- •Передмова
- •10 Система понять і категорій психології
- •12 Система понять і категорій психології
- •20 Система понять і категорій психології
- •22 Система понять і категорій психології
- •24 Система понять і категорій психології
- •26 Система понять і категорій психології
- •32 Система понять і категорій психології
- •34 Система понять і категорій психології
- •Тема 1. Становлення психології 39
- •Тема 1. Становлення психології
- •1.1. Етапи історичного поступу психології
- •Тема 1. Становлення психології 41
- •Тема 1. Становлення психології 43
- •Тема 1. Становлення психології 45
- •46 Розділі. Психологія як наука
- •Тема 1. Становлення психології 47
- •Тема 1. Становлення психології
- •Тема 1. Становлення психології 51
- •Тема 1. Становлення психології 53
- •Тема 1. Становлення психології
- •Тема 1. Становлення психології 59
- •1.2. Психологія в пошуках свого предмета
- •Тема 1. Становлення психології
- •Тема 1. Становлення психології
- •Тема 2. Психологія як система знань
- •2.1. Психологія серед інших наук
- •Тема 2. Психологія як система знань
- •2.2. Методологічні принципи психології
- •Тема 2. Психологія як система знань
- •Тема 2. Психологія як система знань 73
- •Тема 2. Психологія як система знань 75
- •2.3. Методи психологічного дослідження
- •Тема 2. Психологія як система знань 77
- •Тема 2. Психологія як система знань 79
- •Тема 2. Психологія як система знань
- •82 Розділі. Психологія як наука
- •Тема 2. Психологія як система знань 83
- •Тема 2. Психологія як система знань
- •86 Розділі. Психологія як наука
- •Тема 3. Основна проблема психології 89
- •3.1. Мозок і психіка
- •Тема 3. Основна проблема психології
- •Тема 3. Основна проблема психології 93
- •Тема 3. Основна проблема психології 95
- •3.2. Буття і свідомість
- •Тема 3. Основна проблема психології 97
- •Тема 3. Основна проблема психології
- •Тема 3. Основна проблема психології 101
- •3.3. Людина і світ
- •Тема 3. Основна проблема психології 103
- •Тема 3. Основна проблема психології 105
- •Тема 3. Основна проблема психології 107
- •108 Розділі. Психологія як наука
- •V Питання для самостійної роботи
- •110 Розділ і. Психологія як наука
- •Тема 3. Основна проблема психології 111
- •112 Розділ і. Психологія як наука
- •Тема 4. Психіка у філогенезі та історіогенезі 115
- •Тема 4. Психіка у філогенезі та історюгенезі
- •4.1. Типи і форми поведінки організмів
- •116 Розділ II. Розвиток психіки
- •Тема 4. Психіка у філогенезі та історіогенезі 117
- •118 Розділ II. Розвиток психіки
- •Тема 4. Психіка у філогенезі та історіогенезі 119
- •120 РозділІі. Розвиток психіки
- •Тема 4. Психіка у філогенезі та історіогенезі 121
- •4.2. Стадії розвитку психіки
- •124 Розділі!. Розвиток психіки
- •Тема 4. Психіка у філогенезі та історіогенезі 125
- •4.3. Виникнення первісної свідомості
- •126 Розділ II. Розвиток психіки
- •Тема 4. Психіка у філогенезі та історіогенезі 131
- •132 Розділі). Розвиток психіки
- •Тема 4. Психіка у філогенезі та історіогенезі 133
- •Тема 4. Психіка у філогенезі та історіогенезі 135
- •Тема 5. Онтогенез психіки
- •5.1. Психічний розвиток на рівні організму
- •Тема 5. Онтогенез психіки 139
- •Тема 5. Онтогенез психіки 141
- •Тема 5. Онтогенез психіки 143
- •5.2. Психічний розвиток на рівні індивіда
- •144 Розділ II. Розвиток психіки
- •Тема 5. Онтогенез психіки 145
- •Тема 5. Онтогенез психіки 147
- •Тема 5. Онтогенез психіки 149
- •Тема 5. Онтогенез психіки. 151
- •Тема 5. Онтогенез психіки 153
- •5.3. Психічний розвиток на рівні особистості
- •Тема 5. Онтогенез психіки 155
- •Тема 5. Онтогенез психіки 157
- •158 Розділ II. Розвиток психіки
- •Тема 5. Онтогенез психіки
- •Тема 5. Онтогенез психіки 161
- •Тема 6. Ненормативний психічний розвиток 163
