- •Розділ 1. Концепція та методологія логістики
- •1.1. Етимологія та семантика поняття «логістика»
- •1.2. Єволюція концепції логістики
- •Керівник фізичним розподілом
- •Керуючий матеріалами
- •Керуючий логістикою
- •1.3. Актуальність використання логістики в удосконаленні виробничо-господарської діяльності підприємств України
- •Розділ 2. Логістична система промислового підприємства та її категорії
- •2.1. Концепція та методологія промислової логістики
- •Постачальники
- •Споживачі
- •Графік виробництва
- •Закупки
- •Розміщення замовлень
- •2.2. Принципи та компоненти логістичної системи підприємства
- •Дільниця випалу
- •2.3. Організація логістичного менеджменту промислового підприємства
- •Гол. Бухгал-тер
- •Розділ 3. Взаємодія логістичного менеджменту з маркетингом
- •3.1. Співвідношення логістичної та маркетингової систем промислового підприємства
- •Розподіл
- •Просування
- •3.2. Удосконалення обліку логістичних і маркетингових витрат промислового підприємства
- •3.3. Аудит логістичної системи промислового підприємства
- •3.4. Логістичні потреби маркетингу промислового підприємства
- •Оптові торговці
- •Роздрібні торговці
- •Споживачі
- •Розділ 4. Місце логістичного менеджменту в управлінні діяльністю промислового підприємства
- •4.1. Чинники логістичної політики промислового підприємства
- •Стандартизація
- •Менеджмент
- •Логістичі витрати
- •Непрямі
- •4.2. Планування логістичної системи промислового підприємства
- •Постачальники
- •Складальне виробництво
- •Склад готової продукції
- •Споживачі
- •План логістики
- •Планування поставок готової продукції (гп)
- •Розділ 5. Транспорт
- •5.1. Загальна характеристика транспорту
- •5.2. Класифікація вантажних перевезень
- •5.3. Планування вантажних перевезень
- •5.4. Укладання договорів на перевезення вантажів
- •5.5. Порядок передачі вантажів транспорту
- •5.6. Документація на перевезення вантажів
- •5.7. Тарифи і штрафи на транспорті
- •Розділ 6. Запаси
- •6.1. Витрати управління запасами
- •6.2. Модель Гарріса
- •Розділ 7. Склади й упаковка
- •7.1. Класифікація і устрій складів
- •7.2. Складська техніка
- •7.3. Упаковка
- •Розділ 8. Функціональні ланки логістики промислового підприємства
- •8.1.Логістика постачання
- •8.2.Виробнича логістика
- •8.3.Збутова логістика
- •8.4.Інформаційна логістика
- •Вправи для самостійної роботи
- •Висновки
- •Список використаНої Літератури
5.5. Порядок передачі вантажів транспорту
Підприємства - відправники вантажу за три дні до наступу чергової декади зобов'язані подати заявку за формою ТУ-II на навантаження вантажів у рухомий поїзд (універсальні контейнери). Заявки подаються начальнику відділку залізниці через начальника станції, до якої відповідно до договору прикріплений відправник вантажу. У ній указують: найменування і вага вантажу; вид, вантажопідйомність і необхідна кількість вагонів (платформ, контейнерів).
У таблицях 5.1-5.3 приведені технічні характеристики вантажних вагонів, що дозволяють зробити вибір рухомого складу в залежності від специфіки, розмірів і габаритів вантажів.
На залізничному транспорті приймають до перевезення вантажі понад чи поза планом, якщо це не наносить збитку виконанню плану і за умови виконання завдань по здачі порожніх вагонів і контейнерів на інші дороги і відділення доріг. Такі заявки подаються відправником не пізніше, ніж за п'ять днів до настання дня навантаження на ім'я начальника залізниці чи начальника відділку залізниці. У виді виключення заявки можуть представлятися через начальника станції.
