§ 2. Поняття та умови набуття права інтелектуальної власності

на сорти рослин і породи тварин

* * .

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про охорону прав на сорти рослин» сорт рослин — окрема група рослин (клон, лінія, гібрид першого покоління, популяція) в рамках нижчого із відомих

1. Лебедев В. Ю. Признаки и признаки охраноспособности селекционных достижении в животноводстве // Вопросы изобретательства. — 1987. № 4. — С. 26; Цивіль­ний кодекс України:. Постатейний коментар: У 2 ч. / Кер.'аізт. кол. і відп. ред. проф. А. С. Довгерт, проф. Н. С. Кузнецова. — К.:'Юстиніан, 2005. — Ч. 1. — С. 617.

2. Дозорцев В. А. Интеллектуальные права: Понятие. Система. Задачи кодифика­ции.. - М.: Статут, 2005. - С. 17.

і и, і ,i и і 'і 11 и 1111. і і) 11111, мі-..i, щм.пи'Ж ни гид тип», задовольняє иона нони и.ни аОо ні умілій виникнення правової охорони:

• може бути визначена ступенем прояву ознак, що є резуль­татом діяльності даного генотипу або комбінації генотипів;

• може бути відрізнена від будь-якої іншої групи рослин ступенем прояву принаймні однієї з цих ознак;

• може розглядатися як єдине ціле з точки зору її придатності для відтворення в незмінному вигляді цілих, рослин сорту.

Загальні умови набуття права інтелектуальної власності на сорт визначені у ст. 1.2 Закону У країни. «Про охорону прав на сорти рослин»: державна реєстрація сорту здійснюється, якщо сорт відмінний, однорідний та стабільний, йому присвоєна назва і він придатний для поширення в Україні.

• Відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону прав на сорти рослин» різновидами сорту, на які можуть набуватися права, є клоп, лінія, гібрид першого покоління, популяція. Сорт вважається придатним для.набуття права на-нього як па об'єкт інтелектуальної власності, якщо за проявом ознак, породжених певним генотипом чи певною, комбінацією генотипів, він є новим, відмінним, однорідним та.стабільним. '

Сорт вважається новин, якщо до дати, на яку заявка вва­жається поданою, заявник (селекціонер) чи інша особа за його дозволом не продавали чи будь-яким іншим способом не переда­вали матеріал сорту для комерційного використання:

а) на території України — за рік до цієї дати;

б) на території іншої держави — щодо деревних та чагарни­кових культур і винограду за 6 років і щодо рослин інших видів за 4 роки до цієї дати.

Сорт відповідає умові відмінності, якщо за проявом його ознак він чітко відрізняється від будь-якого іншого сорту, загальновідо­мого до дати, на яку заявка вважається поданою. Сорт, що про­тиставляється заявленому, вважається загальновідомим, якщо: *

а) він поширений на певній території в будь-якій державі;

б) відомості про прояви його ознак стали загальнодоступни­ми у світі, зокрема шляхом їх опису в будь-якій оприлюдненій публікації;

в) він представлений зразком у загальнодоступній колекції;

г) йому надана правова охорона і (або) він внесений до офіційного реєстру сортів 'в будь-якій державі, при цьому він вважається загальновідомим від дати додання заявки па надання права чи внесення до реєстру.

Сорт вважається однорідним, якщо з урахуванням особли­востей його розмноження всі рослини цього сорту залишаються достатньо схожими (однорідними) за своїми основними ознаками, зазначеними в описі сорту.

Сорт вважається стабільним, якщо його основні ознаки, від­значені в описі сорту, залишаються незмінними після неоднора­зового розмноження чи, у разі особливого циклу розмноження, в кінці кожного такого циклу".

Сорт вважається придатним для поширення в Україні, якщо він відмінний, однорідний, стабільний, може бути використаний для задоволення потреб суспільства і не заборонений для поши­рення з підстав загрози життю і здоров'ю людей, нанесення шкоди тваринному і рослинному світу, збереженню довкілля. Критерії заборони поширення сортів в Україні розробляються Установою¹ і затверджуються центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики (ст. 14 Закону України «Про охорону прав на сорти рослин»). Постановою Кабінету Міністрів України від 15 травня 2003 р. № 686 затверджено Положення про Державний реєстр сортів рослин, придатних для поширення в Україні.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про охорону прав на сорти рослин» сортові присвоюється назва, яка повинна його однозначно ідентифікувати і відрізнятися від будь-якої іншої назви існуючого в Україні і державах-учасниках (держава-учас­ник — держава, ідо приєдналася до Міжнародної конвенції з охорони нових сортів рослин) сорту того ж чи спорідненого виду. Назва сорту включає його родове чи видове позначення і власну назву. Власна назва може бути представлена будь-яким словом, комбінацією слів, комбінацією слів і цифр або комбінацією літер і цифр. Назва сорту не повинна:

а) суперечити принципам гуманності і моралі;

б) складатися тільки із цифр, за винятком випадків, коли це відповідає усталеній практиці найменування сортів, чи скла­датися виключно із знаків чи зазначень, які вказують па вид, групу стиглості, якість, призначення, цінність, походження або технологію вирощування;

в) вводити в оману або давати хибне уявлення щодо характе­ристик, цінності, географічного походження сорту, а також про автора сорту чи іншу заінтересовану особу;

г) бути тотожною чи настільки подібною, що її можна сплу­тати, щодо назви сорту, права на який набуті в Україні чи іншій державі-у часнику.

Закон України «Про племінну справу у тваринництві» ви­значає селекційне досягнення як створену в результаті ціле­спрямованої творчої діяльності групу племінних тварин (порода, порідний тип, лінія, родина тощо), яка має нові високі генетичні ознаки та стійко передає їх потомкам. Племінна тварина — чис­топородна або одержана за затвердженою програмою породного вдосконалення тварина, що має племінну (генетичну) цінність і може використовуватися в селекційному процесі відповідно до

¹ Під терміном «Установа» в контексті законодавства про охорону сортів рослин розуміється урядовий орган державного управління, що діє у складі центрального органу виконавчої влади з питань сільського господарства і продовольства. На данин час таким органом е Державна служба з охорони прав на сорти рослин, що діє у складі Міністерства аграрної політики України, яка створена на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 1 червня 2002 р. М°714 «Про утворення Державної служби з охорони сортів рослин та Українського інституту експертизи сортів рослин».

діючих загал і.подгржаішпх програм сслекції. Племінна (гене­тична) цінність — цінність племінних тварин згідно з даними їх фактично визначеного або передбаченого впливу на якість потомків. Відповідно до ст. 4 Закону України «Про племінну справу у тваринництві» об'єктами племінної справи у тварин- "пицтві є велика рогата худоба, свині, вівці, кози, коні, птиця, риба, бджоли, шовкопряди, хутрові звірі, яких розводять з метою одержанії;! від них певної продукції.