- •Тема 6. Ненормативний психічний розвиток
- •6.1. Природа і межі психічної ненормативності
- •Тема 6. Ненормативний психічний розвиток 165
- •Тема 6. Ненормативний психічний розвиток 167
- •166 Розділ II. Розвиток психіки
- •6.2. Ненормативність на різних рівнях психічного розвитку
- •Тема 6. Ненормативний психічний розвиток 169
- •170 Розділі). Розвиток психіки
- •172 Розділ II. Розвиток психіки
- •Тема 6. Ненормативний психічний розвиток 173
- •6.3. Психологічна допомога у випадках ненормативного психічного розвитку
- •Тема 6. Ненормативний психічний розвиток 179
- •180 Розділі). Розвиток психіки
- •Тема 6. Ненормативний психічний розвиток 181
- •182 Розділі). Розвиток психіки
- •Тема 6. Ненормативний психічний розвиток 183
- •Тема 6. Ненормативний психічний розвиток 185
- •186 Розділ
- •Тема 7. Діяльність і особистість 189
- •Тема 7. Діяльність і особистість
- •7.1. Діяльність як зв'язок суб'єкта з об'єктом
- •190 Розділ III. Психіка як осередок життя
- •7.2. Будова, форми та види діяльності
- •Тема 7. Діяльність і особистість 193
- •Тема 7. Діяльність і особистість 195
- •Тема 7. Діяльність і особистість 197
- •Тема 7. Діяльність і особистість 201
- •Тема 7. Діяльність і особистість 203
- •7.3. Особистість як суб'єкт діяльності
- •Тема 7. Діяльність і особистість 205
- •Тема 7. Діяльність і особистість
- •V Питання для самостійної роботи
- •208 Розділ III. Психіка як осередок життя
- •Тема 7. Діяльність і особистість 209
- •Тема 8. Спілкування 211
- •Тема 8. Спілкування
- •8.1. Спілкування як міжсуб'єктні взаємини
- •212 Розділ III. Психіка як осередок життя
- •214 Розділ III. Психіка як осередок життя
- •Тема 8. Спілкування 215
- •8.2. Будова і закономірності спілкування
- •216 Розділ III. Психіка як осередок життя
- •Тема 8. Спілкування 219
- •8.3. Види спілкування. Педагогічне спілкування
- •Тема 8. Спілкування 221
- •Тема 8. Спілкування 223
- •224 Розділ III. Психіка як осередок життя
- •9.1. Міжособистісні стосунки в спільностях
- •Тема 9. Спільності: діяльність і спілкування 229
- •230 Розділ III. Психіка як осередок життя
- •9.2. Рівні розвитку спільності
- •Тема 9. Спільності: діяльність і спілкування 233
- •Тема 9. Спільності: діяльність і спілкування 235
- •Тема 9. Спільності: діяльність і спілкування 237
- •9.3. Проблема колективу
- •Тема 9. Спільності: діяльність і спілкування 239
- •V Питання для самостійної роботи
- •Тема 9. Спільності: діяльність і спілкування 241
- •242 Розділ III. Психіка як осередок життя
- •Тема 10. Відчуття 245
- •Тема 10. Відчуття
- •10.1. Природа відчуттів
- •Тема 10. Відчуття 249
- •10.2. Феноменологія відчуттів
- •Тема 10. Відчуття 251
- •252 Розділ IV. Пізнавальна функція психіки
- •Тема 10. Відчуття 253
- •10.3. Загальні закономірності відчуттів
- •254 Розділ IV. Пізнавальна функція психіки
- •Тема 10. Відчуття 255
- •Тема 10. Відчуття 257
- •Тема 11. Сприймання
- •11.1. Природа сприймання
- •260 Розділ IV. Пізнавальна функція психіки
- •Тема 11. Сприймання 261
- •Тема 11. Сприймання 265
- •11.2. Властивості сприймання
- •268Ро з д і л IV. Пізнавальна функція психіки
- •Тема 11. Сприймання 271
- •11.3. Феноменологія сприймання
- •Тема 11. Сприймання 275
- •V Питання для самостійної роботи
- •Тема 11. Сприймання 277
- •Тема 12. Пам'ять 279
- •Тема 12. Пам'ять
- •12.1. Природа пам'яті
- •280 Розділ IV. Пізнавальна функція психіки
- •Тема 12. Пам'ять 281
- •Тема 12. Пам'ять 283
- •284 Розділ IV. Пізнавальна функція психіки
- •Тема 12. Пам'ять 285
- •12.2. Феноменологія пам'яті
- •286 Розділ IV. Пізнавальна функція психіки
- •Тема 12. Пам'ять 287
- •Тема 12. Пам'ять 289
- •12.3. Процеси і закономірності пам'яті
- •Тема 12. Пам'ять 291
- •Тема 12. Пам'ять 293
- •Тема 12. Пам'ять 295
- •Тема 12. Пам'ять 297
