2. Сучасні літературпі угруповання

Початок XXI ст. ознаменований активним створенням різних літературно- мистецьких гуртів (як і на початку XX ст.), які поставили собі за мету при­вернути увагу й шокувати читача опозиційністю до традицій, універсальністю проблематики, епатажністю.

АУП (Асоціація українських письменників) (1997)

Ідея утворення Асоціації українських письменників (АУП) виникла під час роботи III з’їзду Спілки письменників України в жовтні 1996 р. Літера­тори, незгодні з творчими та організаційними принципами й традиціями, «совєцького», як вони вважали, об’єднання письменників, подали заяви про вихід із СПУ.

Асоціація утворена 6-8 березня 1997 р. на установчих зборах АУП [118 учасників). До складу АУП увійшли, зокрема: Юрій Андрухович, Наталка Білоцерківець, Юрій Винничук, Василь Герасим’юк, Павло Гірник, Василь Голобородько, Сергій Жадан, Оксана Забужко, Олександр Ірванець, Анато- іій Кичинський, Дмитро Кремінь, Олександр Кривенко, Мирослав Лазарук, Іван Лучук, Іван Малкович, В’ячеслав Медвідь, Петро Мідянка, Володимир Моренець, Костянтин Москалець, Віктор Неборак, Борис Нечерда, Юрко Іокальчук, Василь Портяк, Ігор Римарук, Микола Рябчук, Дмитро Стус, Тюдмила Таран, Тарас Федюк та інші.

Організація АУП має за мету подолання структурно-ідеологічного змерт- ііння в письменницькому середовищі України, що виникло через неспромож- іість керівництва СПУ реформувати структуру та концептуальні засади Спілки гисьменників до рівня відповідності вимогам сучасної ситуації (як соціаль- юї, так і світоглядної).

Першим президентом АУП було обрано Юрія Покальчука, віце-прези- ентами Володимира Моренця, Юрія Андруховича, Ігоря Римарука й Тараса >едюка.

13 листопада 1997 р. Міністерством юстиції України було зареєстровано •сеукраїнську громадську організацію «Асоціація українських письмен- иків».

Протягом перших двох років Асоціація провела низку широки ційних заходів: у Львові — «Наші в місті», «Вогні великого містг» фестиваль сучасного українського мистецтва «Південний хрест», A3 фестивалі відбулися в Києві, Харкові, Чернівцях, Кіровограді.

Протягом 4 років АУПівці тричі ставали лауреатами Нагіс мії ім. Т. Г. Шевченка.

19 квітня 2001 р. Асоціація набула статусу Всеукраїнської

За роки існування АУП до неї долучилися такі відомі у менники як Василь Шкляр, Олесь Ульяненко, Марина та Сегттж Мар’яна Савка, Маріанна Кіяновська та інші.

На сьогодні членами Асоціації є 158 письменників, що ональних організаціях України.

«Ву-Ба-Бу» (1985)

1985 року у Львові Юрій Андрухович, Олександр Ірванець. заснували літугрупування, яке назвали «Бу-Ба-Бу». Віктор Ні книжці «Введення у “Бу-Ба-Бу”» дає пояснення, що звукоспс ~ виникло як своєрідне складноскорочення слів бурлеск, і з того часу обростає новими значеннями. Основоположники пояснюють, що бу-ба-бу — це стиль художньої літератури,

Бубабісти вважають, що й політика, і економіка, і мистеятзс об’єктом естетичних зацікавлень, бо де є наше життя.

Період найактивнішої діяльності «Бу-Ба-Бу* (23 к< вечори) припав на 1987-1991 рр. Апофеозом став фестиваль «• головну фестивальну акцію склали чотири постановки пс «Крайслер Імперіал».

1995 р. у львівському видавництві «Каменяр* зzz—ii Бу-Ба-Бу заснувало свою Академію.

Наше життя — Бу-Ба-Бу.

Наша історія — Бу-Ба-Бу.

