5.7. Тарифи і штрафи на транспорті

Тарифами називаються плати і збори, стягнуті транспортними організаціями з відправників вантажу (вантажоодержувачів) за перевезення вантажів.

На залізничному транспорті розрізняють три види тарифів - загальні, виняткові і місцеві. Загальні тарифи діють на всіх залізницях країни. Виняткові тарифи - знижені чи підвищені проти загальних використовуються на визначених напрямках за вказівкою «Укрзалізниці». Місцеві тарифи, як правило, близькі до загального і застосовуються для розрахунку провізної плати на шляхах незагального користування (залізничних вітках), що належать окремим підприємствам, організаціям.

В основу залізничних тарифів покладено собівартість перевезень вантажів по найкоротшій відстані від станції відправлення до станції призначення і планова рентабельність у розмірі до 25% від цієї собівартості. Через інфляцію величина тарифів прив'язана до умовних грошових одиниць і встановлюється виходячи з офіційного курсу гривні на день розрахунків.

На морському, річковому й автомобільному транспорті в останні роки застосовуються договірні тарифи, що значно спростило методику їхнього розрахунку. Так, наприклад, на автомобільному транспорті перевезення 1 т вантажу на відстань 1 км обходиться клієнту в одну умовну грошову одиницю в перерахуванні за курсом Національного Банку України.

На розмір тарифної плати впливають такі фактори:

0. відстань перевезення і стан наземних (водяних) магістралей;

1. маса й об'ємна вага вантажу, що заповнює внутрішній об'єм кузова машини, вагона, трюму судна;

2. час року і погодні умови;

3. вимоги клієнтів у відношенні оперативності доставки вантажу при збереженні кількісно-якісних характеристик.

Відправники вантажу і вантажоодержувачі сплачують транспортним організаціям штрафи у встановленому розмірі в наступних випадках:

0. при недовантаженні рухомого складу і контейнерів до норм технічного завантаження;

1. в разі затримки рухомого складу під вантажно-розвантажувальними роботами понад встановлені норми простою;

2. за невірне найменування вантажу, що підлягає перевезенню;

3. за недостовірні відомості зазначені в супровідній і транспортній документації;

4. за поломку й ушкодження рухомого складу і контейнерів, що належать транспортним організаціям, у ході виконання вантажно-розвантажувальних робіт.

Транспортні організації несуть матеріальну відповідальність у наступних випадках, що відбулися з їхньої вини:

0. за несвоєчасну доставку вантажів по зазначеній адресі;

1. в разі втрати вантажів, псування вантажів чи тари;

2. при переадресуванні вантажів;

3. за несвоєчасну подачу рухомого складу під навантаження-вивантаження;

4. за відмовлення від перевезення вантажів;

5. в разі втрати супровідної документації на вантажі.

Величина штрафів визначається заздалегідь при укладанні договорів на перевезення вантажів.

Залізничний, морський та інші види транспорту мають у своєму розпорядженні складське господарство, контейнерний парк, набори піддонів і можуть надавати їх у тимчасове користування клієнтам. Плата за сервіс встановлюється за згодою з клієнтами.

Таким чином, транспортні організації як тимчасові власникі вантажів і виконуючи логістичні операції, компенсують свої витрати і одержують прибуток за допомогою тарифів і штрафів.

Питання до самоконтролю

1. Які департаменти підпорядкувані Міністерству транспорту України?

2. Як на морському і річковому транспорті поділяють вантажні перевезення в залежності від обсягу вантажів?

3. На який термін укладають договори між станціями і підприємствами на залізничному транспорті?

4. Характеристика маркірування.

5. Назвіть основні документи, що засвідчують передачу вантажу транспортним організаціям?

6. Які фактори впливають на розмір тарифної плати?

7. В яких випадках відправники вантажу і вантажоодержувачі сплачують транспортним організаціям штрафи у встановленому розмірі?

8. В яких випадках транспортні організації несуть матеріальну відповідальність?