- •298 Розділ IV. Пізнавальна функція психіки
- •Тема 13. Мислення
- •300 Розділ !V. Пізнавальна функція психіки
- •Тема 13. Мислення 301
- •13.1. Природа мислення
- •302 Розділ IV. Пізнавальна функція психіки
- •304 Розділ IV. Пізнавальна функція психіки
- •Тема 13. Мислення 305
- •306 Розділ IV. Пізнавальна функція психіки
- •Тема 13. Мислення 307
- •13.2. Феноменологія мислення
- •308 Розділ IV. Пізнавальна функція психіки
- •Тема 13. Мислення 311
- •13.3. Процес мислення
- •312 Розділ !у Пізнавальна функція психіки
- •Тема 13. Мислення 313
- •Тема 13. Мислення 315
- •Тема 13. Мислення 317
- •V Питання для самостійної роботи
- •318 Розділ IV. Пізнавальна функція психіки
- •320 Розділ IV. Пізнавальна функція психіки
- •Тема 14. Уява 323
- •Тема 14. Уява
- •14.1. Природа уяви
- •Тема 14. Уява 327
- •330 Розділ IV. Пізнавальна функція психіки
- •14.2. Феноменологія уяви
- •332 Розділ IV. Пізнавальна функція психіки
- •Тема 14. Уява 333
- •14.3. Процес уяви
- •334 Розділ IV. Пізнавальна функція психіки
- •Тема 14. Уява 335
- •336 Розділ IV. Пізнавальна функція психіки
- •336 Розділ IV. Пізнавальна функція психіки
- •3. Онтогенез уяви.
- •Тема 15. Увага 343
- •Тема 15. Увага
- •15.1. Природа і функції уваги
- •344 P о з д і л V. Регулятивна функція психіки
- •Тема 15. Увага 345
- •Тема 15. Увага 347
- •Тема 15. Увага 349
- •15.2. Феноменологія уваги
- •350 Розділ V. Регулятивна функція психіки
- •15.3. Властивості уваги
- •352 Розділ V. Регулятивна функція психіки
- •Тема 11. Увага 353
- •354 Розділ V. Регулятивна функція психіки
- •Тема 15. Увага 355
- •Тема 16. Емоції та почуття
- •16.1. Природа і функції емоційних явищ
- •Тема 16. Емоції та почуття 361
- •362 Розділ V. Регулятивна функція психіки
- •Тема 16. Емоції та почуття 363
- •Тема 16. Емоції та почуття 365
- •Тема 16. Емоції та почуття 367
- •36S Розділ V. Регулятивна функція психіки
- •16.2. Феноменологія емоційних явищ
- •Тема 16. Емоції та почуття 369
- •Тема 16. Емоції та почуття 371
- •372 Розділ V. Регулятивна функція психіки
- •Тема 16. Емоції та почуття 373
- •16.3. Властивості емоційних явищ
- •Тема 16. Емоції та почуття 375
- •376 Розділ V. Регулятивна функція психіки
- •Тема 16. Емоції та почуття 377
- •Тема 17. Воля
- •Тема 17. Воля 381
- •17.1. Природа і функції волі
- •Тема 17. Воля 383
- •Тема 17. Воля 385
- •17.2. Феноменологія волі
- •17.3. Процес волі
- •Тема 17. Воля 389
- •Тема 17. Воля 391
- •392 Розділ V. Регулятивна функція психіки
- •394 Розділ V. Регулятивна функція психіки
- •Тема 17. Воля 395
- •Тема 18. Темперамент
- •Тема 18. Темперамент 399
- •18.1. Природа темпераменту
- •400 Розділ VI. Інструментальна функція психіки
- •Тема 18. Темперамент 401
- •Тема 18. Темперамент 403
- •Тема 18. Темперамент 405
- •18.2. Властивості темпераменту. Проблема типу темпераменту
- •406 P о з д і л VI. Інструментальна функція психіки
- •Тема 18. Темперамент 409
- •18.3. Темперамент і діяльність
- •Тема 18. Темперамент 411
- •412 Розділ VI. Інструментальна функція психіки
- •Тема 18. Темперамент 413
- •Тема 18. Темперамент 415
- •Тема 19. Здібності
- •19.1. Природа здібностей
- •418 Розділ VI. Інструментальна функція психіки
- •Тема 19. Здібності 419
- •Тема 19. Здібності 421
- •Тема 19. Здібності 423
- •19.2. Структура здібностей
- •424 Розділ VI. Інструментальна функція психіки
- •Тема 19. Здібності 425
- •Тема 19. Здібності 427
- •Тема 19. Здібності 429
- •19.3. Розвиток і застосування здібностей
- •430 Розділ VI. Інструментальна функція психіки
- •Тема 19. Здібності 431
- •432 Розділ VI. Інструментальна функція психіки
- •V Питання для самостійної роботи
- •Тема 19. Здібності 433
- •434 Розділ VI. Інструментальна функція психіки
- •Тема 19. Здібності 435
- •Тема 20. Характер 437
