7.2. Складська техніка

Ваги і вимірювальні прилади. Розрізняють ваги лабораторні вантажопідйомністю до декількох кілограмів, ваги платформні універсальні для тарноштучних вантажів вантажопідйомністю до 500 кг, ваги автомобільні для зважування вантажів в автомашинах і ваги вагонні для зважування залізничних вагонів у спокійному стані і складів на ходу зі швидкістю до 10 км/ч. У таблиці 7.1 приведені технічні дані основних типів і марок ваг. Вибір типу і марки ваг на складі здійснюється на підставі їхніх технічних даних — припустимого навантаження, габаритів, власної ваги, сфери переважного застосування, а також габаритів і маси вантажів.

Таблиця 7.1

Технічні дані основних типів і марок ваг

Тип і марка ваг	Граничне навантаження (кг)	Припустима погрішність (кг)	Габаритні розміри (мм)			Власна маса (кг)	Тип вказівного приладу
			довжина	ширина	висота
Ваги настільні
ВНО-5	5	0,005	520	225	160	4,6	Гирьовий
ВНО-10	10	0,010	570	250	175	9,25	Гирьовий
ВНЦ-5	5	0,005	580	300	680	25,0	Цифер­блатний
ВНЦ-10	10	0,005	580	300	680	25,0	Цифер­блатний
Ваги товарні
ВЦП-500 М	500	0,5	1260	1850	290	290	Цифер­блатний
ВПГ-1 М	1000	1,0	1250	1130	1400	256	Гирьовий
ВЦП-2 М	2000	1,0	1710	1330	1466	466	Цифер­блатний
ВВЦ-2	2000	2,0	1980	2000	1440	650	Цифер­блатний
ВПГ-3 М	3000	3,0	1910	1650	1476	500	Гирьовий
Ваги автомобільні
РС-10Ш13(А-10)	10000	10,0	5500	3000	1410	2650	Коромис­ловий
РП-15Ш13	15000	10,0	8960	3300	570	3380	Шкальний
АЦ-25Р	25000	10,0	12000	3000	1450	470	Шкальний
РС-50Ш13	50000	20,0	15000	4000	1464	12120	Шкальний
Ваги вагонні
4130П100	100000	50,0	13200	2060	1480	15000	Цифровий прилад
Т675П200	200000	100,0	15000	2000	1490	21000	Цифер­блатний
1959ТС-200В	200000	140,0	-	-	-	5250	Цифровий прилад

Необхідна кількість ваг для складу (N ) розраховується за формулою:

N = , (ед.)

де: - загальний вантажообіг складу по прийманню, внутріскладським переміщенням і відпустці, т;

- коефіцієнт нерівномірності надходження товарів (1,2 - 1,5);

- продуктивність (пропускна здатність) ваг, т/ч;

A - час роботи ваг, ч.

Продуктивність ваг розраховується за формулою:

= (т/ч)

де: g - граничне навантаження на ваги визначеного типу і марки;

60 - кількість хвилин у годині;

- коефіцієнт використання ваг по навантаженню (0,7 - 0,85);

- коефіцієнт використання ваг за часом (0,85 - 0,90);

t - час одного зваження вантажу, хв.

Ваги розміщають по напрямку матеріального потоку на приймальних і відпускних площадках. Якщо це робиться на відкритому повітрі, то обов'язковою умовою є створення навісу. У будь-якому випадку ваги повинні накриватися брезентом.

Установку, перевірку і ремонт ваг здійснюють представники Держстандарту України.

Поряд з вагами на складах застосовують вимірювальні прилади: метри, сталеві рулетки, різьбоміри, крон- і штангенциркулі, вологоміри, твердоміри, міряльні кружки та ін. На одного комірника, як правило, приходиться один комплект таких приладів.

Устаткування для збереження тарно-штучних вантажів. Найпоширенішим видом устаткування для збереження тарно-штучних вантажів є стелажі - спеціальні пристрої, що дозволяють раціонально використовувати склади по висоті.

Стелажі підрозділяються на універсальні і спеціальні. Перші призначені для збереження різноманітних вантажів як у тарі, так і без неї. Другі - для збереження специфічних вантажів без тари.