На морському транспорті заявки на перевезення вантажів у каботажі і закордонному плаванні подаються на ім'я начальника порту-відправника не пізніше, ніж за 20 днів до планованої дати навантаження на судно. При наявності причин об'єктивного характеру, що викликали перерву в русі морського транспорту, перевізник заздалегідь сповіщає відправника про неможливість прийому вантажів до перевезення.
На річковому транспорті від відправника вимагаються подекадні заявки на перевезення вантажів. Це дозволяє річковому пароплавству спланувати подачу тоннажу і тяги. Відправник вказує в заявці ті ж відомості, що і на залізничному транспорті. Заявка повинна надійти в управління пароплавства за п'ять днів до початку декади.
Автомобільний транспорт приймає заявки за планом перевезень і понад плану. Заявки за планом приймаються в обумовлений річним договором термін, але не пізніше, ніж за 14 годин напередодні дня початку перевезення вантажів у місцевому повідомленні, і не пізніше 48 годин до початку перевезень у міжміському сполученні. Заявки понад план - разові замовлення приймаються в ті ж терміни.
Таблиця 5.1
Технічні характеристики критих вагонів
Особливість вагона |
Вантажопідйомність, (т) |
Тара, (т) |
Об'єм кузова, (м) |
Довжина по осях зчеплення автозчеплень, (мм) |
Внутрішні розміри кузова, (мм)
|
Розміри дверного прорізу у світлі, мм |
|
|
|
|
|
|
ширина |
висота по причілку |
|
Суцільнометалевий: двері, що самоущільнюються |
64 |
22,0 |
120 |
14730 |
2760 |
2791 |
2000х2301 |
розширені дверні прорізи |
64 |
23,0 |
120 |
14730 |
2760 |
2737 |
3973х2300 |
Дерев'яне обшивання раскосностоячий кузов |
64 |
22,0 |
120 |
14730 |
2760 |
2791 |
2000х2301 |
те ж без гальмової площадки |
63 |
22,2 |
106 |
14730 |
2760 |
2402 |
1830х2130 |
те ж з гальмовою площадкою |
63 |
22,2 |
106 |
15350 |
2750 |
2402 |
1830х2130 |
Таблиця 5.2
Технічні характеристики піввагонів
Тип і особливості конструкції |
Вантажопідйомність, (т) |
Тара, (т) |
Об'єм кузова, (м) |
Довжина по осях автозчеплень, (мм) |
Внутрішні розміри кузова, (мм)
|
Кількість розвантажувальних люків у підлоги |
Розміри розвантажувального люка у світлі, (мм) |
||
|
|
|
|
|
довжина |
ширина |
висота |
|
|
8-вісний суцільнометалевий |
130 |
46,0 |
143,0 |
20500 |
19012 |
2878 |
2525 |
22 |
1327х1540 |
6-вісний суцільнометалевий: з гальмовою площадкою |
94 |
32,5 |
102,0 |
16400 |
14063 |
2908 |
2365 |
16 |
1327х1540 |
без гальмової площадки |
94 |
32,0 |
106,0 |
16400 |
14338 |
2908 |
2365 |
16 |
1327х1540 |
4-вісний суцільнометалевий: з гальмовою площадкою |
65 |
22,7 |
74,0 |
13920 |
12156 |
2900 |
2060 |
14 |
1327х1540 |
без гальмової площадки |
66 |
22,0 |
72,5 |
13920 |
12070 |
2000 |
2060 |
14 |
1327х1540 |
Таблиця 5.3
Технічні характеристики критих вагонів – хоперів
Наменование вагона |
Вантажо-підйом-ність, (т) |
Тара, (т) |
Об'єм кузова, (м) |
Довжина по осях автоз-чеплень, (мм) |
Кількість люків
|
Розміри люка у світлі, (мм) |
||
|
|
|
|
|
завантажувальних |
розвантажуваль-них |
Завантажуваль-них |
розвантажувальних |
Для цементу (без ручного гальма) |
65 |
22,62 |
45,3 |
12200 |
4 |
2 |
500х580 |
500х580 |
Для зерна |
65 |
22,00 |
93,0 |
14720 |
4 |
2 |
500х576 |
1080х475 |
Для сировини мінеральних добрив |
67 |
20,00 |
58,0 |
12090 |
2 |
2 |
3620х700 |
4500х880 |
Для мінеральних добрив |
65 |
22,00 |
73,0 |
13200 |
4 |
4 |
1630х480 |
840х2382 |
Вантажі, що підлягають передачі транспорту, повинні бути по можливості упаковані у вантажні пакети і покладені в тару.
