- •1.Суспільна самоорганізація на території України за доби первісного суспільства (пітекантропи, неандертальці). Від 1 млн. – 30 тис. Років тому назад.
- •2. Соціальна самоорганізація на території України за доби становлення общинно-родового ладу (пізній палеоліт, мезоліт).
- •4. Соціальна самоорганізація на території України доби енеоліту та мідного віку (племена ямної, катакомбної, зрубної археологічних культур, ііі – іі тис. До н.Е.).
- •5. Соціальна самоорганізація кіммерійських племен на українських землях (IX – VII століттях до н. Е).
- •6.Соціально-економічне життя і протодержавний лад скіфів на українських землях
- •7.Античні міста-держави на території Північного Причорномор’я.
- •8.Соціальна самоорганізація слов’ян доби Великого переселення народів (іі – vі століття н.Е.).
- •9. Суспільно-політична самоорганізація слов’ян в умовах слов’янської колонізації Східної Європи (vіі – середина іх ст. Н.Е.).
- •10. Дохристиянська Київська Русь: економіка, етносоціальна структура, державний устрій, внутрішня і зовнішня політика (836 – 988 рр.).
- •11. Київська Русь християнської доби: економіка, етносоціальна структура, державний устрій, внутрішня і зовнішня політика (988 – 1097 рр.).
- •12. Причини політичної роздробленості Київської Русі.
- •13. Давньокраїнська державність в умовах Монголо-татарської Руїни та Золотоординського ярма (1238-1362).
- •14. Боротьба давньоруських князів за давньоукраїнські землі та еволюція давньоруських князів (1097-1238).
- •15. Державність в умовах боротьби польських, литовських, угорських та ординських феодалів за українські землі у 14ст.
- •16. Державницькі елементи в умовах Першої української колонізаціїї Дикого поля ( 1362-1478).
- •18. Органи державної управління в Україні на першому етапі Другої української колонізації Дикого поля (1533 – 1569 рр.).
- •19.Заснування Запорозької Січі та козацьке самоврядування.
- •21. Формування економічних та етносоціальних засад буржуазної державності в Україні на другому етапі Другої української колонізації Дикого поля (1569 – 1647 рр.).
- •22. Визвольний рух в Україні кінця хvі ст. – 1647 рр.
- •23. Причини, характер і рушійні сили Української революції під проводом б. Хмельницького.
- •24. Основні етапи Української буржуазної революції 1648 – 1653 рр. І формування Гетьманської держави.
- •25. Переяславська рада та її безпосередній вплив на Гетьманську державу.
- •26. Гетьманщина і Січ за україно-російсько-польсько-кримської війни (1654 – 1657 рр.).
- •27. Гетьманщина і Січ в умовах Української Руїни (1658 – 1681 рр.).
- •29. Українська державність в умовах поступового обмеження автономії та ліквідації Гетьманщини
- •30. Нова Січ – останній осередок козацької державності 1734 – 1775
- •31. Розширення української території в складі Російської імперії у xviiі ст. Колонізація завойованих земель.
- •32. Диктатура дворянства: соціально-політична сутність та еволюція.
- •33. Економіка України наприкінці хvііі ст. – першій половині хіх ст.: а) підросійська Україна; б) підавстрійська Україна (Галичина, Буковина і Закарпаття).
- •34. Зміни в етносоціальній структурі українського суспільства наприкінці хvііі ст. – першій половині хіх ст.: а) Російська Україна; б) Галичина, Буковина і Закарпаття.
- •36. Національно-визвольні рухи в Україні першої половини хіх століття:
- •37.Російсько-турецькі війни першої половини XIX століття й Україна.
- •38. Реформи другої половини XIX століття в Україні.
- •39.Буржуазна індустріалізація в Україні другої половини XIX століття.
- •40.Етносоціальна структура укр. Суспільства другої половини XIX століття.
- •42. Національно-визвольні рухи в Україні другої половини хіх століття (український, польський, єврейський) .
