§ 4. Заявка на видачу патенту

Для реалізації права па патент особа повинна подати до ком­петентного державного органу, який здійснює видачу патентів, заявку. В Україні видачу патентів здійснює Державний депар­тамент інтелектуальної власності, що діє у складі Міністерства освіти і науки України. Проте заявка безпосередньо подається чи надсилається на адресу Державного підприємства «Український інститут промислової власності» («Укрпатент»), яке здійснює експертизу заявки. Заявка може бути подана особисто заявни­ком або через представника у справах інтелектуальної власності (патентного повіреного) чи іншу довірену особу.

Заявка — це сукупність документів,- необхідних для одер­жання патенту. Законодавство містить низку вимог, яким має відповідати заявка. Основні вимоги сформульовані у законах України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» та «Про охорону прав на промислові зразки». Детальні вимоги до заявки визначені у Правилах складання і подання заявки на винахід та заявки на корисну модель та у Правилах складання і подання заявки на промисловий зразок.

Основні вимоги щодо заявки стосуються:

1. мови, якою ЇЇ складено;

2. складу заявки, а також змісту і оформлення документів, що вход5ггь до її складу;

3. дотримання вимоги єдиності.

Законодавство України, як і загалом законодавство більшості країн, передбачає, що заявка подається державною мовою. Від­повідно до Конституції України державною мовою в Україні є українська мова.

Заявка на винахід чи заявка на корисну модель складається з таких документів:

1. заяви про видачу патенту па винахід чи патенту иа корисну модель;

2. опису винаходу (корисної моделі);

3. формули винаходу (корисної моделі);

4. креслень (якщо на них є посилання в описі);

5. реферату.

Детальні вимоги до документів, що входять до складу заявки, закріплені у Правилах складання і подання заявки па винахід та заявки на корисну модель.

Заява складається на бланку встановленої форми. В пій обов'язково зазначаються відомості про заявника (заявників) і його (їхню) адресу, а також винахідника (винахідників).

Опис винаходу (корисної моделі) повинен викладатися у виз­наченому порядку і розкривати суть винаходу (корисної моделі) настільки ясно і повно, щоб його міг здійснити фахівець у'зазпа- ченій галузі. Значення опису полягає також в тому,.що в межах опису здійснюється тлумачення формули винаходу. Відповідно до П; 6 Правил складання і подання заявки на винахід та заявки па корисну модель опис починається із зазначення індексу руб­рики чинної редакції МПК^[, до якої належить винахід (корисна модель), назви винаходу та має містити-такі розділи:

1. галузь техніки, до якої належить винахід (корисна модель). У цьому розділі зазначають галузь техніки, до якої належить винахід (корисна модель), а також, за необхідності, галузь застосування винаходу (корисної моделі). Якщо таких галузей декілька, то зазначають ті з них, які мають перевагу;

2. рівень техніки. У цьому розділі описують рівець техніки, який відомий заявнику і який молена вважати ко риси и м для ро­зуміння винаходу .(.корисної моделі) і його (її) зв'язку з відомим рівнем. Зокрема, наводяться відомості .про відомі заявнику аналоги винаходу (корисної моделі). Аналог винаходу (корисної моделі) — це засіб того самого призначення, який відомий з джерел, що стали загальнодоступними до дати подання заявки чи дати пріоритету, і характеризується сукупністю ознак, подібних до сукупності сут­тєвих ознак винаходу (корисної моделі). Якщо аналогів декілька, то останнім описують найближчий аналог — прототип;

3. суть винаходу (корисної моделі), яка виражається су­купністю суттєвих ознак, достатніх для досягнення технічного результату,- який забезпечує винахід (корисна модель). Ознаки належать до суттєвих, якщо вони впливають иа технічний резуль­тат, якого можна досягти, тобто перебувають в иричинно-паслід- ковому зв'язку із таким результатом. У цьому розділі детально розкривають технічну задачу, на вирішення якої спрямований винахід (корисна модель), та технічний результат, якого молена досягти при здійсненні винаходу (корисної моделі). Технічна