У мішках перевозять вантажі, що не вимагають захисту від механічних ушкоджень - сипучі, пилоподібні. Маса одного місця в паперових мішках коливається від 10 до 50 кг, а в тканинних - від 40 до 100 кг. Припустима висота штабелів вантажів у мішках різна: 10 - 14 рядів для паперових і 10 - 20 для тканинних.
У ящиках перевозять товари виробничо-технічного призначення, продукти харчової промисловості і сільського господарства.
У стосах і тюках упаковують природні і штучні волокна і вироби з них - вовну, каучук, пробку, додаючи їм форму прямокутника, обшиваючи тканиною чи без неї і перев'язуючи металевими стрічками, або дротом мотузкою. Розміри стосів (при масі від 80 до 800 кг) і висота штабелів різні.
Котно-бочкові вантажі розміщають у бочках, барабанах і рулонах. У металевих бочках перевозять паливо, мастила, рідкі хімічні продукти й ін.; у дерев'яних бочках - рідкі харчові продукти; у металевих барабанах - бітум, озокерит, сухі хімічні продукти; у дерев'яних барабанах - сухі хімічні і харчові продукти.
Легковаговими вважаються вантажі, що на 1 т маси займають об'єм більш 2 м (вата, вовна, сірники, тютюнові вироби, ін.). Великовагомими - вантажі в чи тарі без тари масою одного місця більш 5 т. Довгомірними - вантажі, що мають довжину в упакуванні чи без нього понад 8 м. Негабаритними - вантажі, що не вписуються по розмірах у габарити рухомого складу залізничного й автомобільного транспорту.
З метою попередження втрати і для полегшення виконання складських робіт вантажі чи тару, у якій вони поміщені, маркірують. Маркірування - це написи, малюнки, умовні позначки. Вона повинна бути ясною, зрозумілою, стійкою до вологи. Якщо товарно-матеріальні цінності за якимись причинами маркірувати неможливо, то до них прикріплюють ярлики (бирки).
Розрізняють товарне, відправницьке, транспортне і спеціальне маркірування.
Товарне маркірування наноситься на внутрішній тарі виготовлювачем. Вона містить назву вантажу, тип, сорт, артикул, дату випуску, номер стандарту й ін.
Відправницьке маркірування наноситься на зовнішній тарі відправником. У ній указують: номер місця і знаки відправника (у чисельнику); кількість місць у даній партії товарів (у знаменнику); найменування відправника; назва пунктів відправлення і призначення; найменування одержувача. У прямому змішаному залізнично-водяному сполученні чи прямому водяному сполученні крім пунктів призначення вказують також пункт перевалки.
Зразки відправницького маркірування
АТ «Мікрон» Райторг
Одеса Миколаїв
Вінниця Таганрог з перевалкою в Керчі
АТ «Жилстрой» Фірма «Меблі»
Транспортне маркірування виконується на транспортній тарі портом, пристанню, залізничною станцією відправлення незалежно від наявності відправницького маркірування і діє до одержання вантажу споживачем. У ній указують порядковий номер відправлення по книзі відправлень (у чисельнику); кількість місць у даній партії товарів (у знаменнику).
Спеціальне маркірування - це маніпуляційні і попереджуючі знаки, що свідчать про особливі властивості вантажів і про порядок обходження з ними.
Наприклад, чарка позначає крихкий вантаж, гак перекреслений хрестом – вантаж, що не підлягає обробці за допомогою крана та ін.
У ряді випадків маніпуляційні знаки заміняють словами – «Вантаж крихкий» чи «Fragile», «Не кантувати» або «No hook» і т.д.