Наша політика — Бу-Ба-Бт Наша еконоісіка — Бу-Ба-Бу Наша релігія — Бу-Ба-Бу.

Наше иктсцпо — Бу-Ба-Бу.

Наша країна — 5у-5*-5у- 1 це Бу-Ба-Бу

«Нова дегенерація* (1991-1994а

Літературне угруповання за уч&гг! та Івана Циперлока. Утаореае 1991 т з. та І. Ципердюк у той чяс Єухж :ггуж=тжт. t С гогічного інституту їж. В,

Перші публіхаціі гурту — 1591—ІЗЙв ний кур’єр», zoüTsaai ію rrz І

«Новою дегевер&~кх». ІЧ.і_гтлгч: І Md. х поетична збірка мову хо неї JLI

в Києз: в Снитт. тзгзжізжЕзга.. ямдийаі«ащг

тдг-тт І рпатта,-"--^.«-

■ММмШШННИИ!

«Нова aeresspe~..т» тута.

4 т

з:

дпигяяг- щш ^а'щмгп

«Пропала грамота» (к. 80-х — п. 90-х рр, XX ст)

Літературне угрупування трьох київських поетів: Юрка Позаяка, Віктора едоетупа та Семена Либоня. Існувало в кінці 80-х — на початку 90-х рр. X ст. «Пропала грамота» була заявлена як авангардний проект. (Авангар- ізм — термін на означення так званих «лівих течій» у мистецтві. Аван- ірдизм виникає в кризові періоди історії мистецтва, коли певний напрям ю стиль існують за рахунок інерції, тиражуючи вчорашні творчі здобутки, їретворені на кліше).

1991 р. вийшла книга з однойменною назвою. Книга «нропалограмотіїв» ала шалений успіх і колосальний резонанс.

Приходьте до мене завтра!

Я розкажу вам правду!

Приходьте до мене автра

Я розкажу вам равду!

Пи одьте о мее авра

Я оза жу ам аву!

Пи о те о мее ава

Я ао жу а ау!

И о е о ее аа!

Я оа у а ау!

(Юрко Позаяк)

«Західний вітер» (1994)

Український літературний гурт. Створений 1992 р. в місті Тернопіль.

1994 р. видав однойменну збірку, куди як розділи увійшли поезії його іенів Гордія Безкоровайного «Місцевість принагідної зорі», Василя Махна Самотність Цезаря», Бориса Щавурського «...Правий берег сумної ріки».

«ЛуГоСад» (1984, Львів)

Літературна група, до складу якої входять Іван Лучук, Назар Гончар Роман Садловський. Група заснована у Львові 19 січня 1984 р. (датування і першою писемною згадкою назви в листі Н. Гончара до І. Лучука).

Назва складається з початкових літер прізвищ учасників: ЛУчук, ГОнчар, \Дловський. Існують різні варіанти написання назви: ЛУГОСАД, Лугосад, уГоСад, Лу-Го-Сад. Усі учасники групи народилися у Львові, в один рік ікінчили Львівський університет (1986). Поетичний доробок лугосадівців шпоказовіше представлений у канонічному корпусі їхніх поетичних тек- •ів — книжковому виданні «ЛУГОСАД: поетичний ар’єрґард» (1996), що сладається з трьох частин: «Ритм полюсів» Лучука, «Закон всесвітнього ерехтіння» Гончара, «Зимівля» Садловського.

У лютому 1994 р. відбулася академічна наукова конференція «Літератур- їй ар’єргард», присвячена 10-літтю ЛуГоСаду. Окремі вірші лугосадівців їрекладені німецькою, польською, білоруською, словацькою, болгарською, гглійською, італійською мовами.

