- •1. Проблема вивчення конфліктів на сучасному етапі розвитку психології.
- •2. Конфлікт: поняття та предмет вивчення
- •3.Конфліктологія - інтегративна галузь наукових знань про конфлікт.
- •4. Передумови формування конфліктологічних ідей: еволюція філософських уявлень про конфлікт
- •Проблема насильства та ненасильства у релігійних вченнях
- •Практичні знання як джерело конфліктологічних ідей
- •Відображення конфліктів у мистецтві та змі
- •5. Вивчення конфліктів у першій пол. Хх ст.
- •6. Психоаналітичний підхід
- •7. Соціотропний підхід
- •8. Етологічний підхід
- •9. Теорія групової динаміки
- •10. Фрустраційно-агресивний підхід
- •11. Біхевіористичний підхід
- •12. Соціометричний підхід
- •13. Інтеракціоністський підхід
- •14. Вивчення конфліктів у другій пол. Хх ст. Мотиваційний підхід
- •15. Організаційний підхід.
- •16. Теорія і практика переговорного процесу
- •17. Когнітивний та діяльнісний підходи
- •Діяльнісний підхід
- •18. Методологічні принципи дослідження к.
- •19. Експериментальні дослідження конфліктів у лабораторних умовах: ігрові процедури та створення к.
- •20. Експерименти з провокуванням конфліктів у природних умовах.
- •21. Вивчення специфічних форм соціальної взаємодії як моделей конфлікту.
- •22. Примирювальні та арбітражні процедури.
- •23. Методи опитування при вивченні конфліктів.
- •24. Допоміжні методи: тести, анкети, моделювання,
- •25. Класифікація конфліктів.
- •26. Особистісні конфлікти.
- •27. Міжособистісні конфлікти.
- •28. Міжгрупові конфлікти.
- •29. Внутрішньогрупові конфлікти.
- •30. Спільне у конфліктах різних видів.
- •Об'єктивні чинники виникнення конфлікту.
- •34Суб'єктивні чинники виникнення конфлікту
- •35. Поняття про критичні життєві ситуації
- •36 Об'єктивно-суб'єктивна природа конфлікту
- •37. Сприйняття ситуації як конфліктної
- •38. Визначення ситуації як конфліктної
- •39. Фактори визначення ситуації як конфліктної
- •40. Реакція людини на виникнення проблем
- •41. Стилі поведінки у конфліктних ситуаціях.
- •42. Мотиви та цілі учасників взаємодії.
- •43. Стратегії і тактики взаємодії.
- •44. Регулятори конфліктної взаємодії.
- •45.Нормативні регулятори
- •46. Моделі розвитку міжособистісної конфліктної ситуації.
- •47.Становлення практики керування конфліктами
- •48. Основні поняття керування конфліктами
- •49. Психопрофілактика та попередження к.
- •50. Врегулювання конфліктів за допомогою третьої сторони.
- •51. Вирішення конфліктів у психологічній практиці: психологічні консультації та групова корекційна робота.
- •52. Взаємодія психолога та клієнта.
- •53. Поняття про психологічне посередництво.
- •54. Бар'єри комунікації у конфліктах та можливості взаєморозуміння.
- •55. Робота психолога з реальними ситуаціями міжособистісних взаємин
- •56. Процес психологічного посередництва
- •57. Теорія та практика вирішення конфліктів у практиці шкільного психолога
- •58. Практика вирішення конфліктів у сфері "діти-дорослі".
- •59. Формування навичок ефективної поведінки у конфліктах дітей різного віку
- •60. Орієнтація дорослих на конструктивну взаємодію
23. Методи опитування при вивченні конфліктів.
Найпоширенішими методами дослідження конфліктів є методи опитування. Сутність опитувальних методів полягає в отриманні інформації про об'єктивні та суб'єктивні сторони конфлікту зі слів досліджуваних. Залежно від завдань дослідження психологи розробляють інтерв'ю, анкети та опитувальники. З метою дослідження конфліктів найчастіше застосовують анкети та інтерв'ю.Метод експертного інтерв'ю допомагає з'ясувати, як учасники конфлікту сприймають та оцінюють його.
Методи опитування належать до допоміжних методів дослідження у психології. А тому інформація, отримана з їхнім використанням, часто має суб'єктивний характер. Тому результати, отримані за допомогою цих методів, повинні бути доповнені матеріалами, отриманими іншими методами.В.П. Левкович, O.E. Зуськова розробили методику "Міжособистісний сімейний конфлікт" (1987), керуючись міркуванням, що порушення взаємин між подружжям та виникнення конфліктів є наслідком суперечностей у сфері потреб.С.І. Єріна розробила шкалу діагностики рольового конфлікту. Запропонована нею методика дає змогу діагностувати психологічний конфлікт у керівників первинних виробничих колективів, міру його вираженості та зони діяльності керівника, які викликають конфліктні переживання.Т.А. Полозова розробила методичну процедуру для вивчення міжособистісних конфліктів у групі. Ця процедура спирається на експертні оцінки взаємин між членами колективу.Аналогічною є методика А.Я. Анцупова "Модульна методика діагностики міжособистіснихконфліктів".М. Штраус та С. Штайнметц розробили "Шкалу тактики поведінки у конфлікті", яка дає змогу оцінити взаємини у сім'ї та самооцінку досліджуваних.Тест Томаса призначений для визначення переважного стилю поведінки особистості у конфліктній ситуації.Ю. Альошина, Л. Гозман, Є. Дубовська розробили опитувальник "Характер взаємодії подружжя у конфліктних ситуаціях" (1987). У ньому досліджуваним пропонується обрати най прийнятніший спосіб реагування на запропоновані ситуації взаємодії, які є потенційно конфліктними.На визначення стратегій взаємодії керівника з підлеглими спрямований опитувальник А. Єршова.Є.І. Кіршбаум запропонував конфліктні ситуації для вивчення конфліктів у педагогічному спілкуванні.Доволі часто з метою виявлення властивих особистості стратегій взаємодії у конфліктних ситуаціях психологи використовують тест Розенцвейга та його модифікації (зокрема методику "Ділові ситуації" Н. Хитрової).Для діагностики конфліктів всередині групи можна застосовувати методику соціометрії. Дещо інформативнішою видається розроблена А.Я. Анцуповим модульна методика діагностики міжособистісних конфліктів.Індекс конфліктності психологічного клімату в організації дає змогу виявити опитувальник Б. Кросбі та Дж. Шерер.Діагностику внутрішньоособистісного конфлікту можна здійснити за допомогою тесту О.Б. Фанталової "Рівень співвідношення "цінності" та "доступності" у різних сферах життя". За її припущенням, саме через розходження між "цінністю" та "доступністю" певних об'єктів виникають внутрішні конфлікти.З метою дослідження певних якостей особистості, які можуть суттєво впливати на виникнення конфліктів, застосовують опитувальник Басса-Дарки, Т. Лірі, особистісний опитувальник Г.-Ю. Айзенка, опитувальник Кеттела, шкалу реактивної та особистісної тривожності Ч. Спілбергера та низку інших. Однак усі ці методики можуть лише дати певну інформацію про учасників конфлікту, але не про сам конфлікт.
