ІСТОРІЯ РЕЛІГІЙ

ву, і вона не могла протистояти арабській експансії. У VII ст. неараби мусульмани завоювали Іран і почали насаджувати іслам, викорінюючи зороастризм.

Маніхейство

У ІІІ ст. н.е. в Ірані виникає нове релігійне вчення, яке є певним синтезом зороастризму і християнства. За ім’ям свого засновника Мані (бл. 216 – бл. 277) воно дістало назву мані хейства.

Мані проповідував в Ірані, Середній Азії та Індії. Вважа ють, що він є автором сімох релігійно етичних творів. Він був знатного походження, почав проповідувати своє вчення ще в молоді роки, відвідав Індію, де заснував перші громади, а коли повернувся до Ірану, то був прихильно зустрінутий шахом і отримав дозвіл на поширення свого вчення. Але згодом ви явилося, що маніхейство, хоч і пасивно, але спрямоване проти феодальної держави і феодального суспільного устрою. Шах Бахрам І ув’язнив Мані, там він і помер.

Соціальне вчення маніхеїв поділяє суспільство на п’ять верств: вища – 12 апостолів (посланників), друга – 72 єписко пи, третя – 360 пресвітерів (старійшин), четверта – “вибрані”, ті, що посвячені у провідну частину громади, і п’ята – числен ніша частина громади – “слухачі”.

Мані вчив, що людина має віддавати всі свої сили в бо ротьбі світлого начала з темним. Тому вона повинна утриму ватись від убивства усього живого, приборкувати свою плоть, дотримуючись вегетаріанства і безшлюбності.

Мані запозичив у зороастризму дуалістичну концепцію співвідношення добра і зла, а в християнства – моральну кон цепцію. Він вчив, що зло пов’язане з матерією, з усім матеріа льним, а добро є втіленням світла, духу. І добро, і зло рівні в світі, вони протистоять один одному, ведуть запеклу бороть бу, ця боротьба є змістом світової історії. Зло домоглось пев ного успіху, тому частина світла тепер у полоні темряви, за вдання людства – звільнити світло від неї. Але для людства це

123

Лубський В.І., Лубська М.В.

не так просто. Справа в тому, що людина – це творіння дияво ла, хоч він і створювався за божественним зразком. Лише за вдяки тому, що в людині є частка світла, вона зможе звільнити світло від темряви, тоді й настане царство боже. Але для цього релігія мусить удосконалити людину. Маніхейство зазнало гоніння в період свого виникнення від зороастризму, а хрис тиянство розглядало його як одну із шкідливих єресей. Тим не менше, воно було дуже поширене і в Європі, і в Азії. Але оста точного удару йому завдало торжество ісламу в часи халіфату.

Маздакізм

Тоді ж, у ІІІ ст. н.е., в Ірані виникло вчення маздакізму. Маздакізм теж виходив із зороастрійського дуалізму добра і зла. У світовому розвитку відбувається невпинна боротьба добра і зла. Добро – розумне і закономірне, зло – хаос. Бороть ба між ними буде завершена вже в цьому світі, переможе доб ро, тому треба негайно вставати на його бік. Починати бороть бу із злом потрібно шляхом колективізму, солідарності, взає модопомоги, знищення соціальної та майнової нерівності. Бог дарував людям рівність, її треба встановлювати як добрим сло вом, так і силою, ділом.

Таке перенесення зороастрійської ідеї про добро і зло в космічному плані в чисто соціальний план зробило маздакізм певною політичною силою та ідейною основою руху селян та міської бідноти в кінці V – на початку VI ст. в державі Сасані дів, яке дістало назву маздакітського руху.

На той час в Ірані посилилася боротьба шахської влади з аристократією та зороастрійським жрецтвом, що перетворю валось у феодальну верхівку і домоглося децентралізації вла ди в державі. Шах Кавал І підтримав маздакітський рух, за що тимчасово був усунений від влади. З поверненням на трон він підніс керівника руху Маздака (за ім’ям якого було названо і рух, і вчення, хоча останнє виникло на 200 років раніше), на віть провів деякі реформи в маздакістському дусі. Але в 20 х роках VI ст. рух почав занепадати і був ліквідований.

124

ІСТОРІЯ РЕЛІГІЙ

Зв’язок царя Кавада з маздакітським рухом мав чисто ме ркантильні інтереси, він розглядав його як засіб приборкання аристократичної знаті, яка намагалась обмежити царську вла ду, а водночас обмежити духовенство, яке було спільником феодальної аристократії. Про сумнівність його моральних по глядів свідчить той факт, що він без сумніву погодився на стра ту одного з відданих йому маздакитів Сіявуша, який допоміг йому втекти з в’язниці під час тимчасової перемоги аристок ратії над Кавадом, тоді як Сіявуш вступив у конфлікт з тією самою знаттю, до миру з якою йшов Кавад.

