118 Розділ II. Розвиток психіки

Тема 4. Психіка у філогенезі та історіогенезі 119

Інсайт (від англ. insight — осяяння) — швидке розуміння відношень між предметами, які перебувають у полі сприймання тварини. Ця вища форма научіння найчастіше спостерігається в антропоїдів (від гр. avфpconoЗ — людина) — людиноподібних мавп. Якщо гроно бананів під­вісити занадто високо, мавпа може майже без підготовки поставити роз­ташовані в клітці ящики (два, три, навіть чотири) один на одного і дістати їх. Інсайт став предметом дослідження Гештальтпсихології, яка пояс­нює його процесом одномоментної реорганізації поля сприймання (Келер, див.: [66]). До інсайт-научіння належить також наслідування — збага­чення індивідуального досвіду однієї тварини під впливом прикладу іншої. Відомий, наприклад, випадок, коли молодий шимпанзе, спостерігаючи за матір'ю, навчився користуватися травинкою для діставання термітів.

Інтелектуальна поведінка — нестереотипне розв'язання твариною завдань, що постають перед нею. Простим прикладом інтелектуальної поведінки є екстраполяційний (від лат. extra — поза, крім; роїіге — обробляти) рефлекс — здатність передбачати напрямок руху подразника. Відоме спостереження за поведінкою ворони, яка одного разу, пролітаю-чи над струмком, упустила шмат хліба. Підхоплений течією хліб зник у

тонелі. Ворона перелетіла тонельі, дочекавшися, доки здобич до­пливе до неї, виловила її з води.

За аналогією було побудовано експерименти з різними тварина­ми [27]. З'ясувалося, що перше місце серед ссавців посіли вовки та лисиці, за ними йшли собаки, єнотовидні собаки, кішки, кролі. Пацюки майже не поступалися со­бакам і переважали кішок. Навіть хатні миші, на відміну від польо­вих, розв'язували завдання, хоча й з помилками. Серед птахів найвищі показники мали воронові. Голуби, качки та хижі птахи отримали не­гативні оцінки. Рептилії (черепахи, ящірки) розв'язували завдання, а риби — ні.

Вершиною інтелектуальної по­ведінки є дослідницька діяльність антропоїдів. Вона будується з урахуванням причиново-наслідко­вих зв'язків і відношень, даних у

Мал. 4. Шимпанзе дістає принаду (за В. Келером)

полі сприймання. Виявивши, що ящики наповнені піском, шимпанзе, щоб дістати принаду, спочатку спорожнює їх, а потім складає в піраміду. Вона може також встромити одну бамбукову палку в іншу й дістати покладе­ний перед кліткою апельсин. Найскладніші завдання часто розв'язуються за рахунок інсайту. Але шимпанзе здатна дістати принаду і тоді, коли палка не перебуває з нею в одному полі зору [46]. Інтелектуальна поведінка виявляє значні індивідуальні відмінності між антропоїдами (Гудолл [18]; Дембовський [21]; Келер, див.: [66]; Кліпс [26]; Фішель [61]).

Проте поведінка — це не лише форми взаємодії тварин з природним середовищем, а й особливості їхньої активності в угрупованнях — спіль­ностях тварин. Хоча є особини, які контактують між собою лише задля продовження роду (це або дрібні тварини із захисним забарвленням, що дає їм змогу самостійно ховатися від хижаків, або, навпаки, великі хижа­ки, що самі забезпечують себе їжею), більшість тварин об'єднуються в сім'ї, зграї, стада й спільно вирощують потомство, шукають поживу, бо­роняться від ворогів.

Угруповання завжди мають свою організацію, головними принципами поведінки в якій є домінування і територіальність.

Домінування (від лат. dominans — панівний) — принцип організації, за яким кожна тварина посідає серед інших певне місце. Характерним виявом домінування є порядок клювання у курей. Серед виводку курчат завжди є таке, що наближається до їжі першим і не дозволяє це робити іншим. Домінування досягається шляхом боротьби, в якій перемагає най-сильніша особина. Надалі вона має значні переваги перед іншими члена­ми угруповання. Наприклад, домінантні самці стають батьками значно більшого числа нащадків, ніж недомінантні [38]. Самки, особливо ссавців, обираючи партнера, нерідко провокують суперництво між самцями для визначення сильнішого [58].

Територіальність (від лат. terra — земля) — принцип організації уг­руповання, який обмежує його проживання певною ділянкою природного середовища. Вона охороняється, може розширюватися шляхом захоплен­ня, а її ресурси використовуються. Такі ділянки мають стада, зграї, сім'ї. Вони можуть бути постійні або тимчасові, їх розмір коливається залежно від виду тварин. Межі ділянки позначають, для чого ссавці мітять їх се­чею. Про зайнятість ділянки сповіщають голосом та агресивною поведін­кою — демонстрацією ворожого ставлення до особин, які порушують цей принцип організації угруповання.

Найскладніша організація груповань у комах — мурах, бджіл, ос і термітів, її характерні ознаки: кооперування особин для догляду за по­томством; розподіл функцій, за яким одні особини підтримують життя інших; співіснування у межах одного угруповання принаймні двох по­колінь особин. Хоча угруповання комах налічує тисячі особин, усі вони в переважній більшості випадків є однією сім'єю. Потомство в ній, як пра­вило, дає лише одна самка — матка. Всі інші комахи живуть у спільному ^гнізді, яке самі і будують. Серед них є касти — групи комах із суворо