- •1.Суспільна самоорганізація на території України за доби первісного суспільства (пітекантропи, неандертальці). Від 1 млн. – 30 тис. Років тому назад.
- •2. Соціальна самоорганізація на території України за доби становлення общинно-родового ладу (пізній палеоліт, мезоліт).
- •4. Соціальна самоорганізація на території України доби енеоліту та мідного віку (племена ямної, катакомбної, зрубної археологічних культур, ііі – іі тис. До н.Е.).
- •5. Соціальна самоорганізація кіммерійських племен на українських землях (IX – VII століттях до н. Е).
- •6.Соціально-економічне життя і протодержавний лад скіфів на українських землях
- •7.Античні міста-держави на території Північного Причорномор’я.
- •8.Соціальна самоорганізація слов’ян доби Великого переселення народів (іі – vі століття н.Е.).
- •9. Суспільно-політична самоорганізація слов’ян в умовах слов’янської колонізації Східної Європи (vіі – середина іх ст. Н.Е.).
- •10. Дохристиянська Київська Русь: економіка, етносоціальна структура, державний устрій, внутрішня і зовнішня політика (836 – 988 рр.).
- •11. Київська Русь християнської доби: економіка, етносоціальна структура, державний устрій, внутрішня і зовнішня політика (988 – 1097 рр.).
- •12. Причини політичної роздробленості Київської Русі.
- •13. Давньокраїнська державність в умовах Монголо-татарської Руїни та Золотоординського ярма (1238-1362).
- •14. Боротьба давньоруських князів за давньоукраїнські землі та еволюція давньоруських князів (1097-1238).
- •15. Державність в умовах боротьби польських, литовських, угорських та ординських феодалів за українські землі у 14ст.
- •16. Державницькі елементи в умовах Першої української колонізаціїї Дикого поля ( 1362-1478).
- •18. Органи державної управління в Україні на першому етапі Другої української колонізації Дикого поля (1533 – 1569 рр.).
- •19.Заснування Запорозької Січі та козацьке самоврядування.
- •21. Формування економічних та етносоціальних засад буржуазної державності в Україні на другому етапі Другої української колонізації Дикого поля (1569 – 1647 рр.).
- •22. Визвольний рух в Україні кінця хvі ст. – 1647 рр.
- •23. Причини, характер і рушійні сили Української революції під проводом б. Хмельницького.
- •24. Основні етапи Української буржуазної революції 1648 – 1653 рр. І формування Гетьманської держави.
- •25. Переяславська рада та її безпосередній вплив на Гетьманську державу.
- •26. Гетьманщина і Січ за україно-російсько-польсько-кримської війни (1654 – 1657 рр.).
- •27. Гетьманщина і Січ в умовах Української Руїни (1658 – 1681 рр.).
- •29. Українська державність в умовах поступового обмеження автономії та ліквідації Гетьманщини
- •30. Нова Січ – останній осередок козацької державності 1734 – 1775
- •31. Розширення української території в складі Російської імперії у xviiі ст. Колонізація завойованих земель.
- •32. Диктатура дворянства: соціально-політична сутність та еволюція.
- •33. Економіка України наприкінці хvііі ст. – першій половині хіх ст.: а) підросійська Україна; б) підавстрійська Україна (Галичина, Буковина і Закарпаття).
- •34. Зміни в етносоціальній структурі українського суспільства наприкінці хvііі ст. – першій половині хіх ст.: а) Російська Україна; б) Галичина, Буковина і Закарпаття.
- •36. Національно-визвольні рухи в Україні першої половини хіх століття:
- •37.Російсько-турецькі війни першої половини XIX століття й Україна.
- •38. Реформи другої половини XIX століття в Україні.
- •39.Буржуазна індустріалізація в Україні другої половини XIX століття.
- •40.Етносоціальна структура укр. Суспільства другої половини XIX століття.
- •42. Національно-визвольні рухи в Україні другої половини хіх століття (український, польський, єврейський) .
- •45. Трансформація державності в Україні за доби революції 1905 – 1907 рр.
- •46. Суспільно-політичне життя в Україні 1907 – 1914 рр.
- •47. Держава і українське суспільство у роки Першої світової війни.
- •48. Причини, характер і рушійні сили Великої російської та Української революцій 1917 – 1921 років.