- •45. Трансформація державності в Україні за доби революції 1905 – 1907 рр.
- •46. Суспільно-політичне життя в Україні 1907 – 1914 рр.
- •47. Держава і українське суспільство у роки Першої світової війни.
- •48. Причини, характер і рушійні сили Великої російської та Української революцій 1917 – 1921 років.
- •49. Лютневе збройне повстання 1917 року та українське суспільство
- •50. Українська центральна рада в умовах розвитку революції (березень – жовтень 1917 р.).
- •51. Проголошення унр та третє двовладдя в Україні (листопад 1917 р. – січень 1918 р.).
- •52. Український Брестський мир та відновлення влади Центральної Ради в Україні. Прихована окупація України військам Центральних держав (січень – квітень 1918 р.).
- •53. Гетьманат п.Скоропадського (квітень – грудень 1918 р.).
- •54. Українська Директорія та інтервенція проти неї Антанти і Радянської Росії (грудень 1918 р. – червень 1919 р.).
- •55. Перша редакція «воєнного комунізму» в Україні (перша половина 1919 р.).
- •56. Воєнно-політичні події в Україні влітку 1919 р. – березні 1920 р.
- •57. Радянсько-польсько-українська війна 1920 року. Друга редакція «воєнного комунізму».
- •58. Придушення військово-бюрократичної диктатури Врангеля у Криму (червень – листопад 1920 р.).
- •59. Усрр в умовах повстанського руху в Україні (листопад 1920 р. – листопад 1921 р.).
- •60. Нова економічна політика в Україні (1921 – 1929 рр.)
- •61. Утворення срср та участь українського народу в цьому процесі. Місце і роль усрр в срср.
- •62. «Українізація»: соціально-політична сутність і наслідки (1923 – 1933 рр.).
- •63. Утвердження однопартійної системи в Україні (1921 – 1925 рр.).
- •64. Боротьба в середині правлячого класу України (1921 – 1929 рр.).
- •65. Радянська індустріалізація: соціально-економічна сутність і наслідки (1925 – 1939 рр.).
- •66. Колективізація: соціально-економічна сутність і наслідки (1929 – 1939 рр.).
- •67. Масові репресії: основні етапи, їх особливості та наслідки ((1928 – 1939 рр.).
- •68. Радянізація західноукраїнських земель (вересень 1939 – червень 1941 рр.).
- •69. Радянська державність в усрр доби Другої світової війни (червень 1941-літо 1942рр; 1943-1945рр)
- •70. Фашистський окупаційний режим в Україні: організація управління та політика (1941 – 1944 рр.).
- •71. Антирадянський Рух Опору в Україні: програма державотворення і практика (червень 1941 р. – 1945 рр.).
- •72.Усрр доби культу особи й. Сталіна. Національно-визвольний рух у Західній Україні (1946 – 1953 рр.).
- •74. Соціально-економічна еволюція Радянської України доби «загальнонародної держави» (1961 – 1985 рр.).
- •75. Державний устрій і політичний лад Радянської України доби «загальнонародної держави» (1961 – 1985 рр.).
- •76. Державотворче питання у визвольному русі в Україні доби «загальнонародної держави» (1961 – 1985 рр.).
- •77. Українська радянська державність в умовах реформ м. Горбачова (1985 – 1991 рр.)
- •78. Піднесення національно-визвольного руху в Україні (1986 – 1991 рр.)
- •79. Ліберально-бюрократична революція 1991р. І відновлення незалежності України.
- •80. Соціально-економічна трансформації в українському суспільстві (1991 – 2015 рр.).
- •81. Особливості зовнішньої політики урядів України доби відновленої незалежності (1991 – 2015 рр.).
- •82. Пострадянська трансформація української державності у 1991 – 1994 рр.
- •83. Становлення і утвердження політичного режиму одноосібної влади Президента в Україні (1994 – 2004 рр.).
- •85. Суспільно-політичні трансформації в Україні у між революційний період (2005 – 2013 рр.).
