3. Аналіз поетичних творів м. Шевченка

Основою поетичної творчості Михайла Шевченка є г®; їни, хвилювання за її долю. Його «поезія — не стількж більше крик душі». Кожний вірш —це гордість за р:лнт і водночас гострий біль за духовне зубожіння молол;, спадщини, руйнування природи. Це постійне шукання у чому ж призначення Людини на Землі? Кожний обр-:- чи визначних осіб поет творить скрупульозно й ф;Л:Г7-і.г:їч:ц кожну деталь, кожну рисочку.

Виразне читання вірша «До Вкраїни»

ДО ВКРАЇНИ

Одступають сонячні балади На свої запльовані шляхи Час такий — вожді наїлись итдтж.

А народ голодний — то .тнхгг.

І його сини — котигорошки.

Чобітьми розчавлюючи віри Розтягли пошарпані гармс— >-е,

ІПапки перекинувши піл гріт Під бравурні, під козапьк:

Під купонний шелест у шг Впізнають вітчизну діти -і—.

Із новим знаменом у рука і.

Я з надії й відчаю одлитхй Збитий сам із гніву і мс.т.н^

Вперше повертаюсь до деьхжпнц.

Зроду не ламаючи колін Україно! Чи замало Тре:.

Чи коня не знайдеш, гл -мгдь.

Що отак — завжди бухг гтакх І ніколи правди не буж:'

Чи твої сини такі ж і>чг.

І, мов греки, в’їхали т Щоби тільки у жиру І С-ГШ Провести омріяний ліі.іл’

І гуде історія підзеагво,

І гряде історія вгорі.

І сидить Вкраїни чорний демон Верхи на золоченій зорі.

І дитя помітило ізмалу,

Вирісши собі не по роках:

Україна шапки не зламала —

Перевернуту... несе в руках.

І все ж ми піднесем свої знамена,

Зламавши древка тим, іцо відбули.

В ногах таки свойого ж Карфагена Постанемо, воскреслі, із золи.

Вкраїнонько моя мільйоннолиця,

Мільйоннодуша діво молода,

Не дай нам гріховодити й молиться,

І гнутися, й коритися не дай!

Не дай купити ближніх на любові,

На дай Продати дальніх за бариш.

Не дай нам заблудитися у слові,

Не дай нам, Карфагене, бо згориш!

Не дай нам заблукатись у параді У захваті свій час перебрести.

Ну хтось же в світі знайде шлях до правди?

Вкраїнонько, це будеш саме ти!

Сама собі не заламавши руки Й синам своїм не скручуючи теж...

З глибин, з надій, з могил своїх і муки,

Зоринонько, Вкраїнонько... грядеш!

Визначте тему поезії? (Уболівання за долю рідної України)

Про які часи говорить автор? (Про сучасність)

Які образи постають у творі? (України, чорного демона, золоченої зорі, символічний образ Трої)

Чи присутній у вірші ліричний герой?

Розкажіть про його внутрішній світ, прагнення. (Ліричний герой перейма­ється болем України)

Чому автор називає своїх синів «котигорошками»? З чим він їх порівнює? (З мізерними душами)

Розкрийте алегоричність образу Трої? (Символ підступності, зради, лукав­ства)

Про якого демона йде мова? Що символізує цей образ? (Зло, зневіру)

Яке значення має символічний образ зорі? (Зародження нового життя) Як ви розумієте вислів «на золоченій зорі»? (Настає нова доба — доба поклоніння грошам, золоту)

Визначте провідну думку твору? (Віра в незламність нації, засудження обивательства)

Проаналізуйте епіграф уроку.

Слово вчителя

До написаного поет ставився надзвичайно відповідально. Накладало від- 'ок і те, що мав спільне прізвище з видатним Тарасом Шевченком. Часто :хайла Васильовича запитували, чи не важко йому нести Шевченкову пу, маючи на увазі одне прізвище з Кобзарем?. А скептики зауважували: реба бути дуже відчайдушним хлопцем, щоб з таким прізвищем почати зати вірші...». На закиди поет влучно відповів у поезії «І викупи із раб- іа власних душ»:

Ми всі в душі потроху від Шевченка.

Нехай дрібні, нехай собі маленькі.

Але за ним-то й тягнемось увись.

Робота в групах

Учні читають й аналізують поезії «Співець», «Немає винятку із правил», викупи із рабства власних душ», «Рипить в мороз береза причілкова», ист золотий одривається й падає», «Срібляста паморозь, багрянець золо- я», «Середина літа», «Молитва для двох» та інші (на вибір).

