88. Науково-технічна революція і трансформація української державності у другій половині хх – на початку ххі століття.

Однією з визначальних характеристик сучасного і майбутнього цивілізаційного розвитку є новий етап сучасної науково-технічної революції, пов'язаний із становленням нового технологічного способу виробництва, що ґрунтується на інформаційно-комунікаційних технологіях (визначається як V технологічний уклад, 1980- 2020 рр.). Його розвиток охоплює такі суттєві техніко-технологічні відкриття та впровадження: виробництво напівпровідників, мікропроцесорів у мікроелектроніці, мікрокомп'ютерів, операційних систем для мікрокомп'ютерів і засобів візуалізації, лазерної техніки, оптико-волоконні технології, роботобудування, розвиток інформаційних технологій та комунікаційної інфраструктури (системи передач) тощо. До галузі інформаційних технологій відносять також генну інженерію, біотехнології, ракетно-космічну техніку. Процес переходу до наукомістких складних технологій: інформаційних, ресурсозберігаючих, біотехнологічних тощо - отримав назву деіндустріалізації. Традиційні фактори виробництва втрачають свою значимість, натомість вирішальним елементом суспільного багатства стає людський фактор, а новим виробничим ресурсом - знання та інформація.