Розділ 5. Транспорт

5.1. Загальна характеристика транспорту

В Україні транспорт поділяється на державний (транспорт загального користування) і недержавний, що знаходиться в розпорядженні окремих юридичних і фізичних осіб.

Державний транспорт перебуває в підпорядкуванні Міністерства транспорту України, до складу якого входять:

0. департамент залізничного транспорту - «Укрзалізниця»;

1. департамент морського і річкового флоту - «Укрморрічфлот»;

2. адміністрація «Автотранспорт України»;

3. адміністрація «Повітряні лінії України».

Трубопровідний транспорт, з одного боку, перебуває у розпорядженні Державного Комітету з нафти і газу, з іншого боку - підзвітний Міністерству транспорту України.

У структуру «Укрзалізниці» входять шість управлінь залізницями: Південно-Західне, Одеське, Львівське, Донецьке, Придніпровське, Південне.

Управління розробляють стратегію і тактику вантажних перевезень, складають плани роботи рухомого складу по обсягах (тонни) і вантажообігу (тонно-кілометри), установлюють тарифи і ставки додаткових зборів за надані послуги, визначають розмір штрафів за порушення правил перевезення по залізницях. Вони складаються з відділень залізниць, наділених повноваженнями по організації процесу перевезення. У своєму розпорядженні відділення мають рухомий склад - локомотиви, вагони, контейнери. Їм належать станції, на яких зосереджене вагове господарство, підйомно-транспортні механізми, складські приміщення, депо, ремонтні майстерні.

У структуру «Укрморрічфлота» входять морські і річкові пароплавства.

Морські пароплавства відають флотом, портами, судноремонтними заводами, контейнерними терміналами, складами, вантажно-розвантажувальними механізмами.

Річкові пароплавства також мають у своєму розпорядженні судна, самохідні і несамохідні баржі, буксири, порти і пристані.

У структуру держадміністрації «Автотранспорт України» входять виробничо-комерційні управління вантажного автотранспорту, автотранспортні підприємства (АТП) і транспортно-експедиційні компанії (ТЕК).

У структуру держадміністрації акціонерного об'єднання «Повітряні лінії України» входять авіапідприємства, яким додані аеропорти, транспортні літаки і вертольоти, ангари.

Трубопровідний транспорт призначений для переміщення газу і нафти.

Недержавний чи промисловий транспорт (ПТ) є власністю і знаходиться в розпорядженні юридичних осіб. До нього відносяться заводські локомотиви і залізничні вагони, автомашини, електро- і автокари, конвеєри, пневматичний і гідравлічний транспорт. Перспективним є створення підприємств промислового залізничного транспорту (ППЖТ).

5.2. Класифікація вантажних перевезень

Вантажні перевезення підрозділяються за наступними ознаками:

• обсяг і номенклатура вантажів;

• швидкість доставки;

• напрямок і дальність;

• ступінь участі різних видів транспорту.

Обсяг і номенклатура вантажів. На залізничному транспорті вантажні перевезення в залежності від обсягу вантажів поділяють на дрібні відправки - до 10 т; малотоннажні і контейнерні - від 10 до 30 т; повагонні - відповідно вантажопідйомності вагонів (платформ); групові - при відправленні однорідних вантажів по одному перевізному документі в кількості від 2 до 25 вагонів; маршрутні - при відправленні однорідних вантажів не менш, ніж у 25 вагонах.

На морському і річковому транспорті вантажні перевезення в залежності від обсягу вантажів поділяють на малі відправлення - до 10 т, яки перевозять по одному перевізному документі; збірні - понад 20 т, але менш технічної вантажопідйомності (місткості) судна; суднові – такі, що відповідають повному технічному завантаженню судна.

На автомобільному транспорті вантажні перевезення в залежності від обсягу вантажів поділяють на дрібнопартіонні, в які входять невеликі партії товарів різноманітного асортименту і масові - при великому обсязі однорідних товарів.

На повітряному транспорті вантажні перевезення здійснюються дрібними партіями у вигляді багажу й у контейнерах.