- •49. Лютневе збройне повстання 1917 року та українське суспільство
- •50. Українська центральна рада в умовах розвитку революції (березень – жовтень 1917 р.).
- •51. Проголошення унр та третє двовладдя в Україні (листопад 1917 р. – січень 1918 р.).
- •52. Український Брестський мир та відновлення влади Центральної Ради в Україні. Прихована окупація України військам Центральних держав (січень – квітень 1918 р.).
- •53. Гетьманат п.Скоропадського (квітень – грудень 1918 р.).
- •54. Українська Директорія та інтервенція проти неї Антанти і Радянської Росії (грудень 1918 р. – червень 1919 р.).
- •55. Перша редакція «воєнного комунізму» в Україні (перша половина 1919 р.).
- •56. Воєнно-політичні події в Україні влітку 1919 р. – березні 1920 р.
- •57. Радянсько-польсько-українська війна 1920 року. Друга редакція «воєнного комунізму».
- •58. Придушення військово-бюрократичної диктатури Врангеля у Криму (червень – листопад 1920 р.).
- •59. Усрр в умовах повстанського руху в Україні (листопад 1920 р. – листопад 1921 р.).
- •60. Нова економічна політика в Україні (1921 – 1929 рр.)
- •61. Утворення срср та участь українського народу в цьому процесі. Місце і роль усрр в срср.
- •62. «Українізація»: соціально-політична сутність і наслідки (1923 – 1933 рр.).
- •63. Утвердження однопартійної системи в Україні (1921 – 1925 рр.).
- •64. Боротьба в середині правлячого класу України (1921 – 1929 рр.).
- •65. Радянська індустріалізація: соціально-економічна сутність і наслідки (1925 – 1939 рр.).
- •66. Колективізація: соціально-економічна сутність і наслідки (1929 – 1939 рр.).
- •67. Масові репресії: основні етапи, їх особливості та наслідки ((1928 – 1939 рр.).
- •68. Радянізація західноукраїнських земель (вересень 1939 – червень 1941 рр.).
- •69. Радянська державність в усрр доби Другої світової війни (червень 1941-літо 1942рр; 1943-1945рр)
- •70. Фашистський окупаційний режим в Україні: організація управління та політика (1941 – 1944 рр.).
- •71. Антирадянський Рух Опору в Україні: програма державотворення і практика (червень 1941 р. – 1945 рр.).
- •72.Усрр доби культу особи й. Сталіна. Національно-визвольний рух у Західній Україні (1946 – 1953 рр.).
- •74. Соціально-економічна еволюція Радянської України доби «загальнонародної держави» (1961 – 1985 рр.).
- •75. Державний устрій і політичний лад Радянської України доби «загальнонародної держави» (1961 – 1985 рр.).
- •76. Державотворче питання у визвольному русі в Україні доби «загальнонародної держави» (1961 – 1985 рр.).
- •77. Українська радянська державність в умовах реформ м. Горбачова (1985 – 1991 рр.)
- •78. Піднесення національно-визвольного руху в Україні (1986 – 1991 рр.)
- •79. Ліберально-бюрократична революція 1991р. І відновлення незалежності України.
- •80. Соціально-економічна трансформації в українському суспільстві (1991 – 2015 рр.).
- •81. Особливості зовнішньої політики урядів України доби відновленої незалежності (1991 – 2015 рр.).
- •82. Пострадянська трансформація української державності у 1991 – 1994 рр.
- •83. Становлення і утвердження політичного режиму одноосібної влади Президента в Україні (1994 – 2004 рр.).
- •85. Суспільно-політичні трансформації в Україні у між революційний період (2005 – 2013 рр.).
- •86. Третя ліберально-бюрократична революція в Україні (листопад 2013 р. – листопад 2014 р.).
- •87. Українська державність в умовах реформ та іноземної інтервенції (2014 – 2016 рр.).
- •88. Науково-технічна революція і трансформація української державності у другій половині хх – на початку ххі століття.