задача, як правило, полягає у створенні об'єкта (пристрою, способу тощо). Технічний результат — виявлення нових влас­тивостей чи покращання характеристик відомих властивостей об'єкта винаходу (корисної моделі), що можуть бути одержані при здійсненні винаходу (корисної моделі). Технічний результат може бути виражений, наприклад, у зменшенні чи збільшенні крутиого моменту, зниженні чи підвищенні коефіцієнта тертя, зменшенні чи збільшенні частоти або амплітуди коливань, у зменшенні спотворювань сигналу, поліпшенні контакту робочого органу з середовищем тощо. Технічним результатом може^бути одержання технічних засобів певного призначення уперше;

4. перелік фігур креслення (якщо на них є посилання в описі);

5. відомості, які підтверджують молсливість здійснення винаходу (корисної моделі). У цьому розділі розкривають можливість одер­жання зазначеного в розділі «Суть винаходу (корисної моделі)» технічного результату при здійсненні винаходу (корисної моделі).

Формула винаходу є словесним та описовим відображенням технічної сутності винаходу, за допомогою якого фахівці мають змогу одержати у короткій формі інформацію про технічне рішення задачі у певній галузі із вказівкою засобів і результату, тобто мети рішення, яка може бути досягнута при використанні винаходу¹.

Формула винаходу (корисної моделі) повинна виражати його суть, базуватися на описі і викладатися у визначеному порядку ясно і стисло. Основна функція формули винаходу (корисної моделі) — юридична. Вона виявляється-у тому, що саме форму­ла винаходу (корисної моделі) визначає обсяг наданої правової охорони (предметні межі чинності патенту). Саме на основі формули роблять висновок, чи мало місце порушення наданих патентом прав у коленому конкретному випадку, чи ні. Тому з погляду правового значення для охорони прав на винахід (ко­рисну модель) формула є основним документом заявки.

Формула винаходу (корисної моделі) визнається такою, що виражає суть винаходу (корисної моделі), якщо вона містить сукупність його (її) суттєвих ознак, достатню для досягнення зазначеного заявником технічного результату. Слід мати на увазі, що чим більше ознак містить незалежний пункт формули, тим слабшим є патент, і навпаки.

Формула винаходу (корисної моделі) характеризується певною структурою. Загалом, виділяють три основних системи побудови патентах формул: європейську, американську та анг­лійську². Європейська патентна формула характеризується тим, . що вона складається з двох частин: в першій вказуються ознаки,

які наявні в найближчому аналогу, в другій — ознаки, які відріз пяють винахід (корисну модель) від найближчого аналога. Тобто європейський тип формули передбачає виділення новизни. Крім цього, європейська патентна формула передбачає можливість виділення в ній незалежного та залежних пунктів. Останні характеризують окремі варіанти (форми) виконання винаходу. В американській патентній формулі ознаки винаходу наводяться у певній послідовності без виділення новизни. Тобто американська система не передбачає виділення ознак, які відрізняють винахід (корисну модель) від найближчого аналога. Англійська система поєднує в собі ознаки європейської та американської систем.

Патентне законодавство України передбачає європейську систему побудови патентної формули. Відповідно до п. 7 Правил складання і подання заявки на винахід та заявки на корисну мо­дель формула винаходу (корисної моделі) залежно від кількості пунктів може бути одноланковою чи багатоланковою.

Одиоланкова формула містить один пункт.Тї використовують для характеристики одного винаходу (корисної моделі) сукуп­ністю суттєвих ознак, що не мають розвитку чи уточнення щодо окремих випадків його, виконання чи використання.

