Лубський В.І., Лубська М.В.

Русинська Католицька Церква

Батьківщина Русинської Католицької Церкви знаходить ся на заході України в південно західній частині Карпат. У минулому цю землю називали Карпато Україною, Карпато росією, Прикарпаттям, Закарпаттям. Хоча поняття «русинсь кий» раніш розумілося ширше, тобто відносилося і до україн ців, і до білорусів, і до словаків, нині церковні влади викорис товують його в більш вузькому значенні — для позначення визначеної греко католицької Церкви. Русини католики ет нічно близькі до українців і говорять на одному з діалектів укра їнської мови. Батьківщина русинів простирається від Закар паття до північної Словаччини і Лемківщини на південному сході Польщі.

У IX столітті велика частина цієї землі виявилася під вла дою католицької Угорщини, що набагато пізніше розгорнула місіонерську діяльність серед православного населення, включаючи русинів. Ця діяльність завершилася прийняттям 24 квітня 1646 року в Ужгороді 63 священиків русинів у Ка толицьку Церкву. Ужгородська унія охопила православне населення в нинішній східній Словаччині. У 1664 році була укладена унія в Мукачеві, що втягнула православне населен ня Закарпаття й угорської єпархії Хайдудорог. У 1713 році була укладена третя унія щодо православних у нинішньому повіті Марамуреш (Румунія) до сходу від Мукачева. Через 100 років після Ужгородської унії Православна Церква в цьо му краї практично зникла.

Здавна питання про те, кому буде підкорятися Русинська Католицька Церква, викликало конфлікти. Незважаючи на бажання русинів католиків мати власний церковний устрій, русинський єпископ Мукачевский більше сторіччя відігравав ритуальну роль вікарія латинського єпископа Егерського, а русинські священики служили католицьким у латинських приходах. У1771 році проблема була вирішена папою Клеме нтом XIV, що на прохання імператриці Марії Терези заснував

564

ІСТОРІЯ РЕЛІГІЙ

русинську Мукачевську єпархію, що підкорялася примасу Угорщини. У 1778 році в Ужгороді відкрили семінарію для русинів католиків.

Після Першої світової війни Закарпаття стало частиною Чехословацької республіки. У Церкви існувало дві єпархії — у Мукачеві та Прешові. У 1920 х роках група русинів католиків повернулася в Православну Церкву (див.III.А.14. Православ на Церква в Чеській та Словацькій республіках), однак етніч не самовизначення русинів невід’ємно пов’язано з Русинсь кою Католицькою Церквою.

Наприкінці Другої світової війни Закарпаття, включаю чи Ужгород та Мукачево, було анексовано Радянським Сою зом і стало частиною УРСР, але Прешов залишився в Чехос ловаччині (див. IV.D.8. Словацька Католицька Церква). Неза баром радянська влада накинулась на Русинську Церкву з жорстокими гоніннями. У1946 році була закрита Ужгородсь ка семінарія, а в 1949 році Русинська Католицька Церква була поглинена Російською Православною Церквою. Русини в Че хословаччині були насильно приєднані до православ’я, а ті, хто жили в Польщі в Лемківщині, були в 1947 році депортовані або в Радянський Союз, або в інші частини Польщі. В усіх трьох країнах намагалися викорінити русинів як етнос: їх на зивали то українцями, то православними.

Розпад комунізму в цьому регіоні мав важливі наслідки для русинів католиків. Зміни почалися в середині 1980 х ро ків в Польщі, де русини Лемківщини відкрито заявили про себе, відстоюючи права й офіційне визнання. У листопаді 1989 року помітно скорочена русинська меншість у Чехосло ваччині, стала домагатися визнання, у першу чергу — у Слова цької Греко католицької єпархії Прешова. 16 січня 1991 року Рим підтвердив, що два єпископа і два вікарія, що раніше дія ли в підпіллі, є офіційними єпископами Русинської Католи цької Церкви Мукачевської єпархії. До 1997 року в єпархії було 264 приходи і 140 священиків. У 1995 році в Ужгороді знову відкрилася Духовна семінарія.

565

Лубський В.І., Лубська М.В.

У русинів католиків так і залишилася невирішеною проблема їх відносин з численною Українською Католицькою Церквою. Вперше в історії Мукачевська єпархія відкрито існує в одній державі з Українською Католицькою Церквою. Незва жаючи на те, що русини не є її частиною і підкоряються безпо середньо Риму, русинські єпископи були присутні недавно на синодах Української Католицької Церкви. При цьому Мука чевський єпископ дав ясно зрозуміти, що він — противник злиття своєї Церкви з Українською і бажає зберегти етнічні і релігійні особливості русинського народу.