Конструкція стелажів повинна ґрунтуватися на наступних принципах:

0. простота, міцність, легкість, твердість, стабільність розмірів при великих навантаженнях;

1. гарантія збереження товарів без зміни їхньої якості;

2. зручність при обслуговуванні, монтажі і ремонті;

3. максимальне використання складської кубатури;

4. можливість використання підйомно-транспортних механізмів при виконанні вантажно-розвантажувальних робіт;

5. допуск адекватних змін розмірів осередків у залежності від габаритів вантажів.

Стелажі звичайно виготовляють з металопрокату, як правило, гнутого профілю. Останнім часом як матеріал усі частіше використовуються перфоровані металеві елементи, що дозволяють зменшити власну вагу стелажів, їхню вартість, прискорити монтаж.

Дуже поширені стелажі зі сталевих конструкцій. Однак вони вимагають міцного захисту від корозії (особливо на складах хімічної продукції) і швидко втрачають міцність при пожежі.

Одержують розвиток стелажі зі збірного чи монолітного залізобетону. Це характерно для висотних складів, де стелажі виконують функцію будівельних елементів будинку - колон, що підтримують дах.

Спеціальні стелажі підрозділяються на стоякові, фігурні, консольні, пірамідальні, гравітаційні, елеваторні, пересувні.

Стоякові одно- і багатоячєєсті стелажі застосовуються для збереження довгомірного металопрокату (балок, швелерів, кутика, прутка, труб) і круглого лісу. Виробляються із двотаврів чи швелерів великих розмірів. Вони можуть бути висотою до 4 метрів. Укладання вантажів виконується за допомогою вилочних навантажувачів і кранового устаткування.

Фігурні і консольні стелажі також використовуються для збереження довгомірного металопрокату. Виробляються з важкого прокатного профілю, здатного витримувати великі навантаження. Являють собою металоконструкцію у виді стояків, до яких у визначеній конфігурації кріпляться консолі. При цьому у фігурних стелажів вони мають форму півкола, а в консольних - прямої лінії. Різновидом останніх є штирьові стелажі. Тут консолі мають форму штирів для навішення вантажів із замкнутою конфігурацією - шин автомобільних, бухт дроту, рукавів гумових та ін.

Пірамідальні стелажі застосовуються для збереження листової сталі, фанери, скла віконного і вітринного. Вони дозволяють встановлювати листові матеріали на ребро під невеликим кутом, що гарантує мінімальний контакт з підлогою (ґрунтом).

Гравітаційні склади використовуються для збереження товарно-матеріальних цінностей в уніфікованій складській тарі - піддонах, ящиках, коробах, лотках. Вантажі укладаються на станину-рольганг, що дозволяє при необхідності переміщати їх в одну сторону - до місця видачі. Застосування даних стелажів дозволяє на 30-40% зменшити потрібну складську площу, а у деяких випадках обійтися без засобів механізації.

З метою економії складських площ застосовуються «прохідні» стелажі. Основною їхньою відмінністю є велика глибина (ширина) при відносно невеликій висоті (не більш 3,3-4,4 м.). Товари за допомогою електронавантажувачів укладають в глибині стелажа на спеціальні полиці по усій висоті конструкції. В міру завантаження вони всі ближче і ближче переміщаються до його зовнішньої частини. Це відбувається до повного завантаження стелажа. Розвантаження може виконуватися в зворотній послідовності, чи з протилежного боку. Звичайно «прохідні» стелажі доцільно використовувати при малій висоті складу і досить постійній номенклатурі продукції.

Елеваторні і пересувні стелажі є механізованими.

Елеваторні стелажі використовуються для збереження дрібних вантажів - інструментів, металовиробів, запчастин. Вони укладаються в спеціальні ковші, прикріплені до двох ланцюгів, вертикальне переміщення яких здійснюється приводним механізмом, що складається з моторедукторного агрегату і зубчатих приводних і натяжних коліс. Уся конструкція стелажа закрита кожухом, що забезпечує безпеку роботи персоналу і збереження товарно-матеріальних цінностей. Застосування елеваторних стелажів для збереження мілко штучної продукції без тари дозволяє на 25-30% економити складську площу.