- •Тема 20. Характер
- •20.1. Природа і сутність характеру
- •Тема 20. Характер 439
- •442 P о з д і л VI. Інструментальна функція психіки
- •Тема 20. Характер 443
- •20.2. Феноменологія характеру
- •Тема 20. Характер 445
- •Тема 20. Характер 447
- •20.3. Виховання характеру. Проблема національного характеру
- •Тема 20. Характер 449
- •Тема 20. Характер 451
- •Тема 20. Характер 453
- •454 Розділ VI. Інструментальна функція психіки
- •458 Замість післямови
- •460 Замість післямови
- •466 Замість післямови
- •468 Замість післямови
Тема 19. Здібності 425
Загаторівневу природу, а тому ґрунтуються на відповідних задатках, потребують систематичних і наполегливих вправ, що зумовлюють їх розвиток, передбачають ставлення індивіда до них як до засобу розв'язування миттєво важливих завдань.
Здебільшого це певна сукупність найрізноманітніших властивостей, які утворюють структуру спеціальних здібностей. Приклади такої структури наведено в табл. 31.
Як і загальні, спеціальні здібності дещо по-іншому виявляються залежно ew статі. Так, у 10—11 років дівчатка випереджають хлопчиків за словниковим запасом, краще розуміють письмові тексти, досконаліше володіють мовленням [90]. Хлопчики у цьому віці переважають дівчаток у здібностях до просторово-зорової орієнтації, читанні креслень, географічних карт, оперуванні чітко структурованими образами. Після 13 років у хлопчиків швидше, ніж у дівчаток, розвиваються математичні здібності, проте не настільки, щоб пізніше привести до сталих міжстатевих відмінностей.
За даними іншого дослідження, «чоловіки переважають жінок у швидкості й координації рухів, орієнтації в просторі, розумінні механічних відношень, математичних суджень, а жінки переважають чоловіків у спритності рук, швидкості сприймання, лічбі, пам'яті, швидкості мовлення та інших завданнях, що передбачають мовні навички» (Анастазі, див.: [66, 13}). Звичайно, йдеться про середні дані. Загалом же міжстатеві відмінності не більші за міжіндивідуальні, що існують у межах однієї статі.
Коли рівень розвитку загальних і спеціальних здібностей високий, говорять про загальну або ж спеціальну обдарованість — передумову творчих досягнень. При цьому, як правило, мають на увазі інтелектуальну обдарованість. Часто її виявляють обдаровані діти — діти, в яких рано виявляються здібності і які набагато випереджають своїх однолітків1.
Масові тестування показали: IQ обдарованих дітей має діапазон від 141 до 170 балів (Гільбух [17]), що за різними даними становить-від 1% (Анастазі, див.: [66, /2]), 2—5% (Торранс, цит. за: |90, 57]) до 12,63% (Термен, цит. за: [19, 148]) усіх дітей. Вони характеризуються актуалізованою пізнавальною потребою, яка забезпечує мимовільне пізнання довколишнього середовища, перетворення невідомого на відоме, породження образів уяви, і відповідною активністю. В міру психічного розвитку — до трьох—п'яти років — остання виявляється у самостійній постановці оригінальних запитань і пошукові відповідей на них, захопленому і вдумливому читанні. Далі відбувається інтенсивне становлення мислення, яке полягає у відкритості новому, чутливості до невідповідностей і супереч-
Юбдарованою дитиною був В. -А. Моцарт, який у 4 роки почав писати музику, у 8 створив перші сонати і симфонії, а в 11 — оперу. /. Ю. Рєпін уже в 3 роки вирізував з паперу коників, а в 6 малював фарбами. Досить рано прокинувся поетичний і малярський геній Т. Г. Шевченка. X. Капабланка в 13 років став чемпіоном Куби, а свою першу шахову перемогу здобув у 4 роки, через кілька годин після того, як побачив гру батька з сусідом V. Едісон почав своє винахідництво в 12 років, коли, розвозячи газети, організував у багажному вагоні лабораторію. У 12 років В.Гамільтон володів дванадцятьма мовами
14 5 249
