Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Іст.укр.державності (відповіді.docx
Скачиваний:
9
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
264 Кб
Скачать
☆

18. Органи державної управління в Україні на першому етапі Другої української колонізації Дикого поля (1533 – 1569 рр.).

Колоніз поч.-ся з припинення кримсько-татарської  руїні. Поділ-ся на 2 етапи: до Любл унії та після. На 1 етапі мета-відновлення зруйнованого під час кр-тат руїни.Рушійні сили: укр. відходницьке козацтво, укр. селяни і городяни на Волині та Поліссі.найбільші успіхи-на Поділлі швидко відбудов—ся міста і села.На кін 50-х по Дніпрові і на Поділлі-45 місті 103 містечка.Найб міста-Брацлав,Вінниця,Київ.Міста і містечка на відміну від 1 колоніз мають стійкі зв’язки з селом і поч-ють віступати посередником між укр. селом і зах-європейськими містами. Перед Любл унією в Польській, Литовській і Рос Українах – бл 300 міст і містечок і майже 1 млн 300тис мешканців. З кінця 1540-х част коз починає залишатися зимувати при кордоні у Запорізьких плавнях-виникає укріплення-Січ Байди Вишневецького. 15 жовтня 1563 – Вишнивецького убито в Царгороді. З кінцем 1568, наслідком турецьких скарг на шкоду й своєвільство українських козаків, великий князь видає лист на козаків.Великий князь наказує козакам рішуче аби вони вийшли з степів, з Низу з усіх уходів до замків і міст українських і не виходили більше своєвільно. За це обіцяє їм службу й плату при замках.

19.Заснування Запорозької Січі та козацьке самоврядування.

Запорізька Січ – це військово-політична організація українського козацтва. Виникла внаслідок стихійної колонізації земель Середнього та Нижнього Подніпров'я в середині 16 ст. Назву отримала від способу захисту козацьких поселень від зовнішньої небезпеки - «засіки», «січі» - невеликих укріплених поселень у плавнях та островах басейну Дніпра. Запорозьке козацтво - складне соціальне явище, визнане феноменом світової історії.   Перша писемна згадка про Запорозьку Січ з'явилася 1551 р. у польського історика Мартина Бєльського (1495— 1575). У своїй «Всесвітній хроніці» він повідомляв, що у першій половині XVI ст. на Хортиці збиралися козаки для нагляду за переправами, промислом і для боротьби з татарами. Того часу дванадцять порогів (Кодацький, Сурський, Лоханський, Ненаситецький та ін.) перетинали Дніпро від берега до берега і тяглися вздовж течії майже на 100 км. Після цього ріка розливалася в широку заплаву — Великий Луг, де було багато проток та островів (понад 250). У різні часи Січ розташовувалася на різних островах — Малій Хортиці, Томаківці, Базавлуці та ін. З часом на Запорожжі сформувалася нова українська (козацька) державність, яку називають праобразом справжньої держави. Головними ознаками держави є існування особливої системи органів та установ, що виконують функції державної влади; право, що закріплює певну систему норм, санкціонованих державою; певна територія, на яку поширюється юрисдикція держави. Січі були притаманні усі ці ознаки. Важливою функцією ради було обрання уряду Січі — військової старшини, а також органів місцевої влади — паланкової або полкової старшини. У різні часи чисельність козацької старшини була не однаковою й інколи становила понад 150 осіб. До цієї групи козацтва входили: військова старшина — кошовий отаман, військовий суддя, військовий осавул, військовий писар та курінні отамани; військові служителі: хорунжий, бунчужний, довбиш, канцеляристи та ін.; похідні та паланкові начальники — полковник, писар, осавул та ін. Старшина зосереджувала у своїх руках адміністративну владу та судочинство, керувала військом, розпоряджалася фінансами, представляла Січ на міжнародній арені. В Січі функціонувало також власне козацьке право, яке було не писаним законом, а «стародавнім звичаєм, словесним правом і здоровим

глуздом». Це пояснюється відсутністю традиції, оскільки козаки мали того часу порівняно коротку історію; побоюванням запорозьких козаків, що писані закони змінять та обмежать їхні свободи. Козацьке право фіксувало ті відносини, що сформувались у Січі: утверджувало військово-адміністративну організацію (38 військових куренів і 5— 8 територіальних паланок), зумовлювало правила військових дій, діяльність адміністративних та судових органів, порядок землекористування, укладанндоговорів, визначало види злочинів та покарань

За різних складних умов українські землі зуміли все ж таки зберегти високий рівень своєї правової культури. Величезне значення в політичному житті українських земель мала поява і розвиток такої суспільної верстви як козацтво, центром консолідації якого стала Запорізька Січ. Тут виникали зародки української державної організації з притаманними їй елементами демократизму. У першій половині XVII ст. Січ стає своєрідним центром визвольного руху українського народу.

Запорізька Січ була певною державою в державі, які зберігала або розвивала нові звичаї, які корінилися на виключно українському ґрунті, були спрямовані на дотримання ідей української незалежності, права українцям бути господарями на своїй землі та не залежати від впливу чужоземців.

Запорізька Січ не тільки виголошувала ідеї незалежності України, але і робила усі можливі спроби, щоб досягти її власними силами. Чи можна сказати, що українці та сучасна Україна могли б відбутися без такого утворення як Запорізька Січ? Можливо, але це б була друга Україна, і вона б мала другу історію. Українська історія має чимало визначних подій та явищ, але наявність Запорізької Січі є своєрідною кульмінацією, своєрідним стержнем її ідеї незалежності, її волі та спрямувань для її завоювання.

Історичне значення Запорізької Січі важко переоцінити, це не тільки явище вітчизняної історії, це визначне явище європейської та загальносвітової історії, яке потрібно вивчати, досліджувати і не забувати. 20. Люблінська унія та її наслідки для державного управління і місцевого самоврядування України.

1 липня 1659 р. була підписана Люблінська унія. Проголошувалося

об’єднання Польщі та Литви у єдину федеративну державу Річ Посполиту

(республіку).

Влада короля була дуже обмежена. Усі найважливіші питання державного життя вирішував станово-представницький парламент - сейм. Була спільна скарбниця і грошова одиниця, єдина зовнішня політика. Автономія Литви зберігалась тільки на рівні місцевого самоврядування, організації військ і судочинства. Українські землі перейшли під владу Польщі.

1.Проголошувалось об'єднання Польщі та Литви в єдину державу — Річ Посполиту.

2.Литві у складі Речі Посполитої надавалося право на свої законодавство, судочинство, мову (руську, білоруську), казну, військо.

3.Річ Посполита очолювалась королем, що обирався польськими і литовськими   феодалами.

4.В Литві та Польщі встановлювались однаковий державний устрій, спільна грошова система, спільний сейм.

5.В міжнародних відносинах Річ Посполита виступала як єдина держава.

Наслідки: . У рамках однієї держави об’єдналася більшість українських земель. Це сприяло культурному і політичному об’єднанню українського народу, створювало передумови для перетворення його в націю.

Запорозьке козацтво активнозалучалось до політичного життя і швидко перетворилося на самостійну політичну силу.

В Україні зросла мережа закладів освіти, став відчутним культурний вплив Західної Європи

росли повинності і податки для селян і міщан.

Українське населення зазнавало національно-релігійних утисків.

Багато українських князів і шляхта ополячувалися. Це означало, що українське суспільство втрачало свою політичну еліту.

Українці потерпали від сваволі з боку шляхти і коронного польського війська.

Польська держава не здатна була захистити українські землі від турецько-татарської агресії