МАТЕМАТИЧНА ЛІНГВІСТИКА

Плюси: Мінуси:

Гарна, хороша, красива, Зла, дрібничкова, недобра,

пригожа, вродлива, прегарна, погана, огидна, паскудна,

красна, чудова, розкішна, кепська, противна, мерзотна,

чарівна, тендітна, прекрасна, плюгава, дурна, осоружна,

зграбна, тонка, елегантна, підла, підступна, лиха,

уміла, метка, делікатна, навіжена, потворна, жахлива,

файна, чутлива, струнка, в’яла, страшна, страховинна,

незрівнянна, чудесна, предобра, аска, балакуча, криклива,

лепська, зичлива, прудка, дика, бридка, нечупарна,

доброчесна, діяльна, активна, пихата, чванлива, бундючна,

чула, приємна, розсудлива, млява, облудна, брехлива,

мудра, тямуща, дотепна. похабна, тупа, горопашна,

скритна, фальшива, гидка, вайлувата, нещира, бездушна, а все одно... див. плюси.

(Іван Лучук)

Творча асоціація «500» (1994, Київ)

■-чг—си. »

Представники: М. Розумний, С. Руденко, Р. Кухарчук. Б тюха та ін.

Творча асоціація «500» утворилась в 1993 році в Києні створення нової асоціації, за С. Руденком, стало «подоланеє тих письменників до літературного покоління 90-х рокіз.

Творча асоціація «500» разом із Національним музесж організувала ряд поетичних вечорів під гаслом «Молоде зик:». 7 ники асоціації упорядкували й видали антологію поезї: 9*.^і;-х; століття «Молоде вино». 1995 р. з’явилася антологія гроаж

У 1997 р. під егідою ТА «500» було проведено поезії «Молоде вино». Популяризації творчого доробку посприяло активне співробітництво з видавництвом « літературні вечори, проведені у великих містах Україна з 1

1997 р. вийшла ще одна антологія учасників асотг * т- логія дев’яностих».

«Червона фіра» (1991)

Літературна корпорація харківських поетів Сергія З Мельникова та Івана Пилипчука, створена в 1991 р.

Літературною концепцією «Червоної Фіри» зг:*н: став неофутуризм. Провокативно-епатажні твори че| єрідним східноукраїнським аналогом літератури: ге Поєднання пародій на публіцистичні штампи стаорж-ш «Червоної Фіри», у якому гротеск здебільшого п з текстом.

Дим по деревах, вода. Небес остуда тверда не зрушиться ні на мить, доки ця крона стоїть.

Доки із височини

Насиченість

деревини

дотягується гіллям до темних

5. Підбиття підсумків

Тож чи варто говорити про українську ліття як про постмодернізм? Чи Є ХОЧ ЯКЖЙГІ софським, теоретичним постмодернізмом і (Учні порівнюють відповіді з тими, що dajt. j. ех

Сьогодні ми живемо в суспільстві, переї свідками вільної української літератури. Телес ратура не просто була, а була якісною.

Творча робота

Скласти сенкан про сучасну літературу.

Література.

Постмодерна, оригінальна.

Дивує, насичує, змінює.

Створює нову художню реальність.

Мисгіїецтво.

6. Оголошення результатів навчальної«

7. Домашнє завдання

1. Опрацювати матеріал конспекту.

2. Підготувати повідомлення про сучасні літера777ні;

глядалися на уроці, або про творчість письм-гнн:

рука, В. Слапчука та ін.).

Урок № 66

ВИЯВ ПОСТМОДЕРНІЗМУ В УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ ОСТАННЬОГО ЧАСУ. СУЧАСНІ ЧАСОПИСИ ТА АЛЬМАНАХИ

Клас:

Дата:

[ета: проаналізувати особливості постмодернізму в українській

художній літературі останнього часу; ознайомити учнів із су­часними часописами та альманахами, сприяти глибокій та ґрунтовній літературній підготовці старшокласників, вихову­вати шанобливе ставлення до творчості, ип уроку: засвоєння знань і формування вмінь.

►орма уроку: урок-бесіда.

бладнапня: виставка сучасних часописів та альманахів, епіграф.

«...Постмодернізм — це там, де кожен із нас опинився сьогодні; це така обставина часу і місця, від якої нікуди нам не подітися».

Ю. Андрухович

ПЕРЕБІГ УРОКУ