Глава 20 Захист авторського права та суміжних прав

Суб'єкти авторських і суміжних прав мають визначені за­конодавством права. У разі порушення цих прав названі особи можуть скористатися правовими засобами для їх захисту. Спо­соби захисту цивільних прав визначені у ст. 16 ЦК України. Водночас захист майнових і немайиових прав автора (суб'єктів авторських чи суміжних прав) пов'язаний із певною специфікою. Так, Законом України «Про авторське право, і суміжні права» перелічено такі порушення авторських і суміжних прав, що є підставою для відповідальності, а саме:

— вчинення дій, які порушують особисті иемайнові і майнові права суб'єктів авторського права і (або), суміжних прав;

• піратство у сфері авторського права і (або) суміжних прав — опублікування, відтворення, ввезення на митну територію України, вивезення з митної території України і розповсюдження контрафак- тиих примірників творів (у тому числі комп'ютерних програм і баз даних), фонограм, відеограм і програм організацій мовлення;

• плагіат — оприлюднення (опублікування), повністю або частково, чужого твору під іменем особи, яка не є автором цього твору;

• ввезення на митну територію України без дозволу осіб, які мають авторське право і (або) суміжні права, примірників творів (у тому числі комп'ютерних програм і баз даних), фонограм, відеограм, програм мовлення;

• вчинення дій, що створюють загрозу порушення авторсько­го права і (або) суміжних прав; ¹ .

• будь-які дії для свідомого обходу технічних засобів захисту авторського права і (або) суміжних прав, зокрема виготовлення, розповсюдження і застосування засобів для такого обходу;

• підроблення, зміна чи вилучення інформації, зокрема в електронній формі, про управління правами без дозволу суб'єктів авторського права і Сабо) суміжних прав чи особи, яка здійснює такс управління;

• розповсюдження, ввезення па митну територію України з метою розповсюдження, публічне сповіщення об'єктів авторсько­го права і (або) суміжних прав, з яких без дозволу суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав вилучена чи змінена інформація про управління, зокрема в електронній формі.

У разі порушення авторських чи суміжних прав особа має право вимагати визнання та поновлення своїх прав, Наприклад, якщо твір опублікований під чужим іменем, автор має право вимагати визнан­ня свого права на твір. Слід відзначити, що такий спосіб захисту прав досить часто трапляється на практиці. Періодично виникають спори, пов'язані з плагіатом у сфері шоу-бізнесу. Так, композитор і співак К. був відповідачем в справі щодо запозичення в своїй пісні музичного твору відомого творця П. Свого часу піддавалося сумніву авторство М. Шолохова щодо роману «Тихий Дон».

Визнання авторських і суміжних прав найчастіше засто­совується у разі плагіату. Проте лише визнання своїх прав суб'єктом авторських чи суміжних прав часом буває недостатньо для захисту своїх порушених інтересів. Тому він може звернутися до суду з позовом про поновлення порушених прав або припи­нення дій, що-порушують авторське право та суміжні права чи створюють загрозу їх порушення. Власне, питания поновлення зазначених прав тісно пов'язане з їх визнанням. У разі виз­нання свого права суб'єкт авторських чи суміжних прав може вимагати його поновлення. Йдеться про зазначення імені автора . або суб'єкта суміжних прав на примірниках твору, поновлення майнових прав на використання тощо. Тому розглядувані способи захисту авторських та суміжних прав можуть застосовуватися як разом, так і окремо.

176

Серед способів захисту порушених авторських і суміжних прав передбачене відшкодування моральної (нвмайнової) шкоди. Згідно зі ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи без­діяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених законодавством.

Моральна шкода може виражатися в моральних переживаннях автора (суб'єкта авторського права) чи суб'єкта суміжних прав. Ці перслсивания пов'язані з неправомірним використанням ре­зультату творчої діяльності, зміною його змісту, іншого впливу, їдо погіршує художній рівень об'єкта авторських чи суміжних прав. Моральна шкода може бути заподіяна володільцю як ав­торських, так і суміжних прав.

Моральна шкода, завдана суб'єкту суміжних прав, вияв­ляється у вигляді моральних страждань внаслідок пезазпачсппя або зазначення не того виконавця. На такі випадки вказувалося неодноразово в пресі. В Російській Федерації з неправомірним використанням імені виконавця або колективу були серйозні скандали, зокрема пов'язані з групою «Ласковьій май» тощо.

