III.Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу 7

IV.Узагальнення вивченого матеріалу 12

V.Висновок 12

VI.Оголошення результатів навчальної діяльності школярів 12

VII.Домашнє завдання 12

Урок № 36 І. БАГРЯНИЙ. «ТИГРОЛОВИ» ЯК УКРАЇНСЬКИЙ ПРИГОДНИЦЬКИЙ РОМАН. ПРОБЛЕМА СВОБОДИ Й БОРОТЬБИ ЗА СВОЄ ВИЗВОЛЕННЯ. ЖАНРОВІ ОСОБЛИВОСТІ 17

I.Актуалізація опорних знань, умінь, навичок 17

II.Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми й мети уроку III. Опрацювання навчального матеріалу 17

0.ДОВЖЕНКО - ВІДОМИЙ У СВІТІ КІНОРЕЖИСЕР, ЗАСНОВНИК ПОЕТИЧНОГО КІНО 21

1.Актуалізація опорних знань, умінь, навичок 21

II.Мотивація навчальної діяльності. 21

III.Опрацювання навчального матеріалу 21

IV.Узагальнення 24

V.Висновок 24

VII.Домашнє завдання 24

IV.Узагальнення вивченого матеріалу 28

V.Колективне складання тез-висновків 28

VI.Оголошення результатів навчальної діяльності школярів 28

VII.Домашнє завдання 28

0.ДОВЖЕНКО. «ЗАЧАРОВАНА ДЕСНА». 29

СПОВІДАЛЬНІСТЬ ОПОВІДІ. ПОЄДНАННЯ МИНУЛОГО Й СУЧАСНОГО. МОРАЛЬНО-ЕТИЧНІ ПРОБЛЕМИ 29

1.Актуалізація опорних знань, умінь, навичок 29

II.Мотивація навчальної діяльності. 29

III.Опрацювання навчального матеріалу 29

IV.Узагальнення вивченого матеріалу 32

V.Висновки. «Мікрофон» 32

VI.Оголошення результатів 32

VII.Домашнє завдання 32

урок № 40 УСНИЙ ТВІР-РОЗДУМ «МОРАЛЬНА КРАСА Й ДУХОВНА ВЕЛИЧ ЛЮДИНИ В КІНОПОВІСТІ О. ДОВЖЕНКА “ЗАЧАРОВАНА ДЕСНА"» 33

I.Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми й мети уроку 33

II.Актуалізація опорних знань, умінь, навичок 33

III.Сприйняття й засвоєння матеріалу 33

ПОЛОВИНІ XX - ПОЧАТКУ XXI ст. 35

I.Організаційний момент 35

II.Мотивація навчальної діяльності 35

III.Актуалізація опорних знань 35

IV.Оголошення теми й завдань уроку 35

V.Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу. 35

VI.Підбиття підсумків 40

VII.Оголошення результатів навчальної діяльності учнів 40

VIII.Домашнє завдання 40

I.Організаційний момент 41

II.Перевірка домашнього завдання 41

III.Мотивація навчальної діяльності школярів 41

IV.Оголошення теми, завдань уроку 41

V.Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу 41

VI.Підбиття підсумків уроку 46

VII.Оголошення результатів навчальної діяльності школярів 46

VIII.Домашнє завдання 46

V.Робота над твором Д. Павличка «Два кольори» 50

VI.Асоціативне мислення 52

VII.Творча робота 52

VIII.Підбиття підсумків уроку 52

IX.Оголошення результатів навчальної діяльності учнів 52

X.Домашнє завдання 52

VI.Узагальнення вивченого 56

VII.Оголошення результатів навчальної діяльності школярів 56

VIII.Домашнє завдання 56

IV.Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу 58

V.Ідейно-художній аналіз поезії «Сеньйорито акаціє, добрий вечір...» 59

VI.Творче завдання 60

VII.Підбиття підсумків уроку 60

IX.Домашнє завдання 60

і 79 87

Ттахтогаа ъяфтаь татчта 93

V.Огшюввеянш :с>.МВЯВЯННМНвВМ0і 102

wem 175

її 199

а*. 256

2. й учень. Панас Мирний був блискучим і глибоким знавцем українського ©

фольклору. Із самого початку свого шляху він виявив великий інтерес до на- © ррдних пісень і дум, до переказів, приказок і прислів’їв, у яких відбились сила © нарсуду, його мрії і прагнення, висока й благородна мораль трудівників. ®

(Слайд. Титульна сторінка збірника прислів’їв та загадок М. Номиса — ³ українського етнографа, фолшлориста.)

За прикладом брата Івана Панас Мирний починає збирати й записувати зразки народної творчості.

(Слайд. Пісня про Устима Кармалюка, записана П. Рудченком у Гадячі. Автограф.)