Пересувні стелажі застосовуються для збереження тарно-штучної продукції, розміри якої виходять за межі стандартної вантажної одиниці 800 х 1200 мм, а також для великогабаритних і довгомірних виробів. Ряди стелажів, за винятком двох крайніх, установлюються на щільно присунуті один до одного рейкові візки. Тому вони займають у 1,5-1,8 рази менше складської площі, ніж стаціонарні стелажі. Візки звичайно виробляються і поставляються на монтажний майданчик секціями висотою близько 250 мм і припустимим навантаженням на вісь 7-14 т. У залежності від модифікації стелажа рейкові візки можуть переміщатися вручну, гідравлічним чи електромеханічним приводами, що встановлюються на кожнім візку чи на підлозі складу (у такому випадку додатково використовують гнучку тягу). Крім того, у всіх випадках для пересування візків часто застосовують апарати, що діють за принципом повітряного візка. Вантажно-розвантажувальні роботи на пересувних стелажах здійснюються електронавантажувачем із фронтальним і бічним висуванням вил, кранами- штабельорами мостового типу.

Вибір типу і марки стелажа здійснюється з урахуванням обсягу і номенклатури тарно-штучних матеріалів, що підлягають збереженню; габаритів і ваги вантажних одиниць; площі і висоти складських приміщень; технічних характеристик наявних засобів механізації і автоматизації.

Необхідна кількість одиниць стелажів (N ) розраховується за формулою:

N = , (ед.)

де: Q - річний обсяг надходження вантажів на склад, т;

t - час (норматив) збереження вантажів на складі, днів;

365 - кількість днів у році;

- коефіцієнт нерівномірності надходження товарів (1,2 - 1,5);

- технічна вантажопідйомність (вантажомісткість) одного стелажа визначеного типу і моделі, т.

Устаткування для збереження сипких і наливних матеріалів. Для збереження сипких матеріалів використовують бункери, силоси, засіки, ларі. Наливні матеріали зберігають у баках, резервуарах, чи цистернах у дрібній тарі - каністрах, бочках, бідонах.

Бункер - це ємність, що має зверху завантажувальний, а знизу вивантажувальний люки, яки перекриваються затворами. Підрозділяються по конструкції на металеві, залізобетонні, дерев'яні та із змішаних матеріалів. По способу установки - наземні, підземні, напівпідземні.

У залежності від висоти розташування бункера над рівнем землі завантаження здійснюється грейферним краном, транспортером або автомашиною - самоскидом. В останньому випадку пристроюють під'їзну естакаду з кутом нахилу не більш 21^о ( стосовно землі).

Силос - це ємність циліндричної чи квадратної форми. Також як і бункер призначений для масового збереження сипких матеріалів. Завантаження і вивантаження здійснюється за допомогою аерозольтранспорту.

Засіки - це ящики великих розмірів, що розділені перегородками. Розміри вибираються в залежності від передбачуваної кількості зберігаємих матеріалів. Звичайно вантажомісткість засіків не перевищує декількох тонн. Підрозділяються по конструкції на металеві, дерев'яні, залізобетонні. За формою - на квадратні і прямокутні. По установці - на стаціонарні і переносні.

Ларі - це засіки з відкидними кришками на завісах. Похиле розташування верхньої частини перегородок і кришок створює зручності для укладання і виїмки матеріалів. Використовують для збереження тих сипких вантажів, які утворюють пил - крейди, сухих фарб, волокнистих матеріалів.

Вантажомісткість устаткування для збереження сипких і рідких матеріалів () визначається за формулою:

 =V , (т)

де: V - обсяг одиниці устаткування, м ;

 - питома вага матеріалів, т/м ;

 - коефіцієнт об'ємного заповнення (0,85-0,9).

Необхідна кількість одиниць устаткування для збереження сипучих і рідких матеріалів ( ) визначається за формулою:

= , (ед.)

де: - обсяг сипких і рідких матеріалів, т.

Підйомно-транспортне устаткування. Підйомно-транспортне устаткування (ПТУ) підрозділяється на такі групи: засоби малої механізації, кари, навантажувачі, кранове устаткування, механізми безупинної дії.

