- •Розділ 1. Концепція та методологія логістики
- •1.1. Етимологія та семантика поняття «логістика»
- •1.2. Єволюція концепції логістики
- •Керівник фізичним розподілом
- •Керуючий матеріалами
- •Керуючий логістикою
- •1.3. Актуальність використання логістики в удосконаленні виробничо-господарської діяльності підприємств України
- •Розділ 2. Логістична система промислового підприємства та її категорії
- •2.1. Концепція та методологія промислової логістики
- •Постачальники
- •Споживачі
- •Графік виробництва
- •Закупки
- •Розміщення замовлень
- •2.2. Принципи та компоненти логістичної системи підприємства
- •Дільниця випалу
- •2.3. Організація логістичного менеджменту промислового підприємства
- •Гол. Бухгал-тер
- •Розділ 3. Взаємодія логістичного менеджменту з маркетингом
- •3.1. Співвідношення логістичної та маркетингової систем промислового підприємства
- •Розподіл
- •Просування
- •3.2. Удосконалення обліку логістичних і маркетингових витрат промислового підприємства
- •3.3. Аудит логістичної системи промислового підприємства
- •3.4. Логістичні потреби маркетингу промислового підприємства
- •Оптові торговці
- •Роздрібні торговці
- •Споживачі
- •Розділ 4. Місце логістичного менеджменту в управлінні діяльністю промислового підприємства
- •4.1. Чинники логістичної політики промислового підприємства
- •Стандартизація
- •Менеджмент
- •Логістичі витрати
- •Непрямі
- •4.2. Планування логістичної системи промислового підприємства
- •Постачальники
- •Складальне виробництво
- •Склад готової продукції
- •Споживачі
- •План логістики
- •Планування поставок готової продукції (гп)
- •Розділ 5. Транспорт
- •5.1. Загальна характеристика транспорту
- •5.2. Класифікація вантажних перевезень
- •5.3. Планування вантажних перевезень
- •5.4. Укладання договорів на перевезення вантажів
- •5.5. Порядок передачі вантажів транспорту
- •5.6. Документація на перевезення вантажів
- •5.7. Тарифи і штрафи на транспорті
- •Розділ 6. Запаси
- •6.1. Витрати управління запасами
- •6.2. Модель Гарріса
- •Розділ 7. Склади й упаковка
- •7.1. Класифікація і устрій складів
- •7.2. Складська техніка
- •7.3. Упаковка
- •Розділ 8. Функціональні ланки логістики промислового підприємства
- •8.1.Логістика постачання
- •8.2.Виробнича логістика
- •8.3.Збутова логістика
- •8.4.Інформаційна логістика
- •Вправи для самостійної роботи
- •Висновки
- •Список використаНої Літератури
3.4. Логістичні потреби маркетингу промислового підприємства
Логістичні потреби маркетингу підрозділяються на два види: специфічні та універсальні. Специфічні обумовлені характером продукції, потребами і типом споживача. Універсальні у цьому розумінні незмінні і є наслідком необхідності підвищення конкурентоспроможності підприємства.
Специфічні логістичні потреби визначаються типом клієнтури. Як правило, набір та інтенсивність виконання логістичних операцій різні для споживчого ринку і ринку інвестиційних товарів.
Staudt T.A., Taylor D.A., Bowersox D.J. запропонували класифікацію специфічних логістичних операцій, яка грунтується на одній ознаці — час здійснення відносно поставки. У відповідності до неї виділяють три різновидності логістичних операцій: до поставки; під час поставки; після поставки.
Логістичні операції, що здійснюються до поставки, спрямовані на формулювання і узгодження умов співробітництва, які сприятимуть бажанню контрагентів підписати контракт. До них відносяться: розробка і узгодження логістичної політики, вибір організаційної структури відділу логістики і операційної системи, розробка плану логістики.
Логістичні операції, що здійснюються під час поставки, спрямовані на реалізацію юридично оформлених домовленостей. До них відносяться: розміщення і розпланування, управління запасами, складування та упаковка, навантажувально-розвантажувальні роботи, транспортування, експедирування, комунікація, своєчасна корекція помилок і ліквідація шкоди.
Логістичні операції, що здійснюються після поставки, спрямовані на підтримку оптимальних експлуатаційних характеристик купленого товару і створення умов для тривалого співробітництва. До них відноситься логістичний сервіс: монтаж, налагодження, забезпечення запасними частинами, ремонт, модернізація, розгляд претензій і прийом поверненого товару, заміна товару тощо.
Універсальні логістичні потреби забезпечують активну підтримку маркетингу для підвищення прибутковості і конкурентоспроможності здійснюваної діяльності незалежно від типу споживача і характеру продукції, що реалізується. Економічна своєчасна поставка, раціональне зберігання, якісний логістичний сервіс становлять нині стратегічне джерело конкурентної переваги. Від «останнього рубежа економії», «непізнаного материка економіки» та «Попелюшки компанії», як їх називали раніше, підрозділи, що виконують логістичні функції та операції, піднялись на вищий щабень ієрархічної піраміди управлінського апарату підприємства.