Відправник здає вантажі транспортним організаціям по вазі чи по рахунку місць. При цьому в залежності від їхньої кількості і специфіки використовують ваги товарні, автомобільні, вагонні. На морському і річковому транспорті при перевезеннях масових однорідних матеріалів (сипучих, рідких) їхню вагу визначають по осіданню судна.
Розміщення вантажів у рухомому складі здійснюють відповідно до Технічних умов навантаження і кріплення вантажів, що діють на різних видах транспорту.
На
залізничному транспорті вантаж у вагоні
необхідно розміщувати і закріплювати
так, щоб під час перевезень не було
зрушення, падіння і вільно відкривалися
двері по обидва боки. Вантаж у тарі
поміщають у междверному просторі на
відстані 25 см від дверей. В одному вагоні
не допускається перевезення вантажів,
здатних викликати псування один одного
чи привести до аварії. Колісні пари чи
візки вагонів варто завантажувати
рівномірно. Якщо цього зробити не можна,
то центр ваги одного з вантажних місць
повинний бути зміщений від вертикальної
площини, в якій знаходиться поперечна
вісь вагона, не більше ніж на
його довжини. При цьому різниця в
завантаженні колісних пар чотиривісних
вагонів не повинна перевищувати 10 т,
шестивісних - 15 т, восьмивісних - 20 т.
Поперечний зсув загального центру ваги
від вертикальної площини в який
знаходиться подовжня вісь вагона
дозволяється не більш 100мм. У піввагонах
вантажі розміщаються так, щоб навантаження
на кришку люка чотиривісного вагона не
перевищувало 4,3 т, а шести- і восьмивісного
– 6т.
У залежності від поперечного обрису вантажу, його розмірів і розташування на рухомому складі допускається стандартна негабаритність: бічна, верхня, нижня, одне- і двостороння. Бокову негабаритність підрозділяють на п'ять ступенів: від нульової до четвертої в залежності від величини виходу вантажу за габарит. Найбільшої є негабаритність 4 ступені.
Чим ближче габарити вантажу до розмірів вагона по ширині, тим більше ступінь негабаритності вантажів.
Залізниця жадає від відправників негабаритних вантажів схеми їхнього розміщення усередині вагонів і розрахунків, що підтверджують безпеку навантаження вантажів у рухомий склад.
Перевезення негабаритних вантажів на залізничному транспорті визначаються Інструкцією з навантаження і перевезення негабаритних і великовагових вантажів.
Для розміщення і кріплення вантажу на відкритому рухливому складі застосовують розтяжки (обв'язки), опірні і розпірні бруски, стійки, підкладки, прокладки, щити, турнікети й інші пристосування, а також стандартне кріплення багаторазового використання.
На морському і річковому транспорті навантаження товарно-матеріальних цінностей виробляється під спостереженням капітана чи його помічників, що мають право давати вказівки по ходу робіт. Легкозаймистий, вибуховий чи взагалі небезпечний вантаж, якщо такий був зданий під неправильним найменуванням або при прийманні перевізник не зміг шляхом зовнішнього огляду упевнитися в його властивостях, може бути в будь-який час вивантажений перевізником, знищений чи знешкоджений без відшкодування відправнику збитків.
На автомобільному транспорті навантаження товарно-матеріальних цінностей регламентується Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом. Важкі, довгомірні вантажі відправник зобов'язаний закріплювати в кузові автомобіля і причепі дротом, тросами, дерев'яними клинами, щоб уникнути їхнього зсуву чи випадання в дорозі.
Завантажені вагони, трюми судів і барж, криті автомашини контейнери, що є власністю транспортних організацій, підлягають опломбуванню для гарантії схоронності вантажів. Пломби відправника вантажу повинні мати скорочене найменування постачальника і контрольні знаки. Застосовуються свинцеві, останнім часом - поліетиленові пломби з камерою чи двома рівнобіжними отворами, а також термічно оброблений (відпалений) дріт діаметром 0,6 мм.
