§ 4. Договір про передання виключних майнових прав

інтелектуальної власності

До договорів щодо розпоряджання майновими правами інте­лектуальної власності належить договір про передання виключ­них майнових прав інтелектуальної власності. Відповідно до ч. 1 ст. 1113 ЦК України за договором про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності одна сторона (особа, що має виключні майнові права) передає другій стороні част­ково або у .повному складі ці права відповідно до закону та па визначених договором умовах.

Цей договір спрямований на передання всіх чи частини виключних майнових прав інтелектуальної власності особою, якій такі права належать, іншій особі. Це відрізняє розгляду­ваний договір від ліцензійного договору. Останній передбачає надання ліцензіату дозволу на використання відповідного об'єкта.

ІІрМ ньому .МЩГМ.М.ф, і\р1М 11!! І і. 1/II. І 11 И 11 К/і іо Ч 1 ІОЇ .ЛІЦСІКМІ, :К)Г|Л

гас. право використовувати відповідний об'єкт, и тому числі у сфері, обмеженій дією ліцензії. Крім того, ліцензійний договір має строковий характер — після закінчення строку ліцензійного договору ліцсизіар втрачає право використовувати об'єкт права, інтелектуальної власності. На відміну від цього, договір про передания виключних майнових прав інтелектуальної власності передбачає безповоротне переданпя, іншими словами — відчу­ження, пиключиих майнових прав інтелектуальної власності ін­шій особі. У свою чергу, особа, яка передала відповідні виключні права інтелектуальної власності за договором, перестає бути суб'єктом переданих прав.

Загалом, об'єктами, виключні майнові права на які можуть бути передані в рамках договору, виступають об'єкти права ін­телектуальної власності, невичерпний перелік яких наведено у сі*. 42О ЦК України. Водночас на окремі з цих об'єктів ЦК України не закріплює виключних прав, що робить неможливим застосуван­ня розглядуваного договору щодо таких об'єктів. Це стосується, наприклад, наукового відкриття, зміст суб'єктивних прав на яке не передбачає виключних майнових прав (ст. 458 ЦК України). Також об'єктами виключних майнових прав не є географічне зазна­чення (ст. 503 ЦК України), комерційне (фірмове) найменування (ст. 490 ЦК України). Щодо останнього допускається передаиня майнових прав інтелектуальної власності на нього лише разом з цілісним майновим комплексом особи, якій ці права належать, або його відповідною частиною (ч. 2 ст. 490 ЦК України).

Предметом розглядуваного договору є виключні майнові права па певний об'єкт права інтелектуальної власності. Причому із визначення договору про гіередапня виключних майнових прав інтелектуальної власності випливає, що за цим договором може передаватися як частина зазначених прав, так і всі ці права у повному складі.

Договір про переданпя виключних майнових прав інтелек­туальної власності укладається між двома сторонами. Першою стороною виступає особа, якій належать виключні майнові пра­ва інтелектуальної власності на певний об'єкт. Варто звернути увагу, що такЬю особою може бути не тільки творець (автор, винахідник тощо), а й інша юридична чи фізична особа, яка у встановленому порядку набула виключних прав на об'єкт інте­лектуальної власності (наприклад спадкоємець автора). Другою стороною виступає особа, до якої переходять відповідні виключні майнові права інтелектуальної власності. Нею може виступати як фізична, так і юридична особа.

Укладення договору про передаиня виключних майнових прав інтелектуальної власності не впливає на укладені раніше лі цензі й II і до го вор и.

У частині 3 ст. 1113 ЦК України закріплено обмеження щодо включення до договору про передаиня виключних майнових прав інтелектуальної власності певних умов, що викликано необхід- ніс! іо охорони прав і'норців та їх с.иадклн.мці п при укладенні цих договорів. Якщо передбачені ч. З ет. 1113 ЦК України умови містяться у договорі, вони є нікчемними.

По-перше, договір про передання виключних майнових прав, інтелектуальної власності не може містити умов, що погіршують ста­новище творця відповідного об'єкта або його спадкоємців порівняно зі становищем, передбаченим ЦК України та іншим законом.

' По-друге, умови договору про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності не можуть обмежувати право твор­ця на створення інших об'єктів. Адже включення в договір таких умов призводило б до обмеження принципу свободи літературної, художньої, наукової та технічної творчості (ст. 54 Конституції України). Тому нікчемною буде, наприклад, умова про те, що винахідник зобов'язується не створювати в майбутньому вина­ходів, якими досягається такий самий технічний результат, що і винаходом, виключні майнові права інтелектуальної власності на який є предметом договору.