Універсальні логістичні потреби виникають в чотирьох формах:
тактичних адаптацій;
підтримки нового товару;
визначення співвідношення прибуток/витрати;
підтримки каналу фізичного розподілу.
Тактичні адаптації здійснюються на протязі всього життєвого циклу товару (рис.3.4). Маркетинг мікс різний для кожної із чотирьох його стадій. Тому відповідно варіюється склад і динаміка логістичних операцій.
На стадії впровадження нового товару необхідний високий ступінь логістичної оперативності. Головне завдання логістики у контексті пітримки маркетингових зусиль для знаходження свого споживача і завоювання популярності товару — забезпечення необхідного рівня корисного запасу і високої якості сервісу в умовах максимальної невизначеності. Так, підприємства роздрібної торгівлі звичайно закуповують пробну партію нового товару в незначній кількості. Якщо товар починає користуватися повноцінним чи надмірним попитом, то важливо швидко докупити додадкові партії. Дефіцит на протязі цього критичного часу вкрай небажаний і може нейтралізувати ефект від реалізації прийнятої маркетингової стратегії. Відповідно, оскільки продавці страхуються від можливих ризиків і не зберігають значних запасів нових товарів, то поставки здійснюються малими партіями. В результаті цього якісний логістичний сервіс досягається за рахунок значних логістичних витрат.
П
родаж
1.Впровадження 2.Ріст 3. Насичення 4.Спад
(дитинство) (юність) (зрілість) (старість)
Час
Рис.3.4. Крива життєвого циклу товару
На стадії росту товар отримує визнання споживача, зростають обсяги продажу і прибутку, збільшується передбачуваність угод. Продавці створюють певні товарні запаси, поставки стають великими і здійснюються рідше. Підприємства проводять жорсткий контроль логістичних операцій, намагаючись досягти максимальної економічної ефективністі. Акцент логістики зміщується у бік більш збалансованих відносин сервіс/витрати. У результаті цього якісний логістичний сервіс досягається при відносному зниженні логістичних витрат.
На стадії насичення товар зустрічається з інтенсивною конкуренцією, обсяги продаж і прибутку спочатку стабілізуються, а потім знижуються. Логістичні дії стають селективними. У результаті цього на цільових сегментах ринку якісний логістичний сервіс досягається за рахунок значних логістичних витрат.
На стадії спаду обсяг продаж товару постійно знижується, зменшується прибуток. Виникає дилема: забирати товар з ринку, чи намагатися його реанімувати. Якшо приймається рішення продовжувати життя товару, то якісний логістичний сервіс досягається за рахунок значних логістичних витрат. Мінімізація ризику стає більш важливою, ніж мінімізація логістичних витрат до того часу, поки є загроза «смерті товару» (товар перестає продаватися).
Таким чином, в межах стратегії маркетингу, що реалізується, підприємства здійснюють тактичні адаптації. При цьому універсальні логістичні потреби, так само, як і універсальні потреби інших елементів комплексу маркетингу, варіюються. Характер змін на різних етапах життєвого циклу товару потребує забезпечення стабільної якості логістичного сервісу і неоднакову величину логістичних витрат. Співвідношення сервіс/витрати обумовлюється станом маркетингового середовища і спрямоване на забезпечення прибутковості та підвищення конкурентоспроможності інституційних одиниць.
Підтримка нового товару нерозривно пов’язана з пошуком відповіді на питання, відоме в зарубіжній економічній теорії та господарській практиці як МОВ («Make or Buy» — «зробити чи купити»). Логістична підтримка нового товару ускладнюється, якщо на стадії впровадження життєвого циклу знаходиться не одна, а кілька товарних груп одночасно. У цьому зв’язку універсальні логістичні потреби виникають щонайменше у трьох випадках.
По-перше, поява нових товарних груп вимагає збільшення кількості відповідного упаковочного, складського, транспортного, допоміжного та іншого спеціального логістичного обладнання. Тому логістична система повинна бути гнучкою в тому розумінні, що її обладнання за всіма параметрами вимушено пристосовується до змін характеристик товарного асортименту.
По-друге, розширення товарних груп обумовлює появу великої кількості каналів фізичного розподілу. Причому для кожного цільового сегменту ринку властиві специфічні вимоги за стандартами якості логістичного сервісу. Враховуючи, що споживачі уникають співробітництва тільки з одним продавцем, кожним каналом надходить відносно незначний обсяг готової продукції. Створюються несприятливі передумови для об’єднання вантажів, що викликає зростання логістичних витрат. Логістична система повинна бути гнучкою в тому розумінні, що її канали фізичного розподілу за всіма параметрами вимушені пристосовуватися до змін характеристик товарного асортименту.