49. Лютневе збройне повстання 1917 року та українське суспільство
Перші відлуння грому, що передвіщали революційну бурю, вдарили в Петрограді пізньої восени 1916 р. Вже в жовтні в Петрограді в страйках брало участь близько 200 тис. чоловік робітників. 1917 р. почалася новими виступами робітників у Петрограді. Загальна чисельність страйкуючих в січні 1917 р. в місті вже склала понад 350 тис. чоловік. Вперше за роки війни застрайкували оборонні заводи (Обухівський і "Арсенал"). З середини лютого революційні виступи вже не припинялися: страйки змінювалися мітингами і демонстраціями. 25 лютого страйк-ка в Петрограді стала загальною. 26-27 лютого самодержавство вже не контролювала ситуацію в столиці. Революційні виступи робітників отримали підтримку солдатів Петроградського гарнізону.
Підсумком політики самодержавства, поставила країну перед революційним результатом, стали зречення 2 березня 1917 Миколи II від престолу і перемога в країні лютневої революції. Лютнева революція відбулася так стрімко, що багато її сучасники, навіть і ті, що були причетні до політики, схильні були бачити різні причини її перемоги. Прихильники монархії вважали, що лютий 1917 р. - це наслідок масонської змови, що поширився в середовищі ліберальної опозиції. Історики, дослідивши проблему, відкинули цю версію, справедливо вказуючи, що масони з їх обмеженою соціальною базою не могли викликати такий потужний демократичний порив народу, характерний для лютневої революції.
Лютнева революція докорінно змінила політичну обстановку в країні. Народ завоював політичні свободи. Із в'язниць І заслання повернулися тисячі революціонерів. Партії, що переслідувалися за царату, стали легальними. Проте Лютнева революція не здійснила такі важливі вимоги народних мас, як впровадження 8-год. робочого дня, конфіскація поміщицьких земель, припинення Імперіалістичної війни.
50. Українська центральна рада в умовах розвитку революції (березень – жовтень 1917 р.).
У кінці лютого 1917 р. в Петрограді в результаті збройного повстання робітників і солдатів царизм було повалено. Проте боротьба за владу не закінчилася. Паралельно існували дві політичні структури, які представляли інтереси різних соціальних верств: Тимчасовий уряд, сформований в основному з ліберально-буржуазних депутатів IV Державної думи, і Рада робітничих і солдатських депутатів.
В Україні ситуація виявилася ще складнішою. Поряд з органами Тимчасового уряду та робітничими і солдатськими Радами (лише у березні 1917 р. їх було вже понад 170) виник ще один орган, який згуртував українські національно-демократичні сили, — Центральна Рада. Це громадське об'єднання спочатку було створене 7 березня 1917 р. у Києві з ініціативи ряду політичних, громадських, наукових організацій. Головою Ради обрали визначного історика і громадського діяча М. С. Грушевського. Серед партій провідну роль у Центральній Раді відігравали Українська партія соціалістів-федералістів (УПСФ), Українська соціал-демократична робітнича партія (УСДРП) і Українська партія есерів (УПСР). У більшості Рад робітничих і солдатських депутатів переважали меншовики та есери.
19 березня 1917 р. у Києві пройшла грандіозна демонстрація (більше 100 тис. учасників), у ході якої висувалися вимоги надати Україні автономію. 7-8 квітня 1917 р. в Києві відбув ся Український національний конгрес, у роботі якого брали участь делегати від губернії! України, українських громадських організацій Петрограда, Москви, Криму, Кубані, Холмщини. У цей час Центральна Рада складалася з 822 місць.На конгресі відбулося конституціювання Центральної Ради, вона стала представницьким органом українського народу. Це був перший крок відродження нації на шляху державності. Керівництво ЦР почало роботу по створенню підлеглих їй місцевих органів влади — українських рад (губернських, міських, повітових). Таким чином, в Україні створився трикутник політичних сил. Важливим рішенням конгресу була пропозиція, щоб кордони між автономними республіками в Новій Росії визначалися на основі етнографічного принципу.
10 червня 1917 р. Центральна Рада видала свій І Універсал, тобто державний документ у формі звернення до населення. У ньому проголошувалась автономія України і підкреслювалось, що Україна не відділяється від Росії. Порядок і лад в Україні повинні були дати «вибрані вселюдним, рівним, прямим і тайним голосуванням Всенародні українські збори (сейм)». Це був перший крок до здійснення національно-територіальної автономії України.
3 липня 1917 р. Центральна Рада видала II Універсал, де проголошувалося, що вона не згодна з відокремленням України від Росії і відкладає вирішення питання про здійснення автономії України до Всеукраїнських установчих зборів.