Одним зі способів захисту майнових прав є визнання пра- вочину недійсним. Як вже зазначалося, майнові права можуть передаватися за ліцензійними договорами. Визнання ліцензійного договору недійсним є підставою настання наслідків, передбачених цивільним законодавством (повернення сторін у попередній стан, відшкодування збитків винною стороною тощо). Підстави визнання правочипу недійсним передбачені ЦК України. Щодо захисту прав на результати інтелектуальної діяльності ці підстави пов'язані зі специфікою об'єктів інтелектуальної власності. Тому недійсними будуть ліцензійні договори на передання майнових прав,, у кладені фізичною особою, яка не має відповідного обсягу дієздатності. Так, малолітні можуть розпоряджатися лише пемайиовими пра­вами, пов'язаними з об'єктами права інтелектуальної власності. Правочипи щодо розпорядження майновими правами па об'єкти інтелектуальної власності можуть укладати фізичні особи, які досягли 14 років. Тому ліцензійні договори, укладені малолітніми особами і не схвалені батьками (опікунами, усииовлювачамн), є нікчемними. Укладення ліцензійного договору особою, яка не має достатнього обсягу дієздатності, є однією з найбільш поширених підстав недійсності таких правочипів. Хоча визнання недійсними договорів у сфері передання прав інтелектуальної власності може здійснюватися і з інших підстав, наприклад обману, зловмисної згоди представника однієї сторони з іншою тощо. Останнє особ­ливо актуальне в сфері розпорядження майновими правами па об'єкти суміжних прав. Адже інтереси виконавців представля­ють їхні продюсери. Тому в шоу-бізпесі досить часто виникають скандали, пов'язані з відносинами «виконавець-продюсср». Отож захист прав володільців майнових прав на об'єкти інтелекту­альної власності шляхом визнання договорів про їх передай ия недійсними є вельми актуальним. В Оглядовому листі Вищого

господарського суду України під Г/ квітни 2006 р. № 01-8/846 «Про практику застосування господарськими судами законодавства про захист прав на об'єкти авторського права і суміжних прав (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом України)» підкреслюється, що у спорі про визнання авторського договору недійсним слід з'ясувати питання, чи відповідний договір укладений, а також щодо аутентичності ного примірників,.які знаходяться у сторін договору.

До способів захисту майнових прав належить припиненгія дій, які порушують це право. Цей спосіб може застосовуватися разом з іншими способами, наприклад, поряд зі стягненням збитків або самостійно. ЦК України і спеціальними законами у сфері регулювання інтелектуальної власності серед майнових прав використання об'єктів інтелектуальної діяльності установлюють правомочність вимагати припинення дій, які порушують майнові права суб'єкта цих прав. Це стосується всіх без винятку суб'єктів авторських і суміжних прав. Суб'єкт права інтелектуальної влас­ності або його правонаступник мають право вимагати припинення дій, які порушують їхні права інтелектуальної власності.

Захистити майнові авторські чи суміжні права молена шляхом відновлення становища, яке існувало до порушення права, У цьому випадку недостатньо лише припинити дії, які порушують право. Необхідно відновити становище, яке існувало до пору­шення. Наприклад, порушуються майнові права виконавця па об'єкт суміжних прав шляхом присвоєння цих прав іншою осо­бою. Необхідно відновити права в даному випадку суб'єкта права інтелектуальної власності. Відновлення становища, яке існувало до порушення права, можливе в тих випадках, коли внаслідок такого порушення володільцю прав не завдано збитків.

Певну специфіку в контексті захисту авторських та суміжних прав має примусове виконання обов'язку особи в натурі. Такий спосіб захисту досить часто в літературі називають реальним ви­конанням. Він властивий переважно договірним зобов'язанням і полягає у виконанні цивільного обов'язку в натурі: виконати роботи, падати послуги тощо. Правовою формою передання май­нових прав на об'єкти інтелектуальної власності є ліцензійний договір. Відповідно до цього договору кожна зі сторін — ліцен­ціат і ліцепзіар мають певні права та обов'язки, кінцевою метою яких є належне виконання договору. Стосовно відносин у сфері авторського права та суміжних прав це може бути примусове виконання обов'язку з передання відповідних майнових прав на використання об'єктів, передбаченого ліцензійним договором. У разі відхилення ліцепзіара від виконання свого обов'язку він може бути зобов'язаний судом до передання майнових прав в натурі.

