: суть, структура, рівні.
- •Політична доктрина соціал-демократії.
- •Розвиток теорії політичної системи (т. Парсонс, г. Алмонд, д. Істон, к. Дойч).
- •Зовнішня політика: функції, типи, особливості аналізу.
- •Політичні вчення Середньовіччя.
- •Політична модернізація: суть та основні моделі.
- •Поняття політичної еліти, її структура та функції. Типи політичних еліт.
- •Проблеми раціоналізму у політичних теоріях Нового часу.
- •Політичний процес: суть та закономірності розвитку.
- •Політичні вчення європейського просвітництва.
- •Партійні коаліції: основні теорії, механізми та принципи формування.
- •Типологія політичних систем. Політична система сучасної України.
- •Політичні вчення античності та їх вплив на політичний розвиток європейської політичної думки.
- •Політичні технології та їх функції у політичному процесі. Лобізм як політична технологія.
- •Зміст поняття «демократія». Принципи демократії, їх взаємозв’язок. Парадокси демократії.
- •Політичне прогнозування: суть, основні теорії.
- •Політичні вчення епохи Відродження та Реформації.
- •Основні моделі переходу до демократії.
- •Партійні системи: суть, типологія. Особливості формування партійної системи в Україні, її ознаки.
- •Проблема людини і держави в політичних теоріях Нового часу.
- •Демократичні цінності: їх характеристика.
- •Ознаки та функції політичних партій.
- •Геополітика: предмет та принципи аналізу. Геополітичні доктрини. Україна в сучасному геополітичному просторі.
- •Типи виборчих систем: порівняльна характеристика.
- •Політична психологія.
- •Політична опозиція: особливості функціонування у різних політичних режимах.
- •Біхевіоризм та пост біхевіоризм у розвитку політичної науки.
- •Політичні вчення Стародавнього Сходу.
- •Держава як політична організація суспільства: ознаки та функції. Основні теорії походження держави.
- •Політичний імідж: суть, типи, технологічні аспекти реалізації в політичному процесі України.
- •Виборча система України на сучасному етапі.
- •Політична діяльність: суть, структура, детермінанти. Типологія політичної діяльності.
- •Теорія природних прав та суспільної угоди, її значення для сучасних політичних доктрин.
- •Типологія політичних партій.
- •7.1. Влада як явище суспільного життя
- •Національний інтерес: природа, структура, місце в зовнішній та міжнародній політиці.
- •Політична доктрина фашизму.
- •Громадянське суспільство: суть, структура, ознаки та перспективи розвитку в Україні.
- •Особливості формального та традиційного етапів розвитку політичних доктрин.
- •Характеристика політичного режиму в Україні на сучасному етапі.
- •Соціальні групи як суб’єкти політики.
- •Процес демократичного переходу, його основні фази. Консолідовані, перехідні, псевдодемократії.
- •Політична доктрина консерватизму та неоконсерватизму.
- •Політичні конфлікти: ознаки, типи, технології врегулювання.
- •Багатозначність поняття «бюрократія». Концепція формально-раціональної бюрократії Макса Вебера.
- •Електронний уряд: суть, основні компоненти.
- •Політичні доктрини комунізму: сутність та еволюція.
- •Політичний маркетинг.
- •Глобалізація: головні тенденції розвитку на межі хх-ххі ст.
- •Актори, суб’єкти та об’єкти політики.
- •Соціальна держава
- •Еволюція політичної доктрини популізму. Ознаки популізму у виборчих кампаніях України.
- •Політична людина. Основні форми політичної участі.
- •Соціальні групи і політика.
- •Синкретизм раціоналізму та ірраціоналізму в політичній доктрині н. Макіавеллі.
- •Соціо-політичні поділи та їх вплив на формування політичних систем.
- •Нація як суб’єкт політики. Основні підходи до з’ясування суті нації.
- •Політичні антитехнології. Політичне маніпулювання.
- •Політична доктрина лібералізму. Особливість неолібералізму.
- •Еволюція неомарксизму у хх ст.
- •Політичні доктрини націоналізму.
- •Сутність, основні типи та алгоритми політичного аналізу.
- •Експертні методики в політичному аналізі.
Зміст основних концепцій політичної влади.