У 1996 році папа Іоанн Павло II заснував апостольсь кий Екзархат для католиків візантійського обряду в Чеській Республіці і призначив його першим єпископом батька Івана* Лявинця, синкелла Прешовскої Словацької католицької єпархії. Одна з причин виникнення цієї юрисдикції, офіцій но визнаної приналежному русинському обрядові, — необ хідність налагодити ситуацію з одруженими латинськими священиками, таємно зарученими при комуністичному ре жимі. 60 таких священиків були прийняті Церквою, але їм дозволялось лише послужити дияконами в латинському бо гослужінні. У 1997 році 18 з них були підтверджені єписко пом Лявинцем як греко католицькі священики. У Чеській Республіці налічується близько 40 000 католиків східного обряду.

Наприкінці ХIX – на початку XX століття багато руси нів католиків іммігрували в Північну Америку. У 1929 році через напружені стосунки з латинською ієрархією, що вима гала від священиків безшлюбності, багато русинів католиків повернулися в Православну Церкву. У 1982 році із 690 000 русинів, що перебралися в США і їхніх нащадків, 225 000 належали до русинів католиків, 95 000 — до Карпато росської Православної єпархії (див. Ш.С.1. Американська Ка рпаторосська Греко католицька Єпархія), 250 000—до Пра вославної Церкви в Америці (див. Ш.А.15), 20 000 відвідува ли приходи під юрисдикцією Московського патріархату,

566

ІСТОРІЯ РЕЛІГІЙ

100 000 належали різним православним, україно католиць ким, румуно католицьким і протестантським деномінаціям. В даний час русини в США утворюють окрему церковну стру ктуру з 4 єпархіями, 243 приходами і 170 000 віруючими. Ми трополичну архієпископію Пітсбурга очолює архієпископ Джадсон Процик. Ця Церква називається візантійсько като лицькою. На підтвердження її американського характеру лі тургія в ній служится, в основному, англійською мовою. Кан дидати у священики отримують утворення в Пітсбургській семінарії Свв. Кирила і Мефодія. У 1998 році русинський митрополит Пітсбурга оприлюднив новий статут, відповід но до якого шлюб не перешкоджає вступові у священицький сан. Новий статут набрав чинності 1 вересня 1998 року, але на прохання Риму термін був перенесений.

В інших країнах (Австралія, Великобританія і Канада) русинів католиків не відрізняють від українських католиків.

Отже, існують три русино католицькі юрисдикції: 1) Ру синська Візантійсько Католицька митрополія в США, митро польська Церква sui juris, 2) Мукачевська єпархія на Україні, безпосередньо підпорядкована Риму, 3) Апостоличний Екза рхат у Чеській Республіці. Відносини між ними ще не прояс нилися. Нижче Мукачевський єпископ зазначений главою Церкви, але в дійсності він не має влади і над двома іншими юрисдикціями. Наведена чисельність – загальне число вірую чих усіх трьох юрисдикцій.

МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ: УКРАЇНА, США, ЧЕСЬКА РЕСПУБЛІКА ГОЛОВА: ЄПИСКОП ІВАН СЕМЕДІЙ РЕЗИДЕНЦІЯ: УЖГОРОД(УКРАЇНА)

ЧИСЕЛЬНІСТЬ: 533000

АДРЕСА В ІНТЕРНЕТІ: HTTP://WWW.BYZCATH.ORG

Румунська Католицька Церква

На початку XI століття Трансільванія, нині одна з голов них (поряд з Валахією і Молдавією) провінцій Румунії, стала частиною Угорщини. На цій території жило чимало угорців і німців латинського віросповідання, більшість населення скла

567

Лубський В.І., Лубська М.В.

дали православні. У XVI столітті, після захоплення цієї про вінції турками, серед угорців став поширюватися кальвінізм, а серед німців — лютеранство.

У 1687 році австрійський імператор Леопольд I вигнав турків із Трансільванії й анексував цю територію на користь імперії. Його політика була спрямована на те, щоб навернути місцевих православних у католицтво. У 1693 році в Трансіль ванії почали місіонерську діяльність єзуїти. Їхні зусилля, підк ріплені відмовою у наданні громадянських прав православним, а також поширенням протестантизму, що викликало тривогу в православних священиків, привели до того, що в 1698 році православний митрополит Трансільванський Панас погодив ся на унію з Римом. Він зібрав Синод, що підписав 4 вересня 1700 року формальну угоду.

Спочатку унія поширювалася на православних румунів цієї області. Але в 1744 році православний чернець Віссаріон очолив народне повстання, з якого почався масовий рух за повернення в православ’я. Незважаючи на всі зусилля уряду нав’язати унію з Римом, навіть використовуючи військову силу, опір був настільки сильним, що імператриця Марія Те реза неохоче погодилася в 1759 році на призначення єписко па Румунської Православної Церкви в Трансільванії. У кінце вому рахунку, біля половини трансільванських румунів пове рнулося в православ’я.

Новій візантійсько католицькій громаді, що одержала назву Греко католицька Церква, було нелегко одержати релі гійні і цивільні права, обіцяні їм при укладанні унії. Єпископ Іон Иночентьє Мику Клайн, настоятель Церкви з 1729 по 1751 роки, рішуче боровся за права Церкви і всіх румунів, що проживали в імперії. Він помер у вигнанні в Римі.

