- •1.Суспільна самоорганізація на території України за доби первісного суспільства (пітекантропи, неандертальці). Від 1 млн. – 30 тис. Років тому назад.
- •2. Соціальна самоорганізація на території України за доби становлення общинно-родового ладу (пізній палеоліт, мезоліт).
- •4. Соціальна самоорганізація на території України доби енеоліту та мідного віку (племена ямної, катакомбної, зрубної археологічних культур, ііі – іі тис. До н.Е.).
- •5. Соціальна самоорганізація кіммерійських племен на українських землях (IX – VII століттях до н. Е).
- •6.Соціально-економічне життя і протодержавний лад скіфів на українських землях
- •7.Античні міста-держави на території Північного Причорномор’я.
- •8.Соціальна самоорганізація слов’ян доби Великого переселення народів (іі – vі століття н.Е.).
- •9. Суспільно-політична самоорганізація слов’ян в умовах слов’янської колонізації Східної Європи (vіі – середина іх ст. Н.Е.).
- •10. Дохристиянська Київська Русь: економіка, етносоціальна структура, державний устрій, внутрішня і зовнішня політика (836 – 988 рр.).
- •11. Київська Русь християнської доби: економіка, етносоціальна структура, державний устрій, внутрішня і зовнішня політика (988 – 1097 рр.).
- •12. Причини політичної роздробленості Київської Русі.
- •13. Давньокраїнська державність в умовах Монголо-татарської Руїни та Золотоординського ярма (1238-1362).
- •14. Боротьба давньоруських князів за давньоукраїнські землі та еволюція давньоруських князів (1097-1238).
- •15. Державність в умовах боротьби польських, литовських, угорських та ординських феодалів за українські землі у 14ст.
- •16. Державницькі елементи в умовах Першої української колонізаціїї Дикого поля ( 1362-1478).
- •18. Органи державної управління в Україні на першому етапі Другої української колонізації Дикого поля (1533 – 1569 рр.).
- •19.Заснування Запорозької Січі та козацьке самоврядування.
- •21. Формування економічних та етносоціальних засад буржуазної державності в Україні на другому етапі Другої української колонізації Дикого поля (1569 – 1647 рр.).
- •22. Визвольний рух в Україні кінця хvі ст. – 1647 рр.
- •23. Причини, характер і рушійні сили Української революції під проводом б. Хмельницького.
- •24. Основні етапи Української буржуазної революції 1648 – 1653 рр. І формування Гетьманської держави.
- •25. Переяславська рада та її безпосередній вплив на Гетьманську державу.
- •26. Гетьманщина і Січ за україно-російсько-польсько-кримської війни (1654 – 1657 рр.).
- •27. Гетьманщина і Січ в умовах Української Руїни (1658 – 1681 рр.).
- •29. Українська державність в умовах поступового обмеження автономії та ліквідації Гетьманщини
- •30. Нова Січ – останній осередок козацької державності 1734 – 1775
- •31. Розширення української території в складі Російської імперії у xviiі ст. Колонізація завойованих земель.
- •32. Диктатура дворянства: соціально-політична сутність та еволюція.
- •33. Економіка України наприкінці хvііі ст. – першій половині хіх ст.: а) підросійська Україна; б) підавстрійська Україна (Галичина, Буковина і Закарпаття).
- •34. Зміни в етносоціальній структурі українського суспільства наприкінці хvііі ст. – першій половині хіх ст.: а) Російська Україна; б) Галичина, Буковина і Закарпаття.
- •36. Національно-визвольні рухи в Україні першої половини хіх століття:
- •37.Російсько-турецькі війни першої половини XIX століття й Україна.
- •38. Реформи другої половини XIX століття в Україні.
- •39.Буржуазна індустріалізація в Україні другої половини XIX століття.
- •40.Етносоціальна структура укр. Суспільства другої половини XIX століття.
- •42. Національно-визвольні рухи в Україні другої половини хіх століття (український, польський, єврейський) .
- •45. Трансформація державності в Україні за доби революції 1905 – 1907 рр.
- •46. Суспільно-політичне життя в Україні 1907 – 1914 рр.
- •47. Держава і українське суспільство у роки Першої світової війни.
- •48. Причини, характер і рушійні сили Великої російської та Української революцій 1917 – 1921 років.
- •49. Лютневе збройне повстання 1917 року та українське суспільство
- •50. Українська центральна рада в умовах розвитку революції (березень – жовтень 1917 р.).