У 1874р. П. Мирний бере участь у виданому І. Рудченком збірнику «Чумаць­кі народні пісні», де теж кілька пісень було опубліковано в його записах.

(Слайд.

• Сторінка рукопису ранньої пори початкуючого письменника «Про­дана».

• Сторінка рукописного українсько-російського словника, укладеного П. Руд­ченком, 1863)

1. й учень. Уже перші спроби П. Мирного в галузі поезії й драматургії свідчать, як глибоко й широко брав письменник свою тему, як міцно він був

пов’язаний із життям. Рання поема «Продана», незакінчена драма «Гнибіда» — твори, що так і лишилися в рукописах,— переконливе цьому свідчення. Це засвідчують і перші друковані оповідання П. Мирного — «Лихий попутав» та «П’яниця». Ними відкрив собі письменник шлях до великої соціальної прози — той шлях, з якого він не сходив протягом свого всього творчого життя.

(Слайд. Титульна сторінка першого окремого видання Панаса Мирного «Лихий попутав». 1899)

2. й учень. У 1868-1872 рр. Мирний порушує широке коло тем. Він при­ступає до писання творів із життя покріпаченого селянства, про становище трудящих народних мас у пореформену добу, створює низку оповідань про багатостраждальну долю жінки. Розробляє нову в українській літературі тему з життя дрібного чиновництва, різночинної інтелігенції, відображає нарос­тання протесту в масах протій всілякого гніту.

(Слайд. Сторінка оповідання «Народолюбець». Автограф.)

3. й учень. Зерном, із якого виріс роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» була розповідь сільського хлопчика-візника про відомого в кінці 60-х рр. XIX ст. на Полтавщині розбійника Василя Гнидку. Цю розповідь Панас Мирний детально передав у своєму подорожньому нарисі — «Подо- ріжжя од Полтави до Гадячого».

(Слайд. Хата В. Гнидки в селі Заїчинці Опишнянського повіту Полтав­ської губернії. Фото. 1955)

Враження, що їх виніс Мирний з подорожі, були невідрадними, тяжкими. У житті трудящих народних мас письменник бачив економічну безвихідь, злидні, гніт, страждання, безпросвітну темноту.

(Слайд. Титульна сторінка рукопису роману братів Радченків «Хіба ре­вуть воли, як ясла повні?»)

2. й учень. Твори Панаса Мирного відрізняються глибоким знанням еко­номічних і суспільних відносин, побуту, психології людей, широким відобра­женням суспільного й особистого життя персонажів, що їх без перебільшення можна назвати художньою енциклопедією українського села II пол. XIX ст. Та­кої прози до Панаса Мирного не мала українська література. Головним героєм її є народ, точніше маса найбіднішого й найбільш пригнобленного населення.

1. й учень. Чим більше письменник замислювався над причинами злиден­ного існування селянської маси, тим чіткіше в нього з’являвся намір завдати по «великій реформі» та її провідниках концентрованого удару. Завдання це письменник здійснив у соціальній повісті «Голодна воля», написаній на по­чатку ЙО-х років XIX ст. і вперше надрукованій тільки в радянський час,

(Слайд. Репродукції картин. Одержують волю. Худ. П. Горобець. Олівець. 1949. Біля надбудованої хати. Худ. І. Філонов. Вугіль. 1955)

2. й учень. Серед творів, написаних Мирним, одним із найвизначніших є соціальна повість «Лихо давнє й сьогочасне».

Як і в низці попередніх творів, у цій повісті Мирний відтворює різні епохи, прагне здобути сутність історичних епох — кріпосної й пореформе- нОЇ, усвідомити їх взаємозв’язок, їх якісні відміни, а головне, обидві епохи оцінити з народної точки зору.

(Слайд. Перша сторінка повісті «Лихо давнє й сьогочасне» з посвятою

В. І. Василенкові. 1903)

3. й учень. Зі спогадів М. Старицького. (З листа до Панаса Мирного від 6.04.1898р.)

«...Одержав я Ваше «Лихо», чудесне, художнє лихо... Боюсь я тільки, щоб цензура не вчинила «Лихові» лиха. Там дуже гострі сцени знущання панів над дівкою і безпросвітний стан голодного люду, у який поставив його уряд.

(Слайд. Репродукції. «На панщину». Худ. М. Іванов. Туш, перо. 1951. «Ка­тування Марини». Худ. М. Іванов. Туш, перо, 1951)

1-й учень. Роман «Повія» є центральним і найвизначнішим твором Па­наса Мирного. У ньому показано глибоку класову диференціацію в порефор- меному селі, зростання глитайської верстви — сільської буржуазії (Грицько, Супрун, Карно Здір та ін.). Особливою заслугою письменника є критичне зо­браження типів міської буржуазії (Загнибіда, Колісник, Ломака та ін.). Таким чином, ще в свій час роман заперечував вигадки буржуазних націоналістів про «безбуржуазнїсть» української нації.