- •86. Третя ліберально-бюрократична революція в Україні (листопад 2013 р. – листопад 2014 р.).
- •87. Українська державність в умовах реформ та іноземної інтервенції (2014 – 2016 рр.).
- •88. Науково-технічна революція і трансформація української державності у другій половині хх – на початку ххі століття.
18. Органи державної управління в Україні на першому етапі Другої української колонізації Дикого поля (1533 – 1569 рр.).
Колоніз поч.-ся з припинення кримсько-татарської руїні. Поділ-ся на 2 етапи: до Любл унії та після. На 1 етапі мета-відновлення зруйнованого під час кр-тат руїни.Рушійні сили: укр. відходницьке козацтво, укр. селяни і городяни на Волині та Поліссі.найбільші успіхи-на Поділлі швидко відбудов—ся міста і села.На кін 50-х по Дніпрові і на Поділлі-45 місті 103 містечка.Найб міста-Брацлав,Вінниця,Київ.Міста і містечка на відміну від 1 колоніз мають стійкі зв’язки з селом і поч-ють віступати посередником між укр. селом і зах-європейськими містами. Перед Любл унією в Польській, Литовській і Рос Українах – бл 300 міст і містечок і майже 1 млн 300тис мешканців. З кінця 1540-х част коз починає залишатися зимувати при кордоні у Запорізьких плавнях-виникає укріплення-Січ Байди Вишневецького. 15 жовтня 1563 – Вишнивецького убито в Царгороді. З кінцем 1568, наслідком турецьких скарг на шкоду й своєвільство українських козаків, великий князь видає лист на козаків.Великий князь наказує козакам рішуче аби вони вийшли з степів, з Низу з усіх уходів до замків і міст українських і не виходили більше своєвільно. За це обіцяє їм службу й плату при замках.
19.Заснування Запорозької Січі та козацьке самоврядування.
Запорізька Січ – це військово-політична організація українського козацтва. Виникла внаслідок стихійної колонізації земель Середнього та Нижнього Подніпров'я в середині 16 ст. Назву отримала від способу захисту козацьких поселень від зовнішньої небезпеки - «засіки», «січі» - невеликих укріплених поселень у плавнях та островах басейну Дніпра. Запорозьке козацтво - складне соціальне явище, визнане феноменом світової історії. Перша писемна згадка про Запорозьку Січ з'явилася 1551 р. у польського історика Мартина Бєльського (1495— 1575). У своїй «Всесвітній хроніці» він повідомляв, що у першій половині XVI ст. на Хортиці збиралися козаки для нагляду за переправами, промислом і для боротьби з татарами. Того часу дванадцять порогів (Кодацький, Сурський, Лоханський, Ненаситецький та ін.) перетинали Дніпро від берега до берега і тяглися вздовж течії майже на 100 км. Після цього ріка розливалася в широку заплаву — Великий Луг, де було багато проток та островів (понад 250). У різні часи Січ розташовувалася на різних островах — Малій Хортиці, Томаківці, Базавлуці та ін. З часом на Запорожжі сформувалася нова українська (козацька) державність, яку називають праобразом справжньої держави. Головними ознаками держави є існування особливої системи органів та установ, що виконують функції державної влади; право, що закріплює певну систему норм, санкціонованих державою; певна територія, на яку поширюється юрисдикція держави. Січі були притаманні усі ці ознаки. Важливою функцією ради було обрання уряду Січі — військової старшини, а також органів місцевої влади — паланкової або полкової старшини. У різні часи чисельність козацької старшини була не однаковою й інколи становила понад 150 осіб. До цієї групи козацтва входили: військова старшина — кошовий отаман, військовий суддя, військовий осавул, військовий писар та курінні отамани; військові служителі: хорунжий, бунчужний, довбиш, канцеляристи та ін.; похідні та паланкові начальники — полковник, писар, осавул та ін. Старшина зосереджувала у своїх руках адміністративну владу та судочинство, керувала військом, розпоряджалася фінансами, представляла Січ на міжнародній арені. В Січі функціонувало також власне козацьке право, яке було не писаним законом, а «стародавнім звичаєм, словесним правом і здоровим
глуздом». Це пояснюється відсутністю традиції, оскільки козаки мали того часу порівняно коротку історію; побоюванням запорозьких козаків, що писані закони змінять та обмежать їхні свободи. Козацьке право фіксувало ті відносини, що сформувались у Січі: утверджувало військово-адміністративну організацію (38 військових куренів і 5— 8 територіальних паланок), зумовлювало правила військових дій, діяльність адміністративних та судових органів, порядок землекористування, укладанндоговорів, визначало види злочинів та покарань
За різних складних умов українські землі зуміли все ж таки зберегти високий рівень своєї правової культури. Величезне значення в політичному житті українських земель мала поява і розвиток такої суспільної верстви як козацтво, центром консолідації якого стала Запорізька Січ. Тут виникали зародки української державної організації з притаманними їй елементами демократизму. У першій половині XVII ст. Січ стає своєрідним центром визвольного руху українського народу.
