- •1. Проблема вивчення конфліктів на сучасному етапі розвитку психології.
- •2. Конфлікт: поняття та предмет вивчення
- •3.Конфліктологія - інтегративна галузь наукових знань про конфлікт.
- •4. Передумови формування конфліктологічних ідей: еволюція філософських уявлень про конфлікт
- •Проблема насильства та ненасильства у релігійних вченнях
- •Практичні знання як джерело конфліктологічних ідей
- •Відображення конфліктів у мистецтві та змі
- •5. Вивчення конфліктів у першій пол. Хх ст.
- •6. Психоаналітичний підхід
- •7. Соціотропний підхід
- •8. Етологічний підхід
- •9. Теорія групової динаміки
- •10. Фрустраційно-агресивний підхід
- •11. Біхевіористичний підхід
- •12. Соціометричний підхід
- •13. Інтеракціоністський підхід
- •14. Вивчення конфліктів у другій пол. Хх ст. Мотиваційний підхід
- •15. Організаційний підхід.
- •16. Теорія і практика переговорного процесу
- •17. Когнітивний та діяльнісний підходи
- •Діяльнісний підхід
- •18. Методологічні принципи дослідження к.
- •19. Експериментальні дослідження конфліктів у лабораторних умовах: ігрові процедури та створення к.
- •20. Експерименти з провокуванням конфліктів у природних умовах.
- •21. Вивчення специфічних форм соціальної взаємодії як моделей конфлікту.
- •22. Примирювальні та арбітражні процедури.
- •23. Методи опитування при вивченні конфліктів.
- •24. Допоміжні методи: тести, анкети, моделювання,
- •25. Класифікація конфліктів.
- •26. Особистісні конфлікти.
- •27. Міжособистісні конфлікти.
- •28. Міжгрупові конфлікти.
- •29. Внутрішньогрупові конфлікти.
- •30. Спільне у конфліктах різних видів.
- •Об'єктивні чинники виникнення конфлікту.
- •34Суб'єктивні чинники виникнення конфлікту
- •35. Поняття про критичні життєві ситуації
- •36 Об'єктивно-суб'єктивна природа конфлікту
- •37. Сприйняття ситуації як конфліктної
- •38. Визначення ситуації як конфліктної
- •39. Фактори визначення ситуації як конфліктної
- •40. Реакція людини на виникнення проблем
- •41. Стилі поведінки у конфліктних ситуаціях.
- •42. Мотиви та цілі учасників взаємодії.
- •43. Стратегії і тактики взаємодії.
- •44. Регулятори конфліктної взаємодії.
- •45.Нормативні регулятори
- •46. Моделі розвитку міжособистісної конфліктної ситуації.
- •47.Становлення практики керування конфліктами
- •48. Основні поняття керування конфліктами
- •49. Психопрофілактика та попередження к.
- •50. Врегулювання конфліктів за допомогою третьої сторони.
- •51. Вирішення конфліктів у психологічній практиці: психологічні консультації та групова корекційна робота.
- •52. Взаємодія психолога та клієнта.
- •53. Поняття про психологічне посередництво.
- •54. Бар'єри комунікації у конфліктах та можливості взаєморозуміння.
- •55. Робота психолога з реальними ситуаціями міжособистісних взаємин
- •56. Процес психологічного посередництва
- •57. Теорія та практика вирішення конфліктів у практиці шкільного психолога
- •58. Практика вирішення конфліктів у сфері "діти-дорослі".
- •59. Формування навичок ефективної поведінки у конфліктах дітей різного віку
- •60. Орієнтація дорослих на конструктивну взаємодію
59. Формування навичок ефективної поведінки у конфліктах дітей різного віку
Припустимо, що навчати дітей ефективної поведінки у разі виникнення тих чи інших конфліктів доцільно з найбільш ранніх етапів онтогенезу. Однак це навчання повинне врах. вікові особливості та можливості дітей.
У ранньому віці, коли дитина активно засвоює рідну мову, відбувається "мовленнєве" освоєння конфлікту. Дітей уже можна навчати висловлювати свою думку та свої потреби у конфліктних ситуаціях словами, поступово формувати у них навички конструктивної взаємодії у конфліктних ситуаціях.
У дошк. віці доцільно навчати дітей конструктивній поведінці у конфліктах шляхом пояснень, обговорення конфліктних ситуацій. Таке обговорення навчить дітей аналізувати конфлікти, віднаходити причини їхнього виникнення та шукати шляхи конструктивного вирішення.
У шкільному віці значно розширюється діапазон можливих форм навчання. Зміни, які відбуваються у соціальній ситуації розвитку, в інтелектуальній та особистісній сферах дитини із вступом до школи, дають змогу включити у навчання дітей, окрім аналізу конкретних конфліктних ситуацій, ще й дискусії, які будуть спрямовані на усвідомлення дітьми різниці між добром і злом та на формування ставлення до цих проблем.
Зі школярами варто застосувати майже усі форми роботи, можливі в соціально-психологічному тренінгу, хоча, звичайно, при доборі вправ треба враховувати вікові особливості дітей.
60. Орієнтація дорослих на конструктивну взаємодію
Проблема конфліктів є однією з найактуальніших у сучасному суспільстві. Усі ми повинні прийняти як належне факт наявності різноманітних конфліктів і необхідності навчитися їх вирішувати.
Уникнути конфліктів не вдасться, оскільки кожна людина унікальна, кожна має свої власні інтереси і право відстоювати ці інтереси. Інша справа, що це вимагає відповідних знань, які дадуть змогу конструктивно вирішувати суперечності, що виникають у процесі взаємодії людей.
Сучасна людина має володіти широким діапазоном можливих реакцій на ситуації суперечностей.
Ефективною можна вважати таку поведінку у конфлікті, яка допомагає його учасникам максимально задовольнити власні потреби, не нашкодивши при цьому інтересам свого опонента.
Отже, знову постає проблема необхідності формування конфліктної компетентності, як частини загальної комунікативної культури особистості.
Однією з проблем у такому випадку видається подолання негативних установок щодо конфліктів, які сформувалися у свідомості людей.