Зміст основних концепцій пол. влади. Пол влада - це реальна здатність одних людей проводити свою волю стосовно інших за допомогою правових і пол норм. Підходи до тлумачення природи пол влади: 1. Телеологічний: В, як здатність досягти поставлених цілей, пов'язаних з міфами про В., і намічених результатів (Б. Рассел). 2. Соціолог: Аналізі В. в контексті соц. умов її виникнення й функціонування з урахуванням панівних у сусп цінностей, традицій, пол культури. Вебер: як здатність одного індивіда реалізовувати свою волю навіть у разі спротиву іншого. Відносини панування та підкорення. Дюверже розглядав В. в комплексі: на основі насильства (фізичного, ек, морально-псих) і авторитету (добровільного підкорення). Вона (дволика) є інструментом панування одних груп над іншими, а водночас — засобом інтеграції та забезпечення соц. солідарності всіх членів сусп. 3. Поведінковий (біхевіорист.): влада - особливий тип поведінки, коли одні командують, а інші — підкоряються. Мерріема, Г.Лассуел: відносини влади з природи людини, відмовляючись від моральних оцінок пол. Основним мотивом пол. активності особистості - бажання підкорити своїй волі інших. 4. Псих: ґрунтується на розумінні витоків влади у свідомості та підсвідомості людей. Фрейд: потяг до влади трансформацією сексуальної енергії, Юнг— психічної енергії взагалі. 5. Системний підхід: влада- як похідна від пол системи, а не від індивідуальних відносин (біхевіор. та псих.). 6. Реляціоністський (донесення): як стосунки між особами, що дають змогу одному суб'єкту змінювати поведінку іншого. Наголос на рольових відносинах, асиметрії владних відносин між суб'єктом і об'єктом влади. Дві традиції аналізу пол влади: 1. "групова концепція влади" ("традиція реалізму"), йде від Гоббса (перша спец спроба визначити В. як поняття. Влада людини "є його наявні засоби досягти в майбутньому якогось блага"). і Вебера, представлена в роботах Лассуелла і Кеплена, Даля, Гідденса. В.- асиметричне відношення, що включає актуальний або потенційний конфлікт між індивідами. Виникає в тих соц взаємодіях, де один з суб'єктів володіє здатністю впливати на іншого, долаючи його опір. 2. "несекційна концепція влади" - влада може здійснюватися на основі загальної вигоди. В. як колективний ресурс, як здатність досягти якогось сусп блага; Сучасними представниками цієї традиції, коріння якої сходить до Платона і Арістотеля, є Парсонс, Х.Арендт і, в якійсь мірі, Фуко.
Політична свідомість: суть, структура, рівні.
Пол. свідомість: суть, структура, рівні. ПС - це сукупність уявлень і почуттів, поглядів і емоцій, оцінок і установок, що виражають відношення людей до здійснюваної і бажаної пол., що визначають здатність людини до участі у керуванні справами сусп. і держави; це специфічна форма сусп. свідомості, система відображення в духовному житті людей пол. інтересів і уявлень різних соц. груп, нац. спільнот і сусп. в цілому; пол. свідомість являє собою систему ідей, теорій, поглядів, уявлень, почуттів, вірувань, емоцій людей, настроїв, у яких відбивається природа, матеріальне життя сусп. Сутність полягає в результаті і одночасно процесі відображення й освоєння пол. реальності з урахуванням інтересів людей. Рівні: емпіричний (безпосередньо фіксується весь попередній практичний досвід пол. суб'єкта. Його синтезують, змішують, плутають з рівнем повсякденним, однак, вони далеко не тотожні, тому що повсякденна свідомість містить в собі ще й елементи ідеологічного і теоретичного рівнів); повсякденний (систему ідей, поглядів, що випливають безпосередньо з повсякденного життя того чи іншого суб'єкта сусп. –пол. відносин); теоретичний (робить життя людей більш усвідомленим, сприяє більш глибокому розвитку сусп. свідомості, оскільки розкриває закономірний зв'язок і сутність матеріальних і духовних процесів.); ідеологічний (формується визначеними соціальними групами на основі цілеспрямованого дослідження пол. процесу і має такі риси, як цілісність, систематизованість, здатність до прогнозування, зв’язаний із виробленням концепцій, ідей, понять, втілюється в деклараціях, програмах); психологічний (формується на базі життєвого, повсякденного досвіду людей і має такі риси, як суперечливість, поверховість, не систематизованість, емоційність)