До засобів малої механізації відносять:

0. візки вантажні (одно- і багатоколісні без бортів, з одним і декількома бортами, із закріпленою або підйомною платформою). Наприклад, візки ручні моделі ТГВ мають припустиме навантаження від 50 до 1000 кг і застосовуються в зчіпці із - тягачами, електро- і автокарами, навантажувачами;

1. талі ручні для вертикального підйому вантажу. Розрізняють черв'ячні і шестеренчаті. Вантажопідйомність від 0,5 до 10 т, висота підйому - 3 м, швидкість підйому від 0,15 до 1,45 м/хв;

2. важільні пристосування і переносні ручні лебідки для відкривання і закривання люків напіввагонів і дверей критих вагонів (люкооткривач і люкозакривач);

3. вантажно-розвантажувальний інвентар - драбини, гальмові вагонні черевики, містки, сходні, трапи, важелі, стропи, лапчасті і роликові ломи та ін.

Кари - це самохідні вантажні візки. Підрозділяються в залежності від типу двигуна на авто- і електрокари, а також по способу управління - з підлоги, позаду і попереду вантажної платформи. Дозволяють механізувати процес переміщення вантажів у горизонтальному, і під нахилом до 15-18^о, напрямках. Мають вантажопідйомність від 0,25 до 5 т, швидкість пересування до 8-10 км/ч.

Навантажувачі це маневрена техніка для горизонтальної, під нахилом і вертикальної обробки вантажів. Підрозділяються в залежності від типу двигуна на електро- і автонавантажувачі.

Електронавантажувачі, як правило, застосовуються в закритих складах оскільки не забруднюють повітря вихлопними газами і не виділяють іскор. Однією з основних умов їхньої нормальної експлуатації є наявність рівних підлог і дорожніх покрить. Крім цього необхідні зарядні станції, розташовані в максимальній близькості від місць роботи. Бажано щоб робота електронавантажувачів здійснювалася без виїзду на відкрите повітря, особливо в холодний час року.

При виборі парку перевагу варто віддавати електронавантажувачам з одним типом акумулятора - лужним або кислотним. Це спрощує процес зарядки акумулятора і зменшує кількість необхідних зарядних агрегатів.

Автонавантажувачі використовуються на відкритих складах при обробці контейнерів довгомірних і сипучих вантажів. Технічні характеристики основних моделей електро- і автонавантажувачів приведені в таблиці 7.2.

Для розширення технічних можливостей навантажувачів розроблений типаж змінних вантажозахватних пристроїв, у тому числі:

• подовжувач вил для великогабаритних легких вантажів;

• зіштовхувач при безпіддоному транспортуванні і штабелюванні вантажів;

Таблиця 7.2

Технічні характеристики електро- і автонавантажувачів

Марка навантажувача	Вантажопідйомність, (т)	Висота підйому вантажу, (м)	Максимальна швидкість з вантажем
			Пересування, км/год	підйому вил, м/хв
Електронавантажувачі
ЭП-103	1,0	2,8	12,0	12,0
ЭП-103ДО	1,0	3,3-4,5	12,0	12,0
ЭП-1008	1,0	4,5	9,0	9,0
ЭП-1009	1,0	4,5	12,0	13,2
ЭП-1013	1,0	2,0-5,6	12,5	13,2
ЭП-1213	1,25	2,0-5,6	12,0	12,0
Продовження табл.7.2.
ЭП-2013	2,0	2,0-3,3	12,0	12,0
ЭП-1613	1,6	2,0-3,3	13,0	13,2
ЭП-501	5,0	2,0-4,5	6,0	6,0
ЭП-502	5,0	2,8-3,3	10,0	9,0
ЭП-1,25 (у вибухоза-хищеному виконанні)	1,25	1,5-2,75	6,5	4,25
ЭП-0806	0,8	2,0-4,5	11,0	12,0
ЕВ-687.28	1,0	2,8	13,0	-
ЕВ-735.33	3,2	3,3	15,0	-
ЕВ-817.56	1,0	5,6	10,0	-
Автонавантажувачі
4043М	3,2	4,0	15,0	12,0
4045Р	5,0	3,2(4,5)	15,0	12,0
4045ЛМ	3,0	4,0	15,0	12,0
4014	5,0	3,2(4,5)	36,0	18,0
4016	3,0	7,3	36,0	18,0
4008М	10,0	4,5	10,0	7,0
4065 (з бічним вису-ванням вил)	5,0	4,0	3,5	11,0
4022	2,0	2,8	20,0	12,0
БВ 2705-6	2,0	3,3	24,0	-
БВ 2733.33.6	3,2	3,3	24,0	-
БВ 2733.45.6	3,2/3,0	4,5	24,0	-
ДВ 1601.33.10	1,0	3,3	23,0	36,0
ДВ 1788.33.20	3,0	3,3	22,0	30,0