На трубопровідному транспорті розподілу вантажних перевезень по обсягу не передбачено.

Усі види транспорту, крім трубопровідного, здійснюють вантажні перевезення в залежності від номенклатури вантажів, котрі поділяють на наливні, насипні, контейнерні, пакетні, штучні.

Швидкість доставки. По швидкості розрізняють доставку вантажною і великою швидкістю. На залізничному транспорті вантажна швидкість у залежності від обсягу перевезень знаходиться в діапазоні від 180 до 330 км на добу, велика швидкість – від 320 до 660 км на добу.

На морському транспорті швидкість доставки залежить від водотоннажності й експлуатаційних характеристик судна; особливостей судоводіння по морських шляхах, каналам і протокам; сезону року; погоди й ін. При перевищенні середньої швидкості сухогрузів 18,5 км на годину (десять вузлів), а танкерів - 19 км/година, швидкість вважається великою. При швидкості руху нижче цього рівня - вантажною. На річковому транспорті самохідні судна перевозять вантажі великою, а несамохідні вантажною швидкістю. При цьому норми пробігу самохідних суден нагору за течією ріки в середньому складають 220 км/доба, униз за течією - 300 км/доба. Для несамохідних суден норми добового пробігу встановлює річкове пароплавство. На проходження шлюзів кожного гідровузла самохідним суднам установлюється термін 0,5 доби, несамохідним - 1 доба. На проходження каналів відповідно 1 і 1,5 доби.

На автомобільному транспорті середня експлуатаційна швидкість доставки вантажів у місті складає 15-17 км/годину, на міжміських рейсах у 2-3 рази вище.

На трубопровідному транспорті швидкість перекачування залежить від діаметра труб і робочого тиску.

Напрямок і дальність. На залізничному транспорті розрізняють перевезення вантажів у зоні діяльності відділення дороги, у зоні діяльності управління дороги, між управліннями доріг країни, у міжнародному сполучення і транзитом через територію країни. Цей вид транспорту доцільно використовувати при перевезеннях масових вантажів на середні - до 300 км і далекі - понад 300 км відстані. Найбільш ефективний при перевезеннях товарно-матеріальних цінностей між підприємствами, що мають під'їзні залізничні колії (гілки), оскільки в цьому випадку терміни доставки вантажів зі складу відправника до складу одержувача мінімальні.

На морському транспорті розрізняють перевезення вантажів між портами України в межах Чорноморсько-Азовського морського басейну - у каботажі, а також за межами морської границі держави - у закордонному плаванні. На річковому транспорті - перевезення вантажів по великих і малих ріках, озерам і з виходом на море (сполучення «ріка - море») і по ріці Дунай у міжнародному сполученні.

Автомобільний транспорт здійснює перевезення в міській смузі, приміські - до 50 км за межами населеного пункту, усередині- і міжрайонні, міжміські і міжнародні. Оптимальний радіус доставки вантажів автотранспортом - до 180 - 200 км. Тут мають місце також централізовані і децентралізовані доставки вантажів. При централізованих - АТП виступають організаторами й одночасно виконавцями цього процесу. При децентралізованих перевезеннях кожен вантажоодержувач самостійно забезпечує доставку вантажів у свою адресу.

Повітряний і трубопровідний транспорт переміщають вантажі усередині країни і за її межі.

Перевезення вантажів можуть здійснюватися тільки одним видом транспорту (унімодальні) чи за участю двох і більш видів транспорту в змішаному повідомленні (мультимодальні). Найбільше часто зустрічаються залізнично-річкові перевезення, що зв'язано з приблизно однаковою вантажопідйомністю річкових судів і залізничних товарних поїздів.

Окремий різновид мультимодальних перевезень - у прямому змішаному сполученні, коли заздалегідь відомі учасники перевізного процесу включаючи пункт-термінал перевантаження вантажів з одного виду транспорту на інший. Відправник складає єдиний перевізний документ на весь маршрут проходження вантажів до одержувача. Такі перевезення одержали назву термінальних.