- •51. Проголошення унр та третє двовладдя в Україні (листопад 1917 р. – січень 1918 р.).
- •52. Український Брестський мир та відновлення влади Центральної Ради в Україні. Прихована окупація України військам Центральних держав (січень – квітень 1918 р.).
- •53. Гетьманат п.Скоропадського (квітень – грудень 1918 р.).
- •54. Українська Директорія та інтервенція проти неї Антанти і Радянської Росії (грудень 1918 р. – червень 1919 р.).
- •55. Перша редакція «воєнного комунізму» в Україні (перша половина 1919 р.).
- •56. Воєнно-політичні події в Україні влітку 1919 р. – березні 1920 р.
- •57. Радянсько-польсько-українська війна 1920 року. Друга редакція «воєнного комунізму».
- •58. Придушення військово-бюрократичної диктатури Врангеля у Криму (червень – листопад 1920 р.).
- •59. Усрр в умовах повстанського руху в Україні (листопад 1920 р. – листопад 1921 р.).
- •60. Нова економічна політика в Україні (1921 – 1929 рр.)
- •61. Утворення срср та участь українського народу в цьому процесі. Місце і роль усрр в срср.
- •62. «Українізація»: соціально-політична сутність і наслідки (1923 – 1933 рр.).
- •63. Утвердження однопартійної системи в Україні (1921 – 1925 рр.).
- •64. Боротьба в середині правлячого класу України (1921 – 1929 рр.).
- •65. Радянська індустріалізація: соціально-економічна сутність і наслідки (1925 – 1939 рр.).
- •66. Колективізація: соціально-економічна сутність і наслідки (1929 – 1939 рр.).
- •67. Масові репресії: основні етапи, їх особливості та наслідки ((1928 – 1939 рр.).
- •68. Радянізація західноукраїнських земель (вересень 1939 – червень 1941 рр.).
- •69. Радянська державність в усрр доби Другої світової війни (червень 1941-літо 1942рр; 1943-1945рр)
- •70. Фашистський окупаційний режим в Україні: організація управління та політика (1941 – 1944 рр.).
- •71. Антирадянський Рух Опору в Україні: програма державотворення і практика (червень 1941 р. – 1945 рр.).
- •72.Усрр доби культу особи й. Сталіна. Національно-визвольний рух у Західній Україні (1946 – 1953 рр.).
- •74. Соціально-економічна еволюція Радянської України доби «загальнонародної держави» (1961 – 1985 рр.).
- •75. Державний устрій і політичний лад Радянської України доби «загальнонародної держави» (1961 – 1985 рр.).
- •76. Державотворче питання у визвольному русі в Україні доби «загальнонародної держави» (1961 – 1985 рр.).
- •77. Українська радянська державність в умовах реформ м. Горбачова (1985 – 1991 рр.)
- •78. Піднесення національно-визвольного руху в Україні (1986 – 1991 рр.)
- •79. Ліберально-бюрократична революція 1991р. І відновлення незалежності України.
- •80. Соціально-економічна трансформації в українському суспільстві (1991 – 2015 рр.).
- •81. Особливості зовнішньої політики урядів України доби відновленої незалежності (1991 – 2015 рр.).
- •82. Пострадянська трансформація української державності у 1991 – 1994 рр.
- •83. Становлення і утвердження політичного режиму одноосібної влади Президента в Україні (1994 – 2004 рр.).
- •85. Суспільно-політичні трансформації в Україні у між революційний період (2005 – 2013 рр.).
- •86. Третя ліберально-бюрократична революція в Україні (листопад 2013 р. – листопад 2014 р.).
- •87. Українська державність в умовах реформ та іноземної інтервенції (2014 – 2016 рр.).
- •88. Науково-технічна революція і трансформація української державності у другій половині хх – на початку ххі століття.
77. Українська радянська державність в умовах реформ м. Горбачова (1985 – 1991 рр.)
Горбачовська перебудова почалася з завоювання свободи слова. Колишня гласність допомогла швидко звільнити сили, спрямовані на лібералізацію режиму. У міру розвитку гласності управляти нею ставало все важче, і нарешті вона підняла принципове питання про природу сталінізму.