каретка поворотна в горизонтальній площині (на 25-30⁰) для переробки вантажів у вузьких проходах складів;

універсальний затискувач для круглих вантажів (бочки, барабани, рулони паперу); вилове захоплення з верхнім притиском для більш надійного транспортування високих штучних вантажів;

грейфер для сипучих і мілкошматкових вантажів;

грейфер для лісових вантажів (колоди, баланси, дрова, кріплення);

захват кліщовий для лісових вантажів (перевантаження, штабелювання колод, дощок і інших довгомірних вантажів);

штир для кільцеподібних вантажів (шини, барабани і бухти дроту);

каретка поворотна у вертикальній площині на кут 270⁰ (кантователь);

каретка з переміщенням вправо і вліво на відстань 75-200 мм;

захват боковий неповоротний для переміщення вантажів без піддонів (ящики, стоси);

багатоштирьовий захват для обробки вантажів у мішках, бочках, рулонах і т.п.;

стріла безблокова кранова з постійним чи перемінним вильотом для транспортування вантажів, які не можна укласти на піддони (контейнери, устаткування);

ківш для переробки сипучих матеріалів;

бульдозерно-грейферный ківш, призначений для перевантаження сипучих вантажів на складах, вивантаження їх із критих залізничних вагонів і навантаження на машини.

Передбачено повну уніфікацію вантажозахватних пристроїв до авто- і електронавантажувачам однакової вантажопідйомності по окремих основних елементах (гідроциліндри, навішення на уніфіковану плиту каретки і приєднання шлангів до гідросистеми навантажувачів).

Мостові крани мають важливу перевагу перед іншими групами ПТУ. Переміщаючись над землею, вони не займають корисну площу складу і у той же час можуть обслуговувати вантаж у будь-якій його точці складу.. Мостові крани підрозділяються в залежності від інтенсивності експлуатації на три типи: полегшені з вантажопідйомністю від 0,25 до 5 т, нормальні відповідно від 5 до 16 т, важкі - до 50 т і більш. Крім цього, по конструкції вони розрізняються на однобалочні з монорельсовими вантажними візками, однобалочні з консольними вантажними візками і двобалочні.

Козлові крани на відміну від мостових не вимагають будівництва складних естакад і переміщаються по підкранових коліях, що покладені на складську підлогу. Здатні обслуговувати майданчики шириною 25-50 м і переносити вантажі вертикально, уздовж і впоперек підкранових колій. Застосовуються на відкритих складах і контейнерних майданчиках. У таблиці 7.3 приведені основні технічні характеристики мостових і козлових кранів.