Багатоланкова формула складається з кількох пунктів. Такий вид формули використовується у двох випадках:

• для характеристики одного винаходу (корисної моделі) з розвитком і (або) уточненням сукупності його (її) суттєвих ознак щодо деяких випадків виконання і використання винаходу (корисної моделі). При цьому формула складається з одного незалежного пункту і одного чи кілької залежних пунктів. Залежні пункти характеризують окремі випадки виконання чи використання винаходу (корисної моделі);

• для характеристики групи винаходів, пов'язаних єдиним винахідницьким задумом. У такому випадку формула містить кілька незалежних пунктів, кожен з яких характеризує один з винаходів групи. Крім цього, до формули'можуть включатися і залежні пункти, які підпорядковуватимуться відповідним не­залежним пунктам.

Незалежним є пункт формули, який не містить посилання на інший (інші) пункти. Залежний пункт завжди підпорядкований незалежному. При цьому розрізняють два типи підпорядкованості залежного пункту незалежному — безпосередню і опосередко­вану. Безпосередня підпорядкованість має місце тоді, коли для характеристики винаходу (корисної моделі) в окремому випадку його виконання чи використання поряд із ознаками цього пункту необхідні лише ознаки, зазначені в незалежному пункті формули. У цьому випадку залежний пункт містить посилання на незалеж­ний пункт. Опосередковану підпорядкованість залежного пункту незалежному застосовують, якщо для характеристики, окрім оз­нак незалежного пункту формули, необхідні ще й ознаки одного чи кількох залежних пунктів. У цьому випадку один залежний пункт формули містить посилання на інший залежний пункт.

Поділ пунктів формули винаходу (корисної моделі) на неза- жпі та залежні має важливе юридичне значення. Відповідно і ст. 28 Закону України «Про охорону прав на винаходи і ко- к;иі моделі» продукт визнається виготовленим із застосуванням іпатснтованого винаходу (корисної моделі), якщо при цьому лкористапо кожну ознаку, включену до незалежного пункту рмули винаходу (корисної моделі), або ознаку, еквівалентну ї. Процес, іно охороняється патентом, визнається застосованим, кию використано кожну ознаку, включену до незалежного пуи- :ту формули винаходу, або ознаку, еквівалентну їй.

Як вже було зазначено, в Україні діє європейська система по­будови патентної формули. Тому відповідно до п. 7.3.1. Правил жладаиия і подання заявки на винахід та заявки на корисну мо- едь пункт формули винаходу (корисної моделі) складається, як правило, з обмежувальної частини, що включає ознаки винаходу (корисної моделі), які збігаються з ознаками найближчого ана­лога, у тому числі родове поняття, що характеризує призначення об'єкта, та відмітної частини, яка включає ознаки, що відрізняють винахід (корисну модель) від найближчого аналога. Обмежуваль­на і відмітна частини пункту формули відокремлюються одна від одної виразом «який (яка, яке) відрізняється тим, що ...».

Структура пункту формули застосовується до всіх винаходів (корисних моделей), за винятком винаходів (корисних моделей), об'єктами яких є:

• індивідуальна сполука;

• штам мікроорганізму, культура клітин рослин і тварин;

• попе застосування відомого продукту чи пронесу. Також без поділу на обмежувальну та відмітну частини

складається формула винаходу (корисної моделі), що не має аналогів.

Реферат складається /піше з інформаційною метою і не може братися для інших цілей (для тлумачення формули, визначення рівня техніки тощо).

Заявка на промисловий зразок має містити:

1. заяву про видачу патенту;

2. комплект зображень виробу (власне виробу чи у вигляді ііого макета або малюнка), що дають повне уявлення про його зовнішній вигляд;

3. опис промислового зразка;

4. креслення, схему, карту (якщо необхідно).

Детальні вимоги до заявки на промисловий зразок закріплені у Правилах складання і подання заявки на промисловий зразок.

Комплект зображень виробу виконує щодо промислових зразків ту саму функцію, що і формула для винаходів (корисних моделей), - - визначає обсяг наданої правової охорони (предметні межі чинності патенту). Зображення виробу надається у вигляді фотографій та (або) інших репродукцій, виконаних будь-якими засобами, зокрема засобами комп'ютерної графіки. Зображення виробу, однією із суттєвих ознак якого є колір, наводяться у

кольоровому виконанні. В інших випадках ■зображення виробу наводяться лише у чорно-білому виконанні.

