Глава 4 Суміжні права

§ 1. Об'єкти та суб'єкти суміжних прав

Предметом правової охорони також є права, що тісно пов'язані з авторськими, але мають самостійний характер і отримали назву суміжних прав. Суміжні права можна визначити як права на результати творчої діяльності виконавців, виробників фонограм, відеограм, організацій мовлення та їх правонаступників, яким па підставах, передбачених законом, передані ці права. Права суб'єктів авторських і суміжних прав поділяються на майнові та особисті иемайпові.

Об'ектами суміжних прав є:

• виконання;

• фонограми і відеограми;

• програми (передачі) організацій мовлення.

Суб*ектами суміжних нрав е виконавці, виробники фонограм, відеограм та організації мовлення. Виконавцями вважаються спі­ваки, актори, музиканти, диригенти, танцюристи та інші особи, які виконують твори літератури або мистецтва тощо. Водночас згідно зі ст. 450 ЦК України суб'єктами суміжних прав можуть бути також інші особи, які набули таких прав відповідно до до­говору чи закону. Тому суб'єктів суміжних прав можна поділити па первинних суб'єктів суміжних прав (акторів, музикантів, танцюристів тощо) та осіб, які набули відповідних прав па під­ставі договору чи закону. До таких осіб належать спадкоємці, інші правонаступники.

•і

§ 2. Зміст та межі суб'єктивних суміжних прав

Кожна з перерахованих вище груп суб'єктів має права як пемайпового, так і майнового характеру. До майнових прав, властивих всім суб'єктам суміжних прав, належать:

О право на використання об'єкта суміжних прав;

2. виключне право дозволяти використання об'єкта суміжних прав;

3. право перешкоджати неправомірному використанню об'єкта суміжних прав, у тому числі забороняти таке використання;

4. інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Водночас кожному із суб'єктів суміжних прав через специфі­ку творчої діяльності характерні певні особливості здійснення майнових прав. Так, одним з майнових прав є право на вико­ристання об'єкта суміжних прав. Таким використанням для виконавця є:

1) доведення виконання до відома публіки під час його здій­снення;

2. записування (фіксування) виконання під час його здійснен­ня, якщо таке записування дає можливість сприйняття, відтво­рення та передачі виконання за допомогою технічних засобів;

3. пряме чи опосередковане відтворення запису виконання будь-яким способом та у будь-якій формі;

4. продаж та інше відчуження оригіналу чи примірника за­пису виконання;

5. оренда оригіналу чи примірника запису виконання;

6. забезпечення засобами зв'язку можливості доступу будь-якої особи до записаного виконання з місця та в час, обраних нею.

Зміст майнових прав виконавця розкривається у ст. 39 Закону України «Про авторське право і суміжні права». Отож майновим правом виконавців є їх виключне право дозволяти чи забороняти іншим особам:

а) публічне сповіщення своїх пезафіксованих виконань (пря­мий ефір);

б) фіксацію у фонограмах чи відеограмах своїх раніше пеза­фіксованих виконань;

в) відтворення (пряме і (або) опосередковане) своїх виконань, зафіксованих без їх згоди у фонограмі чи відеограмі, чи за їх згодою, але якщо відтворення здійснюється з іншою метою, ніж та, на яку вони дали свою згоду;

г) розповсюдження своїх виконань, зафіксованих у фонограмі чи відеограмі, шляхом першого продажу або іншої передачі права власності у разі, коли вони при першій фіксації виконання не дали дозволу виробнику фонограми (виробнику відеограми) па її подальше відтворення;

д) комерційний прокат, майновий иайм своїх виконань, зафік­сованих у фонограмі чи відеограмі, якщо при фіксації не було їх згоди на комерційний прокат і майновий иайм, навіть після розповсюдження виконань, здійсненого виробником фонограми (відеограми) або за його дозволом;

еУ розповсюдження своїх виконань, зафіксованих у фонограмах чи відеограмах, через будь-які засоби зв'язку таким чином, що будь-яка особа може отримати до них доступ з будь-якого місця і в будь-який час за їх власним вибором, якщо при першій фіксації виконання не було їх згоди на такий вид розповсюдження.

Виконавцеві належать також немайнові права;

• вимагати визнання того, що він є виконавцем твору;

• вимагати, щоб його ім'я або псевдонім зазначалися чи повідомлялися у зв'язку з кожним його виступом, записом чи виконанням, якщо це можливо;

• вимагати забезпечення належної якості запису його виконан­ня і протидіяти будь-якому перекрученню, спотворенню чи іншій суттєвій зміні, що може завдати шкоди його честі і репутації.

Певні особливості притаманні майновим правам виробників фонограм, відеограм.