Таблиця 7.3

Технічні характеристики мостових кранів

Тип, модель	Вантажопідйомність, (т)		Про-літ	Виліт консолі м	Висота підйому вантажу, (м)	Ко-лісна база, (м)	Швид-кість підйому вантажу, (м/хв)	Швидкість пересування, (м/хв)		Режим роботи
								візка	крана
Електричні мостові крани
	5,0		7,5-34,5	-	16	-	10	40	80	середній
							20		20	важкий
	10,0		10,5-34,5	-	8, 12, 16	-	2,5	30	50	легкий
							8	40	80	середній
							20	-	120	важкий
	16,0		7,5-34,5	-	16	-	2,5	20	50	легкий
							8	40	80	середній
							20		120	важкий
	16/3,2		7,5-34,5	-	16, 18	-	2,5/10	20	50	легкий
							8/20	40	80	середній
							20/20		120	важкий
	20/5,0		10,5-34,5	-	12, 14	-	2,5/12	20	50	легкий
							8/20	40	80	середній
							15/20		120	важкий
	32/5,0		10,5-34,5	-	12, 14	-	2,5/12	20	50	легкий
							8/20	40	80	середній
							15/20		100	важкий
Козлові крани
К-8М		8,0	25	6,3	9,0	9,0	8,0	40	63
К-12,5		12,5	16	4,5	10,0	9,5	13,2	35	63,5
КК-12,5		12,5	16	4,5	9,0	10,0	8,0	52	50
КС-12,5		12,5	25	6,3	9,0	10,0	12,5	38	50
КК-12,5-32		12,5	32	8,0	9,0	10,0	12,5	63	50;80
КК-32		32/8	32	8,0	10,0	14,0	8	32	63
ККС-20/5-32		20/5	32	8,0	10,0	11,2	10	40	50
ККС-10		10	32	7,5-8,5	10,0	14,2	15	40	36
КК-20/3-32		20/5	32	8,0	11,5	14,0	9,3	52	53
ККЛ-8		8	40	15,0	16,0	15,2	24	45	83

Крани-штабелери використовуються на складах з вузькими проходами зі слабкою міцністю підлоги для укладання тарно-штучних вантажів у стелажі. Підрозділяються на мостові крани для тарно-штучних вантажів керовані з підлоги вантажопідйомністю від 0,25 до 1 т і керовані з кабіни вантажопідйомністю від 1 до 12,5 т; мостові крани для довгомірної продукції вантажопідйомністю 5 т; стелажні автоматичні вантажопідйомністю від 0,5 до 2 т, стелажні комплектувальні вантажопідйомністю від 0,5 до 2 т і стелажні для довгомірної продукції автоматичні вантажопідйомністю від 5 до 12,5т. У табл. 5.4 приведені основні технічні характеристики кранів-штабелерів.

Таблиця 7.4

Технічні характеристики кранів-штабелерів¹

Модель	Вантажопідйомність, т	Проліт моста, м	Висота підйому вантажу, м	Ширина міжсте-лажного проходу, м	Швидкості
					пересування, м/с	підйому вантажу, м/с	пересування візка, м/с	висування захоплень, м/с	повороту колони, про/ хв
Мостові крани-штабелери керовані з підлоги
ОП-0,25	0,25	11,1	5,5	1,4	0,8	0,2	0,32	-	4,0
ОП-0,5	0,5	11,1	5,4	1,4	0,8	0,2	0,32	-	2,5
ОП-1,0	1,0	11,1	5,3	1,4	0,8	0,2	0,32	-	2,5
Мостові крани-штабелери керовані з кабіни
ОК-2,0	2,0	28,5	9,0	2,4				-
ОК-3,2	3,2	28,5	9,0	2,65				-
ОК-5,0	5,0	28,5	9,0	2,75				-
ОК-8,0	8,0	28,5	10,5					-
ОК-12,5	12,5	28,5	10,5					-
Продовження табл.7.4
Стелажні крани-штабелери для тарно-штучної продукції
	0,5	-	15,9	1,0	1,6	0,25-0,3	-	0,25	-
					2,0	0,4-0,5
					2,5
	1,0	-	15,8	1,4	1,6	0,25-0,3	-	0,25
					2,0	0,4-0,5
					2,5
	2,0	-	15,8	1,4	1,6	0,25-0,3	-	0,25	-
					2,0	0,4-0,5
					2,5
Стелажні крани-штабелери з програмним управлінням
766013	1,0	-	до 31,5	1,6	2,66	0,7	-	0,27	-
766014	2,0	-	до 31,5	1,6	2,66	0,7	-	0,27	-
Стелажні крани-штабелери для довгомірної продукції
	8,0	-		1,5	2,08		-
Трансманіпуляторы виробництва «Балканкар»
ТС-5В	0,5	-	12,0	1,0	1,05	0,25	-	0,2
ТС-5					0,17	0,035
					0,05
ТС-5С	0,252	-	11,45	1,0	-	-	-	0,2
ТС-10	1,0	-	12,0	1,0	-	-	-	0,2
ТС-15				1,4
ТС-16	1,6	-	12,0	-	-	-	-	0,2

Механізми безупинної дії підрозділяються на стрічкові конвеєри, пластинчасті конвеєри, скребкові конвеєри.