На жаль,- тоді видруковано тільки дві частини роману. У цілому роман побачив світ тільки після Великої Жовтневої соціалістичної революції.

(Слайд. Титульна сторінка першого повного видання роману «Повія», здійсненного за радянської влади 1928 р.)

3. Слово вчителя

4. Розкриття алегоричного змісту назви роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

5. Словникова робота

Дати визначення понять соціально-психологічний роман, композиція, тема, ідея твору, сюжетна лінія.

6. Історія написання роману (повідомлення заздалегідь підготовленого учня) Поштовхом до написання роману стала подорож Панаса Мирного з Пол­тави до Гадяча. 1874 року письменник у журналі «Правда» опублікував на­рис «Подоріжжя од Полтави до Гадяча», який і був покладений в основу майбутнього роману. Почута від візника розповідь про «трохи чи не на всю губернію звісного розбишаку Гнидку, що був засуджений на каторжні ро­боти», зосталися в пам’яті.

Робота над романом тривала 4 роки (1872-1875). Немає ніяких свідчень, що Мирний збирав додаткові матеріали про Василя Гнидку; вочевидь, пись­менник створив літературний тип — образ Чіпки Вареника, якого поселив у селі Піски (воно існувало насправді) Гадяцького повіту (перейменованого в романі на Гетьманський). Готовий рукопис повісті П. Рудченко відіслав на рецензію братові Іванові, який виступив під псевдонімом Білик,— відо­мому фольклористові та критикові. Той загалом схвально оцінив розвиток сюжету. Але зробив низку зауважень. Основне в рецензії — поради, вказівки, як соціально вмотивувати розбійництво Чіпки. Панас Мирний у співавтор­стві з І. Біликом наполегливо працює над романом. Відомо, що письменник п’ять разів переробляв свій твір. У 1875р. Мирний закінчує роман, давши йому, за порадою І. Білика, назву «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». Таким чином, брати Рудченки працювали над романом упродовж 5 років.

Назву «Пропаща сила» Мирний дав другому виданню роману в 1903 році з чисто цензурних міркувань. У зв’язку з указом 1876р. про заборону дру­кування книг українською мовою роман не міг бути надрукований у Росії. Його вперше було надруковано в 1880 р. в Женеві. Близько чверті століття роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» царськими властями був заборо­нений. Тільки в 1903 р. твір уперше був надрукований в Росії.

7. Тренінг «Ланцюжок думок»

Символічність образу волів виявилася настільки прозорою, що брати були змушені навіть змінити при перевиданні (1905 року) назву роману на «Про­пащу силу».

• На вашу думку, чому? Розкрийте алегоричний зміст такої назви. (Автори зображують долю селянина Ничипора Вареника, який зі злиднів «намага­ється вийти в люди», але уклад пореформеного життя перетворює його на «пропащу силу» — розбишаку, що весь свій розум і хист віддав справі нерозумного протесту, а згодом, перетворився на лютого зарізяку)

Н. Закріплення вивченого матеріалу Ні. Оцінювання

4. Домашнє завдання

1. Визначити основні та другорядні сюжетні лінії роману (записи здійснити в читацькому щоденнику).

2. Підготуватися до розгляду проблеми «Що зробило Чіпку Вареника «про­пащою силою?», використовуючи текст твору (при потребі — матеріал підручника).

V

І,

&

^ь Урок № 10 * СКЛАДНІСТЬ І СУПЕРЕЧЛИВІСТЬ ХАРАКТЕРУ ЧІПКИ - У^{читель;} ₆ ГОЛОВНОГО ГЕРОЯ РОМАНУ, ЙОГО ЕВОЛЮЦІЯ ь ВІД ПРАВДОШУКАЧА ДО РОЗБІЙНИКА, ь ТИПОВЕ Й ЕКСТРЕМАЛЬНЕ В ДОЛІ ГЕРОЯ е.

6 Мета: розкрити характер головного героя роману Чіпки, простежити

«- еволюцію його поведінки; з’ясувати причини, що привели Чіпку Клас:

ь до морального падіння; сприяти виробленню навичок визна-

^ь чення головної думки твору; виховувати високі морально-етичні

^ь риси простої людини. Дата¹

^ь Тип уроку: комбінований.

^ь Обладнання: портрет братів Радченків, ілюстрації до твору, в'

д, Заглянув у душу чоловіку глибоко-глибоко, і І. Франко

е ХІД УРОКУ