Слідом за гласністю нове керівництво висунуло гасло прискорення, на перший погляд, як заклик до прискорення темпів соціально-економічного розвитку. Але дуже скоро, в 1987 р, було вирішено змінити концепцію прискорення на концепцію перебудови. Стрижнем економічної програми перебудови стала ідея переведення жорстко централізованого, планово-державного господарства на ринкову, товарно-грошову основу в рамках соціалізму. Передбачалося розширити самостійність підприємств; значно зростали права трудових колективів підприємств і організацій; передбачалося заохочення приватної ініціативи в тих сферах, де це вважалося «соціально-виправданим».
Поступове відродження внутрішнього приватного сектора тягло відмову від монополії зовнішньої торгівлі і відкриття радянського ринку для іноземних інвестицій.
Навесні 1990 була визначена мета реформи - створення правової держави, яке здатне забезпечити перехід до ринку і демократичному суспільству. Серед першорядних завдань реформування політичної системи були зміцнення президентської влади в СРСР і перехід до багатопартійності. 15 березня 1990 М. С. Горбачов був обраний першим Президентом СРСР. Незабаром стала оформлятися і структура президентської влади, однією з ланок якої став Президентська Рада, перетворений незабаром спочатку до Ради Федерації, а потім в Держрада. Перехід до президентської системи влади в СРСР означав згортання, а надалі і ліквідацію радянської влади.
У 1988-1990 рр. було прийнято низку законів, зокрема, про право громадян на судове оскарження неправомірних рішень адміністрації, про державну безпеку, про пресу і засобах масової інформації, про громадські організації, про в'їзд в СРСР і виїзд із СРСР.
У травні - червні 1989 року відбувся I З'їзд народних депутатів СРСР, обраний Верховна Рада СРСР на чолі з М. С. Горбачовим. У травні 1990 р на З'їзді народних депутатів РРФСР Головою Верховної Ради РСФСР став Б. М.Єльцин. Ініціатива реформування політичної системи перейшла в руки народних депутатів.
Починаючи з 1990 р перехід до багатопартійності став питанням, вимагали негайного рішення. Розуміння цього у величезній мірі сприяв вихід Б. М. Єльцина з партії на останньому, XXVIII з'їзді КПРС в липні 1990 р III З'їзд народних депутатів СРСР змінив редакцію ст. 6 Конституції СРСР 1977 р, вилучивши з неї положення про КПРС як про керівну і спрямовуючу силі радянського суспільства і ядрі політичної системи. Це був курс на відродження багатопартійності в суспільстві. Після "серпневого путчу" 1991 г., призупинення діяльності компартії СРСР на території Росії у листопаді 1991 р політична система була приречена.
8 грудня 1991 зустрілися у Біловезькій пущі (Білорусія) керівники РРФСР, Української РСР і Білоруською РСР уклали так звану "Біловезьку угоду" про розпуск СРСР і створення СНД (Співдружності Незалежних Держав). Наприкінці грудня керівники 11 республік, зустрівшись в Алма-Аті, підтримали Біловезьку угоду. 25 грудня 1991 Президент СРСР офіційно оголосив про складання повноважень, а на наступний день Верховна Рада СРСР визнав розпуск СРСР і прийняв рішення про самоліквідацію.
У зовнішній політиці СРСР став керуватися принципами деідеологізації у вирішенні загальноєвропейських проблем. За підсумками Берлінської декларації (1987) з ініціативи радянського керівництва ОВС підлягала розпуску. У 40-ту річницю ядерного бомбардування Хіросіми і Нагасакі СРСР наклав мораторій (заборона) на випробування ядерної зброї і запропонував план поетапного і повного ядерного роззброєння (1987).
У 1989 р СРСР вивів війська з Афганістану, а участь нашої країни в цій війні було визнано радянським керівництвом грубою політичною помилкою. У тому ж році почалося виведення радянських військ з Монголії, що сприяло нормалізації відносин з Китаєм.
У 1990 р покладено початок скороченню радянських Збройних Сил та висновку радянських частин з європейських та інших соціалістичних країн. У той же час новий зовнішньополітичний курс радянського керівництва викликав різке падіння авторитету правлячих партій соціалістичних країн і привів до серії революцій у країнах Східної Європи, в результаті яких компартії були відсторонені від влади. Цей процес розпочався з Польщі (1989), а в 1990 р НДР і ФРН об'єдналися. Ті, що прийшли до влади демократичні режими в країнах Східної Європи взяли курс на зближення з НАТО. У 1991 р був офіційно оформлений розпуск ОВД і РЕВ. Соціалістична система остаточно розпалася.