Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Іст.укр.державності (відповіді.docx
Скачиваний:
9
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
264 Кб
Скачать
☆

86. Третя ліберально-бюрократична революція в Україні (листопад 2013 р. – листопад 2014 р.).

Тіньова економіка, зростання корупції та хабарництва, безвідповідальність  влади та її авторитарний характер, навмисне знищення армії практично зруйнували потенціал країни. Україна перебувала у стані постійної кризи у всіх сферах життя. Помаранчева революція 2004 р. мала стати рушійною силою до змін, люди вірили, що буде усе по-новому. Проте очікування не справдилися, а навпаки, були розбиті у пух і прах. У 2010 р. до влади прийшла «банда олігархів», яка вирішила знищити рештки справжнього українства та й ще за його рахунок наживитись. Президент В. Янукович за час свого правління (2010–2014 рр.) встиг узурпувати конституцію 2004 р. та зосередити у своїх руках усю повноту влади. Колишній співдоповідач Парламентської асамблеї Ради Європи щодо України Ханне Северінсен так прокоментувала формування влади Януковичем у перші два місяці каденції: «Я дуже занепокоєна. Я завжди знала, що в Україні вразлива демократія. Але я навіть не уявляла, що за два місяці, відколи працює новий Президент,  він використав їх для того, щоб підібрати під себе уряд, скасувати результати виборів 2007 року, повністю підкорити собі Вищу раду юстиції, Верховний Суд, СБУ і навіть парламент». Все ж українці вірили, якщо Україна стане на шлях європейської інтеграції,  то в державі будуть проведені соціально-економічні та політичні реформи. Але сценарій розвивався зовсім по-іншому. Адміністрація президента В. Януковича та уряд на чолі з М. Азаровим вели активну проросійську зовнішню політику. Важливим етапам в історії незалежної України мав стати Вільнюський саміт східного партнерства 28–29 листопада 2013 р. Але незадовго до цього була зроблена неочікувана для всіх заява: Кабінет Міністрів України вирішив призупинити процес підготування до укладання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Такий хід подій аж ніяк не влаштовував українців, які покладали великі надії на співробітництво України із ЄС, а тому зроблена заява стала тим каталізатором, який призвів до перших актів протесту.

87. Українська державність в умовах реформ та іноземної інтервенції (2014 – 2016 рр.).

Для досягнення активізації темпів зростання економіки України необхідно послідовно й ефективно реалізовувати соціально-економічні реформи, проводити активну політику зовнішньої експансії, покращувати інвестиційний клімат і подолати корупцію, наголосив під час брифінгу Перший заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України Анатолій Максюта.

Анатолій Максюта запевнив, що Мінекономрозвитку шукає шляхи і засоби подолання існуючих нині негативних тенденцій, а також подальшого прискорення економічного зростання. І генеральними напрямками тут є створення умов і ліквідація бар’єрів для бізнесу й пошук інвестицій.

«Міністерство інтенсивно працює над пошуками джерел залучення інвестицій в Україну, без цього не бачимо виходу з існуючої ситуації», – сказав він.

Важливим у цьому контексті стане проведення  інвестиційно-донорської конференції, під час якої буде представлено План відбудови й розвитку України на 2014 – 2016 роки (передбачає 2 етапи: відновлення і стабілізацію, а надалі - прискорений розвиток). Триває робота над підготовкою цього документу.

«Навіть в умовах нестабільності й ведення воєнних дій на території країни мати такий документ, де буде висвітлено першочергове й довгострокове бачення розвитку України, є дуже важливим», – вважає посадовець.

Перший заступник Міністра повідомив, що Мінекономрозвитку пильно слідкує за торговельними обмеженнями щодо українських експортерів і готове відповідним чином реагувати, якщо ці дії виходитимуть за рамки міжнародних угод та існуючих договорів. Відповідні інструменти відпрацьовуються і застосовуються, коли це доцільно.

«Отож, наша робота буде спрямована передусім на створення умов для бізнесу й на посилення впливу держави на реалізацію її пріоритетів як через прийняття певних програм, так і через конкретні інструменти розвитку, зокрема, створення експортно-кредитних агентств для наших експортерів, банку розвитку. На моє переконання, без вирішення цих питань складно буде прискорити економічне зростання», – підсумував Анатолій Максюта.