Виразне декламування вірша «Підземний перехід»

...Не до шапки, бач, Задрібна для пієтетіз Ця фігура до колін. Навскач, навкрик. Мимо — юні, юні, кжі Пробиваються груїіж*. Академік вельми Мало битий, хвис Зупиниться на з — Це ж бо де ЇС У яким столітті Де ж ми є, такі братолюбчиві тахі? Може, благо з ід Легше котиться з Хай привидиті«_ Щедрість рук трв Бо ніколи кох?гжіщі Не спускається

ПІДЗЕМНИЙ ПЕРЕХІД

Невідомий, невеликий —

Сів — і шапку між колін —

На асфальт дрібний каліка.

Збоку — він. А центром — плин. Мов мачина — геть не видно. Дзенькне в шапку — шапка мідно. Відгукнеться — чуєш, він.

Тихо: нате — плине натовп В діло, в свято, чи у блуд.

Обгинає натовп брата,

Обгинає брата люд.

Не помітить збоку брата Молодий кооператор —

Хай летить, його пора.

Руку виважить надійно З комітету благодійних,

Що вступив не від добра.

Ось поет мигтить у леті —

Мо, зупиниться хоч він?

• З’ясуйте лексичне значення слова «гріх»? (За словн^сл нів, гріх — провина людини перед Богом унаслідок заповідей)

• Чи легко людині зізнатися у своїх гріхах?

• Доберіть і запишіть синоніми до слова «гріх» (Гріх — ний вчинок. Епітети: страшний гріх, великий гріх.

• Чому автор називає людей братами?

• Які рядки, на вашу думку, є «серцем поезії»? < Г: ж ши. братолюбчики такі?»)

4. Підбиття підсумків уроку

1. У болях втрачає І не игуы Поезія!

   І возэехг^тч: х в Нарсі!

   Виразне декламування твору «Поезія»

Вона живе,

сто раз побита грозами,

Не взята жоднораз на бариші.

Поезія —

не стільки квіти розуму.

Поезія — це, більше, крик душі.

Поезія Михайла Шевченка — чесна й мужвж й водночас новаторська за змістом, за наповнензиог думки й почуття, за багатозначністю слова. 7&гт тс серцем.

2. Бесіда з учнями

• Які проблеми порушує М. Шевченко у

• Яким людським якостям ви надаєте псрсмг*!

• Як повинна жити Людина?

• У чому призначення Людини на земл-'Т

3. Слово вчителя

Сьогодні останній урок. Багато хто з вас тіхьдпимз ратурою як навчальним предметом. Але : ааиг

пам’ятали своїх духовних учителів-пг напам’ять рядки поезії. Пригадайте, у Ліг* неповторність, якийсь безсмертний дотшк т л;

Нехай, книга завжди кличе вас де :«саііаит стати кращими, добрішими, людяніитеж

5. Домашнє завдання

Читати поетичні твори Михайха

КАЛЕНДАРНО-ТЕМАТИЧНЕ ПЛАНУВАННЯ УРОКІВ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ В 10 КЛАСІ. І СЕМЕСТР

№ з/п	Дата	Тема уроку	Примітки
		Вступ
1		Художня література як один із видів мистецтва. Літера­турний процес. Літературознавство як наука про літера­туру. Початки літературної творчості. Українська літера­тура у світовому контексті
		Література 70—90-х років XIX ст.
2		Умови розвитку української літератури в II пол. XIX ст. Діяльність демократичної інтелігенції на ниві просвіти. Новий етап у розвитку реалізму, натуралізму, пізній ро­мантизм
3		Основні віхи життя І. С. Нечуя-Левицького. Творчість письменника — новий імпульс української літератури. Загальна характеристика творчості І. С. Нечуя-Ловицького
4		І. С. Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я» — соціально- побутова повість-хроніка. Реалізм твору, вічна актуаль­ність проблеми батьків і дітей. Особливості сюжету й ком­позиції
5		І. С. Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я». Характерис­тика персонажів. Майстерність змалювання характерів Кайдаша та Кайдашихи, Карпа й Лавріна, Мотрі й Ме- лашки
6		РЗМ. Дискусія на тему «Причини й наслідки конфлікту між батьками та дітьми в повісті І. С. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я7’»
7		Традиції народного побуту й моралі, цінності національної етики засобами комічного (гумор, художні тропи). Оцінка «Кайдашевої сім’ї» І. Я. Франком
8		ПЧ. І. С. Нечуй-Левицький. Повість «Микола Джеря»
9		П. Я. Рудченко — «перший симфоніст української прози» (0. Гончар). Життєвий і творчий шлях письменника. Соціально-психологічний роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». Історія його створення, співавторство з Іва­ном Біликом
10		Складність і суперечливість характеру Чіпки — головного героя роману, його еволюція від правдошукача до розбій­ника. Типове й екстремальне в долі героя
11		Люди «соціального дна» в романі «Хіба ревуть еоли, як ясла повні?». Роздум над проблемою життєвого вибору персонажів (Чіпки, Грицька, Максима). Жіночі образи в творі (Мотря, Галя)
12		РЗМ. Контрольний твір-роздум на тему «Зображення покріпачення України в романі Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»
13		Ідейне спрямування твору. Художня майстерність. О. Бі- лецький про місце роману в історії української та зарубіж­ної психологічної прози. Зіставлення особливостей стилю творів І. С. Нечуя-Левицького та Панаса Мирного
14		Українська драматургія та театр 70-90 років XIX століття
15		І. К. Карпенко-Карий — «великий обсерватор життя» (І. Я. Франко)