Комплект зображень виробу - (власне виробу чи у вигляді його макета або малюнка) повинен надавати повне уявлення про зовнішній вигляд виробу. Зокрема, комплект зображень тривимірного виробу може містити загальний вигляд виробу, виг­ляди спереду, зліва, справа, ззаду, зверху, знизу та зображення фрагментів виробу тощо. Для двовимірного виробу достатньо, як правило, навести одне зображення.

•Щодо виробу, який може трансформуватися (розчинятися, складатися тощо), такого як холодильник, пилосос, кухонний комбайн тощо, комплект зображень має містити окреме зобра­ження такого виробу у трансформованому- вигляді.

Комплект зображень набору (комплекту) виробів-має містити зображення загального вигляду набору (комплекту) та зображен­ня потрібних виглядів кожного виробу, що входить до набору (комплекту). Якщо загальний вигляд набору (комплекту) виробів технічно неможливо представити на одному зобралсеппі, комплект зображень набору (комплекту) виробів має містити зображення фрагментів набору (комплекту), сукупність яких дає повне уяв­лення про загальний вигляд набору (комплекту). .

Опис промислового зразка містить такі розділи:

• назву промислового зразка;

• прізвище, ініціали автора промислового зразка;

• призначення та галузь застосування промислового зразка;

• перелік зображень, креслень, схем та карт;

• суть та суттєві ознаки промислового зразка.

Розділ «Суть, і суттєві ознаки промислового зразка» має містити опис усіх суттєвих ознак, які формують зоровий образ заявленого виробу. Суть промислового зразка характеризується сукупністю відображених на зображеннях його суттєвих ознак, які визначають зовнішній вигляд виробу з його естетичними та (або) ергономічними особливостями. Ознака належить до сут­тєвих, якщо вона впливає на формування зовнішнього вигляду виробу, якому притаманна така ознака.

Важливою вимогою при поданні заявки є дотримання вимоги єдиності. У загальному вигляді суть вимоги єдиності зводиться до того, що заявка може стосуватися-лише одного об'єкта. Саме так формулюється вимога єдиності для корисних моделей та промисло­вих зразків. Заявка на корисну модель повинна стосуватися однієї корисної моделі, яка може бути охарактеризована з розвитком або уточненням окремих конкретних варіантів її здійснення, ідо не су­проводжується зміною чи вилученням окремих ознак, наведених у незалежному пункті формули. Щодо промислових зразків поняттям «один промисловий зразок» охоплюватиметься також і комплект (набір) виробів, а також промисловий зразок, що має варіанти.

Щодо винаходів вимога єдиності сформульована дещо ширше: заявка на винахід має стосуватися одного винаходу (який може бути охарактеризовано з розвитком або уточненням окремих коик- ротних варіантів його здійснення, що не супроводжується зміною чи вилученням окремих ознак, наведених у незалежному пункті формули) або групи винаходів, пов'язаних єдиним винахідниць­ким задумом. Відповідно до п. 2.6,3 Правил складання і подання заявки на винахід та заявки па корисну модель вимозі єдиності може відповідати група винаходів, якщо заявка стосується:

• винаходів, один з яких призначений для одержання (виго­товлення) іншого (наприклад, цристрій або речовина та процес одержання (виготовлення) зазначеного пристрою або речовини в цілому чи їх частини);

• винаходів, один з яких призначений для здійснення ін­шого (наприклад, процес і пристрій для здійснення зазначеного процесу в цілому чи однієї з його дій);

• винаходів, один з яких призначений для використання іншого (в іншому) (наприклад, процес або пристрій та його частина; процес і речовина, яка призначена для використання в зазначеному процесі тощо);

• винаходів, які є об'єктами одного виду, однакового при­значення і які забезпечують одержання одного і того самого технічного результату (.варіанти).