Румунські греко католицькі єпархії були підлеглі латин ському угорському примасові Эстергома, але в 1853 році папа Пій IX заснував для греко католиків Трансільванії окрему митрополичну провінцію. Єпархія Фегераш Альба Юлія ста ла митрополією з трьома підлеглими єпархіями. З 1737 року

568

ІСТОРІЯ РЕЛІГІЙ

єпископи Фегераша перемістилися в Блаж, що став адмініст ративним і культурним центром Церкви.

Наприкінці Першої світової війни Трансільванія була приєднана до Румунії, і греко католики уперше опинились в країні з переважно православним населенням. До1940 року в Церкви було 5 єпархій, понад 1 500 священиків (90% з них одружені) і біля мільйона віруючих. Головні духовні семінарії знаходилися в Блажі, Ораді, Марі і Герлі. У1936 році відкрив ся Папський Румунський коледж у Римі.

Прихід в Румунії до влади комуністів після Другої світо вої війни виявився справжнім нещастям для Румунської Гре ко Католицької Церкви. Під натиском уряду 1 жовтня 1948 року 36 греко католицьких священиків зібралися в Клуж Напоці і висловились за скасування унії з Римом і за возз’єд нання з Румунською православною Церквою. 21 жовтня унія була офіційно скасована на церемонії в Альба Юлії. 1 грудня 1948 року уряд видав указ про розпуск Греко католицької Церкви і передачу більшої частини її майна Православній Церкві. У ніч з 29 на 30 грудня були арештовані 6 греко като лицьких єпископів, 5 з яких згодом померли у в’язниці. У1964 році єпископа Клуж Герли Юлиу Хоссу випустили з в’язниці, помістивши під домашній арешт у монастир, де в 1971 році він помер. У 1973 році папа Павло VI публічно зая вив про те, що в 1969 році він присудив Хоссу титул кардинала.

Після повалення в грудні 1989 року режиму Чаушеску доля греко католицької Церкви в Румунії різко змінилася. 2 січня 1990 року був відмінений указ 1948 року про розпуск Церкви. Греко католики знову стали молитися відкрито. Три таємно посвячених єпископи залишили підпілля. 14 березня 1990 року папа Іоанн Павло II відновив ієрархію Церкви, при значивши єпископів усіх 5 єпархій.

На жаль, відновлення Греко католицької Церкви супро воджувалось зіткненнями з Румунською Православною Цер квою з питань повернення церковних будинків. Католики на стоювали на тому, що все церковне майно по справедливості

569

Лубський В.І., Лубська М.В.

має бути повернуте їм, тоді як православні думали, що при ро зподілі майна слід взяти до уваги насущні потреби іншої гро мади. До середини 1998 року конфлікт так і не був вирішений. Греко католики стверджують, що одержали назад всього лише 97 із 2 588 церков, що їм належали, в основному, у районі Ба нат, православний митрополит якого Микола з належним ро зумінням ставиться до повернення майна греко католикам.

У Церкви є духовні семінарії в Клуже, Бая Марі і Ораді; у Блаже, Клуже і Ораді планується відкриття богословських інститутів. У серпні 1997 року останки єпископа Іона Иноче нтье Мику Клайна були повернуті в Румунію і віддані землі в Блаже. У 1998 році в Римі почалася підготовка до канонізації греко католицьких єпископів, що загинули в часи комуністи чних гонінь. У Румунії ця Церква іменує себе «Румунська Це рква, об’єднана з Римом».

Помісні собори Румунської Католицької Церкви прово дилися в Блаже 5–14 травня 1872 року, 30 травня – 6 червня 1882 року і 13–26 вересня 1900 року. Собори оприлюднили церковний статут і канони і були схвалені Римом. З 17 по 21 березня 1997 року в Блаже проходила перша сесія IV Помі сного Собору Церкви. Цей собор буде засідати п’ять разів про тягом чотирьох років аж до 2 000 року.

Чисельність Румунської Греко католицької Церкви — тема, що гаряче обговорюється. Самі греко католики офіційно називають цифру, що перевищує мільйон (вона наводиться нижче), згадується і про 3 мільйони. Проведений в Румунії в 1992 році перепис населення дав цифру в 228 377 чоловік, що греко католики рішуче відкидають.

МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ: РУМУНІЯ, США, КАНАДА ГОЛОВА: МИТРОПОЛИТ ЛУЧІАН МУРЕШАН (НАРОДИВСЯ В

1931 РОЦІ, ПРИЗНАЧЕНИЙ В 1994 РОЦІ)

ТИТУЛ: АРХІЄПИСКОП ФЕГЕРАША І АЛЬБА ЮЛІЇ РЕЗИДЕНЦІЯ: БЛАЖ (РУМУНІЯ)

ЧИСЕЛЬНІСТЬ: 1 120 000

570