- •1. Проблема вивчення конфліктів на сучасному етапі розвитку психології.
- •2. Конфлікт: поняття та предмет вивчення
- •3.Конфліктологія - інтегративна галузь наукових знань про конфлікт.
- •4. Передумови формування конфліктологічних ідей: еволюція філософських уявлень про конфлікт
- •Проблема насильства та ненасильства у релігійних вченнях
- •Практичні знання як джерело конфліктологічних ідей
- •Відображення конфліктів у мистецтві та змі
- •5. Вивчення конфліктів у першій пол. Хх ст.
- •6. Психоаналітичний підхід
- •7. Соціотропний підхід
- •8. Етологічний підхід
- •9. Теорія групової динаміки
- •10. Фрустраційно-агресивний підхід
- •11. Біхевіористичний підхід
- •12. Соціометричний підхід
- •13. Інтеракціоністський підхід
- •14. Вивчення конфліктів у другій пол. Хх ст. Мотиваційний підхід
- •15. Організаційний підхід.
- •16. Теорія і практика переговорного процесу
- •17. Когнітивний та діяльнісний підходи
- •Діяльнісний підхід
- •18. Методологічні принципи дослідження к.
- •19. Експериментальні дослідження конфліктів у лабораторних умовах: ігрові процедури та створення к.
- •20. Експерименти з провокуванням конфліктів у природних умовах.
- •21. Вивчення специфічних форм соціальної взаємодії як моделей конфлікту.
- •22. Примирювальні та арбітражні процедури.
- •23. Методи опитування при вивченні конфліктів.
- •24. Допоміжні методи: тести, анкети, моделювання,
- •25. Класифікація конфліктів.
- •26. Особистісні конфлікти.
- •27. Міжособистісні конфлікти.
- •28. Міжгрупові конфлікти.
- •29. Внутрішньогрупові конфлікти.
- •30. Спільне у конфліктах різних видів.
- •Об'єктивні чинники виникнення конфлікту.
- •34Суб'єктивні чинники виникнення конфлікту
- •35. Поняття про критичні життєві ситуації
- •36 Об'єктивно-суб'єктивна природа конфлікту
- •37. Сприйняття ситуації як конфліктної
- •38. Визначення ситуації як конфліктної
- •39. Фактори визначення ситуації як конфліктної
- •40. Реакція людини на виникнення проблем
- •41. Стилі поведінки у конфліктних ситуаціях.
- •42. Мотиви та цілі учасників взаємодії.
- •43. Стратегії і тактики взаємодії.
- •44. Регулятори конфліктної взаємодії.
- •45.Нормативні регулятори
- •46. Моделі розвитку міжособистісної конфліктної ситуації.
- •47.Становлення практики керування конфліктами
- •48. Основні поняття керування конфліктами
- •49. Психопрофілактика та попередження к.
- •50. Врегулювання конфліктів за допомогою третьої сторони.
- •51. Вирішення конфліктів у психологічній практиці: психологічні консультації та групова корекційна робота.
- •52. Взаємодія психолога та клієнта.
- •53. Поняття про психологічне посередництво.
- •54. Бар'єри комунікації у конфліктах та можливості взаєморозуміння.
- •55. Робота психолога з реальними ситуаціями міжособистісних взаємин
- •56. Процес психологічного посередництва
- •57. Теорія та практика вирішення конфліктів у практиці шкільного психолога
- •58. Практика вирішення конфліктів у сфері "діти-дорослі".
- •59. Формування навичок ефективної поведінки у конфліктах дітей різного віку
- •60. Орієнтація дорослих на конструктивну взаємодію
Практичні знання як джерело конфліктологічних ідей
Будь-яка наука, і конфліктологія утому числі, виникає з практики. А тому насамперед конфліктологічні знання потрібно шукати у практичному досвіді людства. Практичні знання - це "накопичувані у процесі життя досвідним шляхом та такі, що частково передаються з покоління в покоління відомості про принципи, способи та прийоми поведінки у передконфліктних і конфліктних ситуаціях" (За Анцуповим та Шипіловим).
Кожна людина впродовж свого життя стає учасником тих чи інших конфліктів. І кожній людині доводиться часто самотужки шукати спосіб вирішення конфліктів, у які вона потрапляє. На превеликий жаль, люди схильні у таких ситуаціях більше довіряти своєму власному досвіду, аніж професійним психологам.
Сьогодні перед психологами та конфліктологами постає проблема узагальнення накопиченого людством досвіду та пошук шляхів і засобів корекції поведінки людей у конфліктах відповідно до сучасних досягнень психологічної науки.
Знання народу про конфлікти знаходять своє відображення в народній творчості. Проблеми у взаємодії людей та способи їхнього розв'язання ми можемо почерпнути із прислів'їв та приказок. Вони показують нам властиве нашому народу прагнення до миру та злагоди: "Умій сказати, умій і змовчати", "Ладом усе можна", "Мовчанка гнів гасить", "Найшла коса на камінь: коса не втне, камінь не подасться!", "Нехай буде гречка, аби не суперечка, "Згода дім будує, а незгода руйнує".
Крім того, потрібно пам'ятати, що практичні конфліктологічні знання є надбанням індивідуального досвіду людини. Саме вони визначають стратегію і тактику реагування людини на виникнення конфліктів.
Відображення конфліктів у мистецтві та змі
Практичний досвід вирішення різноманітних конфліктів відображається не лише в народній творчості, а й у витворах мистецтва. Живопис, музика, театр, інші види мистецтва, а особливо література, відображали конфлікти на художньому рівні, впливали на формування уявлень людей про конфлікти, ставлення до них.
Оскільки витвори мистецтва та ЗМІ мають неабиякий вплив на формування громадської думки, їх можна застосовувати як засоби формування конфліктологічних знань у людей та профілактики конфліктів.
Зміст художніх творів та інформації, яку людина сприймає, впливає на її психічний стан та ставлення до людей навколо.
На жаль, інформація, яку люди отримують із засобів масової інформації, рідко викликає позитивні емоції. Перегляд інформаційних програм швидше може викликати почуття невпевненості, тривоги, апатії, незахищеності. Цілком очевидно, що такі емоції відображатимуться і в поведінці людей, і у їхніх взаєминах з іншими.
На думку А. Анцупова та А. Шипілова, мистецтво та засоби масової інформації: 1 )здійснюють потужний вплив на формування в усіх людей установок, які впливають на їхню поведінку в конфліктних ситуаціях;
2)впливають на розуміння та оцінку конфліктів самими конфліктологами, керівниками, політиками;
3)допомагають формувати в людей, починаючи з дитинства, стереотипи конструктивної поведінки у проблемних ситуаціях соціальної взаємодії.