Запорізька Січ була певною державою в державі, які зберігала або розвивала нові звичаї, які корінилися на виключно українському ґрунті, були спрямовані на дотримання ідей української незалежності, права українцям бути господарями на своїй землі та не залежати від впливу чужоземців.
Запорізька Січ не тільки виголошувала ідеї незалежності України, але і робила усі можливі спроби, щоб досягти її власними силами. Чи можна сказати, що українці та сучасна Україна могли б відбутися без такого утворення як Запорізька Січ? Можливо, але це б була друга Україна, і вона б мала другу історію. Українська історія має чимало визначних подій та явищ, але наявність Запорізької Січі є своєрідною кульмінацією, своєрідним стержнем її ідеї незалежності, її волі та спрямувань для її завоювання.
Історичне значення Запорізької Січі важко переоцінити, це не тільки явище вітчизняної історії, це визначне явище європейської та загальносвітової історії, яке потрібно вивчати, досліджувати і не забувати. 20. Люблінська унія та її наслідки для державного управління і місцевого самоврядування України.
1 липня 1659 р. була підписана Люблінська унія. Проголошувалося
об’єднання Польщі та Литви у єдину федеративну державу Річ Посполиту
(республіку).
Влада короля була дуже обмежена. Усі найважливіші питання державного життя вирішував станово-представницький парламент - сейм. Була спільна скарбниця і грошова одиниця, єдина зовнішня політика. Автономія Литви зберігалась тільки на рівні місцевого самоврядування, організації військ і судочинства. Українські землі перейшли під владу Польщі.
1.Проголошувалось об'єднання Польщі та Литви в єдину державу — Річ Посполиту.
2.Литві у складі Речі Посполитої надавалося право на свої законодавство, судочинство, мову (руську, білоруську), казну, військо.
3.Річ Посполита очолювалась королем, що обирався польськими і литовськими феодалами.
4.В Литві та Польщі встановлювались однаковий державний устрій, спільна грошова система, спільний сейм.
5.В міжнародних відносинах Річ Посполита виступала як єдина держава.
Наслідки: . У рамках однієї держави об’єдналася більшість українських земель. Це сприяло культурному і політичному об’єднанню українського народу, створювало передумови для перетворення його в націю.
Запорозьке козацтво активнозалучалось до політичного життя і швидко перетворилося на самостійну політичну силу.
В Україні зросла мережа закладів освіти, став відчутним культурний вплив Західної Європи
росли повинності і податки для селян і міщан.
Українське населення зазнавало національно-релігійних утисків.
Багато українських князів і шляхта ополячувалися. Це означало, що українське суспільство втрачало свою політичну еліту.
Українці потерпали від сваволі з боку шляхти і коронного польського війська.
Польська держава не здатна була захистити українські землі від турецько-татарської агресії