Стрічкові конвеєри (транспортери) використовують для переміщення тарно-штучних вантажів у горизонтальному, і з невеликим нахилом, напрямках. При цьому стрічка може бути прогумована, сталева, цільнопрокатна і дротова.

Пластинчасті конвеєри дозволяють переміщати тарно-штучні матеріали під кутом до 22-23⁰.

Шкребкові конвеєри призначені для переміщення сипучих матеріалів і герметичного транспортування матеріалів, які утворюють пил або газ при переміщенні. Підрозділяються на конвеєри із суцільними високими шкребками, суцільними низькими шкребками і трубчасті.

При виборі вантажно-розвантажувальних механізмів враховуються вимоги технологічного процесу переробки вантажів, їхня номенклатура і транспортні властивості, відстані переміщення, будівельні характеристики складських споруд, технічні характеристики ПТУ.

Необхідна кількість одиниць ПТУ ( ) визначається за формулою:

= , (од.)

де: Q - обсяг робіт, виконуваний устаткуванням, за визначений період часу, т;

q - змінна продуктивність (норма виробітку) устаткування, т;

K - коефіцієнт змінності роботи устаткування;

T - фактичний фонд робочого часу устаткування, доби;

В свою чергу змінна норма виробітку устаткування може бути установлена відповідно до єдиних норм виробітку на вантажно-розвантажувальні і складські роботи, або розрахована таким чином:

q = , (т)

де: - тривалість зміни, годин;

- планований коефіцієнт використання устаткування за часом;

- годинна продуктивність устаткування, т/година.

Величина q_год встановлюється по формулах:

а) для устаткування періодичної дії

=

б) для устаткування безупинної дії

=

де: q - вантажопідйомність устаткування, т;

- планований коефіцієнт використання устаткування по вантажопідйомності;

- витрати часу на виконання операцій одного робочого циклу устаткування;

V - швидкість руху вантажу на тяговому органі устаткування, м/сек;

- середня інтенсивність навантаження, що приходиться на 1пог. м довжини завантаженої частини устаткування, кг/м.

Величину визначають так:

= + ,

де: - час на захват й укладання вантажу, включаючи розворот устаткування (для електро- і автонавантажувачів - 30-60 сек., кранів-штабелерів напольних - 34-40 сек., кранів - 66-100 сек.);

- час на горизонтальне і вертикальне переміщення вантажу, сек.

Величину визначають за формулою:

= + ,

де: L - відстань переміщення вантажу, м;

V - швидкість переміщення вантажу, м/сек;

H - висота укладання вантажу, м;

V - швидкість підйому вантажу, м/сек.

Автоматизація і роботизація. Автоматизація складських робіт сприяє повній ліквідації ручної праці, вивільненню спеціальних механізмів, скороченню чисельності складського персоналу.

Робота з автоматизації складів ведеться у двох напрямках. Перше полягає в створенні цілком автоматизованих складів, де абсолютно відсутня праця людини. Друге - у впровадженні автоматизованих ділянок, де поряд з автоматами застосовуються традиційні види складської техніки.

Так, типовими представниками цілком автоматизованих складів є комплекси типу САШ-16 і САШ-16М, а прикладами автоматизованих ділянок - склади АС-500, СТАС-250, СТАС-500, СТАС-1000.

Комплекс САШ-16 призначений для складування штучних вантажів у пакетах. Має вантажопідйомність (вантажомісткість) 100 т, продуктивність - 100 пакетів у годину габаритами 880х600х500мм. Складається з електротельфера з бічними захватами, підвішеного на двотавровій балці; двохсекційного конвеєра, на кінці якого розташований піднімальний стіл; перевантажувача для переміщення товарно-матеріальних цінностей з піднімального столу на один з восьми прийомних столів і назад; восьми стелажів; чотирьох автоматизованих кранів-штабелерів з висувними виловими захватами. Керування механізмами системи здійснюється з центрального пульта. Дозволяючий сигнал, який надходить із зчитующего пристрою, адресує кран-штабелер до визначеної комірки стелажу.