По-третє, виникнення нових товарних груп, як правило, відбувається після вивчення попиту. Логістика не повинна негативно впливати на «ринкову долю» нового товару і зобов’язана всіляко сприяти збільшенню обсягів продаж на стадії впровадження. Разом з тим, універсальні логістичні потреби не можуть задовольнятися будь-якою ціною. Логістична система повинна бути гнучкою, ще й у тому розумінні, що її внесок у прибуток підприємства повинен бути оптимізованим. Для цього потрібно уникати нераціонального логістичного сервісу, що найчастіше проявляється в необгрунтованому завищенні стандартів якості логістичного сервісу. Не завжди збільшення швидкості і складу послуг, що надаються, економічно доцільно і відповідає попиту. Витрати, що забезпечують це збільшення часто зростають швидше, ніж відповідний прибуток. Підприємства, які пропонують надмірно високий рівень сервісу стикаються з завищеними логістичними витратами і збитками. Тому одне із головних завдань планування логістики — призупинити тенденцію надсервісу і замінити її практикою максимального наближення до бажаного рівня логістичного обслуговування. Сучасна техніка і технологія логістики може забезпечити будь-який рівень стандарту якості логістичного сервісу, за який споживач готовий заплатити. Проте ідеального результату можна досягти, емпірічно вибираючи такий рівень і таку ступінь відповідальності перед споживачем, які сприяють підтримці прийнятного обсягу продаж і отриманню оптимального прибутку. Після чого необхідно сформулювати і запропонувати чітку, ясну і зрозумілу логістичну політику.
Крім того, гнучка логістична система повинна враховувати сучасні тенденції перетворень комерційної мережі у зв’язку із розмиванням профілю роздрібної торгівлі. Менше стає спеціалізованих підприємств, більше універсальних. Сучасне торгове підприємство, як правило, має у своєму складі відділи господарських товарів, косметики, продовольчих товарів та ін. Зміни в структурі та характері діяльності підприємств роздрібної торгівлі ускладнюють роботу логістичної системи у сфері фізичного розподілу. Якщо раніше готова продукція відвантажувалась кільком оптовим торговцям, то зараз мають місце різні способи доставки товарів більшій кількості споживачів — підприємствам роздрібної торгівлі. Для такого мультиканального фізичного розподілу властиве зменшення розміру однієї поставки, збільшення чисельності вимог за стандартами якості логістичного сервісу і зростання відповідних витрат.
Визначення співвідношення прибуток/витрати є передумовою прийняття рішення про рівень логістичного сервісу і ключовою основою здійснюваної логістичної політики. В рамках даної процедури виконується порівняння розміру очікуваного прибутку із специфічними витратами, що забезпечать певний рівень якості логістичного сервісу. Необхідно, щоб потрібний рівень сервісу був виправданий граничним значенням рентабельності логістики. У певному розумінні, це завдання може бути ототожнене з проблемою виявлення максимального співвідношення між прибутком, отриманим від певних запасів, з витратами на їх створення і утримання.
Як це видно з рис.3.5, вищий рівень логістичного сервісу вимагає збільшення витрат на управління запасами. Вірно і зворотнє: так, зменшення рівня сервісу з 98% до 90% викликає зниження витрат на управління запасами на 20000 грн. Проте при його зростанні від 95% до 100% витрати на управління запасами збільшуються на 40000 грн.
В
итрати
на
управління
з
апасами,
(грн)
120000
110000
100000
90000
80000
90 92 94 96 98 100 Рівень сервісу, (%)
Рис.3.5. Графік залежності рівня сервісу від витрат на управління запасами
Якщо вплив зміни рівня логістичного сервісу на логістичні витрати визначити достатньо легко, то виконати прогнозування відповідної величини прибутку дещо складніше. Зрозуміло одне: збільшення рівня логістичного сервісу виправдане тільки в тому випадку, якщо з великою мірою ймовірності це обумовить зростання обсягу продаж до такого ступеня, що підприємство отримає запланований прибуток.
Підтримка каналу фізичного розподілу пов’язана з необхідністю переміщення товарів від продавця до споживача. Це кульмінаційна частина логістики і, відповідно маркетингу. Американська асоціація маркетингу (AMA — American Marketing Association) визначає канал фізичного розподілу як структуру, що складається із посередників, які, приймаючи права власності, доводять товар від першого до останнього власника. Існує, як показано на рис.3.6, багато альтернативних каналів фізичного розподілу. Їх характеризують два показника: довжина — кількість посередницьких ланок; ширина — максимальна кількість організацій, що діють у кожній ланці. При цьому ширина каналу багато в чому обумовлена стратегією фізичного розподілу, що використовується.
Підприємства
П
І
Д
П
Р
И
Є
М
С
Т
В
А
