44. Регулятори конфліктної взаємодії.

Взаємодію учасників конфлікту визначає ціла низка факторів конфліктної ситуації:

1) загальний контекст конфліктної ситуації;

2) наявність у конфліктній ситуації факторів, які ускладнюють або пом'якшують гостроту протистояння сторін;

3) позиція та поведінка партнера ситуації.

Сам собою конфлікт може розвиватися у двох контекстах: конкурентному або кооперативному. М. Дойч у своїх працях показав, що учасники з кооперативною орієнтацією прагнуть не лише задовольнити власні інтереси, а й зберегти добрі стосунки на майбутнє. У разі переважання конкурентної орієнтації індивід більше зацікавлений власною користю у цій конкретній ситуації, аніж перспективою збереження подальших стосунків.

Але кооперативність чи конкурентність стосунків визначається не лише об'єктивним характером взаємодії, а й тим змістом, якого їй надають самі учасники. Щодо умов, які ускладнюють чи пом'якшують конфлікт, зазначимо, що психологічні та соціологічні дослідження свідчать: гострота та руйнівний характер конфліктів залежать від жорсткості соціальної структури, у межах якої вони виникають. Справді, конфлікти у тих сім'ях, де переважає авторитарний стиль спілкування батьків із дітьми, є найгострішими.

Важливим фактором є також наявність у оточенні конфліктних людей, які, не будучи безпосередніми учасниками конфлікту, зацікавлені у його посиленні або послабленні. Такий вплив доволі часто виявляється в молодих сім'ях, які проживають разом з батьками когось із подружжя

1. Ситуаційний контекст взаємодії

2. Психологічні орієнтації учасників конфлікту

3. Особистісні фактори

5. Соціально-перцептивні регулятори

45.Нормативні регулятори

1. Правила взаємодії у конфліктних ситуаціях.

2. Культурні норми взаємодії у конфлікті

3. Етичні норми у взаємодії у к.

Соціальні норми - це сукупність вимог, які висуває та чи інша соціальна група до своїх членів. До соціальних норм відносять норми моралі та норми права.Норми задають не лише дії людей, а їх взаємні очікування.Н. Гришина виділяє три аспекти нормативності:1) норми забезпечують людині можливість обгрунтувати свою поведінку - учасники конфлікту прагнуть нормативно обґрунтувати свої позиції та дії;2) норми задають певні стандарти поведінки - існують правила конфліктної взаємодії;3) норми мають суспільно-історичний, культурний характер - існують культурні та етичні норми конфліктної взаємодії.

Люди завжди прагнуть нормативно обгрунтувати свої позиції та дії, навіть якщо це не проявляється у відповідній цілеспрямованій поведінці.

За умови наявності різних позицій щодо якогось питання, будучи впевненими у власній правоті учасники конфлікту апелюють до поняття справедливості. Справедливість - це загальна моральнісна санкція спільного життя людей, спосіб обґрунтування та розподілу між індивідами вигод та тягарів їхнього спільного існування у рамках єдиного соціального простору. Соціальна справедливість - це реалізація прав та свобод, які відповідають сутності людини (чи соціальної спільноти) та рівню розвитку суспільства, якісна оцінка взаємин між людьми, особистістю та суспільством, між соціальними групами.Справедливість (у розумінні того, що повинно бути, що є справедливим) є одним із принципів морального обґрунтування своїх позицій учасниками конфлікту. Відчуття несправедливості може стати підставою для виникнення конфлікту та для продовження конфронтації.