Згідно із Законом України «Про авторське право і суміжні права» (ст. 40) до майнових прав виробників фонограм та ви- робииків відеограм належить їх виключне право па використання своїх фонограм, відеограм і виключне право дозволяти чи забо­роняти іншим особам:

а) відтворення (пряме і (або) опосередковане) своїх фонограм і відеограм у будь-якій формі і будь-яким способом;

б) розповсюджеиня серед публіки фонограм, відеограм та їх примірників шляхом першого продажу або іншої передачі права власності;

в) комерційний прокат фонограм, відеограм і їх примірників, навіть після їх розповсюдження, здійсненого виробником фоно­грами чи відеограми або за їх дозволом;

г) публічне сповіщення фонограм, відеограм та їх примірників через будь-які засоби зв'язку таким чином, що будь-яка особа може отримати до них доступ з будь-якого місця і в будь-який час за їх власним вибором;

д) будь-яку видозміну своїх фонограм, відеограм;

е) ввезення на митну територію України, фонограм, відеограм та їх примірників з мстою їх поширення серед публіки.

Використанням фонограми, відеограми згідно зі ст. 454 ЦК України є:

1. пряме або опосередковане відтворення будь-яким способом та у будь-якій формі відеограми, фонограми;

2. . продаж та інше відчуження оригіналу чи примірника фо­нограми, відеограми;

3. оренда оригіналу чи примірника фонограми, відеограми;

4. забезпечення засобами зв'язку можливості доступу будь- якої особи до фонограми.

Отже, до дій. які є використанням фонограми чи відеограми, належать відтворення, продаж, оренда, забезпечення засобами зв'язку, доступу до них. Суб'єкт суміжних прав має право на отримання винагороди -за здійснення перерахованих дій. Цей перелік не є вичерпним. У випадках, встановлених законом, можуть мати місце й інші майнові права виробників фонограм та відеограм.

Виробники фонограм, відеограм мають право зазначати своє ім'я (назву) на кожному носії запису або його упаковці поряд із зазначенням авторів, виконавців і назв творів, вимагати його згадування у процесі використання фонограми (відеограми).

Суб'єктами суміжних прав є таколс організації мовлення. У статті 41 Закону України «Про авторське право і суміжні права» визначені майнові права організацій мовлення, до яких належать виключне право па використання своїх програм будь-яким спосо­бом і виключне право дозволяти чи забороняти іншим особам:

• публічне сповіщення своїх програм шляхом трансляції і .ретрансляц-і-ї; - "

• фіксацію своїх програм на матеріальному носії та їх від­творення;

• публічне виконання і публічну демонстрацію своїх програм у місцях з платним входом.

Організації мовлення також мають право забороняти поши­рення на території України чи з території України сигналу із супутника, що несе їх програми, розповсюджуючим органом, для якого цей сигнал із супутника не призначався.

Використанням передачі (програми) організації мовлення згідно зі ст. 455 ЦК України є:

1. здійснення (трансляція, ретрансляція) передачі (програми) організації м о я л с н н я ;

2. записування (фіксування) передачі (програми) організації мовлення, якщо такс записування дає можливість сприйняття, відтворення та здійснення ЇЇ за допомогою технічних засобів;

3. відтворення запису передачі (програми) організації мов­лення;

4. представлення передачі (програми) організації мовлення публіці у місці, де встановлено вхідну плату.

Порушення перелічених майнових прав виробників фонограм, відеограм призводить до втрати права па винагороду. Так, за даними Української ліги музичних прав лише 5 % кав'ярень, ресторанів, барів та пабів мають підписану угоду про використан­ня музичної продукції згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003 р. № 71 «Про затвердження розміру винагороди (роялті) за використання опублікованих з комерцій­ною мстою фонограм і відеограм та порядку її виплати» та від 18 січня 2003 р. № 72 «Про затвердження мінімальних ставок винагороди (роялті) за використання об'єктів авторського права і суміжних прав».

Закон України «Про авторське право і суміжні права» вста­новлює певні обмеження щодо майнових прав виконавців, ви­робників фонограм, відеограм, організацій мовлення. Зокрема, допускає використання виконань, фонограм, відеограм, програм мовлення, їх фіксацію, відтворення і доведення до загального відома без згоди виконавців, виробників фонограм, відеограм і організацій мовлення, якщо:

а) відтворення зазначених об'єктів здійснюється виключно з метою навчання чи наукових досліджень;

б) право на відтворення не поширюється па експорт відтво­рених примірників фонограм, відеограм, програм мовлення за межі митної території України;

в) за суб'єктами суміжних прав зберігається право па спра­ведливу винагороду з урахуванням кількості відтворених при­мірників.

Майнові права суб'єктів суміжних прав охороняються про­тягом визначеного в законодавстві терміну. Так, майнові права виконавців охороняються протягом 50 років від дати першого запису виконання, а їхні особисті иемайнові права — безстрокові. Права виробників фонограм і відеограм охороняються протягом 50 років від першого опублікування фонограми (відеограми) або їх першого запису.

Права організацій мовлення охороняються протягом 50 років від дати першого публічного сповіщення передачі. До право­наступників (спадкоємців) виконавців, виробників фонограм (відеограм) та організацій мовлення переходять право дозволяти чи забороняти використання виконань, фонограм, відеограм, публічні сповіщення, а також право на одержання-винагороди у межах зазначених вище строків.