Поширеним способом захисту цивільних прав є зміна або припинення правовідногиения. Як правило, останнє має місце в договірних відносинах з передання майнових прав на об'єкт інтелектуальної власності. Так, невиконання обов'язку виплачу­вати роялті за ліцензійним договором може бути підставою для

рОВфНаШІЯ ДПГОВору І, ІИДІКЖІДІИ), 11|)1111Н1[('1Ш;| III,/ИИ Л II I! . і ІМІІІИ

або припинення правовідношення можливе й в інших випадках. Наприклад, використання об'єкта інтелектуальної власності не відповідно до умов договору, зниження якості продукції (послуг) за договором комерційної концесії тощо. У цих випадках зміна або припинення правовідношення є .реакцією па правопорушення. Внаслідок зміни або припинення правовідношенпя його учасник, права якого порушені, може їх захистити. Конкретний спосіб захисту залежить від характеру порушення і виду об'єкта інтелек­туальної власності. Такни спосіб захисту широко застосовується у відносинах, пов'язаних з договірним використанням об'єкта права інтелектуальної власності.

.Для захисту порушених авторських і суміжних прав Закон України «Про авторське право і суміжні - права» установлює спеціальні правові засоби забезпечення позову у справах про порушення авторського права чи суміжних прав. Зокрема, може бути судом накладено арешт і вилучено примірники творів, фонограм, відеограм, щодо яких є підстави вважати, що вопи є контрафактпими.

З метою полегшення захисту авторських чи суміжних нрав законодавець передбачив право суб'єкта авторського (суміжного) права за своїм вибором заявляти одну з таких вимог:

: — про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), вклю­чаючи упущену вигоду;

• про стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права і (або) суміжних прав;

• про виплату компенсації у розмірі від 10 до."50 000 міні­мальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу.

Такий підхід покликаний спростити процедуру захисту прав суб'єктів авторських і суміжних прав. Адже доведення розміру збитків, моральної шкоди пов'язано з певними труднощами. Тому виплата компенсації на основі рішення суду .у межах, визначе­них законодавством, посилює гарантії захисту прав суб'єктів авторського (суміжного) права.

Визначаючи розмір компенсації за порушення авторського права, слід врахувати суть порушення, необхідність судового захисту прав позивача, стан взаємовідносин сторін, мету створе имя. твору, мож­ливість його вільного використання, визначену за договором вартість робіт з його створення, кількість допущених порушень авторського права. У цьому аспекті слід звернути увагу на таку справу.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Л.» ЛТД (далі — Товариство «Л.») звернулося з позовом до акціонерного товарис­тва закритого типу «У.» (далі — Товариство «У..») про стягнення 492 000 гри компенсації за порушення авторського права та заборону розповсюдження об'єкта авторського права. Рішенням місцевого господарського суду позов задоволено частково: стягнуто на користь позивача 355 500 гри компенсації за порушення авторського права; в частині стягнення компенсації у сумі 136 500 гри відмовлено;

в частині вимог щодо заборони розповсюдження об'єкта авторського права провадження у справі припинено. Прийняте рішення щодо часткового задоволення вимог про стягнення компенсації за пору­шення авторського права мотивовано порушенням відповідачем майнових авторських прав позивача та необхідністю їх захисту, а щодо припинення провадження — відсутністю предмета спору в цій частині через.припинення використання відповідачем спірного об'єкта авторського права. Постановою апеляційного господарського суду рішення суду першої інстанції змінено в частині розміру гро­шової компенсації до стягнення — зменшено розмір компенсації, в іншій частині — залишено без змін. Постанову суду апеляційної ін­станції мотивовано невідповідністю розміру компенсації фактичним обставинам справи. У касаційній скарзі до Вищого господарського ^СУЛУ України Товариство «У.» просило постанову апеляційного суду зі справи скасувати та залишити позов без розгляду. Своє прохання відповідач мотивував тим, що об'єкт спірних правовідносин не є об'єктом авторського права, оскільки з боку позивача мало місце лише виконання підрядних робіт на замовлення Товариства <<У.». Товариство «Л.» також звернулося до Вищого господарського ^СУДУ України з касаційною' скаргою, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції внаслідок необгрунтованого зменшення суми компенсації та залишити в силі рішення місцевого господарського суду. Перевіривши повноту встановлення судами першої та апеляційної інстанцій обставин справи, правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.