№ з/п	Дата	Тема уроку	Примітки
16- 17		Комедія «Мартин Боруля». Прагнення стати дворянином як міф про краще життя. Психологічна переконливість і трагікомічне звучання образу Мартина Борулі. Інші образи в п’єсі
18		Контрольна робота № 1. Література 70-90-х ро­ків ХІХст. І. С. Нечуй-Левицький, Панас Мирний, І. К. Карпенко-Карий
19		Михайло Старицький. Життя і творчість. Багатогранність діяльності. Історико-романтична повість «Оборона Буші»
20		ПЧ. М. Старицький. Соціально-побутова драма з життя театральних акторів. «Талан»
21		І. Я. Франко. Життєвий і творчий шлях митця
22		«Гімн» — один із найкращих творів революційно- патріотичної лірики в українській літературі
23		«Сікстинська мадонна». Краса материнства й вічної жіно­чості
24		Поетична збірка “Зів’яле листя»: «Безмежнеє поле...», «Ой ти, дівчино, з горіха зерня...», «Чого являєшся мені у сні?..». Місце любовної теми у творчості І. Я. Франка
25		І. Я. Франко. «Легенда про вічне життя». Вірш-заклик «Розвивайся ти, високий дубе...» — віра в майбутнє своєї нації
26		«Декадент» — поетичне кредо І. Я. Франка
27		Поема «Мойсей» — одна з вершин творчості І. Я. Франка
28		Новела «Сойчине крило». Зображення жіночої долі в новітній інтерпретації. Гуманістичний пафос новели
29		Публіцистична діяльність І. Я. Франка. Значення творчості письменника
ЗО		Життя й різножанрова творчість Бориса Грінченка, його багатогранна діяльність як митця і вченого. Оповідання «Каторжна», утвердження в ньому прагнення людини до любові й добра
31		Контрольна робота № 2. Українська драматургія і театр 70-90 рр. ХІХст. Сторінки української поезії та прози 70-90 рр. ХІХст.
32		Систематизація знань, умінь та навичок
33		ПЧ. ЛРК. Павло Грабовський. Огляд творчості

Урок № 1

ХУДОЖНЯ ЛІТЕРАТУРА ЯК ОДИН ІЗ ВИДІВ МИСТЕЦТВА. ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС. ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВО ЯК НАУКА ПРО ЛІТЕРАТУРУ. ПОЧАТКИ ЛІТЕРАТУРНОЇ ТВОРЧОСТІ. УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА У СВІТОВОМУ КОНТЕКСТІ

Мета: розкрити поняття «художня література», «літературний про­

Клас:

Дата:

цес», «літературознавство»; познайомити учнів із найвідомі- пшми українськими літературознавцями; пояснити, з чого почи­нається літературна творчість народів; прокоментувати зв’язок літератури як мистецтва слова з тенденціями свого часу; домог­тися засвоєнню основних фактів розвитку літератури від най­давніших часів до середини XIXст.; розвивати читацькі навички десятикласників; виховувати почуття до художньої літератури як мистецтва слова.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу,

Обладнання: мультимедійна дошка, відеозапис (художній фільм «Григорій Сковорода», реж. І. Кавелерідзе, 1958), портрети літературо­знавців.

Що є мистецтво?

Це могутній голос народу, що лунає з уст вибраних умільців.

П. Загребельііий

ХІД УРОКУ

І. Мотивація навчальної діяльності учнів

1. Складання словничка уроку

Художня література, предмет зображення, художній образ, мистецтво, літературний процес, літературознавство, фольклор, провідні тенденції, на­ціональне і вселюдське й т. ін.