Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Іст.укр.державності (відповіді.docx
Скачиваний:
9
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
264 Кб
Скачать
☆

45. Трансформація державності в Україні за доби революції 1905 – 1907 рр.

9 січня 1905 — листопад-грудень 1907

Центр революційного опору — Одеса

На кінець XIX – початок XX століття в соціально-політичному становищі України відбулися глибокі зміни: перехід капіталізму в стадію імперіалізму, посилення боротьби проти феодальних пережитків, піднесення робітничого, революційно-демократичного та національно-визвольного рухів, створення політичних партій. Основні тенденції революціі 1905-1907: витіснення буржуазної форми власності — бюрократичною ф-ю власності (державна та кооперативна ф-ми власності). Національно-визвольний рух в Україні став складовою частиною буржуазно-демократичної революції 1905–1907 років, а також революційної боротьби напередодні та під час Першої світової війни, наслідком чого стало повалення самодержавства.

Гол. Причина: нездатність монархічної державної бюрократії ефективно реагувати і сприяти процесу перетвор. нації аграрного типу в нац. індустріального типу на тер. Рос. Імп.: 1)нездатність змінити протиріччя в сусп. 2)протиріччя між робітниками і підприємцями. 3) вимоги свободи слова, свободи друку, свободи віросповідання і т. д. 4) вимоги запровадити конституціонної монархії або республіки 1906 р. - політичні партії (УРП, УДП, УНП) майже повністю розпадаються на окремі угрупування. / набирає розвитку анархістьський рух, надзвичайна його активізація. Хоч революція 1905–1907 рр. була придушена, вона була важливим етапом у національно-визвольній боротьбі українського народу, сприяла пробудженню його політичної і національної свідомості, а українські партії набули необхідного досвіду політичної боротьби в умовах революції. Під час революції було досягнуто ряд успіхів у справі українізації. Виникла значна кількість українських газет та часописів, тижневиків та журналів. Національно-визвольний рух охопив всі верстви населення.

Досягнення революції: парламент (Державна дума), виборчий закон, партії, виникнення профспілок

46. Суспільно-політичне життя в Україні 1907 – 1914 рр.

Революція 1905—1907 рр. завершилася поразкою, але завдала сильного удару російському самодержавству. Після поразки настав період столипінської реакції, який в Україні позначився: воєнним або надзвичайним станом чи станом посиленої охорони; стратою робітників та селян без суду і слідства; засланням на каторжні роботи; забороною діяльності усіх опозиційних партій; розгромом профспілок, кооперативів тощо; значним посиленням антиукраїнської політики уряду.

Із метою координації діяльності українських сил у нових умовах українські діячі 1908 р. створили міжпартійний політичний блок — Товариство українських поступовців (ТУП). Його лідерами стали М. Грушевський, С Єфремов, Є. Чикаленко, Д. Дорошенко. ТУП обстоювало конституційно-парламентський шлях боротьби за національне відродження, ідею національно-територіальної автономії України в складі Росії, займалося культурно-просвітницькою діяльністю

 Протягом 1912 р. в Україні відбулося багато страйків, переважно політичного спрямування. Боротьба робітників за свої права набувала наступального характеру. Революційні настрої демонструвало також селянство. Протягом 1907—1910 рр. тривали розрізнені селянські виступи, що часто супроводжувались підпалами поміщицьких господарств. Студентство також продовжувало обстоювати необхідність демократизації суспільства. Протягом 1908—1910 рр. у Харкові, Одесі, Києві пройшли студентські страйки та демонстрації.

Через переслідування прогресивних демократичних сил не всі політичні партії погодилися взяти участь у виборах. Збройний шлях боротьби задля повалення самодержавства, запровадження республіканського ладу радикальні ліві сили, які не брали участі у виборах, вважали необхідним. Помірковані праві та центристські політичні партії сприйняли оголошені імператором реформи як прогресивний крок назустріч народу й долучилися до виборчої кампанії.