Комплекс висотного складу САШ-16М призначений для складування вантажів у піддонах габаритом 880х1200 мм. Складається з кранів-штабелерів вантажопідйомністю 500 кг; збірно-розбірних 12-ти ярусних стелажів; системи приводних рольгангів; виїзного пристрою; пультів автоматичного керування кранами; шаф із приладами керування, автоматики і силового електроустаткування; центрального пункту керування.

Автоматизована ділянка Склад-500 складається з двох рядів стелажів, що містять 434 комірки місткістю по 0,5 т кожна. Штабелер-автомат пересувається уздовж них вправо і вліво, маючи при цьому вантажопідйомник, що переміщаються вертикально. На вантажопідйомнику встановлений телескопічний захват, призначений для завантаження і розвантаження комірок. Усі товари, що зберігаються в осередках стелажів, зашифровані і мають спеціальну адресу. Керування роботою штабелера-автомата виконується з пульта за допомогою кнопок регулювання і клавіш для набору адреси.

Технічна характеристика складу АС-500

Загальна висота, м 4,5

Швидкість пересування штабелера, м/сек 0,61

Швидкість пересування телескопічного захвату, м/сек 0,133

Швидкість підйому, м/сек 0,1

Установлена потужність, квт 4,5

Вантажомісткість, т 217

Маса, т 29,5

Автоматизовані ділянки СТАС-50, СТАС-250, СТАС-500, СТАС-1000 являють собою набори стелажів висотою 3,5 м і більш, між якими пересуваються штабелери-автомати, трансбордерні візки, які по команді оператора з пульта, виконують завантаження і розвантаження товарів в уніфікованій тарі – ящиках, на піддонах вагою по 50 кг.

Важливим різновидом автоматизованих пристроїв є промислові маніпулятори (роботи).

Промисловий маніпулятор - це пристрій, дистанційно керований оператором або програмним пристроєм, що містить робочий орган, який призначений для імітації переміщень і робочих функцій кисті руки людини. Розрізняють маніпулятори з ручним, автоматичним і супервізорним керуванням.

Маніпулятори з ручним керуванням приводяться в дію оператором. Автоматичні маніпулятори (промислові роботи) - запрограмованим автоматом. Маніпулятори із супервизорным керуванням - поперемінно оператором і автоматом.

Маніпулятори з ручним керуванням зарекомендували себе як універсальний засіб механізації вантажно-розвантажувальних робіт з тарно-штучними матеріалами на тих ділянках складів, де використання традиційних видів ПТУ неефективно, а повна автоматизація за якимись причинами неможлива. Як показує практика, їх застосування дозволяє визволити 2-3 робітників і поліпшує санітарно-гігієнічні умови праці.

Розрізняють автоматичні маніпулятори трьох поколінь. Перше - це маніпулятори з програмним керуванням, призначені для виконання операцій визначеної, жорстко запрограмованої технологічної послідовності (наприклад, транспортний підвісний маніпулятор для обслуговування автоматизованих стелажів, стелажний автоматичний кран-штабелер). Друге - це маніпулятори, оснащені сенсорною і комп'ютерною технікою, що працюють у режимі «око-рука» (наприклад, робот із системою зорового сприйняття для керування підвісним транспортером). Третє - це «інтелектуальні» маніпулятори. Вони самостійно обробляють інформацію, що надходить, і автоматично визначають порядок подальших дій (наприклад, робот «ТАІР», створений в Інституті кібернетики НАН України). Роботи третього покоління використовуються там, де людині не може працювати за умовами техніки безпеки.

При виборі і техніко-економічному обґрунтуванні варіантів автоматизації і роботизації складів необхідно враховувати, що звичайно витрати на технічне обслуговування складають 5-10% від їхньої вартості. При цьому економія за рахунок скорочення витрат на виплату заробітної плати, у середньому, для механізованих складів складає 50%, а для автоматизованих - не більш 15-20% від їхньої вартості.

Таким чином, застосування автоматів і роботів доцільно на тих складах, де мається рівномірно високе завантаження й автоматизацією охоплена весь складський процес.