Про вчення, мужність і смерть мученика Маздака розпові дає в поемі “Шахнаме” поет Фірдоусі. Коли Кавад зрікся вчен ня Маздака, він наказав своєму синові Хосрою знищити маздо китів. Той закопав три тисячі маздокитів у землю вниз голо вою, залишивши на поверхні землі їхні ноги. Коли цей ліс жи вих ніг побачив Маздак, він знепритомнів. Його повісили вниз головою і після тривалих мук убили стрілою. “Так скінчив Маз дак свій неправедний шлях”, – завершує розповідь поет.

Маздакізм був рухом народних мас, прикладом застосу вання релігійних ідей в інтересах трудящих.

Доля і заслуги зороастризму

Після загибелі Сасанідської держави зороастрійські гро мади зазнавали збоку мусульман численних утисків, були ве ликі труднощі в переписуванні Авести, тому ті її частини, які не мали безпосереднього відношення до культу, тобто не були текстами обрядового значення, при переписуванні опускали ся і поступово втрачалися. Для нас це прикро, тому що такими втраченими текстами були історичні і філософські та бого словські твори, які входили в повний текст Авести.

У VII–VIII ст. н.е. встановилось панування Халіфату, зо роастризм прийшов у цілковитий занепад. Вперті зороастрійці, що не бажали приймати нову релігію, мусили тікати до Індії, де їх нащадки – парси сповідують цю релігію й тепер. В Ірані зороастрійці, що залишились, звуться гебрами.

125

Лубський В.І., Лубська М.В.

До зороастрійців тепер відносять єзидів (езидів), що жи вуть в Іраку. У своє віровчення вони внесли певні елементи християнства та ісламу. Вони вклоняються не тільки добрим, а й злим духам. Злого духа вони уособлюють у вигляді павича. Відповідно до цього у них існують свої ритуали. Мусульмани і християни звуть єзидів “чортомолами”, “шанувальниками диявола”. До єзидів пристає частина курдів в Іраку та Ірані.

У1976 р. кількість зороастрійців в усьому світі становила 129 тис. чоловік. З них: в Індії – 82, Пакистані – 5, Ірані – 25 (з них в Тегерані – 19), у Великобританії, Канаді і США – 3 тисячі.

З 60–70 х років з’являються місцеві асоціації зороастрій ців, в 1960 р. відбувся 1 й Всесвітній конгрес зороастрійців у Тегерані, 2 й і 3 й – відбулися в 1964 і 1978 роках у Бомбеї.

Отже, в зороастризмі вперше в історії релігійної думки виникли ідеї про походження зла, його місце в світі в цілому, про роль та діяльність людини у світовому процесі, про потой бічну відплату і у зв’язку з цим – зовсім нові уявлення про потойбічний світ.

Ідеї зороастризму мали великий вплив на розвиток філо софської і релігійної думки. Цей вплив позначався на старода вній грецькій філософії (зокрема, на філософії Піфагора, стої ків, Сенеки тощо), а через неї – на всій світовій історії філо софії. Безпосередній вплив зороастризм мав на іудаїзм та хри стиянство, особливо на їхні секти і течії, такі як гностицизм, маніхейство. Під впливом зороастризму перебував і буддизм, його північний напрям – махаяна. Відчув цей вплив і іслам. Інакше кажучи, зороастризм наклав свій відбиток і на релігії стародавнього світу, і на сучасні світові релігії. Але сам зоро астризм світовою релігією не став, хоч, здавалось би, мав для цього досить підстав.

Уперіод з VI ст. до н.е. до VII ст. н.е., протягом усього часу існування грандіозної, світової на той час імперії Ахеменідів, потім Парф’янської, Сасанідської держав, зороастризм був найвпливовішою релігією епохи. Він успішно протистояв ел

126

ІСТОРІЯ РЕЛІГІЙ

ліністичному і римському Заходу, був серйозною загрозою цілісності християнства. Це – перша в історії релігії релігія Одкровення.

Запитання і завдання для закріплення знань

1.У чому полягають особливості зороастрійського анімізму?

2.Назвіть основні риси зороастрійського віроповчально го новаторства.

3.Що ви знаєте про сучасних спадкоємців зороастризму?

Теми для рефератів, курсових, дипломних і контрольних робіт

1.Вплив зороастрійського морального дуалізму на старо давню і сучасну філософію.

2.Сучасний зороастризм: стародавність і 21 століття.

3.Заратуштра як видатний релігійний діяч.

Література

Авеста. Избранные гимны / Пер. с авест. – Душанбе: Адиб, 1990.

Дорошенко Е.А. Зороастрийцы в Иране. – М.: Наука, 1982. Хрестоматія з історії стародавнього світу. Т. 1. Стародав

ній Схід / Пер. з рос. – К.: Рад. школа, 1953. С. 234–259.

Хук С.Г. Мифология Ближнего Востока. – М.: Наука, 1991.

127