- •1. Проблема вивчення конфліктів на сучасному етапі розвитку психології.
- •2. Конфлікт: поняття та предмет вивчення
- •3.Конфліктологія - інтегративна галузь наукових знань про конфлікт.
- •4. Передумови формування конфліктологічних ідей: еволюція філософських уявлень про конфлікт
- •Проблема насильства та ненасильства у релігійних вченнях
- •Практичні знання як джерело конфліктологічних ідей
- •Відображення конфліктів у мистецтві та змі
- •5. Вивчення конфліктів у першій пол. Хх ст.
- •6. Психоаналітичний підхід
- •7. Соціотропний підхід
- •8. Етологічний підхід
- •9. Теорія групової динаміки
- •10. Фрустраційно-агресивний підхід
- •11. Біхевіористичний підхід
- •12. Соціометричний підхід
- •13. Інтеракціоністський підхід
- •14. Вивчення конфліктів у другій пол. Хх ст. Мотиваційний підхід
- •15. Організаційний підхід.
- •16. Теорія і практика переговорного процесу
- •17. Когнітивний та діяльнісний підходи
- •Діяльнісний підхід
- •18. Методологічні принципи дослідження к.
- •19. Експериментальні дослідження конфліктів у лабораторних умовах: ігрові процедури та створення к.
- •20. Експерименти з провокуванням конфліктів у природних умовах.
- •21. Вивчення специфічних форм соціальної взаємодії як моделей конфлікту.
- •22. Примирювальні та арбітражні процедури.
- •23. Методи опитування при вивченні конфліктів.
- •24. Допоміжні методи: тести, анкети, моделювання,
- •25. Класифікація конфліктів.
- •26. Особистісні конфлікти.
- •27. Міжособистісні конфлікти.
- •28. Міжгрупові конфлікти.
- •29. Внутрішньогрупові конфлікти.
- •30. Спільне у конфліктах різних видів.
- •Об'єктивні чинники виникнення конфлікту.
- •34Суб'єктивні чинники виникнення конфлікту
- •35. Поняття про критичні життєві ситуації
- •36 Об'єктивно-суб'єктивна природа конфлікту
- •37. Сприйняття ситуації як конфліктної
- •38. Визначення ситуації як конфліктної
- •39. Фактори визначення ситуації як конфліктної
- •40. Реакція людини на виникнення проблем
- •41. Стилі поведінки у конфліктних ситуаціях.
- •42. Мотиви та цілі учасників взаємодії.
- •43. Стратегії і тактики взаємодії.
- •44. Регулятори конфліктної взаємодії.
- •45.Нормативні регулятори
- •46. Моделі розвитку міжособистісної конфліктної ситуації.
- •47.Становлення практики керування конфліктами
- •48. Основні поняття керування конфліктами
- •49. Психопрофілактика та попередження к.
- •50. Врегулювання конфліктів за допомогою третьої сторони.
- •51. Вирішення конфліктів у психологічній практиці: психологічні консультації та групова корекційна робота.
- •52. Взаємодія психолога та клієнта.
- •53. Поняття про психологічне посередництво.
- •54. Бар'єри комунікації у конфліктах та можливості взаєморозуміння.
- •55. Робота психолога з реальними ситуаціями міжособистісних взаємин
- •56. Процес психологічного посередництва
- •57. Теорія та практика вирішення конфліктів у практиці шкільного психолога
- •58. Практика вирішення конфліктів у сфері "діти-дорослі".
- •59. Формування навичок ефективної поведінки у конфліктах дітей різного віку
- •60. Орієнтація дорослих на конструктивну взаємодію
Об'єктивні чинники виникнення конфлікту.
Для успішного розв'язання конфлікту потрібно зрозуміти насамперед його причини. Звичайно у загальному вигляді ми можемо сказати, що конфлікти спричиняються суперечностями, які сприймаються як значуща психологічна проблема.
Життя без конфліктів неможливе, оскільки саме завдяки наявності суперечностей відбувається розвиток, удосконалення як окремої особистості, так і системи міжособистісних взаємин.
Серед чинників виникнення конфліктів виділяють об'єктивні та суб'єктивні чинники.
До об'єктивних чинників виникнення конфлікту належать:
1) несприятливі умови праці;
2) недоліки в її організації;
3) дисбаланс між правами та обов'язками, нечітке їхнє визначення;
4) відсутність або недостатність матеріально-технічної бази для успішного виконання діяльності.
Вплив цих чинників не залежить від учасників конфліктної ситуації.
34Суб'єктивні чинники виникнення конфлікту
До суб'єктивних чинників виникнення конфлікту належать:1) неправильні дії однієї або обох сторін конфлікту;2) порушення професійної етики;3) порушення трудової чи навчальної дисципліни, посадових інструкцій т. ін.
До суб'єктивних характерологічних передумов виникнення конфліктівналежать:1) конфліктність як сукупність стійких якостей особистості, які визначаються частотою виникнення конфліктів та включення в них людини;2) негнучкість, ригідність характеру, тобто нездатність змінювати свою поведінку, співвідносячи її з вимогами наявної ситуації;3) недостатній рівень розвитку емпатії як здатності до співчуття та співпереживання;4) високий рівень соціальних домагань, бажання завоювати авторитет в оточення, підвищити свій соціальний статус;5) нездатність своєчасно усвідомити різноманітні соціальні відносини та передбачити шляхи їхнього розвитку;6) надмірний конформізм або негативізм;7) неадекватна самооцінка;8) невпевненість у правильності прийнятого рішення, нездатність своєчасно його прийняти, що може мати особливе значення для організації ефективного управління.До ситуативних передумов належать:- незадоволеність актуальної потреби;- почуття невизначеності, невпевненості;- дезорієнтація;- втома;- нестійкість настрою;- підвищена збудливість;- недостатня або перекручена інформованість;- стан навіюваності.До характерологічних передумов виникнення конфліктів належать стійкі якості та риси характеру, які можуть за певних умов призвести до зіткнення особистості з тими, хто її оточує, викликати негативне ставлення до неї, антипатію, бажання суперечити, протидіяти. До них належать:- нетерпимість до недоліків інших;- знижена самокритичність;- імпульсивність;- нестриманість у почуттях;- усталені негативні забобони, упередженість до людей;- схильність до агресивної поведінки;- схильність підкорювати собі інших;- невихованість;- відсутність внутрішньої духовної культури;- неуважність до людей;- корисливість;- егоїзм.До особистісних особливостей учасників конфліктів, які визначають виникнення конфліктів, він відносить:- оцінку поведінки іншої людини як неприпустимої: якщо поведінка партнера по спілкуванню відповідає нашим очікуванням, вписується в нашу систему уявлень про бажану або припустиму поведінку, то взаємодія з ним продовжуватиметься безконфліктно;- низький рівень соціально-психологічної компетентності: людина може навіть не знати про значну кількість варіантів мирного завершення перед конфліктної ситуації, або, знаючи про такі можливості, не вміти застосовувати їх на практиці;- недостатня здатність до емпатії - розуміння емоційного стану іншої людини, співпереживання та співчуття до неї;- завищений або занижений рівень домагань: завищені домагання часто викликають негативні реакції у оточуючих, - тип темпераменту,
